Урок - мозаїка "Квітковий годинник"

              Тема: Квітковий годинник

       Ключові компетентності:

          вміння вчитися:

навчально-організаційні вміння і навички:                              

• додержується послідовності виконання роботи під керівництвом учителя ( з чого почну, що зроблю потім,чим закінчу);

           загально мовленнєві вміння і навички:

• спілкується під час виконання групових і колективних навчальних завдань;

          контрольно-оцінні вміння:

• висловлює оцінні судження;

          інформаційно-комунікативна:

• планує створення власної інформації;

           загальнокультурна:

• прагне бути культурним у спілкуванні із вчителем та однокласниками;

           здоров’язбережувальна:

• дотримується гігієнічних норм під час уроку;

          соціальна: співпрацює в парі та команді.

 

                         Предметні компетентності

            ( конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати)

Початковий рівень:

• пригадує значення рослин у житті людини;
•  знає і називає рослини, які можуть слугувати годинником;

Середній рівень:

• розташовує назви рослин у порядку розкривання і закривання їхніх квіток;

-    пояснює зв’язок  між часом  розкривання рослинами квіток та їх запилення комахами;

•  

Достатній рівень:

• відшукує в розданих джерелах та в інтернеті інформацію про квітковий годинник (робота над оповіданням П. Утевської «Квітковий годинник»);
• бере участь в обговоренні здобутої інформації;

-     виконує творче завдання;

Високий рівень:              

• презентує виконане завдання

-    складає діалог денної та нічної квіток;                                         

-    презентує творче завдання

 

                                             План уроку     

1. Пригадування учнями  значення рослин у житті людини.
2. Декламування заздалегідь підготовленим учнем вірша з метою повідомлення теми уроку. (Додаток 1)
3. Читання та обговорення учнями оповідання П. Утевської «Квітковий годинник». (Додаток 2)
4. Доповнення учителем знань учнів про рослини, які можуть слугувати годинником.
5. Розташування учнями назв рослин у порядку розкривання і закривання їхніх квіток. (Додаток 3)
6. Пояснення учнями зв’язку між часом розкривання  рослинами квіток та їх запилення комахами.
7. Відшукування  в розданих джерелах  та в інтернеті інформації про квітковий годинник. Робота в групах. (Додаток 4)

Група «Історики»: історія квіткового годинника.

Група «Дослідники»: як визначити час, спостерігаючи за рослинами.

Група «Фотографи»: «виставка - галерея» квіткових годинників.

Група «Синоптики»: рослини – віщуни погоди.

8. Обговорення в групах здобутої інформації.
9. Презентація виконаного завдання.
10.  Складання учнями діалогу денної та нічної квіток (назви дійових осіб – на вибір учнів).Робота в парах.
11.  Презентація творчого завдання.
12.  Підведення підсумків уроку.

 

      

 

Додаток 1

-  Прослухайте вірш і визначте тему нашого уроку:

Прокидаються  квітки, 

Розпускають пелюстки.

Вітерець подув тихенько,

Пелюстки гойднув легенько.

Сутеніє, і квітки

Закривають пелюстки.

Тихо засинають,

 Голівками гойдають

                                                                                                              Додаток 2

- Прочитайте оповідання:

 В. Ветліна «Квітковий годинник»

   Багато рослин розкривають і закривають свої квітки за певним розкладом.

   Денні квіти пробуджуються, коли тільки починається світанок. Розкриває блакитні зірочки своїх квітів цикорій, розпрямляє широкі пелюстки шипшина, спалахують яскраві вогники маків. О шостій годині ранку починають тягнути до ранніх сонячних променів жовті голівки кульбаби, а за ними широко відкриває пелюстки гвоздика. Сонце вже заливає сліпучим світлом ліс, поле і річку. Тоді розкриває білосніжну квітку лілія, яка росте на воді. Денні квіти зазвичай першими і засинають.

   До трьох годин дня багато квітів уже стоять із закритими пелюстками, немов і не рябіли тільки що яскравими пелюстками.

   О п’ятій годині вечора складає пелюстки біла водяна лілія. До заходу сонця триває «робочий день» шипшини.

    Закінчується літній день, сонце опускається все нижче. І тут починають оживати нічні квіти: тютюн запашний, пізніше – матіола.

    Виявляється, «пробудження» і «сон» квітів у певний час дня і ночі – одне з пристосувань рослин до комах, які їх запилюють.

    Спробуйте самі простежити, коли розкриваються і закриваються пелюстки різних польових і садових квітів навесні, влітку і восени. А потім, коли ви гарненько перевірите свої спостереження, можна буде зробити «квітковий годинник».

   Якщо буде можливість, посадіть на клумбі дикі і садові квіти в тому порядку, в якому вони відкриваються і закриваються. За цим «годинником» можна буде досить точно визначати час.

Дайте відповіді на запитання:

- Про які квіти йдеться в оповіданні?

- Які рослини першими розкривають пелюстки, а які пізніше?

- Від чого залежить час розкривання квітів?

- Які поради дає нам автор оповідання?

 

 Додаток 3

- Розгляньте ілюстрації та прочитайте подану інформацію:

 У природі безліч квіток, і за кожною з них можна визначати досить точний час доби. Як працюють квіткові годинники? Все просто. Кожна квіточка має свій час, коли її пелюстки відкриваються і закриваються. Із дня у день цей процес відбувається в один і той же час.

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ти хочеш прокинутися дуже рано, наприклад, о 4-5-й годині ранку, то цикорій (або, як кажуть в народі, петрові батоги), шипшина і мак складуть тобі компанію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За ними про початок нового дня сповіщають квіти картопельки і льону —   о 6-7-й годині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А от біле латаття — квіточка, яка любить поспати довше. Вона відкриває свої пелюсточки о 7-8-й годині ранку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ще пізніше прокидається кислиця — о 9-й годині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закриваються пелюстки теж у різний час доби. Вже після обіду, о 14-15-й годині закриваються квіти цикорію, картоплі та маку. А далі один за одним: льон (16-17 годин), кислиця (17-18 годин), біле латаття (18-19 годин), шипшина (19-20 годин).

 

- Розташуй виділені в тексті назви рослин у порядку розкривання і закривання їхніх квіток:

Час доби	Відкриваються
4-5 год
6-7 год
7-8 год
9 год
Час доби	Закриваються
16-17 год
17-18 год
18-19 год
19-20 год

 

 Додаток 4

 Інформація для вчителя та учнів

   Історія квіткового годинника

Перші квіткові годинники були відомі ще в Стародавній Греції та Римі. Квіти, які розкривалися у визначений час доби, висаджувалися на клумбах та використовувалися в якості годинників. 

    У 20 -х роках 17 століття, в місті Уппсала, був запущений в хід квітковий годинник. Створив його знаменитий шведський ботанік, маг- травник вищої категорії  Карл Лінней. Ця видатна людина написала науковий трактат “Somnus plantarum”, що в перекладі означає “Сон рослин”. Карл Лінней все своє життя присвятив систематизації рослин. Він багато років спостерігав за квітами і звернув увагу на те, що рослини можна згрупувати за особливою ознакою часу розкриття та закриття квітів (або суцвіть, якщо мова йде про складноцвіті). Щоб привернути увагу до цього відкриття і познайомити з ним інших людей, Лінней висадив рослини на клумбі в Уппсальському ботанічному саду саме в тому порядку, який дозволив би відтворити годинник.
    Відомо, що пелюстки квітів закриваються і відкриваються в певний час, залежно від зміни освітлення. Зазвичай у нічний час квіти закриті, а зі сходом сонця вони відкривають свої віночки. Хоча існують і такі квіти, які розпускаються вночі, наприклад як запашний тютюн (Nicotiana alata), тому що він запилюється нічними комахами. Також вночі цвіте і красива енотера та  нічна фіалка.
    У багатьох квітів повторне розкриття відбувається лише один раз (на наступний день), в інших воно повторюється і на третій, четвертий, п’ятий, а в окремих видів осінніх шафранів – навіть на дванадцятий день. Точність квіткового годинника залежить від погоди – у дощову та похмуру він почне обманювати. Також відомо, що в різних місцевостях квіти відкриваються в різний час. 

    Найвідомішими в світі вважаються швейцарські та японські квіткові годинники, причому в Швейцарії вони досягають п’ятиметрового діаметру. Також чудо-годинник є і в Женеві, виготовлений швейцарськими інженерами і квітникарями, зроблений з врахуванням місцевих погодних умов.
            

 

Коли відкривають та закривають свої квіти рослини

Коли розкриваються квіти:

3-5 год. – козелець луговий;
4-5 год – цикорій, шипшина, мак, гірчак;
5-6 год. – польова гвоздика і кульбаба;
6-7 год. – квіти картоплі, льон, осот польовий, дзвіночок;
7- 8 год. – фіалка триколірна, в’юнок, латаття біле, чорнобривці;
9-10 год. - календула;
20 год. – запашний тютюн;
21 год.  – нічна фіалка.
 

 

Так само в певний час і закриваються квіти: 
13-14 год. –  квіти картоплі;
14-15 год. – мак, кульбаба, цикорій;
15-16 год. – льон, фіалка триколірна; 
16-17 год. – календула;
17-18 год. - мати-й-мачуха;
18-19 год.  - латаття біле,
19 год. - жовтець;
19-20 год. – шипшина

 

 

 

 

 

 

«Виставка – галерея»  квіткових годинників

Найбільший у світі квітковий годинник. Україна, Кривий Ріг.

Квітковий годинник на Майдані Незалежності в Києві

 

Квітковий годинник на Митній площі у Львові

 

Квітковий годинник у Женеві (Швейцарія)

 

Квітковий годинник в Абу- Дабі (Об’єднані Арабські  Емірати)

 

 Рослини – віщуни погоди

 Нагідки, троянди, шипшина – перед дощем не розкривають своїх бутонів.

 Якщо навіть на небі сонце, а квітки кульбаби закриті - буде дощ. У суху погоду навіть від найменшого подиху вітру пушинки – насіння розлітаються. Перед дощем кульбаба збирає свою пухнасту кульку в парасольку.

 Перед дощем колючки будяка щільно притискаються до голівки і стають «незлими».

 Сильні пахощі фіалки, волошки, кропиви – на суху погоду.

 Перед дощем бджоли обліплюють дерево акації, а в суху погоду їх набагато менше.

 Клен «плаче» перед дощем за три – чотири дні.

 Каштани починають «плакати» за одну – дві доби перед дощем.