Український національний рух наприкінці 40-х рр. - XIXст. Кирило-Мефодіївське братство
Тема Український національний рух наприкінці 40-рр. XIX ст. Кирило –
Мефодіївське братство.
Мета уроку: ознайомити учнів з процесом розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини XIX ст., діяльністю першої української політичної нелегальної організації – Кирило – Мефодіївського братства, показати діяльність Т. Шевченка як суспільно – політичного діяча , проаналізувати програмні документи братства, розкрити значення діяльності кирило – мефодіївців у розвитку українського національного руху;
розвивати вміння аналізувати історичні документи, робити повідомлення на історичні теми , відшукуючи інформацію в різних джерелах;
виховувати повагу до людей, що були носіями національної ідеї в суспільно – політичному русі.
Основні терміни і поняття: політична нелегальна організація , статут, громадсько – політична діяльність, національно – визвольний рух, українське національне відродження.
Обладнання: підручник, карта, портрети визначних діячів суспільно – політичного руху в Наддніпрянській Україні у XVIII – першій половині XIX ст.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Структура уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Створення першої української нелегальної політичної організації – Кирило - Мефодіївського братства .
А) Утворення і склад Кирило - Мефодіївського братства .
Б) Програмні документи й громадсько – політична організація братчиків.
В) Значення Кирило – Мефодіївського товариства для розгортання національно – визвольного руху.
2. Місце Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні.
ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
VI. Домашнє завдання .
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Бесіда на повторення
- Що таке національний дух? Якими були його особливості наприкінці XIX ст.?
- Що так політична організація?
Заслухавши відповіді учнів, вчитель узагальнює: вищим досягненням українського національно-визвольного руху першої половини XIX ст. була організація і діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Створення першої української нелегальної політичної організації – Кирило - Мефодіївського братства .
А) Утворення і склад Кирило - Мефодіївського братства .
Розповідь учителя.
Київ, після заснування тут генерал – губернаторства, замість офіційно відведеної йому ролі центру русифікаторської політики царизму на Правобережній Україні насправді став загальноукраїнським центром політичного національного руху.
На початку 1840-х рр. студенти і викладачі Київського університету організували таємний гурток « Київська молодь» , що поставив перед собою завдання національного відродження та пропаганди серед поміщиків необхідності звільнити селян від кріпацької залежності. Проте вийти за межі гуртка у пропагандистській діяльності члени « Київської молоді» не наважилися. Гурток припинила своє існування. А його найактивніші діячі – Василь Бєлозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров - залучивши ще кількох гуртківців , створили на весні 1846 року першу нелегальну політичну організацію Кирило – Мефодіївське братство . Братство було назване на честь відомих слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія.
Члени братства мали спеціальні знаки – персні ( каблучки) або ікона із зображенням цих святих .
До групи входили молоді представники української інтелігенції на чолі з :
Микола Костомаров – історик , професор Київського університету;
Василь Білозерський – полтавський учитель;
Микола Гулак – дослідник історії права.
Згодом до них приєдналися :
Пантелеймон Куліш – письменник;
Панас Маркович – етнограф і фольклорист;
Іван Посяда – педагог;
Георгій Андрузький – поет і публіцист;
Микола Савич – педагог і журналіст;
Олександр Навроцький – поет – перекладач;
Олександр Тулуб –педагог;
Дмитро Пильчиков – педагог;
Тарас Шевченко – поет і художник.
Повідомлення учнів.
Заслуховуються повідомлення, присвячені засновникам Кирило-Мефодіївського братства: М. Костомарову, П. Кулішу, М. Гулаку, Б. Білозерському.
Б) Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків
Розповідь учителя
Основні програмні документи положення організації Кирило – Мефодіївського товариства сформульовані у « Книзі буття українського народу» і « Статуті слов’янського братства Святого Кирила і Мефодія».
У них домінують соціальні ідеали первісного християнства , чітко простежується ідея обстоювання загальнолюдських цінностей – справедливості , свободи, рівності та братерства.
«Книга буття українського народу» - це синтезована модель перебудови суспільного життя, у якій була зроблена спроба врахувати релігійні, соціальні та національні прагнення.
Концепція кирило-мефодіївців містила:
Створення демократичної федерації християнських слов’янських республік;
Знищення царизму та скасування кріпосного права та станів;
Утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян;
Досягнення рівності в правах на розвиток національної мови, культури та освіти всіма слов’янськими народами ;
Поступове поширення створеного християнського ладу на весь світ.
Побудована на ідеях українського національного відродження та панславізму, ця програма виходила за межі власне української проблематики. Характерно, що, перебуваючи під впливом західноєвропейських філософів та польського романтизму, де в цей час чітко простежується популярна народно-месіанська ідея, кирило-мефодіївці розробили свій вітчизняний варіант «месіанізму»: «основною дієвою особою їх широкомасштабних планів мав стати скривджений, поневолений, але не скорений український народ. Саме йому відводилася місія визволителя росіян від їх деспотизму, а поляків – від аристократизму, роль спасителя і об’єднувача всіх слов’янських народів».
Програмні документи товариства народжувалися в дискусіях. Провідну роль національних ідей обстоював П. Куліш, соціальних – Т. Шевченко, а загальнолюдських та християнських – М. Костомаров.
Робота з документом.
- Яке із шести положень вас найбільше вразило й чим саме? Чим головні ідеї статуту співзвучні ідеалам нинішнього суспільства незалежної України?
- Чим найбільше налякало жандармів-охоронців царського самодержавства Кирило-Мефодіївське братство? Обґрунтуйте свою відповідь положеннями документа.
- Чому царські жандарми перетлумачили програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства як « революційні і комуністичні правила»?
Розділ «Головні ідеї» із Статуту Кирило-Мефодіївського товариства
- Приймаємо, що духовне і політичне з’єднання слов’ян є справжнє їхнє призначення, до якого вони повинні прагнути.
- Приймаємо, що при з’єднанні кожному слов’янському племені належить мати свою самостійність, а такими племенами визначаємо: південно-русів, північно-русів із білорусами, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, іліро-сербів із хурутанами і болгар.
- Приймаємо, що кожному племені належить мати правління народне і дотримуватися повної рівності співгромадян за їхнім народженням, християнським віросповіданням і станом.
- Приймаємо, що правління, законодавство, право власності й освіта у всіх слов’ян мають ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.
- Приймаємо, що при такій рівності освіченість і чиста моральність мають служити умовою участі у правлінні.
- Приймаємо, що належить бути загальному Слов’янському собору з представників усіх племен.
З таємної інформації керівника слідства у справі Кирило-Мефодіївського товариства, головного начальника Третього відділення імператорської канцелярії, шефа жандармів графа Олексія Орлова.
(червень 1847року)
У Києві ж і в Малоросії слов’янофільство перетворюється в українофільство. Там молоді більше піклуються про відновлення мови, літератури, звичаїв Малоросії, доходячи навіть до мрій про повернення часів колишньої вольниці, козацтва і гетьманщини.
Причетні до справи про Українсько-слов’янське товариство, як уродженці Малоросії, були, власне, українофілами. Всі вони у листах своїх, а художник Шевченко, колишній вчитель Куліш і Костомаров навіть у надрукованих ними творах, зображуючи у перекрученому вигляді теперішнє становище України, яка нібито перебуває у тяжкому становищі, із захопленням говорили про колишню Малоросію, надаючи їй надзвичайно великого значення; історію цього краю подавали мало не знаменитішою за всі історії, наїзди гайдамаків описували як рицарство, наводили приклади колишньої вольності, натякаючи, що дух свободи не простиг і досі таїться у малоросіянах. Вірші ж Шевченка на малоросійській мові, особливо рукописні «Сон», «Послання до мертвих і живих», «Три душі» та інші, одні пасквільного і величезною мірою зухвального, а інші прямо підбурливого змісту.
За величайшою затвердженою ухвалою щодо справи про Україно-слов’янське товариство винних суворо покарано…
В) Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання національно-визвольного руху
Розповідь учителя
Члени Кирило-Мефодіївського товариства, врахувавши уроки світового досвіду і спроектувавши передові західноєвропейські ідеї на український грунт, сформулювали основні постулати українського національного відродження, визначили форми та методи досягнення поставленої мети. Поява та діяльність братства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України. Це була спроба передової частини національної еліти осмислити та визначити місце і роль українського народу в сучасному їм світовому історичному контексті, діяльність товариства засвідчила зростання національної свідомості українців. Кирило-Мефодіївське товариство було самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалось, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної із загальноросійських суспільних течій.
Додаткова інформація.
На допиті студент Андрузький указав дві мети, що об’єднували слов’янських братчиків: «Главная цель – соединение славян воедино принимая за образец США…, частная при ней существовавшая цель малороссийская – восстановление гетманщины, если можно – отдельно (желание тайное), если нельзя, - в Славянщине. Представитель главной цели: Костомаров; полный его последователь – Гулак. Представители малороссийской цели поет Шевченко и Кулиш…»
Граф Орлов підтримує поділ Андрузького, говорячи про братчиків слов’янофілів та українофілів; небезпечними з них уважає останніх. «Все они заговорщики, не злоумышленники, а увлекаются только: славянофилы – модным направлением наук, а украинофилы - пылкой любовью к родине.»
Розгромлене 1847 р. Кирило-Мефодіївське братство цікаве для нас як характерний результат романтичних ідей, як слід розриву українського романтизму з офіційною народністю. (26, с. 74 – 144)
2. Місце Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні.
Повідомлення учня
Заслуховується повідомлення на тему «Місце Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні.
Робота з документом
Опрацюйте у підручнику текст документа: «Запис рішення в справі Тараса Шевченка, зроблений жандармським відділенням» і дайте відповідь на запитання
Заслухавши відповіді учнів , учитель робить висновок : значення Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні важко переоцінити. Адже саме він , Великий Кобзар, послідовно обстоював необхідність поширення освіти в народних масах ( сам створював шкільні підручники), а його поетичні твори вправляли могутній вплив на формування національної самосвідомості та політичної активності передової громадськості та широких народних мас.
Додаткова інформація
Доктор Густав Шпехт справедливо окреслив феноменальну роль Шевченка: Український поет так могутньо і всебічно вразив своєю творчістю духовність українців , ідеали й прагнення, він у такій мірі став символом своєї країни, як Гомер був виразником всієї Еллади, Вергілій – Римської імперії. І не один із пізніших європейських поетів так універсально не відбивав національні істотності свого народу як це було властиве Шевченку… Навіть великий Данте, терцинами «Божественної Комедії», якого так часто послуговуються в щоденній мові, не став універсально виразом всієї Італії. Ще в меншій мірі виразником національної духовності цілості для всіх країн були Сервантес, Мольєр чи Толстой. І лише Шевченко у новітніх часах людського буття став для цілої нації на довгий час символом, духовним провідником, виразником всіх основних національних стремлінь.
ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
Бесіда за запитаннями та завданням
1. У чому полягає історичне значення українського національно-культурного руху в Україні першій половині XIX ст.? Назвіть імена його найвизначніших представників.
2. Чому і як у програмі Кирило-Мефодіївського братства ідея незалежної Української держави поєдналася з ідеєю всеслов’янського федеративного об’єднання?
3. Висловіть свою думку з приводу оцінки, даної Густавом Шпехтом, щодо діяльності Тараса Шевченка.
Завдання
- Пригадайте прізвища видатних діячів національно-культурного руху і керівників Кирило-Мефодіївського братства.
- Виберіть ідеї, характерні для Кирило-Мефодіївського братства:
1)Україна – незалежна демократична держава;
2)Федеративний союз слов’янських держав;
3)Москва – центр слов’янського світу;
4)Україна – конституційна монархія;
5)Наявність власних збройних сил;
6)Єдине регулярне військо, що захищає інтереси федерації;
7)Обов’язкова військова повинність для чоловіків;
8)Смертна кара і тілесні покарання для злочинців;
9)Свобода віросповідання;
10)Обов’язкова початкова освіта;
11)Київ – центр федеративного союзу;
12)Рівність усіх громадян.
V. Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя
Увесь комплекс визвольних прагнень українського народу своєрідно відбився в діяльності першої української таємної політичної організації Кирило-Мефодіївському братстві.
У програмних документах братства відчувається вплив республіканських ідей декабристів і польського національно визвольного руху, політичних та загальнокультурних ідей слов’янської єдності. «Книги буття українського народу» були спрямовані до українського сучасного і майбутнього і несли уявлення про Україну як живу народну цілість, життєві сили якої не втрачені і не завмерли, а політичні, національні й соціальні потреьи історично реальніше визначились.
VI. Домашнє завдання .
Опрацюйте текст підручника ( 51, пар.10; 40, пар.6)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку