Загарбницькі плани щодо українських земель Уряд кайзерівської Німеччини прагнув розгромити Росію, загарбати всі українські землі та включити їх до складу майбутньої Великонімецької імперії. Для Німеччини Україна була приваблива як джерело сировини та продовольчих запасів. Після вступу у війну Туреччини розроблявся план захоплення нею Північного Причорномор'я, Криму і контролю турків над акваторією всього Чорного моря.
Ставлення українців Наддніпрянщини до війни Товариство Українських Поступовців(ТУП) —міжпартійна політична організація українців в Російській Імперії, постала 1908 для координації українського національного руху. Спочатку підтримувало Росію, але у вересні 1914 ТУП зайняло нейтральну позицію щодо війни та воюючих. висловлювалася «за демократичну автономію України, гарантовану федерацією рівноправних народів». У 1918 р. підтримало “14 пунктів “ Вільсона, у яких заявлялося про право націй на самовизначення.
Ставлення українців Наддніпрянщини до війни УСДРП, яка виникла в грудні 1905 р. і виступала за автономію України щодо війни не була єдиною. Група на чолі із Симоном Петлюрою виступала на боці Росії. А група на чолі із Володимиром Винниченком засудила війну та зайняла нейтральну позицію.
Ставлення українців Наддніпрянщини до війни Союз визволення України (СВУ) — політична організація, утворена у Східній Галичині в серпні 1914 р. емігрантами із Наддніпрянської України. Зайняла проавстрійську позицію. Головною метою СВУ було проголошення самостійності та соборності України. Майбутня українська держава мала постати у формі конституційної монархії з однопалатним парламентом.
Союз визволення України Країни Четвертного союзу фінансували діяльність СВУ у борг майбутньої Української держави. Піклуванням СВУ українських полонених згуртовано в окремих таборах ( 50 000 полонених у Німеччині і 30 000 — в Австрії), для них організовано школи, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, театри, курси української історії й літератури, кооперації, політекономії, німецької мови. СВУ мав своїх представників у багатьох державах світу: Німеччині,Болгарії,Туреччині,Італії, Швеції,Норвегії та ін. прагнучи сформувати коаліцію проти Росії.
Дмитро Донцов - засновник українського інтегрального націоналізму Нація — абсолютна цінність. Політичні партії, класи повинні поєднатися заради Вищої мети. Вища мета — незалежність держави. Мета виправдовує всі засоби. Майбутню державу повинен очолити вождь з необмеженою владою. Необхідно діяти, відкинувши будь-які політичні дискусії.
Ставлення західних українців до війни Головна Українська Рада (ГУР) — міжпартійна організація, утворена 1 серпня 1914 у Львові. Її засновниками були національно-демократична, радикальна, соціал-демократична партії. Головною політичною вимогою організації було досягнення державної самостійності України.
Ставлення західних українців до війни Загальна Українська Рада як єдиний представницький орган українського народу Галичини виникла у 1915 р. в результаті реорганізації та розширення політичної бази ГУР; щодо українських земель під російським пануванням програма ЗУР передбачала створення самостійної української держави; щодо українських земель Австро-Угорщини — територіально-національної автономії і об'єднання українських земель в один автономний край. Впровадження української адміністрації та української мови викладання на новоприєднаних землях Волині та Поділля. Поділ Галичини на Західну і Східну. Утворення у Львові українського університету.
Кость Левицький 1859 —1941 рр. найвизначніший політичний діяч Галичини кінця 19 століття — першої половини 20 століття. Співзасновник УНДП. На початку I світової війни українські партії створили свій координаційний орган — Головну Українську Раду, згодом Загальну Українську Раду — їх очолив К. Левицький.
Ставлення західних українців до війни «КАРПАТО-РУССКИЙ ОСВОБОДИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ» («КРОК») Утворений з пропагандистською метою на початку Першої світової війни 11 серпня 1914 за підтримки командування Південно-Західного фронту галицькими діячами москвофільського напряму, які перебували в Києві. В день заснування «КРОК» ухвалив прокламацію до галичан із закликом сприяти російській армії. Діяльність проавстрійських та національних українських організацій засуджувала як “мазепинство”(зрадництво).
Ставлення українців до війни Регіон За Австро-Угорщину За Російську імперію Нейтральна позиція Наддніпрянська Україна СВУ За самостійну Україну УСДРП (Симон Петлюра) За автономію ТУП За автономію УСДРП (Володимир Винниченко) За автономію Західна Україна ГУР ЗУР Частково - автономія, частково – самостійність Карпато-руский освободительний комитет
Легіон УСС Українські січові стрільці —українське національне військове формування в складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 р. У 1914р. австрійська влада дозволили сформувати легіон українських січових стрільців кількістю 2,5 тисяч чоловік. В легіон були зараховані патріотично налаштовані, вихованці спортивно-громадських організацій “Січ”, “Сокіл”, “Пласт”
“Сокіл” «Сокіл» - українське патріотично-спортивне товариство постало у 1894 у Львові та діяло на території Галичини й Буковини. Перший голова Василь Нагірний. Метою «Сокола» було виховування патріотизму шляхом фізичного розвитку молоді. Товариство мало свій прапор (лев на синьому полі), гімн (Соколи, соколи, вставайте в ряди), гасла («Де сила – там воля!», «Всі вперед – всі разом!»), свої періодичні видання «Сокільські вісті», «Вісті з Запорожа» та ін.
“Сокіл” Члени товариства займались різними видами спорту: гімнастика, веслування, фехтування, футбол, волейбол, баскетбол, бокс та ін. Товариство проводило різного роду змагання та щорічні зльоти (здвиги). Окрім того, організовувались концерти, вистави, свята, фестини тощо. Населення підтримувало товариство й тому, що воно опікувалось протипожежною безпекою. З 1912 року «Сокіл-Батько» (центр) організував Стрілецькі сокільські курені.
Січ спортивно-протипожежно-фізкультурна патріотична організація, поширена в 1900—1930 роках в Галиччині, а також на Буковині, Закарпатті та в еміграції. Члени товариства зобов’язувались дбати про своє фізичне здоров’я і дотримуватися високих моральних принципів, носити національний одяг. У 1913 р. в структурі товариства було створено стрілецьку секцію.
Пласт — скаутська організація України, мета якої: сприяти, як і всебічному патріотичному вихованню та самовихованню на засадах християнської моралі. Дата заснування «Пласту» — осінь 1911 року. В «Пласті» також молодь навчали стріляти з рушниці та револьвера, робити далекі військові марші, сигналізувати, надавати першу медичну допомогу.
Іван Боберський 1873-1947 сприяв становленню Пласту Голова товариства «Сокіл-Батько» (1908—1918). Завдяки його діяльності в гімназіях краю було введено фізичну культуру як обов’язковий предмет. український педагог, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді. Член Бойової управи УСС.
Воєнні дії на території України Галицька битва ( 18 серпня-21 вересня 1914 р.) В результаті цієї битви російські війська оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли до карпатських перевалів. Там розгорілись тяжкі бої. Росіяни вступили до Львова, Чернівців. Під час битви австро-угорські війська втратили 400 тисяч осіб, з яких 100 тисяч були полонені. Тільки завдяки терміновій допомозі з боку Німеччини і перекиданню військ з інших фронтів Австро-Угорщина уникнула остаточного розгрому.
Георгій Бобринський Бобринський Георгій Олександрович ( 1863 — 1928) — російський державний діяч. У1914—1915 рр. під час окупації російськими військами Галичини і Буковини очолю-вав Галицько-Буковинське генерал-губернаторство. Керована ним російська окупаційна адміністрація проводила відверту антиукраїнську політику: закривались українські школи, газети, друкарні, відбувались масові арешти і депортації української інтелігенції у глиб Росії, переслідувалися греко-католики. Діяльність Бобринського на посту генерал-губернатора Галичини і Буковини розцінена як «європейський скандал».
Горлицька битва 2 травня - 15 травня 1915 р. - наступальна операція німецько-австрійських військ під час першої світової війни, проведена з 2 травня по 15 травня. Ця наступальна операція була частиною стратегічного плану німецького командування на 1915 рік по розгрому Російської армії. Російські війська залишили Перемишль, Північну Буковину, Львів — майже всю Галичину. Крім того австрійські війська окупували Західну Волинь, Холмщину, Підляшшя, Берейстейщину. У своїх поразках Австро-Угорщина також звинуваила українців. Російські війська відступаючи здійснювали пограбування
Брусиловський прорив 22 травня-7 вересня 1916 р. (Луцький прорив)— наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських і німецьких військ під час Першої світової війни. Проведена чотирма російськими арміями під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова від 22 травня до 7 вересня 1916 року на фронті від Луцька до Чернівців. У ході операції було завдано серйозної поразки австро-угорської армії та зайнято Галичину і Буковину.
П'ята Галицька битва Лютнева революція в Росії. Наступ Керенського (відомий також, як Офензива Керенського, П'ята Галицька битва, Червневий наступ) (18 червня1917 — липень 1917 рр.) — останній наступ, а згодом відступ російської армії з Галичини і Буковини. Жовтнева революція в Росії. 3 березня 1918 р. більшовики в Брест-Литовську підписали сепаратний мир із країнами Четвертного союзу.
ЛУСС Із вцілілих вояків було сформовано новий курінь УСС, який здійснив похід до р. Збруча. Після підписання Брест-Литовського мирного договору,відповідно до якого ЦР запросила австрійців та німців для допомоги у боротьбі з більшовиками в лютому 1918 ЛУСС вирушив у похід на Україну з австрійською армією, був розташований на Херсонщині і приєднаний до групи архікнязя Вільгельма Габсбурґа (полковника Василя Вишиваного), Він вважався одним з претендентів на український трон в разі утворення монархічного ладу. Хоча він сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри.
ЛУСС Наприкінці грудня 1917 р. із колишніх полонених січовиків і вихідців із Галичини у Києві було створено Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. Курінь січових стрільців (так він став називатися з початку 1918 р.) повністю підтримав УЦР, ставши однією з кращих частин Армії УНР.
Роман Григорович Купчинський 1894 - 1976 — український поет, композитор, громадський діяч. 1914 — записався до легіону УСС брав участь у боях на Маківці Автор поезій на стрілецьку тематику «Засмутились галичанки», «Як з Бережан до Кадри», «Човен хитається серед води»,«Ой шумить, шумить»,«Вдаряй мечем», «Ірчик», «Бодріться» , «Ми по таборах і тюрмах», «Лети, моя думо» та інші. https://youtu.be/ARs-HlGFi64