Українське козацтво в живописі. (до Дня Покрови)

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА ЗАХОДУ:

«УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО В ЖИВОПИСІ»

 

 

 

 

:

 

 

 

 

 

 

 

Тема заходу: Українське козацтво в живописі.

 

Мета заходу: розкрити образ козака у творах українських живописців; розширити уявлення про портретний живопис доби козацтва; стимулювати пізнавальну активність, виховувати повагу, любов до української культури.

Тип заходу: заочна екскурсія

Обладнання: проектор, комп’ютер, записи музики, записи відеороликів, екран, мультимедійна презентація, стіннівки.

Місце проведення: актова зала

Час проведення: 45 хвилин

 

Хід заходу:

І. Оргмомент (1 хв.)

Слайд №1 – 3.

Учні розташовуються в актовому залі.

 

ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності учнів(3 хв.).

Викладач історії:

Добрий день, шановні учні, викладачі, майстри! Тема сьогоднішнього заходу – «Українське козацтво в живописі».

14 жовтня в Україні потрійне свято: День Покрови Пресвятої Богородиці (відзначається православними та греко-католиками), з 1999 року як День українського козацтва. У 1942 р. у цей день було офіційно утворено Українську повстанську армію, тому традиційно це також день УПА. А з 2014  р. це День Захисника Вітчизни.

Сьогодні ми згадаємо про добу козацтва. Козаки оспівані в піснях, овіяні легендами, відображені в живописі. Художники намагалися передати образ сильного духом козака.

 

 

 

 

Слайд №4.

1-й Ведучий:

У гарному портреті, написаному талановитим художником,

 можна побачити лик епохи.

 

Слайд №5.

 

2-й Ведучий:

З кінця ХV до ХVІІІ ст. історія України відзначилася наявністю особливого стану населення – козацтва.

 

Слайд №6.

1-й Ведучий:

Світський живопис

У ХVІІ - ХVІІІ століттях утворюється та розвивається різновид народних український картин – козацький портрет.

 

2-й Ведучий:

Козацькі портрети відігравали значну роль у піднесенні національної самосвідомості українського народу.

 

Слайд №7.

1-й Ведучий:

В залежності від свого утилітарного призначення козацький портрет мав парадну форму.

2-й Ведучий:

Парадні портрети представляють портрети козацької старшини, виконані в іконописній манері. На них старшина одягнена в розкішний одяг, з атрибутами влади, обов'язково присутній герб та написи на зображенні.

Слайд №8.

1-й Ведучий:

Портретами царів, князів, гетьманів прикрашали стіни церков і соборів. Так, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври є галерея портретів видатних осіб. Дуже популярними були портрети славетного гетьмана Б.  Хмельницького.

Слайд №9.

1-й Ведучий:

Портрет світського характеру був більш простим, земним (портрети Забіли, Сулими, Полуботка).

 

Слайд №10.

2-й Ведучий:

Митці прагнули проникнути у внутрішній світ козака, показати його характер, вдачу, розкрити індивідуальність. Тому вони зосереджувалися переважно на обличчях своїх персонажів.

Слайд №11.

1-й Ведучий:

Погрудні чи поясні портрети народних улюбленців С.Палія, С.Чалого, М.Залізняка та І.Гонти відрізнялися простотою: селянський одяг, в руках замість атрибутів влади, зображувалася зброя.

 

Слайд №12 - 13.

2-й Ведучий:

Народні майстри іконопису найчастіше зверталися до образу Божої Матері. На іконах козацької доби Богоматір зображено в національному українському вбранні на тлі золоченого різьбленого рослинного орнаменту.

1-й Ведучий:

Великого поширення набули ікони Покрова Божої Матері. У нижній частині цих ікон – під покровом Богоматері – зображували представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів.

 

Слайд №13

(відеоролик: «Українські ікони»)

 

Слайд №14.

2-й Ведучий:

Сьогодні важко знайти людину, яка б не бачила або не чула про чудову картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Після перемоги в російсько-турецькій війні 1877 – 1878 рр. і художник, гостро відчуваючи запит публіки, наполегливо шукав відповідний сюжет.

 

Слайд №15.

1-й Ведучий:

Сюжет був взятий з «Історії запорізьких козаків» Д. Яворницького. А саме події після Андрусівського перемир’я 1667 р. Україна була поділена між Росією та Польщею: Правобережжя відійшло до Речі Посполитої, де гетьманував П. Дорошенко. Він намагався об’єднати всі українські землі під протекторатом султана Мухаммеда ІV. Проте кошовий отаман І. Сірко разом з запорожцями виступив проти союзу Дорошенка і турецького султана. У відповідь і написали козаки лист.

2-й Ведучий:

І. Рєпін цей сюжет взяв за основу для своєї картини. Історію художник знав погано лише з переказів його друзів. Його робота розтягнулася на 13 років: з 1878 – 1891 рр. Для своєї роботи він відвідував Чернігів, шукаючи прототипів своїх героїв.

Слайд №16.

 

1-й Ведучий:

У картині немає головного героя, його замінив народ. Картина наповнена сміхом, передає незалежний дух козаків. У центрі картини – писар (це Д. Яворницький, історик), Над писарем схилився отаман І. Сірко (це генерал Драгомиров, учасник російсько-турецької війни), запорожець у високій шапці  - (відомий поміщик Тарновський).

2-й Ведучий:

У результаті вийшов справжній шедевр. Дана картина принесла великий успіх художнику. Існують два варіанти цієї роботи: один знаходиться в Російському музеї в Санкт-Петербурзі, другий – в Україні, в Харківському художньому музеї.

Слайд №17.

(відеоролик: «Лист  турецькому султану»)

 

Слайд №18

1-й Ведучий:

Народний живопис представлений в картинах «Козак-бандурист» та «Козак Мамай».

Слайд №19

2-й Ведучий:

Козаки-мамаї» - народні картини, що виконувалися олією на полотні і служили прикрасою українського дому. Вони зображували народних героїв українського народу.

1-й Ведучий:

Такі картини є своєрідним пам'ятником «невідомому козакові», вони пов'язані і з музичним фольклором – «думами», народними піснями про козацької вольниці.

Слайд №20

2-й Ведучий:

«Козак-мамай» зазвичай зображується сидячим по-турецьки під дубом (символ сили), що грає на бандурі (мрія про свободу). Поруч кінь - символ мандрів. Лук і стріли лежать напоготові, шабля висить на дереві.

1-й Ведучий:

За народними переказами козак Мамай був православним, мав дар зцілювати хворих і ходити по воді, що давало право простим людям шанувати його як святого і вішати у хаті його образ поряд з образами інших святих.

Слайд №21

2-й Ведучий:

Такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «Я козак Мамай, мене не займай». Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господарів.

Слайд №22

1-й Ведучий:

Колекцію картин «Козак Мамай» зберігає та експонує Український центр народної культури «Музей Івана Гончара».

2-й Ведучий:

Щороку у Харківському музеї проводиться виставка картин: «Мамай об’єднає Україну». Тут збираються молоді художники всієї України.

 

Слайд №23

(відеоролик: «Мамай об’єднає Україну»)

1-й Ведучий:

Слайд №24

У 2003 р. в Києві на Хрещатику з’явився пам’ятник вільному козаку, пам’ятник «Козаку Мамаю».

 

2-й Ведучий:

Образ Мамая живе у козацьких піснях. Одна з таких  прозвучить зараз у виконанні Супрун Анжеліки.

(пісня: «Козак Мамай»)