Урок - екскурс "Бойове мистецтво українських козаків" історія України 8 клас

Про матеріал

Урок - екскурс з історії України для учнів 8 класу, який має на меті більш глибоке ознайомлення з бойовим мистецтвом козаків, розкриття важливості знань про власну історію, вміння працювати з історичними джерелами, формування власної життєвої позиції, заснованій на здоровому способі життя.

Перегляд файлу

Тема : «Бойове мистецтво козаків»

Мета: навчити учнів описувати характерні риси козацьких традицій і побуту;    розвивати вміння учнів самостійно досліджувати історичні джерела, виділяти необхідну інформацію, аналізувати, систематизувати та узагальнювати її для пошуку відповідей на поставлене запитання;  виховувати повагу до історичного минулого нашого народу, розуміти менталітет козаків, їхню позицію щодо здорового способу життя.

Основні поняття: гопак, спас

Обладнання: комплект таблиць з історії України, підручник, атлас з історії України, відео  презентація, матеріали, підготовлені учителем та учнями до практичного заняття, опорний конспект, схема аналізу історичного джерела,   відеоматеріали.                                                                                                                                                          

Тип уроку: урок - екскурс

Очікувані результати:

  • характеризувати особливості військового мистецтва козаків;
  • удосконалити вміння визначати суть історичних явищ та подій,
  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки,
  • знати  особливості військово-політичної організації Запорізької Січі та її значення;
  • визначити особливості військового мистецтва українського козацького війська,
  • давати характеристику основним термінам бойового мистецтва

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

Створення позитивного та емоційного настрою на уроці.

Вправа «Подаруй посмішку»

Стати в коло, подарувати усмішку одні одним.

ІІ. Актуалізація  та мотивація навчального матеріалу

Прийом «Павутиння»

Завдання: описати зовнішній вигляд і характер козака

Пов’язане зображення

ІІІ.Основний блок – екскурс

Бойові мистецтва кожної країни мають свої особливості та цікавинки. По своїй суті, всі методи бою формувались, виходячи із певних історичних подій, мотивацій та життєвої необхідності. Головна їх мета полягала в забезпеченні максимального захисту від супротивника, який міг з’явитись на військовому полі або посеред вулиці. В наш час максимально зберегли свої знання східні народи, чиє мистецтво стало найбільш поширеним у світі. Українське бойове мистецтво має невелике поширення навіть на Батьківщині. Говорячи про наші методики ведення бою, варто відмітити дві системи, які виховують воїнів на основі традиційних українських знань. Серед них виділяють:

  • Спас.
  • Бойовий гопак

 

І блок

Спас

Спас являє собою вдосконалене мистецтво ведення битви. Копаючись в різних джерелах, стає зрозумілим, що він був створений на основі вчення воїнів характерників, які складали одну з найважливіших частин козацького суспільства. Представлені бійці мали не просто досвід ведення боротьби, а й користувалися глибокими знаннями у сфері медицини. Крім цього, за згадками деяких істориків, характерники могли зникати та з’являтися, коли заманеться, переміщувались за секунду в потрібне місце та мали надприродні здібності. Та в наш час, на жаль, від них залишилося лише бойове мистецтво.

Спас має на меті виховати тіло і дух людини. Дана система ведення бою дозволить отримати не тільки фізичну підготовку, а й навчить вас ходити по вугіллю, стрибати через вогонь, виживати в природних умовах та дотримуватися енергетичної рівноваги.

Спас – це особливий стан психіки, в який свідомо входить людина для розкриття своїх надприродних здібностей з метою виконання неординарних завдань, які звичайними методами вирішити неможливо.

Спас – одна з течій психокультури, що існувала у європейських народів, була притаманна для психодуховної культури східних слов’ян і збереглась у звичаях українського козацтва.

  • - це бойовий припас українського народу;
  • - від Христа-Спасителя;
  • - від богів-Спасів (дохристиянських);
  • - бойове мистецтво козацьких розвідників (пластунів)

Кажуть, що Спас відомий від княжих часів, був досить поширений також серед запорозьких козаків. А точніше, серед козацьких розвідників - пластунів. Така версія підтверджується тим, що технічний арсенал є скудним. Вся ударна техніка та прийоми передбачають максимально швидку нейтралізацію супротивника. Існує вислів - "Спас - це швидкоплинний бій на знищення".

  • Рухи та удари в Спасі - "робочі", тобто такі, які використовувалися українцями у повсякденному житті. Відповідно, назва ударів передає їхній зміст - "через", "гуп", "вихлист", "вулик", "вкляк", "налигач", "матня», "поцілунок", "здриг" і "нишпорка". Існує ще "хрещений джмелик" та "стріла монгола", але ці дві назви більше позначають удари у конкретні місця, ніж відрізняються технікою нанесення.
  • Навчання у Спасі відбувається в першу чергу завдяки певним специфічним іграм. Такий підхід зумовлено високою травматичністю техніки. Найбільш поширеними є "Смалений вовк", "Сірко на прив'язі", "Цурки-палки", "Панас". Хоча, система підготовки не обмежується лише цими іграми. Використовується також багато інших народних ігор та забав. Вони складають систему підготовки козака-охоронця Краю - "козацький вар". 

Робота з додатковим історичним джерелом

Анатолій Скульский
СПАС. Таємна наука українського козацтва

 

  • Тут батько взяв мене за потилицю, притулився лобом до мого лоба і різко пригнув мою голову донизу. Після цього відступив крок назад, і сказав: “Дивись мені на плече! На два пальці!..” Я почав дивитись і побачив незвичайне явище - тонке срібне сяйво товщиною у два пальці облягало усе тіло батька.
  • - Людина – це Боже стебло, на якому ростуть Божі Зерна числом до дев’яти, - почав батько.
  • В тілі  людини живе “срібна людина”, яка білявою смужечкою на пів-нігтя мізинця виходить з тіла. Зветься вона, як тіло, - чи Іван, чи Панас, чи Марина, чи Катерина, - як батьки назвали, так і зовуть. Щоб не плутати її з тілом, ми цю “срібну людину” зовемо просто Сяйвом. Тіло, Срібна людина і є Боже стебло.
  • Стебло укутують два шари кори, прозорою, як пара на ріллі або ранковий туман над річкою.
  • Перший шар відходить на півтори чи два пальця від тіла і зовуть його - Даж.
  • Другий шар кори знаходиться на чотири-п’ять пальців від тіла і зовуть її (це вона, а не він) - Малка.
  • Для того, щоб Малка добре прикривала Дажа, Сяйво й тіло , дитину треба хрестити, тоді всякій тварі важко буде в неї вчепитися, щоб точити Дажа, Сяйво й тіло.
  • З цим народжується дитина! З цим вона і живе до 12-15 років. Після 12-15 років “срібна людина” випускає з себе шпичаки, що виходять взимку на два-три кроки попереду і чотири позаду від тіла.
  • На ці шпичаки, або гілки сідають Сак, потім Вол, потім Хор. Є ще чотири звуть їх Кален, Тар і Швак. Просто ми їх не бачимо та не чуємо, вони, у свою чергу, нас також не бачать; вважають, що живуть самі по собі. Це трапилося тому, що ми, з різних причин, розучилися бачити так, як бачили наші пращури. Але якщо з'явиться необхідність, їх можна знайти і побачити. Якщо не будеш їх шукати ти, то передай своїм дітям і онукам, що їх можна знайти, але це потрібно робити тільки тоді, коли виникне велика потреба, тому що з ними дуже важко жити.

Звідки вони беруться, ніхто не знає. Може, Бог посилає, може, з померлих родичів перелітають, а може, з дурних людей.

Що відчуває людина у стані Спасу?

На це питання батько відповів:

“Спитай птицю, як вона літає? Спитай рибу, як вона плаває? Хіба вони тобі це скажуть? А взагалі, мені здається, що у природі створився особливий тип організму, який здатний це робити. Із покоління в покоління передається ця здібність. Напевно, це мистецтво перейшло до нас від стародавніх жерців чи священників, які за велінням долі чи з необхідності узяли до рук зброю. Багато прикладів цьому можна знайти в історії слов'янства.

Тому як саме це відбувається, я тобі пояснювати не стану. А ось на питання, звідки це до нас приходить, є дві відповіді.

Перша: у спадщину.

Друга: Бог дав”.

(обговорення)

Перегляд відео матеріалу

 

Багато імен народних героїв донесли до нашого часу думи та билини, що передавались з уст в уста кобзарями. Буй Тур - добрий молодець - так ще з часів Київської Русі називали в українському фольклорі богатиря, хороброго, непереможного воїна, захисника рідної землі і народу. Були серед оспіваних у билинах героїв і Ілля Муромець та його товариші, і Микита Кожум’яка та інші. А пізніше, за часів козаччини, - ціла плеяда легендарних січових ватажків, що вражали і запалювали своїх побратимів відвагою небувалою і героїзмом. Що то були за люди? 

Яким чином полковник українських козаків Северин Наливайко в битві з польськими рейтарами на коні з двома шаблями в руках виривався з оточення? І тільки коли він на коні перепливав річку, змогли його догнати і, оточивши з усіх боків, заколоти списами вороги. А ватажок повстання Іван Гонта як міг під час тортур, коли кати на площі, прилюдно, різали ремені із шкіри на його спині, говорити без тіні мучеництва: “Так оце хіба такі страшні тортури? Тільки і всього?..” 

Легенда про Устима Кармалюка говорить, що вмів цей захисник бідного люду по гілках з дерева на дерево переходити. Так чи інакше, але ж вдавалось таки йому аж із Сибіру додому в Україну повертатись. 

Герої минулого володіли мистецтвом Спасу Великого, умінням свідомо входити в такий стан, в якому відкриваються надприродні здібності, подвоюються і подесятеряються фізичні сили, виділяється психічна енергія, що також впливає на противника.

У північних народів людей, котрі входять у подібний стан, називають берсерками. Берсерк - “барон січі”, “чоловік в обличчі ведмедя чи вовка”, вривався у бойовий стрій противника, немов вовк в овечу отару, але він мав слабкий контроль над своїми емоціями і поступками.

На відміну від берсерка людина у стані Спасу володіє своїми емоціями, не втрачає аналітичного мислення. Вона здатна прогнозувати в численних варіантах майбутнє - від сотих часток секунди в рукопашному бою до багатогодинних, багатолітніх передбачень, вона не відчуває фізичної болі, вона здатна управляти психічною енергією не лише своєю, а й противника.

Цікаво, що у народів Півночі людей не карали за проступки, вчинені у стані берсерка. Народи ж, що населяли територію України, а також запорізькі козаки карали смертю за вчинки, що виходили за межі встановлених тоді звичаїв і законів, незалежно від того, у якому стані людина їх здійснила.

Володінню Спасом на Січі приділялась особлива увага, оскільки людина, яка оволодіває Спасом, стає психологічно незалежною, волю її неможливо підкорити чи подавити. Спас-характерник може підкоритися лише добровільно, при повному розумінні того, що відбувається. У разі коли “малий” Спас зустрічається із більш сильною в психічному і енергетичному відношенні особистістю, що чинить на нього будь-який вплив, він чітко це фіксує і завжди вміє вжити відповідних заходів для припинення контакту або його продовження, але вже в своїх інтересах.

В історії України було немало видатних діячів, котрі володіли мистецтвом Спасу. Напевно, це були ще старокиївські князі-воїни, козацькі гетьмани Петро Конашевич Сагайдачний та Петро Дорошенко, герої народних рухів Іван Богун, Іван Гонта, Максим Залізняк, кошовий отаман Іван Сірко. Володіння прийомами Спасу відіграло визначну роль у долях окремих людей, мало свій вплив і на хід історичних подій.

У стані Спасу людина може перебувати близько дев’яти годин, виконуючи роботу із надзвичайними навантаженнями. Потім відбувається вихід із стану з відчуттям легкої втоми. Людина, яку хоч раз було введено у стан Спасу, може потім самостійно при вольовому зусиллі знову увійти в цей стан для проведення сеансу зцілення, ясновидіння та іншого. Більшість людей, які входили в стан Спасу заради цікавості, з часом втрачають здібності, набуті під впливом ззовні.

При достатній наполегливості людина, навчена входу в стан Спасу, може натренувати, розвинути у собі так звані надприродні здібності і тоді над головою у неї з’являється інформативно-керуючий центр усього організму - “Бриль”. Якщо людина не продовжує працювати над удосконаленням свого психічного стану, “Бриль" як енергетичне утворення розпадається.

Вводять в Спас, звичайно, людину у доброму настрої, у врівноваженому стані психіки. Усвідомлення того, що окрім фізичного, існує ще й ефірне тіло, яке можна спостерігати у всього: людей, тварин, дерев, неживих предметів – приводить новачка спочатку у стан ейфорії. Затим відбувається зміна стереотипів, у результаті деякі люди, вважаючи, що це на них зійшла Божа благодать, вдаються до релігії, залишаючись у житті активними і праведними особистостями. Зрозуміло, дотримання десяти заповідей ще нікому не заважало.

ІІ блок

Бойовий гопак

Історія бойової культури нашого народу така давня, як і він сам, кров’ю виписана на пергаменті людства. Танець – це комплекс закодованих рухів, і в давнину про це добре знали. Платон (давньогрецький мислитель), споглядаючи танці озброєних воїнів, відзначав, що танці легіонерів нагадують захисні рухи, стрибки назад та вбоки, як військові маневри, бо танцювальні рухи могли об’єднувати ціле військо.

 

Український танець гопак у кожній країні світу знають як візитку України. Немає і в Україні фольклорного танцювального ансамблю, в репертуарі якого б не було знаменитого гопака чи людини, яка б його хоч раз не бачила.

Та далеко не всі, дивлячись на козацький запальний танець, здогадуються, що у традиційних рухах збереглася не тільки духовність і містика глибини тисячоліть, а й гармонійна система древнього військового мистецтва наших пращурів. Недаремно ж говориться, що все нове - це добре забуте старе, а в даному випадку, збережений для нас в танці комплекс бойових і спортивних вправ.

Бойовий гопак це стиль бою козаків. Вважається, що він виник в середовищі запорізьких козаків, але елементи стилю можна простежити і у донських козаків, а так само в багатьох традицій рукопашного бою слов'янських земель. Стиль об'єднує ударну і борцівську техніку з пластикою танцю. Для цієї техніки характерні удари руками і ногами, часте використання захисних блоків і захоплень.

Перша частина слова "Го" - підтверджує віру наших предків у божественне походження людства. Слово "Го" означає прагнення вгору, прагнення до досконалості, прагнення до божественного, так само вказує на покровителя - бог Гог (Співзвучно з санскритським ім'ям бога Говинда - покровитель і захисник).
        Друга частина "впав", тобто його змінена форма "пак", підтверджує його бойову суть. Пал - складова частина назв зброї - палиця, палаш. Так само це слово є складовою частиною слів, які символізують захист - палац, палата. Так само військові козацькі поселення називалися паланками, бойові підрозділи - полицями.
Таким чином, складене слово "гопак" символізує горіння,  пристрасне бажання до вдосконалення, процес забезпечення захисту тим, хто її потребує.

Робота в парах.

Складання характерних рис козаків.

Зараз, я пропоную вам опрацювати в парах повідомлення про запорізьких козаків французького інженера Боплана, який перебував на українських землях у першій половині XVII ст. Ви прочитаєте самостійно це повідомлення, а потім, порадившись з товаришем за партою, підкресліть олівцем характерні риси козаків. На це завдання 2 хвилини.

«Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не по­биваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя... Вони добре загартовані, легко зносять холод і спеку, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать... Вони високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі. Відзначаються міцним здоров'ям і навіть не хворіють... Мало хто з козаків умирає від недуги, хіба що у глибокій старості, бо більшість із них гине на полі слави.»

                       Зачитаємо отримані характеристики козака

 

IV . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з термінами

Запис у зошит термінів спас, гопак, бойове мистецтво

V. Релаксація

Звучить гімн козаків

Під музику учням пропонується, закрити очі, розслабитися, зробити глибокий вдих, зосередитися на власних почуттях та емоціях. Подумки уявити себе козаком та описати свої враження.

 

 

Вправа «Історична скарбничка»

Завдання: з історичного джерела виписати у власну скарбничку ознаки, з яких можна сформувати кодекс честі козацтва

Кодекс честі козака

Документ

 «...Під час походу ці люди дотримуються тверезості, і якщо між ними трапиться п’яниця, отаман наказує викинути його в море. Окрім того, жодної горілки везти із собою не дозволяється, оскільки під час походів і експедицій вони високо цінують тверезість. Беруть також із собою барильце з вареним пшоном і діжечку з борошном, розведеним на воді, яке їдять, змішуючи з пшоном, всі разом, що вони дуже цінують; цей наїдок служить їм і їжею, і питвом, він має кислуватий смак і називається «саламаха», тобто пречудова страва.

Коли вони вирішують йти війною на татар, щоб помститися за кривду і заподіяні грабунки, то вибирають осінню пору. Спорядившись, вони спускаються по Борисфену. Отаман має на щоглі відзнаку і, звичайно, йде на третину корпуса попереду. Їхні човни тримаються так близько один біля одного, що майже торкаються веслами. Турки, звичайно, бувають попереджені про похід і тримають у гирлі Борисфена напоготові кілька галер, щоб не дати їм вийти [з лиману]. Але козаки хитріші. Вони виходять темної ночі незадовго перед молодиком і переховуються в очеретах, які тягнуться на 3–4 льє [вгору] по Борисфену, куди галери заходити не наважуються, бо колись там зазнали лиха. Отож, задовольняючись чеканням на них [козаків] у гирлі, татари завжди опиняються перед несподіванкою. А оскільки козаки не можуть пройти так швидко, щоб їх не помітили [взагалі], то по всій країні здіймається тривога, досягаючи [самого] Константинополя. Великий Пан розсилає гінців по всьому анатолійському узбережжю, в Болгарію і Румелію, аби там кожен пильнував і був готовий до появи козаків з моря. Та все надарма, бо ті часу не гають і так доречно використовують пору року, що уже через 36 чи 40 годин з’являються біля Анатолії. Прибувши туди, висаджуються на берег, кожен з рушницею в руці, залишаючи у кожному човні для охорони тільки двох чоловіків і двох хлопців. Потім зненацька нападають на міста, захоплюють їх, грабують, палять їх, заглиблюючись іноді на ціле льє в глиб краю, але одразу ж повертаються, знову вантажаться зі здобиччю і вирушають в інше місце, щоб не раз спробувати щастя».

 (Гійом де Боплан«З опису України»)

Інший вид роботи: характеристика даного джерела

Схема аналізу історичного джерела за К. Галлагер

  1. Хто? Хто зробив чи написав це? Яку посаду він/вона обіймає, яке займає становище?
  2. Що? Про що воно нам розповідає? Про що воно нам не розповідає?
  3.  Коли? Коли це було написано? Який історичний контекст? Які особливості того періоду або ідеї могли вплинути на автора?
  4. Де? Де ці події мали місце або чого вони стосуються?
  5. Чому? Чому це було зроблено чи написано? Чи існувала якась конкретна причина?
  6. Як? Яким чином воно побудоване чи зведене разом? Як його можна порівняти з іншими доступними джерелами?

Обговорення в класі

VI. Рефлексія уроку

Підсумкова вправа «Телеграма»

На стікерах учні складають телеграму з 7 – 10 слів, яка б містила відповіді на такі питання:

  1. Що на уроці для вас було найважливішим?
  2. Що вам сподобалося?
  3. Що не вдалося з’ясувати?

VII. Домашнє завдання. Намалювати і скласти правила поведінки козака.

 

 

zip
Додано
30 січня 2018
Переглядів
797
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку