Урок - дослідження з літератури рідного краю «Вивчення творчості земляка М. Закусило»

Урок-дослідження

з літератури рідного краю

«Вивчення творчості

земляка М. Закусило»

Тема: Вивчення життя і творчості прозаїка, драматурга, есеїста, художника Миколи Закусила.

Мета: зацікавити учнів особистістю Миколи Закусила як людини, письменника, художника; ознайомити учнів із творчим доробком письменника-земляка; розвивати вміння аналізувати прозові твори та робити висновки; виховувати в учнів любов і пошану до рідного краю, батьківщини, почуття відповідальності, працелюбності, гордості і поваги до нашого земляка та його творчості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи, прийоми, форми роботи: розповідь вчителя, групова робота учнів, технологія «Мікрофон», прийом «Змагання», виразне читання, презентація, використання комп’ютерних технологій, сенкан, сенквей, інформативне гроно, вікторина, асоціативний ряд, рефлексія, акровірш, літературний диктант.

Обладнання: портрет письменника, виставка творів, газетні матеріали, комп’ютер, картини, листки оцінювання (похвальний лист), інтерактивна дошка.

Випереджувальні завдання для творчих груп: учні поділені на групи за «професіями» та отримали завдання.

«Історикам» підготувати цікаві біографічні відомості про М. Закусило і довести, що життя і творчість  його – видатне явище в українській літературі.

«Літературознавцям» дати коротку характеристику творам Миколи Закусила за вибором і показати значення творчості письменника.

«Журналістам» опрацювати газетні матеріали про його творчу спадщину, як письменника, художника.

«Мистецтвознавці» дослідити зв’язок живопису із творчістю Миколи Закусила.

Епіграф: «Прозаїк і художник

безмежної фантазії»

М. Сидоржевський

Хід уроку

 І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя про багатство Житомирщини на видатних людей.

 ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

«Хвилинка мудрості»

Проблемне питання. Чи дійсно в епіграфі уроку розкривається життєвий і творчий шлях Миколи Закусила? Відповідь підготувати на кінець уроку.

IV. Актуалізація опорних знань.

1. Яких письменників-земляків ви знаєте?
2. Що ви знаєте про Миколу Закусила?

V. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

Слово вчителя

 Метод «Асоціативний»

 Людська доля завжди була невід’ємною часткою долі Батьківщини, місця, де ти народився.

 Як пов’язане ваше життя із рідним краєм? Запишіть власні асоціації (Додаток 1)

 /Показ фотографій/

Не слід розуміти під висловом «рідна земля» тільки землю як ділянку ґрунту чи частку суходолу.

Рідна земля відчуває кожного з нас, живить своєю силою, чинить особливий вплив на кожного з нас.

Наша Житомирщина багата на обдарованих людей, співців рідної землі.

Це Зоя Кучерява, Григорій Васянович, Валерій Шевчук, Марія Помаренко, Михайло Клименко, Михайло Сич, Всеволод Нестайко.

/Портрети творчих особистостей/

Рефлексія (Додаток 2)

У цьому сузір’ї письменників помітне місце нашому земляку Миколі Закусило. Щоб припасти до найчистіших джерел рідного краю, зрозуміти душу народу, відчути коріння його, то потрібно заглибитись у його творчість.

Для більшої ефективності реалізації умінь і навичок пропоную поділитися на групи «за професіями». Кожна група мала випереджувальне завдання. Хочу нагадати, що кожна група оцінює себе і своїх колег.

«Історики» доведіть, що життя і творчість Миколи Івановича Закусило – Видатне явище в українській літературі.

«Літературознавці» покажіть значення творчості письменника.

«Журналістам» зробити огляд преси минулих року про його життєдіяльність М. Закусила з наступним обговоренням.

«Мистецтвознавці» відтворіть слово у фарбі і фарбу у слові.

/Розповідь учнів супроводжується презентацією фотографій/

• Робота в малих групах «Хто він, Микола Закусило» (Додаток 3)

Учень 1. М.І. Закусило народився 14 серпня 1956 р. в селі Малі Мошки Овруцького району на Житомирщині.

Він у дитячі та юнацькі роки часто буває у Овручі, а також у селі Гошів, де гостював у своєї бабусі Невмержицької Марії Юхимівни (1906-1993 рр.)

Учень 2. Дідуся, Невмержицького Миколу Прокоповича, під час Другої світової війни демобілізували в Коростень обслуговувати залізницю. Він загинув у 1441 році. Овдовіла жінка виховувала п’ятеро дітей. Сім’я жила у «солом’яній хатині». Вони мали одну пару чобіт, тому ходили до школи по черзі.

• Уляна Миколаївна, середульша донька, у 18 років вийшла заміж у Малі

Мошки за Івана Антоновича. У новій збудованій хаті виростили четверо дітей: Марія (1954 р.н.), Михайло (1964 р.н.), Дмитро (1954 р.н.), Микола (1956 р.н.)

 Учень 3. Мама М. Закусила гарно співала, її голос був схожий на голос Ніни Матвієнко. Багато вишивала рушників за ескізами сина Миколи. З любов’ю підбирала кольори, ткала килими. Все своє трудове життя працювала у польовій ланці.

 Саме мама, як згадує Микола Іванович, навчила його малювати з шибок «узори», навчила любити кожне деревце, кожну травинку, навчила вирізняти своє духовне «я». Батько М. Закусило говорив, що ім’я мами у перекладі з римського означає «щастя».

Учень 1. Тато, Закусило Іван Антонович, народився 1931 року в Малих Мошках. Він був надзвичайно добрий, чутливий, трудолюбивий. Десятирічним юнаком розпочав свою трудову діяльність. Був управним теслею. Працював їздовим, сторожем, конюхом, косарем.

Тато дав розуміння Миколі Івановичу що, потрібно чесно, самовіддано працювати.

Батьки для Миколи Івановича були життєвою енциклопедією.

Учень 2. Після навчання у Раківщинській середній школі був пастухом, іконописцем, теслярував, працював в армії на комсомольській будові в Мозирі.

Служив у війську. Закінчив школу молодших авіаційних спеціалістів, заочну школу військових кореспондентів. Був відмінником військово-повітряних сил.

Вищу освіту він здобув у державному університеті імені Т.Г. Шевченка (1982 р.). А також закінчим художню студію при Будинку художника в Києві (2001 р., майстерня В. Коверіна).

Учень 3. Певний час реставрував храми Полісся, збирав пісенну архаїку полешуків, так звані північні голосюрки пастухів. Працював у редакціях різних газет та журналів у видавництвах.

Член Національної спілки письменників України. Живе у Києві.

Має двоє дітей: Мар’яна – журналістка, Тетяна – фізик.

Вікторина «Життєвий шлях Миколи Закусила» (Додаток 5).

Слово вчителя

 Микола Іванович Закусило прозаїк, драматург, есеїст, живописець. Його творчість – це погляд на світ крізь призму давніх легенд і міфів Полісся.

 Легендарні Малі Мошки, люди, птахи, ще легендарніші людино-птахи. Він постійно тримає зв’язок із духом пращурів. Вірить у вічність, долю. Віртуозно грає словами-кольорами у всіх партитурах, регістрах і тембрах.

 Микола Іванович подолав шлях від дописувача районної газети до відомого майстра слова, шукача норинчанського  фольклору. Ранні твори оповідання «Прибутна вода», були опубліковані 1987 році у збірці «Перша книга прозаїка». У своїх творах він описує буденне життя своїх односельців, їхні мрії і сподівання.

 Він є також автором романів «Грамотка скорблячих», «Переселення вітряка», «Боги регочуть», «Блудниця убога», «Зішестя Пращура», «Книга плачів», «Норинчанка і птах» … , п’єс «Ковдуни», «Пісок часу», «Активіст», трактатів «Полєшукова душа»

/На інтерактивній дошці спроектовані назви творів М Закусила/

«Літературознавці»

Покажіть значення творчості письменника.

Учень 1. Читаючи оповідання під назвою «Прибутна вода» переносишся в чарівний край – Полісся. Мандруєш разом з автором стежками сіл Гошова, Антоновичі, Словечно, річкою Норинь. Герої цих оповідань – це узагальнений образ трудівника-поліщука: сільського музики, - дядька Лексія, мудрого сільського теслі – діда Савка, діда Левка – хранителя природи. Їхні душі і серця наповнені святою енергією, любов’ю до рідного отчого краю. Вони пам’ятають своє коріння, бо не може по-справжньому жити людина, яка позбавлена своїх джерел.

/Інформативне гроно до слова «Мошки»/ (Додаток 4).

Оповідання «Біля чистих джерел» - це ліричний екскурс автора у своє дитинство. Він згадує людей, які чесно трудилися, прикрашали світ добрими справами.

/Декламування уривка із оповідання/

Учень 1. «І от щоразу як тільки згадаєш дитинство – тривожно стає на душі: як же воно там зараз, на батьківщині. Що без тебе? А без тебе що: працюють люди, трудяться, орють землю, сіють жито, пшеницю, льон…»

«Пригадую, йдемо з матір’ю понад річкою Норинь в неділю, і всюди, куди не глянь оком, - льон…

І яка то втіха – побувати біля річки на льону, відчути оту святковість». /Краєвиди Полісся/

Учень 2. Він згадує про свою бабусю, Марію Ухимівну, яку «забрав її коханий у Гошів». До якої щороку приїжджають 38 онуків і правнуків. А також про своїх батьків, однокласників, про села Антоновичі, Задорожок, тринадцять сіл, які  «горіли тієї осені сорок третього… Горіли живі голоси, горіла пам'ять… Лишилися одні головешки…»

Наперекір долі люди лишилися в ріднім краї. І з хати дядька Тита возродилося село.

Серед них була молода дівчина, Палагея Книшевич. Стала вона ватажком у тилу ворога, а потім «їй Героя дали». Все життя вирощувала льон. «З нього можна не тільки штани пошити, а вкрити все Полісся».

У кінці оповідання автор знайшов ті чисті джерела «зчерпала силу Книшевич…». Я нагнувся і напився світлої води. І вона – своєю чистотою – дзвенить у мене ще й досі…».

Учень 3. Молодий прозаїк відкидає анкетні дані своїх героїв, вихоплює суттєве. І ось ми вже в творчій лабораторії  народної поетеси – піснярки Ольги Добахової. Збережена лексика, розмовний стиль земляків.

/Учень декламує уривок з оповідання/

Дядько Лексій згадував про неї: «Талант (Талант… Це річ, яку не купиш і не продаси… У Харкові створила хор. А ви думаєте, Добаха піднялася в Харкові… Ні! Злет її почався у Кирданах, там, де кожна стеблина рідна…»

Життя влаштовано так, що кожен у нім має свій берег, свою пристань, куди повертається в радості й смутку з близьких і далеких доріг.

Для героїні оповідання «Голос через роки», Ольги Добахової, таким духовним берегом стали Кирдани – звичайне поліське село.

«Кому на цій землі далі господарювати?» - так думала баба Марта біля прадавніх курганів з оповідання «Марта і Мартин».

Дійсно, кому берегти нашу історію, примножувати її.

Мова першої книжечки чиста, соковита, народна. Це своєрідна його сповідь перед земляками.

Учень 4. У романі-міфі «Книга плачів» ми не побачимо обридливих солоних річок сліз, бо вони повисихали. Води якраз бракує – немилосердно палюче світило робить там свою лиху справу. «Розпечена голова сонця викотилася в небо, і все загорілося».

Головні ролі виконують Людина, Земля, Підземелля і Небо. В людині розрізняємо безліч облич Карпа і Федори Сахринів, сільського філософа Хоми Кріпака, архівіста Лоха, Гальки…

За людський непослух боги надумали висушити землю. Люди чекали страшного суду. А врятував їх Півник. Своїм співом він розбудив всіх грішних на землі і на небесах. Настав лад на землі.

Не власною смертю суджено вмерти жорстокому сільському керівникові Йосьці Цибаневі. Загадково йде в інший світ Карпо Сахринь. Він є сполучною ланкою між дійсністю і фантазією. Проростають дерева-люди аби застерегти сущих на землі від морального зубожіння.

Учень 1. Починають висихати річки, болота. Риба хотіла стати птахом «Куди ж летиш ти, - запитує із сумом автор, - моя нещасна маленька рибоплането? Що несеш із собою?» І відповідь рефреном: «Гроби, гроби, гроби» - ящики, де замуровано людську німоту й голизну.

Неправильний вибір веде до помсти з боку надприродних сил. Натомість помста людини людині виключається як тяжкий гріх.

Учень 2. У «Книзі плачів» письменник продемонстрував своє ставлення до міфу. Завдяки духовній енергії міфу спромігся на досить високий рівень психологізму оповіді.

Одним із маленьких штрихів, що доповнює цілу картину твору є авторська присвята «Найтерпеливішим землякам моїм», в якій звучить оптимізм, запозиченого в народу. В тім, як і плачі. Наймолодшому  синові Сахринів Пастушкові, якого автор наділяє усвідомленням мудрості світу, суджено оминуто ті плачі й не повторювати фатальних помилок своїх предків. Він живе в полоні музики (грав на калиновій сопілці). Може, музика врятує-таки глухий світ? Адже її звуки непереможні. Це своєрідний «міст», в якому борються світлі й темні сили (люди, відьми, чорти, вовкулаки, дерева, лісовики, ангели).

Учень 3. /Декламування учнем уривка з твору «Норинчанка і птах»./

«А дні минали, і птах летів уже в сад, адже почувався тут спокійно, хоча й попервах гнитився, струшував голову, неначе на ній був попіл століть, і подовгу прислухався до кишливого мурашника… Ти чула його радісно-тривожений клекіт, підбивання крильми, - він то злітав, то навприсядки, як старчик, танцював, але навіщо то йому… Але ти забула найголовнішого Бога, хоч ти ніякого значення своєму богоптаху й не надавала, просто в нього виросли крила, а про душу й гадки не мала, у птахів своя душа, думала, світ бо широкий і непізнаний».

Ви прослухали уривок із роману «Норинчанка і птах». У цьому міфологічному творі змальовано дівчину, лісову красуню (атрибут першородності). Вона втомилась від світу, починає в’янути. І ось птах-крилун (атрибут першоторкності) приносить на її подвір’я білу троянду – символ непорочного цвітіння.

Вони різні і одночасно споріднені. У героїв святі почуття, обоє «діти природи» шукають взаємного порозуміння. Відбувається перевтілення душ після смерті, фантастичне боріння розуму з таємницею.

Учень 2. Микола Іванович відновлює звучання архаїки в автентичній, древлянській манугі, використовуючи поліський діалект, говір північних нориків–древлян.

 Книга не могла не з’явитися. Спрацювали гени предків. Ніби хтось керує нами.

 Кардіограма почуттів музики встановлюється зверху.

Слово вчителя

Ми торкнулися краєчком серця життєвого і творчого шляху Миколи Закусила і бачимо його багатий ужинок.

Прийом «Змагання»

/Учні відповідають на питання про творчий шлях Миколи Закусила/ (Додаток 6)

«Журналісти»

Учні роблять огляд преси минулих років. Це публікації в газетах та журналах: «Зоря», «Житомирщина», «Літературна Україна» з наступним обговоренням.

 «Мистецтвознавці»

Учень 1. Першим коханням Миколи Івановича є живопис.

«Я повзав по підлозі і малював на підлозі», - пригадував митець.

Першими його фарбами були молоко і зеленка. Згодом малював ескізи до картин, які вишивала мама. Саме вона розвивала його творчу уяву. Свої мрії і фантазії він передавав у полотнах. Микола Закусило був дуже вдячний своєму вчителеві, В. Каверіну. Він розбудив у ньому колір, бажання малювати на міфологічні теми. Адже ми повинні зберегти своє коріння – древлянську культуру.

Учень 2. Його твори міфічно-романтичні, з фольклорним колоритом.

Картина «Райська птаха» була намальована у 2006 році, олія.

Микола Іванович дуже любить своє рідне Полісся. Часто згадує і дякує овручанам, гошівцям, листвинцям, збраньківцям, норинчанам – оборонителям древлянської землі, де жили Нор, Вох, Мох, Тур – хранителі минувшини.

«Тож воспою тобі, Вітче, до верховин у течії віків. Прозріння твої вище безсмертя, аж до Райської птахи, що літа до низини…»

Картина приваблює своїми кольорами, казковістю. Вона наповнена життям, радістю, святковістю, міфічністю.

Учень 3. У 2017 році Микола Закусило створив полотно «Хмарка за гору зечепилась»

Він згадував, що йому завжди хотілося прислухатися як пише дух людською рукою.

Дивлячись на цю картину ми ніби переносимося у дитинство художника.

Він любив дивитися, як сонце заходить, хмарка випливає. Ось вона ненароком за гору зачепилась. Рано-раненько. Світає. Піднімається сторона, ховається Чумацький Шлях. Вимальовується веселка. Віртуозно грає словами-кольорами. Тон ніжний, спокійний.

Учень 4. В основі Творчості – вивчення природи, архетипів, що дає змогу звертатися до вічних форм та образів.

Його полотна нікого не залишають байдужим. Всі картини наповнені гармонією людини і природи, поверненням до пракоренів.

Це «Ангел хранитель», «Сон непорочного птаха», «Райська птаха», «Таїна», «Бик-мітознак», «У пошуках Білобого-Чорнобога», «Норинчанка і птах», «Надвечір’я», «Музика почуттів», «Душа. Доля, Дух», «Уже весна. Провесінь», …

(Зображення картин спроектовані на інтерактивній дошці)

Живописні твори зберігаються у приватних колекціях Німеччини, Білорусії, Грузії, Росії, Укаїни, ...

«Мікрофон»

• Чи розкрита тема та суть епіграфа уроку?

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

«Творча лабораторія» (Додатки 7-9)

І група. Скласти акровірш «Закусило».

ІІ група. Скласти сенкан «Норинчанка і птах»

ІІІ група. Скласти синквей Микола Закусило.

VII. Рефлексія.

 Оцінювання. Похвальний лист. (Додаток 10)

Усна рефлексія

На уроці я…

• дізнався
• зрозумів
• навчився

На наступному уроці я хочу…

VIII. Домашнє завдання.

1. Для учнів високого рівня навченості: скласти кросворд за вивченою темою.
2. Для учнів достатнього рівня навченості: прочитати оповідання.
3. Намалювати ілюстрації за творами Миколи Закусила (за бажанням)

Література

1. Прибутна вода. Оповідання. – К. Молодь – 1987 р. (Сер. «Перша книга прозаїка»)
2. Норинчанка і птах. Книга – триптих. – Чернівці. Букрек.
3. «Світло спілкування» - Ж. Видання М. Косенко – 2007.
4. Микола Закусило: «Полісся велике, а Мошки малі: я писав «Грамотку» упродовж 25 років». – Літературна Україна – 2006.
5. Логвиненко Олена. На землі, під землею, в небесах. Літературна Україна. – 2000. – 8 червня.
6. Біографія на сайті журналу
7. Довідник спілки письменників
8. Норинчанка і птах у автоському перекладі з полєшукової мови на українську. Україна. – 2001 – ч. 12.
9. В смерть іду я. Приватна колекція. Вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ ст. – Л: ЛА «Піраміда». – 2002.
10. Запрошує музей гетьманства. Слово просвіти. – 2017.
11. «Земля древлян». Літературна Україна. – 2017.

Додаток 1

«Асоціативний кущ»

    батьківська хата

    мамина колискова

  стежка до школи

  безмежні ліси Полісся

    рідна мова

    історія народу

Додаток 2

Рефлексія

Установіть відповідність між письменниками рідної Житомирщини і назвами їх творів

1. Марія Пономаренко    а) «Панна квітів»
2. Валерій Шевчук    б) «Павучкові рушники»
3. Григорій Васянович    в) «Прощай море»
4. Василь кучер     г) «Життя величне і страждальне»

д) «Бомбосховище»

1 – б; 2 – а; 3 – г; 4 – в.

Додаток 3

Робота в малих групах

«Хто він, Микола Закусило?»

Відповідь оформити за допомогою прийому «Доміно».

М. Закусило → письменник → драматург → есеїст → етнограф → фольклорист → дослідник → художник → просвітницький і громадський діяч.

Додаток 4

Інформативне гроно

до слова «Мошки»

Додаток 5

Вікторина

Життєвий шлях Миколи Закусила

1. Де народився М. Закусило і коли? (с. Малі Мошки, 14 серпня 1956 року)
2. Як звали матір М. Закусило? (Уляна)
3. Як по-вуличному звали батька М. Закусило? (Шутько)
4. Як називається річка дитинства М. Закусило? (Норинь)
5. Ким працював письменник після закінчення школи? (Пастухом, іконописцем, теслярував)
6. У яких військах служив Микола? (Військово-повітряних сил)
7. Який вищий навчальний заклад закінчив майбутній письменник? (Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка)
8. Яку художню студію закінчив Микола Іванович? (Майстерня В. Каверіна)
9. Ким працював батько  М. Закусила? (Теслею, їздовим, сторожем, конюхом)
10. Скільки було дітей у батьків М. Закусила? (Четверо: Марія, Михайло, Дмитро, Микола)
11. Ким були батьки для письменника і художника М. Закусила? (Життєвою енциклопедією)
12. Де живе Микола Іванович і скільки у нього дітей? (Місто Київ, має двоє доньок: Мар’яна, Тетяна)

Додаток 6

Літературний диктант

Творчість Миколи Закусила

1. Якою назвою були об’єднані перші оповідання? («Прибутна вода»)
2. У якому творі є авторська присвята «Найтерпеливішим землякам моїм»? (Романі-міфі «Книга плачів»)
3. Упродовж скількох років М. Закусило писав «Грамотку»? (25 років)
4. З якого твору рядки «Моя покійна бабуся з Гошова, Невмержицька Марія Юхимівна, була збирачкою фольклору старих норинчан»? (Трактати пастуха «Полешукова душа»)
5. Героями якого твору є образ лісової красуні з Полісся та птаха-крилуна? («Норинчанка і птах»)
6. Хто з героїв оповідань так думав: «Кому на цій землі далі господарювати?» (Баба Палажка)
7. Як називається зошит у якому М. Закусило занотовував свої перші твори? («Древлянська книга»)
8. До якої збірки увійшла добірка оповідань «Прибутна вода»? («Перша книга прозаїка», 1987 р.)
9. Якою мовою перекладені окремі розділи з роману «Грамотка скорблячих»? (Німецькою мовою)
10. Кому належать слова про М. Закусила «Прозаїк і художник безмежної фантазії»? (М. Сидоржевський)
11. Яка книга була презентована в АРТвітальні центральної районної бібліотеки м. Овруча? (Роман «Норинчанка і птах»)
12. Хто повчав Миколу Закусило: «Пиши складно, але щоб було доладно»? (Бабуся)

Додаток 7

Акровірш

З – знавець

А – архаїчний містифікатор

К – краєзнавець

У – успішний

С – самобутній

Л – людина-птах

О – оптиміст

Додаток 8

Сенкан

Тема      «Норинчанка і птах»

Опис (прикметники (2))  Міфологічний,

      Феєричний

Дія (дієслово (3))    Виховує, навчає, дивує

Фраза  Захоплює своєю містичністю, автентичністю

Перефразування    Роман-гризайль

Додаток 9

Синквей

Микола Закусило      Ключове слово

Талановитий, творчий, невтомний   Характеристика (прикметник (3))

Популяризує, пише, малює    Характеристика (дієслово (3))

Видатний письменник Овруччини,    Ставлення автора

художник        до ключового слова

Двадцятого століття     Підсумок – завершальна фраза

Додаток 10

Україна

Бондарівська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів

Житомирської області

Похвальний лист

Учня 10 класу …

Я сьогодні хочу похвалити себе (мого однокласника …) за …

Дата           Підпис