Українське кіно. Міська проза. Анімаційне кіно.

Тема 23-24

(за підручником: «Мистецтво» 9 клас Л.М.Масол)

Урок 23

ТЕМА: Українське кіно. Міська проза. Анімаційне кіно.

МЕТА: -ознайомити учнів з українським кіномистецтвом, його історією, з життям та творчістю видатних українських акторів та режисерів кіно;                      -формування ключових компетентностей: загальнокультурної, інформаційної; естетичної;                                                                                                         - вчитися характеризу­вати художньо-образний зміст мистецьких творів, формулювати власні враження, отримані під час спіл­кування із мистецтвом, використовуючи спеціальну мисте­цьку термінологію;                                            - розвивати естетичний смак, здатність да­вати естетичну оцінку художнім творам;                                                                                                                                                      - виховувати інтерес та необхідність спілкування з мистецтвом.

ЗАВДАННЯ: - прослідити історію розвитку українського кіно;                                                  - уважно сприймати зміст фільму, відстежувати рівень майстерності всіх тих, хто його створював;                                                                                                                  - розрізняти жанри українського кіномистецтва;                                                                                - розуміти вагомість внеску українських кінематографістів у світову скарбницю кіномистецтва.

ОБЛАДНАННЯ: відеоматеріали з фрагментами художніх та документальних фільмів; мультимедійна презентація уроку, комп’ютер.

Хід уроку

I  ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

(Слайд 1)   Тренінгова вправа «Психологічна настанова».

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися із завданнями уроку, давайте сформуємо девіз:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

IІ.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(Слайд 2)    Хочу нагадати, що на минулому уроці ми з вами працювали групами, які виконували свої завдання:

 Група 1: повинна скласти кросворд, в якому ключем буде  словосполучення  «Кіномистецтво України»

Група 2: досліджує, якими фільмами відомий український кінематограф та заповнює своє дослідження у формі таблиці

Група 3: Творча. створює колаж «Кіномистецтво України для мене»

Результати своєї роботи ви зможете презентувати в кінці нашого уроку

А група 4 отримала спеціальне домашнє завдання. Вони повинні були підготувати тестові завдання за матеріалами минулого уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Давайте спробуємо відповісти на питання їхнього тесту.

(методом «Мозкового штурму» учні відповідають на тестові питання, підготовлені учнями групи)

 (Слайд 3)

1. Пригадайте:

     Кого вважають фундатором українського кіномистецтва?

2. Складання сенкану « О. Довженко»

Приклад:

                1. О. Довженко

                 2. Талановитий, справедливий, феноменальний

                 3. Творить, відкриває, бореться

                  4. Відкрив нові шляхи у світовому кіномистецтві

                  5. Режисер-новатор

IV.     ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Міська проза.

(Слайд 4)  Ми продовжуємо з вами занурюватися в світ українського кіно, знайомитися  з життям ї творчістю видатних українських акторів та режисерів.

Ми з вами ознайомилися із таким напрямком вітчизняного кінематографа, як «поетичне» кіно. Але існував інший напрям, що отримав назву «міська проза». Цей напрям асоціюється насамперед з унікальною творчою манерою Кіри Муратової (1934), естетика якої вирізняється високою кінематографічною культурою.

(Слайд 5)  Кінорежисера цікавить відображення на екрані моральних і психологічних проблем сучасності: людських взаємин пересічних городян, їхньої самотності. У першому своєму фільмі «Короткі зустрічі» режисер зіграла головну роль разом з Володимиром Висоцьким (1967) (перегляд фрагменту кінофільму). Фахівці відносять творчість К. Муратової до інтелектуального, артхаусного кіно, адже незалежно від тематики воно сповнено глибокою думкою і виразною формою при повній відмові від пафосності («Настроювач», «Мелодія для шарманки» та ін.).

(Слайд 6)  Художні пошуки багатьох українських митців не були пов'язані з цими двома напрямами. Багато режисерів зверталися до екранізації, біографічного та історичних фільмів, детективно-пригодницького жанру, психологічні драми, комедії тощо.                                                                                                                                                                                                           Комедійний фільм «За двома зайцями» режисера Віктора Іванова за п'єсою М.Старицького (1961) завжди мав величезний глядацький успіх завдяки грі талановитих акторів.  (перегляд фрагменту кінофільму).                                                                                                                                                                                                                          (Слайд 7)  «Найнароднішим серед заслужених і найзаслуженішим серед народних» називають талановитого актора Миколу Яковченка.

Перегляд відеоматеріалу

(Слайд 8-9)  Про долі видатних діячів України різних часів знято історичні фільми, це ще один напрям, про який не можна змовчати:

-         Ігор Савченко «Богдан Хмельницький»

-         Ярослав Лупій «Данило – князь Галицький»

-         Григорій Кохан «Ярослав Мудрий»

-         Юрій Іллєнко «Молитва за гетьмана Мазепу»

-         Микола Мащенко «Богдан-Зіновій Хмельницький»

-         Олесь Янчук «Голод-33»

(Слайд 10)  Практичне завдання: Давайте переглянемо фрагменти фільмів про Б. Хмельницького режисерів І. Савченка, М. Мащенка і Є. Гофмана («Вогнем і мечем») і спробуємо порівняти тратовки образу гетьмана акторами М. Мордвіновим, В. Абазопуло, Б. Ступкою.

(Слайд 11)  Учитель: Воєнну тему успішно репрезентує картина «У бій ідуть лише «старики» Леоніда Бикова, в якій режисер одночасно зіграв і головну роль. Про цю талановиту людину нам розкаже інформаційна група.

Виступ групи інформаторів. Портрет митця. Леонід Биков. 

Учитель: У 1974 році картина «У бій ідуть лише «старики» на всесоюзному кінофестивалі в Баку отримала першу нагороду. У цьому  ж році Л. Бикову було присвоєне звання народного артиста.

                       Перегляд уривку із кінофільму «У бій ідуть лише «старики»

Картина містить і сцени повітряних боїв, і трагічні епізоди загибелі льотчиків, проте вона пронизана щирим ліризмом і добрим гумором.

Пісня «Смуглянка» – своєрідний лейтмотив фільму, набула широкої популярності й поза екраном.

Запитання до учнів:

     Які ваші враження після побаченого?

     А що залишилося поза кадром?

    (Слайд 12)     У 1976р. вийшла картина «Ати-бати, йшли солдати…». Згодом Л. Биков залишає військову тематику і приступає до зйомок фільму «Прибулець». На початку 1979р. Биков несподівано пише заповіт на ім’я своїх друзів Миколи Мащенка та Івана Миколайчука: «Я уйду в ближайшее время, чувствую, что больше не протяну. Не надо никаких речей над могилою, скажите только: «Прощай» - и спойте мою любимую песню- «Смуглянку». Иначе я встану из гроба и уйду от вас».

        І дійсно, через якийсь час його не стало. 12 квітня 1979р. Биков повертався на машині з дачі й загинув у автокатастрофі. Було йому всього 50 років. 

2. Нагороди в кінематографі

       (Слайд 13)     Наступні роки українські режисери плідно розвивають традиції вітчизняного кіно, опановують нові теми й жанри, виходять на міжнародну арену. 

    На українських кіностудіях було знято також кінострічки, що стали популярними у всьому СРСР: «Д’Артаньян і   три мушкетери»(1978, реж. Г. Юнгвальд-Хилькевич), «Пригоди Електроніка» (1979, реж. К. Бромберг), «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, реж. С. Говорухін), «Чародії» (1982, реж. К. Бромберг), «Самотня жінка бажає познайомитися» (1986, реж. В Криштофович). У 90-ті роки українське телебачення розпочало опановувати поширений у всьому світі жанр телесеріалу: «Роксолана» (реж. Б. Небієрідзе).

       (Слайд 14)     Глибоко проникливими, емоційно насиченими є українські кінострічки останніх десятиліть:

     Мирослав Слабопшицький «Плем’я»

     Олесь Санін «Поводир» (за бажанням учнів можна переглянути відеофрагмент)

     Сергій Мокрицький «Незламна» (за бажанням учнів можна переглянути відеофрагмент)

     Оксана Байрак «Аврора»

На превеликий жаль, сьогодні існує міф про відсутність українського кінематографу. Тому спробуємо спростувати ці твердження.

       (Слайд 15)     І так 1995 рік. Вперше в українському кінематографі «Золоту пальмову гілку» на фестивалі в Каннах в номінації «кращий короткометражний фільм» отримав Ігор Стрембіцький за стрічку «Подорожні».

Перегляд відеоматеріалу

       (Слайд 16)     Аналогічної золотої відзнаки удостоїлась картина Марини Вроди «Крос» (2011).

Перегляд відеоматеріалу

       (Слайд 17)  Найтитулованіший український художній фільм, що має понад 40 нагород, серед яких три призи Каннського кінофестивалю – «Плем’я» Мирослава Слабошпицького (2014)

     Якщо окинути поглядом загальну ситуацію в кінематографі, то можна явно побачити, що, навіть не дивлячи на недостатнє фінансування, відсутність необхідних технічних засобів для фільмування, наше кіно продовжує не просто жити, а й набирати обертів світового масштабу.

І тепер, я хочу надати слово нашим групам. Презентуйте, будь ласка нам свої роботи.

3. (Слайд 18)  Презентації роботи творчих груп:

1. Група «Колаж»
2. Група «Кросворд»
3. Група «Таблиця»

4. Українська анімація.

(Слайд 19) Але на цьому наш урок іще не закінчується. Погляньте на екран.

 (перегляд фрагмента мультфільму «Жив-був пес»)

Приємно бачити, що на кожному обличчі з’явилась посмішка і я підтверджую ваші найкращі сподівання: далі ми з вами поговоримо про мультики. А точніше – українську анімацію.

     Яке значення мультиплікації у вашому житті? 

         Мультипліка́ція - (від multiplicatio — множення, збільшення, зростання, розмноження) — технічні прийоми отримання рухомих  зображень, ілюзій руху або зміни форми об’єктів за допомогою декількох або багатьох нерухомих зображень і сцен.

(Слайд 20)     Прийняте в світі професійне визначення «анімація» (в перекладі с латинської «аніма» – душа, «анімація» – оживлення) найточніше виражає всі сучасні технічні і художні можливості анімаційного кіно, адже майстри анімації не просто оживляють своїх героїв, а вкладають в їх створення часточку своєї душі.

Запитання до учнів:

     Які основні види анімації ви знаєте? ( «Мальована анімація», «Об’ємна анімація», комп’ютерна анімація; живопис по склу (використовується повільно  висихаюча  олійна  фарба,  нанесена на скляну поверхню. Одним із яскравих прикладів такої техніки є мультфільм "Старий і море", знятий режисером Олександром Петровым); пісочна анімація(за допомогою  пісочної анімації створюються не тільки фільми, але й шоу для глядачів); і навіть LEGO-мультфільми, де персонажі і всі об’єкти зроблені з популярного конструктора LEGO

 (Слайд 21)  Україна – молода держава, тому витоки української анімації слід шукати ще в радянські роки, коли перегляд мультфільмів був дуже обмеженим, а починався мультсеанс однаково:

( перегляд телезаставки «Союзмультфільм»)

(Слайд 22)    Українській анімації нараховується вже майже 90 років. У 1927 р. на Одеській кіностудії були зняті перші українські мультиплікаційні фільми. Перше міжнародне визнання – головний приз на фестивалі дитячих фільмів у Чехословаччині – отримав «Ведмедик і той, що живе в річці» режисера Алли Грачової (1966)                                                                                                  А творче об`єднання художньої мультиплікації на базі студії Київнаукфільм було створено лише в 1959 році.

   (Слайд 23)     Давайте згадаємо мультфільм , з якого ми почали сьогоднішній урок -  «Жив-був пес». Цей мультфільм хочеться назвати українським, але це не так. Він знятий у 1982 за українською народною казкою «Сірко» російським режисером Є. Назаровим. Щоб його зняти, Назаров кілька разів приїздив в Україну: в музеях вивчав українську історію, фольклор, архітектуру, побут. А українські народні пісні для фільму запозичив у Київському інституті етнографіі і фольклору.

   (Слайд 24)   А ось «Пластилінову ворону» придумав і створив український режисер-аніматор О. Татарський у 1980 році.

(перегляд фрагмента мультфільму «Пластилінова ворона»)

«Пластилінова ворона» здобула понад 25 нагород на різних фестивалях, Гран-Прі на Всесоюзному конкурсі (1981),  диплом на Міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1982). «Пластилінова ворона» Олександра Татарського в пісенній формі розповідає про жанри живопису: пейзаж, натюрморт і портрет.                                                                                                         Його новорічна казка «Падав торішній сніг» виконана також у техніці пластилінової анімації.

   (Слайд 25)   Візитною карткою української анімації став комедійний «козацький серіал» режисера Володимира Дахна (1932-2006), який складається з 9 короткометражних фільмів.

(Слайд 26)   Головні мультгерої втілюють риси українського характеру: спритність, винахідливість, патріотизм. Водночас козаки уособлюють певні типи: Око – рішучий малий, Грай – високий хитрун, Тур – добродушний велетень.

Запитання до учнів:

     Які історії про козаків ви бачили?

                    (перегляд фрагмента фільму « Як козаки…»)

Цей мультсеріал прославив українських аніматорів в усьому світі. Дахно за серіал «Козаки» відзначений: першою премією зонального огляду (Єреван, 1968), другою премією «Срібний сестерцій» IV міжнародного кінофестивалю у м. Ньон (Швейцарія, 1973), бронзовою медаллю Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів(Ленінград, 1978) .У 1988 В. Дахно став лауреатом державної премії УРСР імені Тараса Шевченка за цикл мультфільмів «Козаки». Українські козаки – такі собі колоритні фольклорні герої, у всіх серіях присутнє аранжування українських народних пісень. Взагалі, від заснування і до сьогодні, фольклор є основним джерелом розвитку української анімації.

(Слайд 27)  До кращих творів аніматора Давида Черкаського належить мультсеріал «Пригоди капітана Врунгеля» з 13 серій, міні-серіал «Лікар Айболить» і «Острів скарбів». В останній стрічці використано комбіновану зйомку – поєднане анімаційне й ігрове кіно.  

(Слайд 28)  Культовою стала екранізація «Аліси в Країні чудес» Льюїса Керролла та її продовження «Аліса в Задзеркаллі», знята в м.Києві  (реж. Б.Пружанський).

(Слайд 29)  За сценарієм Наталії Гузєєвої створено улюблений багатьма двосерійний мультфільм «Капітошка» про крапельку літнього дощику.

(Слайд 30)  А ось – квиток до сучасної української анімації. Мультфільм українського режисера  С. Коваля «Йшов трамвай № 9» (2002) отримав на Берлінському кінофестивалі престижну кінонагороду – «Срібного ведмедя». Сюжет мультфільму простий, замальовка з життя : Львівський трамвай в годину пік, техніка – вже знайомий нам пластилін.

                          (перегляд фрагмента фільму «Йшов трамвай № 9»)

 Запитання до учнів:

     Чи можна мультиплікацію вважати мистецтвом?(відповіді учнів)

     Яка з анімаційних технологій вам найбільше сподобалась?

Мультиплікація – необмежене поле для дослідження. І якщо тема вас зацікавила, я думаю ви продовжите пошук. Я можу вам запропонувати повний перегляд усіх мультфільмів, фрагменти з яких ви сьогодні бачили, і тих, які були тільки названі.

5. Практична робота. (Слайд 31) 

  Маємо надію, що українська анімація розвиватиметься й надалі. Адже за справу беруться молоді, творчі, перспективні…учні 9 класу. На нашому уроці ми дослідили історію мультиплікації, але давайте спробуємо створити самим дещо в цій галузі.

     Із чого розпочинається робота над мультфільмом? (сюжет, сценарій)

Тому, запрошую вас стати сценаристами – аніматорами і спробувати  вашими групами придумати сюжет для коротенького мультика.  На це завдання вам відводиться 3 хв.

(після закінчення роботи учні розповідають свої сюжети)

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (Слайд 32) 

Додому буде де-кілька завдань (за вибором учнів):

1. Створіть персонажа ваших придуманих мультиків. Техніку виконання обираєте ви самі, чи то пластилінова анімація, чи мальована, чи комп’ютерна, чи, можливо, це буде LEGO.
2. Створіть власний рейтинг: «Десять мультфільмів, яким хочеться подякувати за щасливе дитинство».
3. Виготовте постер або рекламний буклет для українського кінофільму.

 V.  ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ

Давайте спробуємо узагальнити наші знання про українське кіно.

1. Підсумок уроку

- Спробуйте здогадатися про кого йде мова:

     (Слайд 33)  Він був геніальним кінематографістом і письменником, теоретиком мистецтва і художником, публіцистом і мислителем. Його фільм “Земля” - один з 12 найкращих фільмів світу. Про нього Чарлі Чаплін у свій час казав: “Слов'янство дало світові в кінематографі поки що одного митця-мислителя і поета.”

Підказка: Він є авторм повістей та оповідань “Зачарована Десна”, “Україна в огні”, ”Повість полум'яних літ”, “Незабутнє”,”Воля до життя”.

Відповідь: Олександр Довженко

     (Слайд 34)  У кіно цей актор зіграв понад 100 ролей , а в театрі- більше 50. Репертуар його найрізноманітніший: від Тев'є -молочника до короля Ліра. Серед його останніх робіт в кіно були ролі у фільмах “Молитва за гетьмана Мазепу” (2002, Мазепа), “ Таємниці  Чінгізхана” (2002,Чингізхан).

Підказка: Був Міністром культури і мистецтва України у 1999-2001 р.р.

Відповідь: Богдан Ступка.

     (Слайд 35)  Про цього актора і режисера було знято документальний фільм “Якого любили всі...”. Як свідчать численні спогади сучасників, це не було перебільшенням. Його ім'ям названо малу планету і ескадрилью льотного полку України, тому що найвідомішою його роботою став фільм про льотчиків Великої Вітчизняної війни.

Підказка: У цьому фільмі він виступив водночас як співавтор сценарію, режисер та виконавець головної ролі.

Відповідь: Леонід Биков.

(Слайд 36) 

-         Дайте визначення анімації. Які існують види анімаційного кіно?

-         Які із розглянутих анімаційних фільмів вам найбільше до вподоби? Чому?

Учитель: Отже, українське кіно – це літопис нашої культури, в якому сяють зірки талановитих акторів і  режисерів, це наша слава і гордість.

(Слайд 37)  Я хочу запропонувати вам закінчить наш урок піснею  «Кіно» (муз. А.Олейнікової, сл. Н. Іванової)