Урок на тему:"Гетьманщина в часи Івана Мазепи"

Тема: Гетьманщина в часи Івана Мазепи.

Мета: ознайоми  учнів з подіями  останньої чверті ХVII – початку ХVIII ст., охарактеризувати Івана Мазепу як історичного діяча; розкрити головні напрямки його діяльності; розвивати вміння працювати з історичною картою, локалізувати історичні об’єкти на карті, працювати з історичним документом та аналізувати його; виховувати інтерес до історичного минулого.

Обладнання:Підручник Власов В.С Історія України: підручник. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.С Власов. – Київ: Генеза, 2016 – 256 с. : іл.; історична карта, атлас, контурна карта для 8 класу; слайд презентація до теми.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати становищем Гетьманщини у складі Московського царства;
• пояснювати роль і значення діяльності Івана Мазепи в історії України.

1687 р. – козацька pада на p. Коломак. Обрання гетьманом Iвана Мазепу.

1700–1721 рр. – Пiвнiчна вiйна Росiї протии Швецiї.

1702–1704 рр. – повстання на Правобережній Україні на чолі з Семеном Палієм.

1704  р. – контролювання Іваном Мазепою обох берегів Дніпра.

1708 р., жовтень – початок виступу Івана Мазепи протии Московського царства.

1708  р.,  листопад –  зруйнування російськими військами гетьманської столиці Батуpина.

1709 р., беpезень – пеpехiд на бiк Iвана Мазепи запоpізьких козакiв на чолi з кошовим отаманом К. Гоpдiєнком.

1709 р., тpавень – зpуйнування Чортомлицької Сiчi.

1709 р., 27 чеpвня – Полтавська битва.

Структура уроку:

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань,умінь та навичок.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

• Причини обрання та гетьманування Івана Мазепи.
• Повстання Семена Палія.
• Повстання Івана Мазепи та Запорозького козацтва.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VI. Підведення підсумку уроку.

VII. Визначення домашнього завдання.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

Привітання з учнями, повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Бесіда над запитаннями.

Учитель. Запитання до учнів: згадайте, до складу яких держав входили українські землі в останній чверті 17 – на початку 18 ст.?

Орієнтовна відповідь учнів: Лівобережжя у складі Московського царства, Правобережжя у складі Речі Посполитої та Поділля у складі Османської імперії.

Учитель. Запитання до учнів: Що таке руїна? Чим завершився період руїни?

Орієнтовна відповідь учнів: період  в історії Гетьманщини 1657 – 1687 рр. характеризується міжусобною боротьбою  гетьманів Лівобережжя і Правобережжя за булаву, гетьманом та старшиною, поділ Гетьманщини на два береги Дніпра. Завершилася руїна зміною  Самойловича і вибору нового гетьмана Івана Мазепу.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне питання уроку:       «Я нащадків не маю… і  нічого не шукаю, окрім благоденства тому народові, який ушанував мене гетьманською гідністю і з нею довірив мені долю свою. Проклятий був би я і зовсім безсовісний, якби віддавав вам зле за добре і зрадив його за свої інтереси».

       В чому вбачав Мазепа благоденство для українського народу?

Учитель. (з метою поступового переходу до вивчення даної теми, вчитель пропонує учням завдання)  Запитання до учнів: Чи можна стверджувати, що Конотопські статті відповідали інтересам України?

Орієнтовна відповідь учнів: Інтересам України Конотопські статті не відповідали?

Учитель. Запитання до учнів: Які пункти Конотопських статей найбільше урізали суверенітет Гетьманщини?

Орієнтовна відповідь учнів: 3 ст. Щоб гетьман без відома всього війська нікого не судив і не карав.

4 ст. Щоб гетьман без відома царської величності і всього Запорозького війська ні про що не листувався з жодним стороннім монархом і з гетьманом Дорошенком та не чинив усних змовлянь.

5 ст. Про служивих і всіляких людей, що втікають з Великої Росії в Малу Росію, щоб їх не приймати, а прийнятих раніше щоб висилати назад.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами  розглянемо період гетьманування Івана Мазепи,  з’ясуємо поставленому проблемному питання В чому вбачав благоденство для українського народу? І яким чином його досяг розглянемо повстання Семена Палія та перебіг подій 1705 – 1709 рр.

1. Причини обрання та гетьманування Івана Мазепи.

Запитання до учнів: Давайте згадаємо, якими подіями завершилось гетьманування І. Самойловича?

Орієнтовна відповідь учнів: доносами старшини та невдалим кримським походом 1686 р.

Учитель. Після доносу старшини та не вдалого походу Івана Самойловича було позбавлено гетьманської булави (згодом разом з родиною відправлено до Сибіру). 25 липня  1687 р. Козацька рада обрала гетьмана генерального осавула Івана Мазепу роки життя 1639 – 1709 рр. уродженець  хутіра Мазепинці на  Білоцерківщини отримав класичну освіту в Києво – Могилянському колегіумі, також здобув європейську освіту. За період життя викоконуавав різні дипломатичні місії в Речі Посполитій в уряді Петра Дорошенка та Івана Самойловича, до 1687 обіймав посаду генеральго осавула поки не став гетьманом. І 25 липня  1687 р.  були прийняті Коломацькі статі.

Учитель. Завдання до учнів: Давайте разом з вами опрацюємо головні положення Коломацьких статей, згадаємо Березневі статті. Та порівняємо для того, щоб зрозуміти, в якому становище перебувала Лівобережна Гетьманщина.

Текст №1 Умови Коломацьких статей. 1687 р.

• 30-тис. реєстрове козацьке військо;

• наявність компанійських полків.

• універсали, які видавав І. Мазепа, повинні були підтверджуватися грамотами царя;

• без царського дозволу гетьман не мав права призначати та звільняти старшин; Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана. 

• козацька старшина зобов'язувалася наглядати за гетьманом і доносити на нього царському урядові;

• значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями;

• зберігалися права старшини та гетьмана на землю;

• гетьман зобов'язувався надсилати козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною;

• у гетьманській столиці — Батурині — розміщувався полк московських стрільців;

• рекомендувалося заохочувати українців і росіян до мішаних шлюбів;

• чітко вирізнявся козацький стан від усіх інших;

• монастирі й старшина звільнялися від сплати податків на військові потреби;

•гетьманському урядові заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами;

• внутрішню та зовнішню політику гетьман міг проводити лише за погодженням з царем (За «Довідником з історії України»  уклд.  Ігор Підкова, Роман Шуст 1999 рік.

Орієнтовна відповідь учнів:

Березневі статті Реєстрове військо 60 тис. Підтримання гетьмана  дипломатичних відносин з іноземними державами окрім з турецьким султаном та польським королем Передбачалось утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою. Право Війська Запорізького обирати гетьмана. Гетьман міг активно проводити внутрішню політику видаючи універсали, в  зовнішній політиці гетьман повинен повідомляти наміри Московському царю. Вільне право українців одружуватися.

Коломацькі статті.  30 тис. реєстрове військо Гетьманському заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами. Гетьманській столиці  Батурині розміщувався полк московських стрільців. Генеральна старшина обирала гетьмана затвердженим царем Внутрішню та зовнішню політику гетьман міг проводити лише за погодженням з царем.  Рекомендувалося заохочувати українців і росіян до мішаних шлюбів

 

Учитель. Отже, порівнявши статті, ми дійшли до висновку, що в період з 1654 – 1786 рр. відбулося значне обмеження автономії Гетьманщини, влади гетьмана і контроль території російськими військами.

Завдання для учнів. Відкрийте, будь ласка, підручники, самостійно опрацюйте питання внутрішньої політики на с. 181 – 182. Головне занесіть у конспект зошита. 

Розповідь учнів про внутрішню політику гетьмана вчитель доповнює (демонстрація  слайді презентації (слайд 4).

Орієнтовна відповідь учнів: діяльність І. Мазепи передбачала:

1. Об’єднання Правобережжя і Лівобережжя.

2.Уведення нової категорії козацької старшини — «бунчукових товаришів» та «значкових товаришів», що перебували безпосередньо при гетьманові для виконання різних доручень.

3.Оборонна: будівництво фортець від захисту турків, татар.

 4.Сприянні у будівництві церков —  Богоявленського собору Братського монастиря. Військово-Микільського собору з мурованою дзвіницею і трапезною палатою, церкву Всіх Святих у Києво –  Печерській лаврі.

5.Розвитку освіти і науки :  надання Києво-Могилянському колегіуму  статусу академії, будуванням першого поверх будинку, (бібліотеки)  Києво-Могилянській академії, надання у володіння села й землю, матеріальна підтримка студентів. Дбав про створення культурних осередків яким став Чернігівський колегіум.

5. Книговидавнича переклад мусульманських книжок, та  маючи свою власну бібліотеку  Мазепа обдарував книжками монастирів, церкви та окремих осіб. 

6 Митна реформа  полягала у врегулюванні податків, видав низку універсалів для врегулювання системи грошової та натуральної ренти, за період гетьманування Мазепи –  з’являється відробіток панщини.

Учитель. За період гетьманування (понад 22 роки) І. Мазепа зміцнив авторитет гетьманської влади. В деякому випадку йому це вдалося.  Намагався знайти шпорники в Коломацьких статтях або іноді не дотримуючись їх, оскільки приборкуючи повстання Мазепа мав  лояльність московського царя, який наділив маєтностями, коштовностями подарунками та нагородами. Гетьмана було нагороджено орденом Святого Андрія Первозванного, і за клопотанням царя від австрійського імператора отримав титул князя Священної Римської імперії. Від польського короля нагороджено орденом білого орла.

Учитель.  Запитання до учнів: В чому полягала лояльність Петра І к Мазепи?

Орієнтовна відповідь учнів: Цар наділив  Мазепу маєтностями, коштовностями подарунками та нагородами. Наприклад Мазепу було нагороджено нагороджено орденом Святого Андрія Первозванного, отримав титул князя Священної Римської імперії, та орден білого орла. 

 

2. Повстання Семена Палія.

Учитель. 1684 році було видано універсал короля, який 1685 році затвердив сейм про відновлення Правобережних полків та призначення полковників ( вчитель називає полки і показує на карті) Фастівський –полковник Семен Палій, Богуславський – Самійло Самусь, Корсунський –Захар Іскра та Брацлавські полки – Андрій Абазин. З метою  захисту Південних земель від татар і турків, оскільки точилася війна  1683 – 1699 рр. між  Священною лігою куди входила  Річ Посполитою і Османською імперією.

Проте після Перемоги у війни Священної ліги У 1699 р. польський король  Август ІІ підписав з Отаманською Портою Карловицький мир, за яким було повернуто Поділля Речі Посполитій. І потреба в Правобережних полках зникла відбулося розпуск війська козацького та ліквідацію полків, що призвело до захоплення повстанцями фортеці Білої Церкви та початок повстання під проводом Семена Палія 1702 – 1704 рр. (слайд 7 – 8)

Запитання до учнів: пригадаємо у якому році Поділля було приєднано до Туреччини?

Орієнтовна відповідь учнів: 1672  році за Бучацьким мирним договором.

Учитель. В листопаді 1702 році повстанці захопили Немірів. Для придушення повстання поляки відправили 15  тис військо на чолі коронним гетьманом А. Синявським. Навересні 1703 року повстання на Поділлі й Брацлавщині придушили на Київщині тривало. Це викликало занепокоєння царя який відгукнувся на пропозицію короля Августа ІІ, але придушити повстання відправили війська І Мазепи на весні 1704 року військові з’єднання перейшли і зайняли Київщину й Волинь. С. Палія заарештували 1705 році відправили до Сибіру. Мазепа контролював правий і Лівий берег Дніпра

3. Повстання Івана Мазепи та Запорозького козацтва.

Учитель. У 1700 р. розпочалася російська-швецька (Північна війна) за панування на Балтійському морі, яка була непотрібна українському населенню і козакам, оскільки козаки не отримували ніякої винагороди, потерпали від утисків та образ московських воєначальників. використовувалися  як дешева робоча сила для будівництва  каналів, доріг, фортець проти (татар). А населення власним коштом споряджали московські та  козацькі війська для щорічних походів на Північ. Крім воєнних негараздів, занепокоїло гетьмана те, що цар відправляє О. Меншикова для контролю над Гетьманщиною оскільки на думку царя Мазепа не справлявся через старість з своїми обов’язками та ширилися чутки перетворення козацького війська на єдиного московського.

 Невпевненість майбутнього примушувала гетьмана замислювався над подальшою долею Гетьманщини. І в  1705 р. налагодив гетьман зв’язки з польським королем С. Ліщинськими. Через польського короля розпочав дипломатичні відносини зі Швецією 1706 р. з королем Карлом ХІІ.

Учитель. Запитання до учнів:  так що змушувало Мазепу піти на зносини зі Швецією?

Орієнтовна відповідь учнів: через непотрібну війну яке повинно було забезпечити українське населення споряджання фуражем та використання козаків як дешеву робочу силу, і зсунення гетьмана з посади.

Учитель. Карл ХІІ 1708 р. розпочав похід на Московію у напрямку Смоленськ – Москва через територію Литви та Білорусі (розповідь учителя супроводжується показом на карті). Проте після кількох невдач у серпні-вересні  (до того ж царські війська випалювали на шляху всі села, що призвело до голоду шведської армії) Карл ХІІ відмовився від попереднього плану і вирушив на територію Лівобережжя, щоб забезпечити армію провіантом, зміцнити її козацькими полками та військом С. Лещинського. Шведський король покладав також надії на допомогу Кримського ханату й турецького султана. Зміна планів виявилася несподіваною для І. Мазепи: перебування шведської армії на території Лівобережжя означало, що тут розгорнуться основні воєнні дії. Крім того 1600 компанійців перебували у складі Московської армії. і перебували за межами Гетьманщини. З огляду на це визволення від московитів становилося важче. Велику небезпечність становила таємничість плани Мазепи, про яке знало найближче оточення а рядове козацтво не знаючи планів готувалося до війни проти шведів.

Похід шведського короля на Москву через Лівобережжя спонукав гетьмана до рішучих дій задля визволення Гетьманщини. І. Мазепа вирішив об’єднатися зі шведами для війни проти Московського царства.  24 жовтня 1708 року гетьман з 4000 тисячним військом, генеральною старшиною виїхав на зустріч до короля. у населеному пункті Гірках на Сіверщині було укладено союзницький договір між Україною і Швецією 29-30 жовтня 1708 року. Який був вигідний для І.Мазепи. (слайд 10)

Союзний договір передбачав.

1. Створення князівства руського з довічним князем Іваном Мазепою в межах території Зборівського договору.
2.  Захист шведським королем  українських земель та розміщення шведського гарнізону в Стародубі, Малині, Батурині, Гадячі, Полтава, яка замечуватиметься швецьким коштом
3. Загарбані Московією території князівства руського, повинні бути повернуті князю.
4. Шведський король не мав права претендувати на «руський престол» і втручатися внутрішню політику держави.

Учитель. Запитання до учнів:  так в чому полягало вигідність цього союзу  для Гетьманщини?

Орієнтована відповідь учнів: Об’єднання земель, Лівобережжя і Правобережжя; Розширеною автономією Гетьманщини на відмінно з Московщиною яка полягала: у вічній  владою князя, незалежною внутрішньою політикою.

Учитель. У відповідь на дії українського гетьмана, Петро І звернувся до українців У численних відозвах він звинувачував І.Мазепу в зраді, у намірі віддати українські землі Польщі, церкву уніатам. Цар наказав старшині і полковникам зібратися в Глухові для обрання нового гетьмана. О. Меншикову наказав зруйнувати гетьманську резиденцію – Батурин. (слайд 11) Отримавши царський наказ, війська рушили до Батурина, де знаходилися значні військові сили, продовольства та боєприпасів. Місто захищало міцні укріплення. Тому спроби швидко здобути Батурина не вдалося –  жителі були налаштовані захищати столицю. Та через зраду полковника прилуцького Івана Носа, який показав на потаємний хід російські війська вдерлися в місто і 2 листопада 1708 (слайд 13) вщент зруйновано його. 6 листопада відбулася старшинська рада на ньому були полковник чернігівський, переяславський, стародубський, ніжинський і було обрано Івана Скоропадського. Вибором гетьмана передувала церемонія покарання Мазепи, Ляльку протягли по вулицями Глухова до спеціально спорудженого ешелону 12 листопада в присутності царя у Глухівській Свято-Троїцький церкві І.Мазепу було проголошено церковне прокляття.

Щоб поліпшити ситуацію І.Мазепа прагнув схилити на свій бік Запорозьке козацтво яке в свою чергу переконував Петро І не підтримувати Мазепу. 

Січова рада вирішила підтримати І.Мазепу і перейти на Швецький бік. 26 березня 8 тис. загін на чолі Костем Гордієнка розбили підрозділ Московської армії, прибули до Диканьки неподалік від Полтави. У відповідь переходу Запорожців до шведів, московити 14 травня 1709 зруйнували  Січ. (слайд 13)

Сторони прагнули до головної битви яка сталася Полтавська. (слайд 14) Шведськими військами керував Карл ХІІ,  загальною кількістю 16 тис. вояків,  4 гармати.  Військами Московитаами  керував Петром І загальною кількістю 57 тис.  вояків і 150 гармат. 27 червня 1709 р. опівночі  Шведські війська почали наступ  московити оборонялися, проте поранення Карла ХІІ та резервні війська Петра І  знаменувало поразку і Шведи були змушені тікати до Бендер.

Полтавська битва зруйнувала блискучій намір Мазепи: відновити територіальну цілісність держави, вольностей гетьмана, та Запорозького козацтва Натомість Після Полтавської битви  цар ще більше обмежив автономію яке передбачала включення московітів в адміністративний апарат Гетьманщини.

V. Узагальнення та систематизація знань

Учитель. А зараз до вашої уваги гра: діяч дата подія один учень називає діяча іншій дату а третій називає подія що відбулася.

 1 – учень.  Петро І;  2. –  учень 1709 р.; 3 –  учень. Полтавська битва ;

   3 – учень. Карл ХІІ;  4 – учень.  1708: або (1709) р.; 5 – учень.   укладання союзного договору з Мазепою ( або Полтавська битва);.

 6 – учень.   Олександр Меньшиков; 7 – учень. 1708 р.; (або 1709р.) 8 – учень. спалення Батурина;  (Спалення Запорозької Січі) (Бій під Полтавою.)

9 – учень. Семен Палій;   10 – учень. 1702 – 1704 рр.;  11 – учень. антипольське повстання Семена Палія;

12 – учень. Іван Мазепа; 13 – учень.  1686 р.; (або 1704) (1708); 14 – учень. укладання Коломацьких статей; (Захоплення Мазепою Правобережної Гетьманщини). (Укладання Швецького союзного договору);

15 – учень. Кость Гордієнко; 16. – учень 1709 р;. 17 – учень.  перехід до Карла ХІІ; ( укладання союзного договору з Швецьким королем); (Полтавська битва);

VI. Підведення підсумку уроку.

Учитель. Іван Мазепа не ординарна особистість. За своє довге життя він був дипломатичним послом  при уряді Речі Посполитій,  гетьманату Петра Дорошенка, Івана Самойловича. Просуваючи по кар’єрній сходинці до 1686 році займав посаду генерального осавула, а з 1686 – 1708 (1709) рр. було обрано гетьманом Лівобережжя. За часи гетьманування проводив активну внутрішню політику у сприянні будівництво церков фортець, розвитку науки, 1700 році було надано статус академії Києво-Могилянському колегіуму. Придушуючи повстання С. Палія Мазепа об’єднав в  1704 року приєднав Правобережжя. Проте посилення Московського царства та втягнення до військових дій зі шведами, намагання обмежити владу гетьмана, права і вольності козаків Петром І – змусило Івана Мазепу перейти на сторону Карла, який пообіцяв вигідні умови. Проте Полтавська битва 1709 році зруйнувала всі плани.

VII. Визначення домашнього завдання.

Учитель. Опрацювати § 28 с. 179 –188.  Зафарбувати контурну карту на ст. 16. Україна за часів Івана Мазепи.