Українські землі в першій половині XVI ст. Люблінська унія 1569

6 вересня. Класна робота. Українські землі в першій половині XVI ст. Люблінська унія 1569

XVI ст. ВКЛ втрачає Чернігівські землі та Новгород-Сіверський

. Державний устрій Речі Посполитої1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Нову державу - Річ Посполиту мав очолювати єдиний король, спільно обраний і коронований як польський король і яквеликий князь литовський. Найвищим органом влади був спільний сейм, який складався з двох палат: сенату і посольської ізби. Сейм скликали один раз на два роки, усі рішення сейму приймали за принципом ліберум вето (liberum veto).

Ліберум вето (liberum veto) -принцип одноголосного прийняття рішень, який утвердився у сеймовій практиці Речі Посполитої у другій половині XVI ст. У період між сеймами державою керував король, владу якого обмежували постійні представники із середовища шляхти. Угоди з іншими державами слід було укладати від імені Речі Посполитої. Литовська, українська, білоруська й польська шляхта зрівнювалися у правах та отримували право на землеволодіння по всій території Речі Посполитої. Було ліквідовано митні кордони. Литва зберігала певну самостійність: право й суд, адміністрацію, військо, скарб. Було гарантовано збереження «руської мови» в публічній та діловій сферах.

Унаслідок Люблінського унійного сейму більшість українських земель було об’єднано в складі Польщі. Українські землі поділялися на воєводства: Руське, Белзьке, Подільське, Волинське, Брацлавське, Київське та Підляське. Їх очолювали призначені урядом воєводи. Вони керували шляхетським ополченням, головували на місцевих сеймах і наглядали за діяльністю шляхетських земських судів. Воєводства поділялися на повіти. Винятком було Руське воєводство, яке поділялося на землі, а ті, у свою чергу, - на повіти.1635 р. у складі Польщі було створено ще одне українське воєводство - Чернігівське.