Українська революція і боротьба за збереження державності (1917-1921 рр.)

Українська революція

і боротьба за збереження державності (1917-1921 рр.)

Мета: сформувати на уроці поняття про Українську революцію; забезпечити засвоєння учнями інформації про хід  Української революції та основних діячів того часу.  Розвивати вміння правильно узагальнювати інформацію та робити висновки. Формувати національну свідомість, любов до рідного краю, повагу до культури та історії рідного народу.

Обладнання: картки для заповнення, підручник, робочі зошити.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Учитель: «Доброго дня! Рада зустрітися з вами. Давайте розпочнемо урок із взаємної усмішки та побажання хорошого настрою один одному».

ІІ. Повторення вивченого матеріалу.

Учитель задає ряд питань, на які учні мають коротко відповісти. Відповідає той, хто перший підніс руку.

- До складу яких двох імперій входила територія України у ХІХ ст.?

- До якої імперії входила більша частина України?

- До якої імперії входило Закарпаття?

- Яку подію називають початком українського національного відродження?

- Назвіть імена діячів, що доклали зусиль до українського національного відродження.

- Хто входив до Руської Трійці?

- Як називалися документи, які забороняли використання української мови?

- Де і коли виникла перша українська політична партія?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: «Ви народилися у незалежній Україні. Проте від своїх дідусів, бабусь вам, мабуть, доводилося чути про таку державу, як Радянський Союз. Як ви гадаєте, де вона знаходилась? … Вірно. Вона охоплювала багато країн, які сьогодні є незалежними, у тому числі й Україну. Проте між тим періодом, який ми вивчали на минулому уроці та періодом, коли Україна перебувала у складі Радянського Союзу був час, коли наша з вами держава була незалежною. Як же так сталося, що Україна тоді, здобувши волю, знову майже на 70 років втратила самостійність?... Зараз ми це з’ясуємо».

Вчитель записує на дошці, а учні у робочих зошитах тему уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Українська національна революція.
2. Основні події Української національної революції.
3. Михайло Грушевський.

1.      Українська національна революція.

Вчитель виокремлює основні відомості про Українську національну революцію. Учні записують їх у робочі зошити.

Передумови: внаслідок Першої світової війни авторитет царя був послаблений, а згодом 1917 р. у столиці Російської імперії Петрограді (нині Санкт-Петербург) було повалено владу царя.

На основі пункту 1 §15 учні заповнюють картки та вклеюють у зошити.

Емоційна розповідь вчителя, що може супроводжуватися коротким відеофрагментом (https://www.youtube.com/watch?v=kd8FvqaKbjY)

 «На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих…

Січень 1918 року. До Києва стрімко наближаються більшовицькі загони, що прагнуть встановити на українських землях радянську владу. На захист батьківщини стають усі боєздатні військові УНР. Залізничну станцію Крути, через яку в напрямку столиці мають пройти більшовики, захищають 400 юнаків, студенти та курсанти.

Росіяни переважали вдесятеро, мали бронепотяг та артилерію. Один загін студентів потрапив у полон. Усіх їх було розстріляно. Нещодавно 20 січня була річниця цієї трагедії».

2. Основні події Української національної революції.

На основі пункту 2 §15 учні створюють лінію часу із зазначенням дат та основних подій.

29 квітня 1918 р. владу в Україні перебрав гетьман Павло Скоропадський.

13 листопада 1918 р. було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР).

14 грудня 1918 р. , після зречення П. Скоропадського, було відновлено УНР.

22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення злуки (об’єднання) ЗУНР та УНР.

3. Михайло Грушевський.

Гра «10 цікавих фактів»: на картках записані по одному цікаві факти про Михайла Грушевського. Учні витягують картки і зачитують вголос.

Цікаві факти:

- За спогадами сучасників, Грушевський мав надзвичайну працездатність. Спав 4 години на добу, увесь свій час присвячував роботі. Творчий доробок складає понад 2000 праць.

- Михайло Грушевський був відмінником, але не міг освоїти єдиного предмету – музики.

- Михайло Грушевський не був президентом УНР, він був головою Центральної Ради УНР.

- На честь Михайла Грушевського названо одну із головних вулиць Києва, на якій розташовані Верховна Рада України.

- Михайло Грушевський зображений на купюрі 50 грн.

- У 1994 році у Львові було відкрито пам’ятник Михайлу Грушевському з граніту та бронзи.

- Михайло Грушевський народився на Холмщині, що є українською етнічною територією, проте на сьогодні це Польща.

- Михайла Грушевського називають батьком української історії.

- Образ Михайла Грушевського можна бачити у таких художніх кінофільмах, як «Арсенал», «Правда», «Киянка», «Мир хатам, війна палацам», «Таємний щоденник Симона Петрюри».

- Михайлові Грушевському відкрито меморіальні дошки у Відні, Празі, Варшаві, Холмі, Тбілісі, Казані, Москві.

V. Узагальнення та систематизація вивченого.

Учні отримують картки із завданнями. Розташовують у хронологічному порядку події:

• Утворено УНР.
• У Києві відбулося урочисте проголошення злуки (об’єднання) ЗУНР та УНР.
• Було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР).
• Бій під Крутами.
• Владу в Україні перебрав гетьман Павло Скоропадський.
• Після зречення П. Скоропадського, було відновлено УНР.

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити § 15, дати відповіді на запитання вкінці параграфу.