Українське бароко (презентація).

Тема 20. Українське бароко

Європейський стиль бароко впроваджувався в Україні досить своєрідно. На західноукраїнських землях, де був відчутним вплив католицької Польщі, він майже не відрізнявся від латинського першоджерела. У центральних і східних регіонах під впливом місцевих традицій набув національних самобутніх рис і називався козацьке бароко. Спасо-Преображенський собор (Мгарський монастир)Костьол монастиря домініканців у Львові

Така різниця між двома вітчизняними гілками одного стилю найбільше виявилася в архітектурі, також помітна у скульптурі, а найменше — у живописі й графіці. В західноєвропейських традиціях споруджено Андріївську церкву і Маріїнський палац у Києві (архітектор Варфоломій Растреллі). Які риси бароко західноєвропейського зразка притаманні архітектурним спорудам, представленим на фотографіях?

Таємниці Андріївської церкви

У кам’яних спорудах Правобережжя переважало «загальноєвропейське» бароко. Однак і тут найвидатніші пам’ятки не позбавлені національної своєрідності, як, наприклад, собор Св. Юра у Львові, Успенський собор Почаївської Лаври. Які риси бароко західноєвропейського зразка притаманні архітектурним спорудам, представленим на фотографіях?

Найбільше споруд у стилі козацького бароко збудовано за правління гетьмана Івана Мазепи, десяток храмів споруджено його коштом. Відновлювали й добудовували в новому стилі муровані храми князівських часів. Видатними пам’ятками козацького бароко є Троїцька церква Густинського монастиря, Спасо-Преображенський собор в Ізюмі, Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві, церква Св. Катерини в Чернігові, Хрестовоздвиженський собор у Полтаві, Покровський собор у Харкові, Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях. Муровані храми відтворювали в цеглі традиції народного дерев’яного будівництва. Вони позбавлені надмірної декоративності західноєвропейського бароко, у всьому панує міра і смак. Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях. Покровський собор у Харкові

Церква Св. Катерини, м. Чернігів. Миколаївський собор, м. Ніжин. Проаналізуйте зображення та спробуйте узагальнити основні ознаки козацького бароко в архітектурі. Чи свідчать ці ознаки, на вашу думку, про зародження самобутньої української національної архітектурної школи?

За доби Гетьманщини на Наддніпрянщині, окрім храмів, активно будували цивільні споруди: магістрати, колегіуми, житлові будинки. У цей час у Києві творили відомі зодчі Іван Григорович-Барський (павільйон-фонтан «Самсон», Покровська церква), Йоганн Готтфрід Шедель (дзвіниця Софійського собору, брама Заборовського), Степан Ковнір (Митрополичий дім, дзвіниця Лаври). Брама Заборовського, Софійський собор, м. Київ. Дзвіниця, Софійський собор, м. Київ

Чернігівський колегіум

Риси бароко яскраво виявилися у пластичному мистецтві, яке набуло найбільшого розвитку на західноукраїнських землях. Скульптурам і рельєфам, що виготовляли з різних матеріалів (мармуру, металу, каменю, дерева), притаманні декоративно- театральні композиції, а також ефекти освітлення. Пінзель. Жертвоприношення Авраама До найвидатніших митців барокової доби належить Іоан Георгій Пінзель, автор скульптур львівського собору Св. Юра, ратуші в Бучачі. Стилю митця характерні підвищена емоційність і динамізм пластичних форм. Біблійні персонажі Пінзеля зображені в несподіваних ракурсах; їхні пози й жести сповнені енергії руху, а вирази облич — надзвичайної експресії.

Якщо на Західній Україні скульптори працювали переважно з каменем, то майстри Центральної України — здебільшого з деревом. Тут набуло широкого поширення різьблення. Вишукані багатоярусні іконостаси (вівтарні перегородки з розміщеними в певному порядку на них іконами) нерідко перетворювалися на вибагливе дерев’яне мереживо, часто позолочене.Іконостас Спасо-Преображенської церкви, с. Великі Сорочинці

Богородчанський іконостас

Національна самобутність стилю бароко яскраво виявилася в українському живописі. Українських митців менше приваблювали такі риси європейського бароко, як підкреслена декоративність і динамізм, їм притаманне стриманіше відображення світу з акцентом на індивідуальності людини. Отже, митці зосереджувалися переважно на фігурах та обличчях своїх персонажів. Мистецтво іконопису стверджується як суто національне явище, не схоже на аналогічне релігійне мистецтво інших країн. Деякі ікони наближені до світських картин, як, наприклад, популярні Покрови. У нижній части- ні таких ікон малювали реалістичні зображення гетьманів, представників козацької старшини, кошових отама- нів. Наприклад, ікона Покрови Бого- родиці із зображенням Богдана Хмельницького.“Покров Богородиці” із зображенням наказного гетьмана запорозьких козаків Івана Сулими“Покров Богородиці” із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича.

Йов Кондзелевич. Юрій ЗмієборецьІван Руткович. Архангел Михаїл (зліва). Архангел Гавріїл (справа)У чому полягають особливості українських ікон доби бароко? Проаналізуйте їх композицію і колорит.

В українському малярстві розвиваються також світські жанри, на них позначився вплив європейського мистецтва. Широкого поширення набув світський портрет, який був тісно пов’язаний із іконописом, його лаконічними художніми засобами. Цей жанр отримав назву парсуна. Такий історичний портрет підкреслював суспільну значущість зображених осіб і став популярним у заможних родинах. Наприклад, на портретах подружжя Семена Сулими та Праскеви Сулими, які зображені у вбранні, властивому козацькій старшині, вміщено родовий герб. Які деталі підкреслюють знатність роду зображених осіб?

Розвиток книгодрукування зумовив революційні перетворення в мистецтві графіки. У Львові та Острозі Іван Федоров надрукував перші книги: «Граматику», «Апостола», «Біблію», ілюстровані гравюрами. Апостол

Упродовж багатьох століть в Україні склалася висока культура церковного співу а капела. У музичному мистецтві доби бароко на зміну одноголосному знаменному розспіву приходить партесний (співаний по партіях) спів, а згодом виникає партесний концерт. Він став провідним жанром в українській професійній музиці того часу (на вісім і більше голосів). Стиль бароко вплинув на втілення концертності як способу вияву динамізму, боротьби різних життєвих стихій. До барокових рис належать театральність, патетична риторика.

У побуті українців поступово поширюється інструментальне музикування, у маєтках магнатів організовують хорові капели, оркестри. Провідним осередком культури, зокрема й музичної, була Києво-Могилянська академія та колегіуми, де існували хори, оркестри, театри. У Глухівській музичній школі (1738) хлопчиків з різних куточків України навчали хорового співу, нотної грамоти, гри на музичних інструментах — скрипці, гуслях, бандурі. Олімп. Малюнок студентів Чернігівського колегіуму

Становлення й розвиток українського шкільного театру припадає на XVII-XVIII ст. Обґрунтував принципи шкільної драми Феофан Прокопович — реформатор барокового театру, автор підручника «Піїтика». Відповідно до програми навчання викладачі поетики писали тексти декламацій і діалогів. Шкільний репертуар містив переважно різдвяні та великодні драми, а також п’єси морального та історичного змісту. Барокові риси шкільної драми проявилися в контрастному зіставленні драматичного й комічного. Між актами серйозної шкільної драми виконували гумористичні інтермедії, епізоди з народного побуту, написані доступною народною мовою. Вистави супроводжували хоровий спів, звучання кантів та інструментальної музики. Із різдвяною шкільною драмою, що має давнє коріння в українській обрядовості, тісно пов’язаний національний ляльковий театр вертеп. Вертеп (від «печера») — народний ляльковий театр, назва якого походить від печери поблизу Віфлеєма, де народився Ісус Христос.

Козацька доба — час розвитку пісенних і танцювальних жанрів народної музики. Одним із самобутніх явищ музичного життя українського народу того часу було ансамблеве виконавство «троїстих музик». Характерною постаттю не тільки музичної, а й усієї культури України тієї епохи став козак-бандурист, який втілював патріотичні ідеали волелюбного й героїчного козацтва. Надзвичайну популярність мали народні картини «Козак Мамай». Образ народного улюбленця малювали не тільки на папері чи полотні, а й на стінах, дверях, скринях, посуді, вважаючи своєрідним оберегом. Трої́сті музи́ки — народний інструментальний ансамбль, у складі якого були скрипки, басолі (баса), бубна (в центральних областях), або скрипки, цимбали, бубна (у західних областях). Козак Мамай

Перевір себе1. Назвіть взірці архітектури бароко в Україні.2. Схарактеризуйте прояв стильових рис бароко в скульптурі.3. Які основні досягнення українських живописців епохи бароко?4. Що ви дізналися про особливості музики українського бароко?

Домашнє завдання. Повторити матеріал презентації (або підручник: стор. 104-113). Виконати творчу роботу на стор. 112-113 (варіант за вибором).