Управління дослідно-експериментальною роботою в навчальному закладі

Інтернет-семінар на тему:

“Управління дослідно-експериментальною роботою в навчальному закладі”

Методична робота в ВНЗ І-ІІ р.а. являє собою комплексну систему розвитку фахово-методичних знань та вмінь викладачів на основі сучасних вимог до їх професійної компетенції. Вона спонукає кожного викладача удосконалювати свою педагогічну майстерність і фаховий рівень, сприяє взаємному збагаченню педагогічними знахідками, дає можливість молодим викладачам учитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег, забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку. У процесі організації та проведення необхідних заходів реалізуються основні функції методичної роботи, її завдання та зміст.

Отже, основними завданнями методичної роботи є:

1. використання комп’ютерних технологій у системі навчально-виховного процесу;
2. удосконалення інформаційного забезпечення навчального процесу при проведенні самостійної позааудиторної роботи;
3. використання навчальних комп’ютерних програм для вдосконалення навчально-методичного забезпечення навчання [1].

Однією з найважливіших проблем, з якою зіткнулися всі країни в ХХ – ХХІ ст. – є проблема підвищення якості освіти. Сучасні умови вимагають об'єднання наукових досліджень і технологічних розробок. Наступає новий етап зв'язку науки та практики, він полягає в тому, щоб залучити викладачів до науково-дослідної діяльності, познайомити їх із технологією дослідження та навчити самостійно вирішувати науковим способом поточні проблеми [2].

На мою думку, чинники, що спричинюють необхідність здійснювати дослідно-експериментальну роботу у навчальному закладі є досить чітко визначеними. Наприклад, на рівні навчального закладу дослідно-експериментальна робота дає змогу змінити статус і структуру закладу, впроваджувати інноваційні педагогічні технології, проектувати моделі навчального закладу, моделі сучасного викладача і класного керівника; забезпечувати співпрацю, співтворчість викладача й учня, відкритість і динамічність навчально-виховного процесу, реалізує диференційований та індивідуальний підхід до навчання та виховання студентів.

Логічно зазначити, що в освітній галузі існують два поняття, тісно взаємопов’язаних з поняттям “дослідно-експериментальна робота”. Тому, треба визначити різницю між ними.

Отже, під поняттям педагогічний досвід розуміють сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи.

Дослідно-пошукова робота – це невід’ємна складова навчального процесу у вищих навчальних закладах, яка стимулює процес створення і впровадження нових педагогічних ідей, технологій навчання і виховання, забезпечує експериментальну перевірку їх ефективності.

Дослідно-експериментальна робота у навчальних закладах – це метод пізнання, що обумовлює в природних і керованих умовах вивчення педагогічного явища, пошук нових способів вирішення педагогічної проблеми на системному, локальному та модульному рівнях [3].

Зрозуміло, що алгоритм розробки дослідно-експериментальної роботи має передбачати поетапну діяльність колективу методичного кабінету чи окремо взятого методиста. Розглянемо орієнтовні етапи дослідно-експериментальної роботи.

Діагностичний етап:

• Аналіз роботи методичного кабінету, методистів.
• Обґрунтування актуальності проблеми.
• Вивчення можливостей і діагностика готовності навчального закладу до проведення дослідно-експериментальної роботи.
• Формування позитивного ставлення учасників навчально-виховного процесу до майбутніх змін.

Прогностичний етап:

•      Побудова нової моделі діяльності методиста.
•      Постановка мети, розроблення моделі та визначення головних завдань експерименту.
• Науково-теоретична підготовка педагогічного колективу до дослідно-експериментальної роботи.

Організаційний етап:

• Створення відповідної матеріальної бази.
• Розробка технологій, методик, іншого інструментарію відстеження ходу дослідження.
• Визначення критеріїв та показників для оцінки результатів дослідження.
• Визначення змісту та форм співробітництва з науковими керівниками та консультантами.
• Розроблення та впровадження системи морального й матеріального стимулювання педагогів-експериментаторів.

Практичний етап:

• Відстеження процесу впровадження інноваційних педагогічних технологій в практику роботи методистів.
• Внесення доповнень і змін у програму дослідно-експериментальної роботи, уточнення способів вирішення поставленої проблеми.
•      Проведення контрольних зрізів.

Узагальнюючий підсумковий етап:

• Аналіз результатів дослідження відповідно до програми моніторингу, співвіднесення результатів з поставленими цілями, виявлення протиріч.
• Узагальнюючий аналіз результатів дослідження (за рахунок яких зусиль і ресурсів отримано результати).
•      Оформлення підсумків процесу дослідження, його результатів.
•      Проведення моніторингу, проміжних та підсумкових звітів.
•      Систематизація результатів дослідження.
• Організація поширення накопиченого в ході експерименту досвіду серед інших навчальних закладів.

Отже, у ході дослідно-експериментальної роботи здійснюється експериментальна перевірка та втілюються в життя нові педагогічні ідеї науковців, видатних педагогів з індивідуалізації, диференціації, гуманізації навчально-виховного процесу в галузях: інноваційних технологій культури здоров’я та здорового способу життя; соціалізації суб’єктів навчально-виховного процесу, зростання їхньої національної самосвідомості [4]. У цілому дослідно-експериментальна робота збагачує та збалансовує діяльність педагогічних колективів навчальних закладів. На рівні викладача проведення дослідно-експериментальної роботи стабілізує стосунки у педагогічному колективі, створює умови для наступної стадії інноваційної діяльності – співробітництва. Викладачі оволодівають сучасними інноваційними технологіями навчання та виховання, що підвищує їхній професійний рівень. Робота в інноваційному режимі дає можливість педагогічному колективу працювати на успіх студентів, що і є кінцевим продуктом викладацької роботи.

Потрібно зазначити, що оцінка динаміки й очікуваних результатів дослідно-експериментального проекту безпосередньо залежить від методичного супроводу. В даному випадку методист постає ключовою ланкою в реалізації дослідно-експериментального проекту. З метою підготовки педагогічних працівників до організації експериментально-дослідницької роботи методисти проводять проблемні семінари-презентації, конференції, творчі звіти, створюють та постійно поповнюють інформаційний банк даних про нові дослідження в освіті.

Переконана, що основними завданнями методиста має бути розвиток технологічної компетентності педагогів, формування в них вмінь не лише сприймати інновації, а й творчо їх реалізувати в практичній діяльності. А тому, методисти, виконуючи дослідницьку діяльність, мають вирішувати два взаємопов’язаних завдання: формувати та розвивати у педагогічних працівників дослідницькі уміння з одного боку, а з іншого – проводити власну дослідницьку роботу для збагачення змісту методичної діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Галіцина Л. Робота методкабінету / Упоряд. Л. Галіцина.- К.: Вид. дім «шкільний світ», 2005.
2.  Набока Л. Професійний розвиток методиста в системі післядипломної освіти: Концептуальний   

    підхід // Післядипломна освіта в Україні. – 2004. – № 1. – с.59.

3.  Науково-практичні аспекти організації навчальної і методичної роботи в університеті:     монографія / В.П. Шевченко В.В. Христіановський, О.Б. Ступін; М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т. – Донецьк: 2004. – 254 с.
4.  Микитюк О.М. Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти 

 України XX ст.: автореф. дис... д-ра пед. наук/О.М. Микитюк: Інститут педагогіки і психології

    професійної освіти АПН України, спеціаліз. вчена рада Д 26. 452.01. – К., 2004. – 42 с.