,,Українські перемоги: звитяжні історії успіху''

,,Українські перемоги: звитяжні історії  успіху''

Викладач. Наша історія мала багато трагічних періодів, коли свобода і факт існування українського народу опинявся під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки країни ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників. Ми маємо багато прикладів звитяжних перемог над нашим споконвічним ворогом , які ми повинні пам’ятати і передавати з покоління в покоління.

Битва під Оршею    

Учень 1

Битва під Оршею 1514 року  стала прикладом єдності та стратегічної переваги, це прекрасний приклад, коли 15-тисячне військо під проводом гетьмана Костянтина Острозького розгромило 80-тисячну московську армію, яка прагнула захопити землі України.. Битва під Оршею увійшла в історію як тріумф української зброї.

    Блискуча тактика Костянтина Острозького під Оршею зупинила подальшу експансію московії на Захід та зміцнила позиції Великого князівства Литовського. Звістка про перемогу облетіла всю Європу, викликавши захоплення у багатьох країнах.

     Учень 2

 Навіть через півтисячоліття ми маємо того самого ворога і  знову ведемо війну з московією. Сьогодні бійців 30-ї механізованої бригади імені Костянтина Острозького  вважають елітою української армії. Цей підрозділ пройшов горнило війни в 2014–2015 роках у боях за Савур-Могилу та Дебальцеве, що на Донеччині, а з 2022 року винищує рашистів на Бахмутському напрямку.

 

ВІДЕО     https://youtu.be/H-4bsOD7JSk?si=wLTjVW5ARvH5S4uv

30 омбР

 

 

Похід запорізьких козаків під керівництвом Петра Сагайдачного на Москву            

Учень 3

    Під час польсько-московської війни українські козаки на чолі з гетьманом Війська Запорозького Петром Конашевич-Сагайдачним, здійснили похід та взяли в облогу москву. Природжений стратег і державний діяч, Сагайдачний розумів, що опинившись між трьох потужних сил, у так званому "трикутнику смерті": між Османською імперією, Річчю Посполитою та Московським царством, союзника потрібно шукати де завгодно, тільки не в Москві.

 

Похід запорізьких козаків під керівництвом Петра Сагайдачного на Москву          

  Учень 4

 У 1618 році гетьман Сагайдачний захоплює кілька десятків міст. Козаки йшли приблизно тим самим шляхом, що й воїни ЗСУ під час нинішньої Курської операції.  Пів року армія козаків була у поході. Наприкінці вересня козаки вже стоять під Арбатськими воротами москви. Гетьман вступив у двобій з московським воєводою, а козаки майже пробилися до міста. Однак вирішальний штурм було зірвано, і після кількох боїв сторони уклали мирний договір у Деуліні.

Названий на честь гетьмана фрегат"Сагайдачний" не зрадив присязі під час анексії Криму. Він залишається ядром знекровленої  української флотилії.

https://youtu.be/t7_pn7R4CJc?si=o8r9DV6OZypLfe0G 

 

 Конотопська битва  

Учень 5 

Конотопська битва - це яскравий приклад перемоги української зброї. Найцікавіше те, що передумови битви понад 300-річної давнини нагадують події сучасної російсько-української війни.

Гетьман Іван Виговський у своїй зовнішній політиці обрав шлях євроінтеграції, підписавши у 1658 році Гадяцький договір. Польща, Литва і Гетьманщина мали об’єднатися в одну державу. Проти цього рішуче виступило московське царство, яке не бажало випускати Україну із кола своїх інтересів. Невдовзі російська армія вторглася на територію Лівобережної Гетьманщини. Почалась московсько-українська війна 1658 – 1659 років.

Учень 6

 У 1659 році козацьке військо на чолі із гетьманом Іваном Виговським здобули блискучу перемогу над московським військом під керівництвом Олексія Трубецького. Ця битва – один із ключових епізодів московсько-української війни . Гетьману Виговському вдалося заманити московське військо в болотисту місцину під Конотопом. Московську армію було розбито, а головні сили змушені відступити з українських земель до Путивля. План ворогів проти Гетьманщини провалився.

.

https://youtu.be/mOOClonYKmc?si=14MNrF7rhmQe7FZf    

ARMAK FT. ALISA - ДИКЕ ПОЛЕ(ANIMATION CLIP)

 

 

 Бій за гору Маківка

Учень7

              Там на горі, на Маківці,

              Там ся били Січовії Стрільці

              Хлопці, підемо, боротися за славу,

              За Україну, за вільнії права й державу!»

  Це уривок зі стрілецької пісні про бій за гору Маківку, який відбувся 110 років тому з нашим одвічним ворогом. У 1915 році під час Першої світової війни тривали бої на східному фронті в Карпатах між підрозділами австро-угорських та російських військ. Маківку січові стрільці зайняли 22 березня й утримували 60 діб. Внаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ, через тиждень змушені були відступати перед австрійськими підрозділами, що підійшли.

Учень 8.

Цікавим фактом є те, що в боях за Маківку відзначилась перша жінка-офіцер - Олена Степанів. Вона була активною учасницею передвоєнного стрілецького руху, з початком Першої Світової війни вона створила окрему жіночу чоту в лавах УСС, брала участь в обороні Маківки, за що була нагороджена австрійською медаллю. В кінці травня 1915 року, через місяць після боїв за Маківку, потрапила до російського полону і була вивезена в середню Азію. Звільнилася з полону у 1917 році.

Нині жінки на війні — не виняток, а радше правило. Вони волонтерять, розвивають медицину, беруть участь у штурмах і евакуаціях.

 

 Бій за гору Лисоня

Учень 9   На схилах Лисоні

Квітує калина,

І маки червоні в житах.

Тут слава витає,

Стрільців величає,

Що в битвах лягли на полях.

106 років тому Українські січові стрільці вибороли перемогу в бою за гору Лисоня. Під час Першої світової війни розпочалася російська наступальна операція «Брусилівський прорив». У серпні – вересні 1916 року відбулися запеклі бої між ворожою армією  та полком Українських січових стрільців. Під час битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте виконав завдання — зупинив наступ російських військ на Бережани, завдавши ворогу важких втрат. Бої за гору Лисоню в історію Легіону УСС увійшли під назвою «кривавий тан». Саме ці події лягли в основу створення гімну січових стрільців.

Воскресаючи сьогодні із забуття, пісня заполонює серця людей своєю щемливою любов’ю до рідної Вітчизни, її вірних синів, наснажуючи нас незламною вірою в те, що, об’єднавшись, відродимо славну Україну.

104 роки тому тероборона Звенигородщини розгромила російську армію.

Учень 10.

  У лютому 1918 року, після Крут і злочинів у Києві більшовицьке угрупування посунулось на Черкащину. Їхній шлях закінчився на залізничній станції, яка у той час називалася Бобринською, а нині імені Тараса Шевченка біля Сміли. Знаючи про наближення більшовицької орави, до станції Бобринської підтягнулись загони Звенигородського коша. Загальне керівництво здійснював штаб на чолі з Юрком Тютюнником. Бій тривав увесь день. Справу вирішила запекла нічна атака козаків. росіяни не витримали натиску й кинулися навтіки, залишивши зброю. https://youtu.be/N6pT7OUuoQs?si=LwxYcCvT3Ld3LsX9ВІДЕО КРИВАВИЙ ТАН

 Звільнення Криму    

Учень 11.

Кримський півострів протягом своєї історії неодноразово змінював своїх володарів. Його стратегічне розташування робило його бажаним об'єктом для багатьох держав.107 роки тому кримська група Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана звільнила Крим від більшовиків. Це була блискуча перемога українського війська. За спогадами очевидців, Армію УНР кримці зустрічали оплесками, адже були втомлені від більшовицької окупації 1918 року. 

Гетьман Павло Скоропадський завдяки акції Петра Болбочана зміг приєднати Крим до України на правах автономії й зберегти під українською владою Чорноморський флот, який підняв український прапор й оголосив про підпорядкування уряду в Києві.

Учень 12 . Данило Кононенко, « Кримська земля»

Земле моя кримська,

Земле українська,

Сонячний південний краю мій,

Степові простори,

Зеленаві гори,

Моря нестихаючий прибій.

Де шляхи куріли,

Де бої гриміли —

Там каналу стрічка в’ється голуба.

Росами умиті,

Щирістю зігріті

Золоті колосяться хліба.

Земле моя рідна,

Сторона погідна,

Садом вишумовуй молодим,

Воїн непоборний,

Трудівник невтомний,

Славлю тебе піснею,

Мій Крим.

Битва за вузлову станцію Вознесенськ

Учень12.

15 квітня 1920 року в бою за вузлову станцію Вознесенськ на Миколаївщині військо УНР захопило численні склади з боєприпасами, що дало змогу українським військовим набити кишені бойовими патронами й продовжити Перший зимовий похід.

     Ця перемога дозволила нашим воїнам поновити боєприпаси та повернути віру у власні сили. Бій за Вознесенськ, що увійшов в історію як «бій під аплодисменти», мав визначальну роль для армії УНР у Першому зимовому поході. Українці мали по кілька патронів у своїх рушницях. Щоб економити набої, вони плескали в долоні, так імітували постріли й тиснули на ворога психологічно.

ВІДЕО

https://youtu.be/JSd3evg9ILA?si=AeQQZP6ReLEaorIY

 

Зiбровка 1945 рiк

Учень 13.

 Останній рiк другої світової вiйни. Україна знову опинилася під радянською окупацію. Але опiр тривав. Найвiдоміша сторінка -  бiй під селом Зiбровка.  В березні 1945 року в оточення потрапив загiн Василя Василашка. По різним даним 150 -167 чоловік. Росіяни вирішили діяти своєю улюбленою , i безмінною тактикою - нагнати людей i задавити кількістю.

 На місце бою прибули 600 чоловік. Це були як бійці внутрішніх військ , так i новомобілізонаві. Характерна деталь - новобранців погнали в бiй першим. Вояки  УПА вибили 11 атак ворога, i зуміли вийти з оточення. 

 

 

    Учень 1.     24 лютого виповниться три роки відтоді, як життя українців поділилося на «до» і «після», три роки з початку широкомасштабного збройного нападу рф на Україну. Проте російсько-українська війна триває з 20 лютого 2014 року.

Учень 2. Перший період збройного конфлікту – початок війни на Сході України. У квітні 2014 року почалася спроба окупації території Донеччини та Луганщини.

Учень 3. Другий період – початок мирних переговорів, які завершилися 19 вересня 2014 року підписанням Мінських домовленостей.Головна їх умова -  припинення бойових дій. Але домовленості були порушені, бойові дії поновилися. Цей етап тривав до 23 лютого 2022 року

Учень 4. Найважливіше, те, що зірвано плани росії захопити Україну за три дні. Спочатку здавалося, що це жарт, але дійсно такі плани були: російські військові навіть везли із собою парадну уніформу, бо сподівалися на переможну ходу Хрещатиком.

Учень 5. Збройні Сили України почали поступово звільняти  українські території, які були окуповані. Звільнення Київщини, Чернігівщини, Сумщини довело, що російська армія не здатна захопити Україну. Україна змогла консолідувати міжнародні сили, міжнародну допомогу й отримала величезну підтримку з боку інших країн як моральну, так і військову.

Учень 6. Затоплення крейсера «Москва» 14 квітня 2022 року — це один з тих моментів, який увійшов у підручники історії. Це перший втрачений флагман російського флоту з часів російсько-японської війни.

Учень 7. 4 липня 2023 року-  звільнення від окупантів острова Зміїний. Після цього Україна змогла розблокувати судноплавний шлях до українських дунайських портів і почати торгівлю зерном.

Учень 8. Час з вересня по грудень 2022 - це час, сповнений великих надій. Наступ на Харківщині — одна з найуспішніших наступальних операцій не тільки під час цієї війни, а й загалом у сучасній військовій історії. Були залучені всі роди військ ППО, використано величезну кількість новітньої зброї. За короткий термін звільнили доволі велику територію. Такого масштабу операцій у 21-му столітті ще не було.

Учень 9. 11 листопада 2022 р.сили оборони України звільнили Херсон,  єдиний обласний центр, який вдалося захопити росіянам

Війна навчила нас - ЖИТИ.

Без слова... потім, пізніше, завтра.

Можливо, колись і якось,

Ще встигну, ще зможу... як мантра.

 

Війна навчила - ЦІНИТИ.

Цей день і ніч і годину.

І рідних, ще більше любити

Обіймати дітей щохвилини.

 

Війна навчила - КОХАТИ.

В очі дивитись ніжно.

Про почуття розказати

Щоб завтра, не стало пізно.

 

Війна навчила - МОЛИТИСЬ.

За рідних, чужих, незнайомих.

Пробачення щиро просити

Й до неба підводити погляд.

 

Війна навчила - ВІРИТИ.

Ніщо не триває вічно

І погане і хороше,

Має свою циклічність.

 

Війна навчила нас - ВСЬОГО,

Що і раніше ми знали.

Та тільки тепер, зрозуміли

Ми жили життя... чи марнували?

 

Викладач Сьогодні ми пишемо нову сторінку в історії, віримо в Перемогу та наближаємо її, як можемо. 

ПІСНЯ у виконанні Чубай Вероніки «Люди»

• 1. https://youtu.be/H-4bsOD7JSk?si=wLTjVW5ARvH5S4uv

2.

• 3    https://youtu.be/H-4bsOD7JSk?si=qUEXUsxcDQ3YbWdY
• 4. https://youtu.be/mOOClonYKmc?si=14MNrF7rhmQe7FZf    
• 5. https://youtu.be/dfgosdL_j4c
• 6. https://youtu.be/N6pT7OUuoQs?si=LwxYcCvT3Ld3LsX9
• 7. https://youtu.be/EWoB1oqQdCI
• 8. https://youtu.be/JSd3evg9ILA?si=AeQQZP6ReLEaorIY

 

• https://youtu.be/t7_pn7R4CJc?si=enEjoHOdBBBBO5u_