Урок - експедиція " Австралія"

Учитель Клочков Михайло Михайлович

 Урок географії у 7 класі

  Австралія

(Урок – експедиція)

Мета: ознайомити учнів з особливостями природи Австралії, пояснити унікальність органічного світу материка. Розвивати творчі здібності школярів шляхом рольової гри. Здійснювати патріотичне та екологічне виховання учнів.

Тип уроку: урок-формування нових знань.

Прийоми роботи: звіт „наукової експедиції”, прес-конференція, демонстрація діафільму, аналіз таблиць, картосхем, літературних джерел.

Обладнання: фізична карта півкуль; таблиці „Клімат Австралії”, „Австралійський скреб”; відеофільм „Австралія”; аркуш з гербарію „Евкаліпт”; виставка літератури про Австралію.

Девіз уроку: Слухати і запитувати – теж наука.

На дошці написано:

                                                        Ось вона, ця Австралія, якась пародія на   

                                                        Світові закони або, вірніше, виклик, кинутий

                                                        В обличчя всьому світові.

                                                                      Жуль Верн. „Діти капітана Гранта” 

                                   Хід уроку

1. Вступне слово вчителя

Сьогодні ми розпочинаємо вивчати з вами найменший материк Землі – Австралію, - площа якого 7,6 млн. км². Подивіться на карту.

Лежить забута долею і часом,

Велика латка на блакитнім тлі...

Згори надщерблена, надгризена з долини,

На колір сухаря, пожовклого з нудьги.

Так характеризує цей материк Зоя Когут – поетеса з української діаспори      Австралії.

Які ж завдання нашого уроку?

1. Ви повинні ознайомитися з особливостями природи Австралії, усвідомити причини унікальності материка.

2.  Ви повинні формувати в себе вміння слухати й запитувати, адже це теж наука.

А виконати ці завдання нам допоможе рольова гра. Частина учнів класу вже  уявила себе „науковцями”, які на зимових канікулах вивчали природу та життя місцевих жителів-аборигенів і української діаспори в далекій Австралії. Щоб збагнути унікальність природи Австралії, ви повинні у ролі представників преси уважно прослухати звіт учасників експедиції, занотувати те, що вас зацікавило. По закінченню виступу – запитуйте шановних „науковців”, уточнюйте певні деталі.

ІІ. Звіт експедиції

1. Ознайомить вас із маршрутом експедиції та з особливостями ФГП   її          керівник (виступ 1)

2. А тепер надаємо слово геологу, який вивчав особливості геологічної будови, рельєфу та корисні копалини материка. (виступ 2)

3. З кліматичною ситуацією на материку нас ознайомить кліматолог. (виступ 3)

4. Хоч Австралія і бідна на внутрішні води, але в експедиції був гідролог, який розповість нам про внутрішні води материка. (виступ 4)

5. Про рослинний світ материка ми почуємо від біолога.(виступ 5)

6. Унікальний тваринний світ – це головна особливість природи Австралії, тому його вивчали аж два зоологи. (виступ 6 і 7)

7. Жодна експедиція не обходиться без етнографа, який розповість нам про зустрічі з місцевими жителями та представниками української діаспори.(виступ 8)

8. Щоб ви побачили те, де були і що бачили члени експедиції, оператор продемонструє нам деякі кадри .

          ІІІ. Прес-конференція

Запитання аудиторії до „науковців”.

          До кліматолога:

• Яка пора року зараз в Австралії?
• Чому на узбережжі Великої Австралійської затоки випадає мало опадів?
• До зоолога:

• Чи живуть качко носи в неволі?
• Чи справді птахи Австралії „говорять” різними звуками, як розповідає Жак Паганель у творі Жуля Верна „Діти капітана Гранта”?
• Які вороги в кенгуру?
• Чи можна приручити собаку динго?

               До гідролога:

• Я чула, що озеро Ейр називають „мертвим серцем” Австралії. Чому?
• По телевізору показували, що через сухі русла рік Австралії збудовано великі кам’яні мости. Чи справді це так і чому?

        Виступ 1

Керівник експедиції

 Наша експедиція розпочала свій маршрут зі східних берегів Австралії, де досліджувала ліси та гори. Тоді на кораблі ми підійшли до гирла річки Муррей, піднялися вверх по течії до місця впадіння в неї річки Маррамбіджи. Потім ми перетнули материк у північно-західному напрямі і закінчили свій маршрут.

Насамперед я хочу ознайомити вас з основними рисами географічного  положення Австралії.

1. Материк розташований повністю у південній і східній півкулях.
2. Крайні точки: мис Йорк (пн.), мис Пд.-Сх. (пд.), мис Байрон (зх.), мис Стіп -Пойнт (сх.). 
3. Майже посередині материк перетинає південний тропік.
4. Омивається водами Тихого та Індійського океанів.
5. Островами Малайського архіпелагу з’єднується з Євразією, від інших материків розташована далеко

Уздовж східних берегів Австралії на 2,5 тис. км простягається велетенське коралове утворення – Великий Бар’єрний риф. Це чудернацька країна, складена різнобарвними коралами, серед яких плавають яскраві риби.

Виступ 2

                          Геолог

Я вивчив геологічну будову Австралії, її рельєф і корисні копалини.

Рельєф Австралії порівняно простий. В основі його лежить Австралійська платформа. На сході материка знаходяться дуже зруйновані невисокі гори давньої складчастості – Великий Вододільний хребет. Розломи і річкові долини розчленували гори на окремі масиви. Вершини їхні, як правило, мають куполоподібну форму.  Східні схили гір стрімко обриваються до моря. На крайньому південному сході гори досягають найбільшої висоти. Тут знаходиться найвища точка Австралії – гора Костюшко – 2 228м. На захід поверхня знижується і гори переходять у Центральну низовину, укриту потужною товщею осадових відкладів.

Західна частина материка трохи піднята. Тут знаходяться велике плоскогір’я (заввишки 400-600м), на якому в окремих місцях здіймаються невисокі гори вигадливої форми. Підніжжя їхні потопають  у щебенистому матеріалі й пісках.

У центрі Австралії розташована гора Айрес-Рок – своєрідний символічний центр континенту. Айрес-Рок розміщена над рівною місцевістю і своїми величезними вертикальними схилами нагадує дирижабль. Сонце пече тут цілий рік. Кам’яний масив має 8км по колу і піднятий на висоту 350м. На вершині гори є кам’яний стовп, на ньому – бронзова пластинка, на якій зображена карта Австралії та показане місце розташування гори, яке є місцем поклоніння місцевих племен.

Наприкінці маршруту ми побачили масив Кімберлі, розташований на північному заході континенту. Це найсуворіше місце. Більша частина масиву має висоту понад 700м. Над поверхнею плато здіймаються окремі вершини – останці. На сході і заході масив обмежений уступами. Узбережжя вздовж масиву Кімберлі дуже порізане: його затоки були колись долинами річок, які внаслідок опускання суходолу затопилися.

Австралія багата на всі основні корисні копалини, які необхідні для розвитку промисловості. Серед них переважають магматичні копалини, а не осадові. Це пояснюється тим, що материк утворений здебільшого кристалічними породами. Видобувають тут різноманітні руди чорних і кольорових металів, золото, уран. Проте Австралія багата і на кам’яне вугілля, поклади якого в основному залягають на південному сході материка в осадових породах. Є там також нафта і природний газ.

Виступ 3

                                          Кліматолог

Вивчаючи клімат Австралії я виявив, що материк розташований у трьох кліматичних поясах: субекваторіальному, тропічному і субтропічному.

У субекваторіальному поясі панує влітку екваторіальна, взимку тропічна повітряна маса, тому літо тут вологе й тепле, а зима суха й спекотна.

У тропічному поясі цілий рік панує жарка тропічна повітряна маса, опади випадають тільки на узбережжі, а в центрі опадів мало або вони зовсім не випадають. Улітку температура висока – вища від +30º, а найвища зареєстрована - +52º.

У субтропічному поясі взимку панує помірна повітряна маса, а влітку – тропічна. Опади випадають узимку, температура нижча, ніж у тропічному поясі – від 20º до 2º-8º.

На сході велика кількість дощів випадає тому, що там походить тепла Східно-Австралійська течія, над якою пасати насичуються вологою і приносять її на узбережжя. Дощі на півночі пояснюються тим, що з півночі дмуть екваторіальні повітряні маси. На заході дощі випадають зрідка, тому що там уздовж берегів проходить холодна течія.

Найбільша кількість опадів зареєстрована в районі міста Інісфенім – 3 480мм, а найменша – 135мм – в окрузі Шарлотт-Уолте.

Отже, Австралія – найсухіший материк.

Виступ 4

Гідролог

 Уперше головну водну артерію Австралії – річку Муррей – ми побачили в місці злиття її з водами океану. Це могутня річка (майже 1км завширшки), але порівняно з великими річками світу вона – наче пігмей. Найбільша притока – Дарлінг, яка удвічі довша за Муррей. Довжина Муррею з притокою Дарлінг – 3 750км, а площа басейну – 1 160тис. км², що становить 1/7 частину території континенту. Річна витрата Муррею дорівнює 60км³. Це вдвічі менше, ніж Дунаю, і становить 1/7 частини річної витрати Нілу. Але Муррей здійснює чудо в перетворенні пустельної і піщаної місцевості, по якій несе свої води. Хоч слід сказати правду: чудо створила продумана система іригації. Тепер не віриться, що слова „пустельні і піщані” були колись про сьогодні квітучі береги. На луках тут пасеться худоба, яскраво зеленіють поля люцерни, здіймаються вгору стебла кукурудзи. Кругом сади, городи. Але ж Південна Австралія вважається одним з най посушливіших регіонів країни. Муррей починається в Австралійських Альпах на південному сході країни, перетинає південну її частину майже по паралелі і тоді, різко повернувши на південь, впадає в Індійський океан. Три озера – Олександрина, Альберт і Калонг – складають велетенський естуарій Муррею. Щоб у річку не проникла солона вода океану, збудовано загати завдовжки близько 20км. Утворилося неглибоке озеро, на піщаних берегах якого гніздяться пелікани. Від Муррею, ніби щупальця восьминога, тягнуться довгі білі труби до міст: Аделаїди, Порт- Огасти, Уайселли – і ще далі в пустелю. Муррей наділяє вологою більшу частину Південної Австралії. Щоб пропорційно розподілити необхідну для розвитку господарства воду, по всій течії річки збудовані греблі й загати. Для регулювання витрат води створено велике штучне озеро. Коли випадає багато дощів, в озері накопичується вода, яку використовують в посушливий період. У південному і західному районах Австралії довгий час триває посуха. Річки міліють, висихають, розбиваються на велику кількість рукавів – білабінгів. Я ознайомився у науковій установі з проектом „снігових вершин”, ідеєю якого є спуск у Муррей вод багатьох річок, що стікають зі східних схилів Австралійських Альп у бік Тасманового моря. За допомогою системи особливих тунелів їхні течії повертають на захід, і вони будуть впадати в Муррей. Вважають, що тоді іригаційні можливості Муррею ще більше зростуть.

26 січня ми дослідили русло річки Маррамбіджи – правої притоки Муррею. Упродовж двох миль ми знайшли всього дві заглибини, заповнених водою. Одна з них була досить глибока, і ми вирішили спинитися поблизу, серед густої, розкішної трави.

  ... Місяць стояв уже високо, коли раптом ми почули якийсь звук – чи то шепіт, чи то шарудіння, ніби від падіння води на якомусь дуже далекому водоспаді. Ми поспішили до берега. Поволі звуки ставали яснішими і, нарешті, стали такими голосними, що всі учасники експедиції прибігли з табору до річки. Води все ще не було видно, але шум наростав. І ось вона з’явилась. Спочатку це був струмочок, який звивався, ніби щось живе, прокладаючи собі шлях через найглибші і найтемніші місця русла. Потім усе русло вкрилося водою, яка яскраво блищала при місячному світлі. Під час наших мандрівок ми довго і нестерпно страждали від спраги, але тепер завдяки зливам у горах дістали вдосталь води. Потроху вода в річці піднялась до самих берегів...

Побували ми також в околицях озера Ейр, яке розташоване на 12км нижче від рівня океану. Все навкруги було вкрите кірочкою солі. Після літніх злив сухі русла річки стають повноводними і несуть свої каламутні води в озеро Ейр. У цей час озеро наповнюється водою. У сухий період воно пересихає і поділяється на невеликі водойми, покриті солоним багном. Таких солоних пересихаючих озер в Австралії дуже багато. Деякі з них пересихають на декілька років. В Австралії зустрічаються льодовикові, кратерні і навіть тектонічні озера.

Виступ 5

Біолог

             Оскільки Австралія розташована в трьох зонах – пів пустель і пустель, саван і рідколісся, вологих лісів, - то я хочу більш детально ознайомити вас із дощовими тропічними лісами Австралії. Ці ліси, займаючи 2% країни, утворюють вузьку смугу переважно між горами й океаном, а також є на сході й на півдні континенту. Перетинаючи ліс, ми помітили, наскільки він відрізняється від інших лісів. Дерева тут високі й ростуть дуже щільно, утворюючи завісу, крізь яку не проникає сонячне проміння. Всередині лісу завжди густа пітьма і трав’яний покрив бідний. Замість нього на землі лежить товстий шар гнилого листя. З дерев звисають потужні ліани. Найбільш поширені дерева: баньян, пальма, сосна каурі, араукарія, червоний кедр, австралійський горіх, клен та ін.

Мандрівка через незнайомі дощові тропічні ліси Квінсленду дуже стомлює, тому що доводиться переборювати в’язкий глинистий ґрунт.

Вражає велика кількість епіфітів – рослин, що ростуть на деревах, але живляться поживними речовинами довкілля. На одному гнилому стовбурі я побачив 48 їх видів.

Слід відзначити, що в Австралії росте понад 12тис. видів дикоростучих рослин, з них понад 9тис. видів – ендемічні, тобто такі, які зустрічаються лише в Австралії. Вражає бідність рослинного світу центральної частини материка, де ростуть лише колючі акації та чагарникові евкаліпти. Ці місцевості називають скребами.

Виступ 6

Зоолог

Я займався вивченням тваринного світу Австралії, який відзначається розповсюдженням сумчастих тварин. Їх тут понад 100 видів. До них належать: сумчастий ведмідь коала, сумчаста білка, щур, кенгуру та інші. Тільки в Австралії зустрічається єхидна і качко ніс. Ці тварини виводять дітей з яєць, як птахи, а годують молоком, як ссавці. Багатий світ птахів, найбільший з яких страус ему. Дуже багато папуг. Водиться райський птах, лірохвіст, сміттєва курка. Лише на островах Нової Зеландії можна зустріти ківі, у якого замість пір’я – шерсть, немає крил.

Мене дуже зацікавив герб Австралії, тому що він єдиний, на якому зображено кенгуру. Я дуже довго спостерігав за цією твариною, що має оригінальну будову тіла. Вона здатна робити незвичайно високі і довгі стрибки.

До родини кенгуру входить 17 родів з 52 видами. Зріст найменшого лише 23см, тоді як самці велетенських порід кенгуру досягають 2м, а маса їхня – до 100кг. Вони рухаються зі швидкістю 70 км./год. На дуже розвинутих задніх кінцівках. Я помітив, що сірі кенгуру добре стрибають у висоту, а руді – у довжину. Ми зареєстрували стрибок 13 м.

Великі руді кенгуру досягають зрілого віку приблизно у 2 роки. Самка народжує одне маля (маса 1г. І довжиною 2см.). У сліпого безволосого малюка вже дуже розвинені передні лапи, за допомогою яких він залазить у сумку матері. Там він міцно присмоктується до соска. Життя в сумці триває приблизно 6 місяців. За цей час маля обростає шерстю, і в нього розвиваються характерні для кенгуру пропорції. Окремі кенгуру доживають до 20 років.

Качконіс – одне з найстрашніших створінь природи. У нього жирне тіло зі шкурою, яка йому помітно велика. Між пальцями лап – перетинки, на голові – качиний дзьоб, хвіст як у бобра, а передні лапи – борсучі.

Єхидна – одна з най цікавих тварин Австралії. Вона схожа на їжака. Під час небезпеки єхидна так само наїжачується. Зі свого дзьоба вона випускає довгий тонкий язик, яким ловить мурашок. Живе єхидна в норах, відкладає яйця і годує малят молоком.

Поза як ці тварини ендемічні, то в Австралії їх охороні приділяється значна увага. Необхідно оберігати тварин не лише в Австралії, а й в усіх куточках землі.

ІV. Підсумок конференції

Географічна вікторина:

• Чому озеро Ейр називають „мертвим серцем” Австралії?
• Чому через сухі русла річок Австралії побудовано великі кам’яні мости?
• Яка пора року зараз в Австралії?
• Чи є в Австралії діючі вулкани?
• Що ви можете розповісти про евкаліпт?
• Чому в Австралії так багато ендемічних рослин?
• Які вороги в кенгуру?
• Чи живуть качконоси в неволі?

Заключне слово вчителя:

Ось і закінчилося наше знайомство із загадковим материком.

- Вам сподобався такий урок?

      А тепер ми оцінимо велику роботу ваших товаришів по підготовці до нашого уроку – конференції. Кожен з них чітко визначив напрями своїх досліджень, доніс до нас результати своєї праці. Я вважаю, що всі присутні погодяться оцінити роботу експедиції на „відмінно”.

      Хто бажає глибше познайомитися з материком і підготувати виступ або повідомлення на наступний урок, може скористатися літературою нашої виставки, звернувшись на перерві чи після уроку до мене.

        V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 § 34. Крім того, за картами вивчити розташування тих об’єктів, які є в списку на стенді „Самоконтроль”.