Урок-подорож
Тема: Поетичним стежинами Василя Симоненка. «Виростеш ти, сину...»
Мета: поглиблювати вміння учнів виразно читати вірші, знаходити головну думку твору, вчити порівнювати зміст віршів схожих за тематикою;
спонукати учнів до усвідомлення необхідності жити в мирі та злагоді;
виховувати в учнів дбайливе ставлення до Батьківщини;
плекати в них почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння, причетності до всіх подій, що відбуваються в Україні;
формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, глибоку повагу до батьків, до України.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання уроку: картки для роботи в групах, портрети Василя Симоненка, виставка творів В.Симоненка, вишиванки, ілюстрації «Верба», «Калина», прислів'я про мову, про Батьківщину, плакат «Символіка України», жетони «ягоди калини» для нагородження працюючих учнів, мультимедійна презентація
Очікувані результати: Навчити виразно читати вірш, ознайомити з творчістю В.Симоненка, пробудити відчуття гордості за свою країну, її неповторність, поглибити патріотичні почуття, пробуджувати інтерес учнів до української поезії, в процесі роботи вчити робити висновки.
Хід уроку
1.Організація класу (Вчитель читає вірш)
Дзвоник всім нам дав наказ -
До роботи, швидше в клас.
Біля парти станьте чемно -
Хай мине час недаремно.
Будьте уважні й старанні всі -
Сядьте рівненько на місця свої.
2. Колективна готовність до роботи:
- Діти, на сьогоднішньому уроці ми повинні засвоїти твердження:
(Діти читають напис на слайді).
Пам'ятай! Життя твоє одне - проживи його гідно!
Батьківщина, як і мати, одна - не зраджуй їй!
Працюй для своєї країни, для свого народу!
3.Створення емоційного настрою: слухання «Пісня про Україну» (Л.Забашта, Т. Лобода).
4.Актуалізація знань
- Діти, ми живемо в Україні. Україна - наша держава, Україна - наша Батьківщина.
Батьківщина - це земля не лише наших батьків, а й дідів і прадідів. Батьківщина - це край, де здавна звучить наша рідна мова й материнська пісня. Наша Батьківщина зветься Україною.
Урок закликає нас до подорожі поетичними стежками. Впродовж подорожі ми ознайомимося з творами українського поета Василя Симоненка, портрет його до вашої уваги, згадаємо символіку нашої держави, в кінці нашої подорожі зробимо висновок: що для людини найдорожче, кого називають патріотом своєї Батьківщини. Ось карта нашої подорожі.
Перша зупинка:«Символи України». (Робота в групах: керівники груп роблять повідомлення, демонструють наочність).
І група. Українські символи - це герб, прапор, пісня, верба, калина і чарівна народна мова, яка полонить кожне серце. В основу нашого герба покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі. З історичної літератури відомо, що тризуб є символом державності, блискавиці. Жовтий колір - колір небесних світил, сонячного проміння, без якого неможливе життя.
IIгрупа. Національний прапор України має синій і жовтий кольори. Жовтий - це колір пшеничної ниви, хліба, зерна, золотого сонця, без якого не дозрів би хліб; синій - це колір чистого, мирного неба. Ці кольори на нашому прапорі, ніби пшениця в степах під блакитним склепінням неба, що символізує віковічне прагнення до миру, праці, краси та багатства рідної землі.
IIIгрупа. Верба і калина - невіддільні атрибути українського народу. Верба символ краси, неперервності життя, вона дуже живуча. Здавна в Україні вербу вважають святим деревом. Калина - дерево українського народу. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду.
Зоряна калина - і краса, і врода
Нашої країни, нашого народу.
IVгрупа. Стародавніми оберегами дому були рушники. Вони супроводжували людину від народження до смерті. На рушниках люди записували свою долю. Рушник пройшов крізь віки. Рушник і нині символізує чистоту почуттів, глибоку любов до своїх дітей, до народу.
V група. Кожен символ несе в собі часточку душі українського народу, і тому без них не існувало б нашої України.
VIгрупа. Найціннішим з усіх символів є українська мова. Вона, перш за все, - невичерпне джерело мудрості, в якому зібрані кращі надбання українського народу. Ми повинні пишатися тим, що живемо на такій землі і називаємо рідною таку красиву мову.
Друга зупинка: «Мудрість народу».
(Гра «Мікрофон»).
- Своє ставлення до мови, до Батьківщини українці влучно виразили в прислів'ях.
Прислів’я про мову
Прислів'я про Батьківщину
5. Без верби і калини нема України.
б. Кожному мила своя сторона.
7. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.
8. 3а рідний край життя віддай.
Третя зупинка :«Роздуми». (Бесіда).
- Діти, прислів'я та приказки - це народна мудрість. Ви підростаєте освіченими людьми,тож доберіть синонім до слова Вітчизна.
- Батьківщина.
- Знаєте ви, що таке Батьківщина?
9. Батьківщина — це ліс осінній,
це домівка твоя і школа,
і гаряче сонячне коло.
Батьківщина - це мама і тато,
це твої найщиріші друзі
і бджола у веснянім лузі.
11. Батьківщина — це рідна мова, це дотримане чесне слово.
5.Вивчення нового матеріалу
Четверта зупинка:
«Знайомство».
(Портрет В.Симоненка; розповідь учителя).
Хата, в якій народився В. Симоненко.
- Ось і український поет Василь Симоненко згадує батьківський наказ у своєму вірші «Лебеді материнства», уривок з якого ми будемо сьогодні вивчати. Він зібрав у собі всю правду, всю долю, і майбутній день України. Василь Андрійович чесний, справжній, воістину найулюбленіший Поет свого покоління. Своїм життям і літературним прикладом Симоненко підтвердив істину, що національна гідність і честь - то ознаки лиця. Коли вона в тебе є - ти непоборний. Василь Симоненко з істинних синів України. Коли в нації є такі сини, вона щаслива!
- Послухайте вірш, дайте відповідь на питання.
Варіативна робота:
I варіант. Що не можна вибирати в житті?
II варіант. Які образи супроводжують людину протягом життя?
(Слухання вірша, відповіді на питання).
П'ята зупинка: «Відпочинок».
Фізхвилинка.
УКРАЇНА, (діти розводять руки)
РІДНИЙ КРАЙ, (піднімають руки вгору)
ПОЛЕ, РІЧКА, (повороти тулуба вправо-вліво)
СИНІЙ ГАЙ. (пританцьовують)
ЛЮБО СТЕЖКОЮ ІТИ (ходьба на місці)
ТУТ ЖИВЕМО Я І ТИ! (беруться за руки ).
Шоста зупинка: «Читайлик».
(Робота над змістом вірша та виразним читанням).
- Ми з вами прочитаємо виразно вірш і знайдемо рядки, в яких виражено основну думку.
(Колективна робота: «Передзвін». Вчитель читає вірш, учні слухають і повторюють. Після читання звучать відповіді на питання).
Робота в групах. Конкурс читання вірша.
- Всі читають вірш, а керівник групи визначить, хто братиме участь у конкурсі.
Визначення переможця конкурсу.
б. Закріплення вивченого матеріалу.
Сьома зупинка: «Повторяйчик».
- Діти, керівник групи прочитає надрукований вірш, а ви подумайте, який зв'язок між ним та щойно вивченим віршем.
Ти знаєш, що ти - людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.
Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!
(Звучать відповіді учнів).
- Ці вірші поєднує думка про те, що людині життя дається лише один раз, і воно прекрасне, а тому потрібно прожити його з гідністю, принести користь оточуючим людям та країні, пам'ятати, що Батьківщину та батьків не вибирають.
- Діти, чи можемо ми тепер погодитися з даними твердженнями? Доведіть їх правильність, спираючись на приклади з вивченого вірша.
Пам'ятай! Життя твоє одне - проживи його гідно! Батьківщина, як і мати, одна - не зраджуй їй! Працюй для своєї країни, для свого народу!
(Звучать відповіді учнів).
Восьма зупинка :«Цікавинки».
Соловей української літератури
- Василь Симоненко прожив коротке життя, але залишив для нащадків дорогоцінну спадщину віршів, серед яких є і казки для дітей. Одна з них - «Подорож у країну Навпаки», уривок з якої надається вашій увазі, і ви зможете самостійно прочитати її, звернувшись до шкільної бібліотеки, або до Інтернету. У 2010 році виповнилось75 років з дня народження поета.
Василь СИМОНЕНКО
«Подорож у країну Навпаки»
(Казка)
Лесик, Толя й два Володі
Сумували на колоді.
Лесик скаржився: «Хлоп'ята,
Страх як тяжко жить мені —
Слухай маму, слухай тата,
Умивайся день при дні.
Ох, і тяжко жить мені!»
Толя теж сидить бідує,
Вилива жалі свої:
«Дуже Тоня вередує,
Розважай весь час її...»
А Володя скиглить:«Тато
Змусив квіти поливати...»
І зітхає вся четвірка:
«Як нам тяжко!Як нам гірко!»
- Український народ шанує пам'ять про Василя Симоненка. На цій фотографії ви бачите його бюст. Він встановлений на могилі поета в місті Черкаси.
На батьківщині В.Симоненка створено меморіальний музей.
Дев'ята зупинка :«Фінальна».
7. Підсумок уроку
(Звучать відповіді учнів).
Я- дитина українська
Вкраїнського роду.
Українці, то є назва славного народу.
Україна, то край славний,
Аж по Чорне море.
Україна, то лан пишний,
І степи, і гори.
І як мені України,
Щиро не кохати.
- В процесі роботи за правильні відповіді ви отримали червоні жетони, що символізують ягоди калини. Полічить їх і виставте собі оцінку: за кожну ягідку - по 2 бали. В щоденниках олівцем виставте собі оцінку, яку отримали на уроці. А щоб наші гості бачили ваші оцінки, підніміть червоні сигнальні картки ті, хто отримав високий бал,зелені сигнальні картки піднімуть ті, хто отримав достатній бал.
8. Домашнє завдання. Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» вивчити напам’ять. Знайти в бібліотеці твори Василя Симоненка, прочитати, записати їх назви в зошиті з читання, вірші, що найбільше сподобалися, прочитати наступного уроку.