"Універсальність проблеми, піднятої Т.Г.Шевченком у поемі "Катерина"

Тема. Універсальність проблеми, піднятої Т.Г. Шевченком у поемі «Катерина»

Мета: розкрити перед учнями трагізм долі покритки у ХІХст., з’ясувати методом бесіди причини трагічного кінця Катерини; зіставити конфлікти, що були актуальними протягом багатьох віків у різних народів і застерегти учнів від аналогічних помилок; виховувати естетичні смаки.

Обладнання:

1.               Схема структури сюжету.
2.               Картина Т.Г. Шевченка «Катерина»
3.               Умовна етапність трагічного шляху Катерини.

Тип уроку: урок – пошук.

     Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Вступна  частина.

Художні конфлікти поділяються на:

1. Соціальні (національно – державні, класові, суспільно – моральні).
2. Історично – універсальні (погляд в обличчя смерті, боротьба добра і зла, протистояння любові і ненависті).

Спробуйте визначити, до якого типу конфліктів належать події, що розгортаються в поемі «Катерина». Аргументуйте свою відповідь.

Можливі варіанти відповідей:

А) суспільно-моральні, оскільки однією з причин смерті Катерини був осуд суспільства (мешканців села);

Б) універсальність протистояння любові і ненависті підтверджується сотнями тисяч випадків, що трапляються в мистецтві та реальному житті, яке вирує навколо нас.

ІІІ. Оголошення теми уроку.

ІV. Виклад матеріалу.

Заслуховування повідомлень.

А) Проблема покритки у світовій літературній скарбниці

Стислий варіант відповіді. Тема ошуканої дівчини широко розроблялася у світовій літературі впродовж багатьох століть (С. Річардсон «Клариса»). Часто до цієї теми зверталися корифеї українського театру – М. Старицький, М. Кропивницький тощо. Ми назвали лише кілька авторів, у яких головною дійовою особою є покритка, а у скількох творах вона виступає епізодичним персонажем (Г.де Мопассан «Життя», М.Стельмах «Правда і кривда» тощо).

Б) Реакція на позашлюбну дитину в нашому суспільстві

Знедолена жінка – рабиня стала постійним супутником Шевченківської поетичної музи. Ніжну любов до жінки – страдниці він проніс крізь усе своє творче життя, віддав їй величезну наснагу свого поетичного хисту, підніс її до високих художнії узагальнень. Передісторія Шевченкових героїнь накреслилась у його ранніх баладах «Причинна», «Тополя».

 Поема «Катерина» була написана наприкінці 1838 – початку 1839 років. Автор присвятив її В.Жуковському на пам’ять про викуп з кріпацтва.

Молоде життя головної героїні обірвалося передчасно, що , безумовно, є великою трагедією для самої людини та її оточення. Чимало людей перечитувало Шевченкову «Катерину», і в душу кожного з них проникло співчуття до цієї знедоленої жінки.

• Які почуття виникли у вас під час прочитання твору?
• Який шлях пройшла героїня до трагічного фіналу?
• Чи був у неї вихід з цієї ситуації?
• Якщо на даній схемі цифрою 7 позначимо трагічний кінець Катерини, то які ж кроки передували цьому?(досліджуємо все з кінця)

Схематичне зображення трагічного шляху Катерини

О---О---О---О---О---О---О

7- Трагічна смерть Катерини;

6- загибель останньої надії (Іван її зігнорував)

5- поневіряння по світу, самотність і безпорадність

4- відречення батьків

3-осуд односельців, що ретельно дотримувалися тисячолітніх моральних традицій

2- позашлюбна вагітність

1.              Інтимні стосунки з москалем, що здавна уособлював  інородця, загарбника,    чужинця.

Завдання з розвитку зв’язного мовлення

1-й варіант.  Зіставте бачення образу Катерини Шевченком-художником і Шевченком- письменником (учням роздаються ксерокопії картини «Катерина»).

2-й варіант.  Дослідіть роль художньої деталі  (листочки дуба біля ніг  Катерини, житні колоски, кургани)

Відповідь.  Дуб ще з праслов’янських часів вважався символом чоловічої сили, енергії, що підтверджують  вишивки на чоловічих весільних сорочках. Покровителем цього дерева був бог блискавки і грому Перун, якого дуже шанували наші предки. Саме до нього зверталися перед важливими родовими чи племінними справами язичники – чоловіки, просячи укріпити їх волю, тіло, дух, тому виникли такі порівняння: міцний як дуб, непохитний як дуб, твердий як дуб. Що ж до зламаного дубового гілля, то це може бути натяком на зневагу до хлопця, який в даному випадку на краще і не заслуговує, з іншого боку – понівечена народна мораль, традиція, своєрідне порушення національного табу. Прямим підтвердженням сказаному є житнє колосся – символ сімейного щастя, благополуччя, яким мати і батько завжди благословляли молодят, коли ті йшли під вінець.

 Шевченко добре знався на усній народній творчості, українській обрядовості, тому таке трактування може мати реальне підгрунття.

Щодо курганів, то цей образ – символ поширений у поезії Шевченка, варто згадати «Розриту могилу», «Великий льох». Автор однозначно подає кургани (могили) як уособлення патріархальної традиції, яку потрібно свято плекати і передавати нащадкам. Напрошується така паралель: нехтування дівочою цнотою- зневажання родинних звичаїв- руйнування вікової культури- знищення традиції (самобутності) – крах для нації. Кургани – мовчазні свідки подій, що змальовані в поемі, вони – символ докору як москалеві, так і Катерині.

Додаткові питання до робіт першого варіанту.

• Чи збігаються основні мотиви в обох творах?
• Як простежується авторська позиція в різних видах мистецтва?
• У якому творі більше проявився талант?

Додаткові питання до робіт другого  варіанту.

• Що символізує дуб в українському фольклорі?
• Чому листочки дуба лежать разом із колосками пшениці чи жита  під ногами Катерини?
• Про що говорять кургани на картині Т.Шевченка?
• У яких творах ви ще зустрічали символічний образ могили?

V.  Підсумок уроку.

* Яким  постав перед вами на сьогоднішньому уроці Т.Шечвченко?

* Чи можна назвати «Катерину» повчальним творм?

VІ. Домашнє  завдання.