Урок - проект для 2 класу " Зимуючі птахи рідного краю"

Зимуючим птахам

 

Тема. Зимуючим пташкам допомагаємо, бо добре серце маємо.

 

Мета проекту. Сприяти усвідомленню учнями потреби допомагати  пернатим друзям узимку;учити дітей само-організовуватися, планувати свої дії, узагальнювати результати роботи, шукати різні джерела інформації; формувати вміння працювати в групах; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, пізнавальні інтереси; виховувати бажання оберігати довкілля; прищеплювати любов до природи, рідного краю.

 

Проблема.     Як вижити зимуючим пташкам узимку.

Обладнання. Малюнки, фотографії птахів.

Література.   Вірші різних авторів, енциклопедії, Інтернет – матеріали.

Тип проекту. Навчально-інформаційний.

Навчальний предмет. Я і Україна. 2 клас.

Завдання проекту.

- Дізнатися про проблеми птахів узимку.

-  Простежити зв’язок людини з природою.

-  Ознайомити з творами письменників і поетів про зимуючих

  птахів.

- Спробувати свої можливості у написанні віршів, умінні фотографувати, та малювати за власними спостереженнями.  

- Дбати про екологічну культуру школярів.

- З’ясувати причини встановлення пам’ятників птахам у світі

Рекомендації.

Заздалегідь  створюються творчі групи, які працюють у різних напрямках:

      -«фотографи» фотографують зимуючих птахів;

      -«пошуковці» шукають твори та вірші про птахів;

      -«художники» малюють зимуючих птахів;

      -«зірочки» складають власні вірші про птахів;

      -«науковці» ознайомлюють з науково-пізнавальним матеріалом.

Тривалість. Три місяці.

Захист проекту

I.       Організаційна частина

          Все на землі треба берегти -

          І птаха, й звіра, і оту рослину.

          Не чванься тим, що цар природи ти,

          Бо врешті ти її частина.

II.      Основна частина

 

1.Вступне слово вчителя.

Зима-найтяжча пора року для пташок. Природа вкрила снігом поля та дерева…деякі види птахів відлітають на південь, але багато й залишаються зимувати поряд з нами, це такі як: граки, ворони, галки, горобці, сороки, дятли, синиці, снігурі та інші. Найважчим для них є період коли після відлиги вдарять сильні морози і все покривається льодяною кіркою: дерева, кущі, навіть споруди. Тоді доступ до їжі для птахів закривається. Холоду вони не бояться, а від зимової нестачі їжі для птахів закривається. За короткий зимовий день птахи не встигають роздобути собі достатньо харчу, щоб не замерзнути за довгу зимову ніч. Адже тепло у тілі птаха утворюється від спожитого корму. Щоб допомогти зимуючим у нас птахам, необхідно регулярно підгодовувати їх на протязі всієї зими, влаштовуючи пташині годівниці.                

Таким чином пернатим не такі страшні морози як голод. Саме від голоду вони наближаються до наших домівок в надії  на порятунок. А вони, в свою чергу, віддячать нам весняним співом та чистими садами без шкідників.

2.Повідомлення теми і мети

Сьогодні у нас звітний урок  за проектом «Зимуючим пташкам допомагаємо, бо добре серце маємо».

3.Постановка проблеми.

Діти, які птахи залишаються у нас зимувати?

Згадайте , яке рішення ми прийняли в класі до приходу зими?(Ми вирішили підгодовувати птахів, спостерігати за ними і дізнатися про них більше.)

Звіт «науковців»

Шубка з сірого пушку,

Скаче в жовтім кожушку,

Чорний шарфик та шапчина,

Хоч маленька ця пташина

Та корисна трудівниця

Називається…(Cиниця)

Синички мостять гнізда у закритих місцях, дуплах дерев, норах, щілинах будівель. Вимощують гніздо мохом, пір’ям. У квітні та червні відкладають по 10-14 яєць. Живляться комахами, личинками лялечками .Охоче клюють сало, масло, їдять різне насіння, але їм не можна давати чорний хліб.

Найдбайливіші батьки серед птахів в Україні - синиці. В період годування пташенят , який триває приблизно два тижні, пара великих синиць прилітає до гнізда 390 разів і приносить не менше 10000 комах.

Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників їм здобуваю.(Дятел)

У лісах України живе 14 видів дятлів, а в лісах усієї планети – понад 200видів цих птахів. Наші дятли на зиму нікуди не відлітають. Вони охоче ласують кусочками несолоного сала.

Закрите гніздування дятлів зробило непотрібним захисне забарвлення яєць, тому у їхній кладці буває від 2 до 12 білих, блискучих яєць. Оскільки дупло добре захищає малят від примх погоди, пташенята народжуються голими, навіть без пухового вбрання.

Найверткіший і найобережніший – середній строкатий дятел. Дзьоб у нього маленький і слабий, тому довбе він досить рідко.

 Малий строкатий дятел – мовчазний,  та якщо подасть голос, то виводить дзвінко й протяжно. Узимку часто кочує із синицями.

Зелений дятел живе в лісах, де росте багато старих дерев. Перевагу віддає лісам із сонячними галявинами, що поросли травою, де можна знайти мурашок. Крім мурашок та інших комах він також харчується лісовими плодами і насінням. Узимку дятел відшукує  їжу, що лежить глибоко під снігом .

Найдовший язик, 14см, має зелений дятел, він висовується на відстань , що перевищує довжину дзьоба в чотири рази.

 

ЗАГАДКИ   ПРО   ЗИМУЮЧИХ  ПТАХІВ

 

Маленький хлопчик

у сірій свитинці

По дворах стрибає,

крихти збирає.

 

 

 

Стрекотуха

Білобока

Звуть усі її …

Крізь зимові заметілі
Пташенята прилетіли.
В них червоні гарні груди –
Ніби яблука усюди
Хтось розвісив у дворі.
Звуться пташки

 

 

Дзьоб міцний і гарні крила,
Чорний хвіст, жилетка сіра,
Чи присяде, чи летить, -
«Кар, кар, кар!» - усе кричить.

 

Жовтогруді щебетушки,
Мають чорні капелюшки,
Сірі лапки, білі щічки,
Називаються ….

 

Я ловлю комах, жучків,

 їм біленьких черв’ячків,

 Цвірінь, цвірінь, сів я на хлівець,

 А звуть мене… «горобець». 

 

 

 

 

В Україні мешкають горобці двох видів: міський і польовий. Вони зустрічаються  разом  у змішаних зграйках, особливо восени і взимку. Горобці – птахи товариські і схильні селитися колоніями. Утворюючи зграйки, горобці легше помічають небезпеку і швидше знаходять корм. Є у них і звуковий сигнал, по якому всі горобці відлітають. Цей звук видає старий горобець -  сторож , помітивши в небі хижака, наприклад яструба. В інших випадках, збуджені чим-небудь, горобці влаштовують переполох, наперебій піднімаючи тріскотню, голосно повторюючи «чере-ре-ре». Так буває у разі появи кішки.

Кубла у горобців закритого типу. Це груба купа різних матеріалів, здобутих у процесі гніздо-будування з навколишньої місцевості: шматочки вати, папір, ганчірочки, пір’їнки, волоски, соломинки, сухі травички, мочалки й ін. Лоточок у гнізді горобці акуратно вистилають кінським волосом або шерстинками інших тварин, пухом і пір’ям. У це поглиблення самки відкладають 4-10 невеликих яєць білого або сірого кольору з дрібними темними цятками.

Пташенята вилуплюються абсолютно голими. Через 10-12днів після вилуплення пташенята можуть покидати кубла. Протягом наступних двох тижнів вони продовжують одержувати корм від батьків, а потім вже переходять на рослинну їжу. За весінньо-літній період горобці встигають дати 2-3 виводки.

Взимку в ожеледь і після снігопадів горобці не можуть знайти для себе їжі і, будучи голодними замерзають. У великих містах, де мало комахоїдних птахів, користь від горобців особливо велика, оскільки вони є головними винищувачами гусениць, жучків і інших ворогів рослин.

Цікаво знати, що цим сміливим і турботливим пташкам люди побудували найбільше пам’ятників: у м. Бостоні(США), м.Ульм (Німеччина), деяких містах Росії та Білорусії.

 

Крізь зимові заметілі,

В сад наш птахи прилетіли,

Та такі червоногруді,

Ніби яблука повсюди

Хтось розсипав у дворі.

Звуться птахи… «снігурі».

 

 

Снігурі-напрочуд красива пташка; за розмірами трохи більша, ніж горобець. Він володіє яскравим оперенням: червоним на грудях і сіро-голубуватим на спині.

Батьківщина снігурів – хвойні ліса, тайга. Тут вони влаштовують гнізда і виводять пташенят.

Взимку снігурі тримаються змішаних і листяних лісів, де годуються насінням вільхи, ясена, клена, липи.

Особливо приваблює снігурів горобина, яку вони охоче поїдають. Поклювавши ягоди, пташки чистять дзьоб, бо до нього прилипає насіння.

У вересні снігурі утворюють зграї, а в жовтні вони відлітають на зимівлю в ліси нашої країни. У цей час вони з’являються в селах і містах, різко виділяючись на фоні снігу. Сидячи на оголених гілках, снігурі нагадують червоні ліхтарики, які прикрашають дерево і роблять його нарядним.

 

Звіт «пошуковців»

 

Легенда про дятла.        

Одного разу бідний чоловік пішов на Великдень до лісу зрубати дерево.              Тільки він почав рубати, як до нього підійшов старий дід і сказав: « Не рубай дерево. Іди додому. В тебе буде достатньо грошей, щоб купити дрова і жити без злиднів.» Чоловік так і зробив. Жив він добре, але наступного року він подумав: «Піду до того дерева попрошу ще грошей».Прийшов чоловік до лісу і почав рубати дерево. Тут і з’явився старий дід, він зрозумів, що чоловіка до лісу привела жадібність. Тоді дідусь мовив: «За твою жадібність перетворю тебе на птаха, стукай все життя по деревах».Так з’явився дятел.

 

Легенда про снігура.

Жила на світі маленька сіренька пташка, яка хотіла мати червоне пір’ячко на грудях.

До кого вона не зверталася за допомогою, до яких хитрощів не вдавалась, але пір’ячко залишалося сірим. Одного разу в Єрусалимі вона почула гомін. На страту вели трьох людей. Їх розіп’яли на хресті, а на одного з них наділи терновий вінок. Колючка тернового вінця впилася нещасному в чоло. А то був не звичайний чоловік, а син Божий - Ісус. Забарвила пташка груди кров’ю,і залишився цей колір їй назавжди. Так з’явився снігур.

Синичка.

Скільки тут пташок співало,

Веселилося щодня.

Коли сонце пригрівало

І літала комашня

Кожний кущик, кожну гілочку

Обсідали залюбки

Щоб не шкодили ніскільки

Їм зажерливі жуки

Сили в крильцях не жаліла

Кожна пташка – ой, люлі!

І комах, і гусінь їла

На зеленому гіллі.

Я одна тоді, бувало,

Не хвалюся задарма,

За добу комах з’їдала,

Скільки важила сама.

А тепер кругом зима –

Ні комашечки нема.

 

Горобчик

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджаках.

Сидіти б їм під стріхами,

Чекати б їм тепла;

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги мов білі килими,

І долі ні зерна.

Ви хліба накришили б нам,

Посипали пшона.

Горобчики наїлися

І наче у теплінь

Всі радо розлетілися,

Цвірінь – цвірінь – цвірінь

ІІІ. Звіт « художників» і «фотографів»

(Демонстрація власних малюнків і фотографій).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV.Висновки.

-Чи потрібно допомагати пташкам узимку?

-Чому? Доведіть.

-Чим корисні птахи?

-Чи потрібно їх охороняти?

-Учені підрахували,що тільки за останні 350 років на планеті вимерло та було знищено понад 60 видів звірів і майже 100 видів птахів, і з них третина – за останні пів століття. Нині 67 видів птахів занесено до Червоної книги України.

V.Підбиття підсумків

          Діти, людина в цьому світі повинна добро творити!

                  Світ прекрасний

                  Навколо тебе –

                  Сонце ясне

                  І сенє небо,

                  Птахи і звірі,

                  Гори і ріки –

                  Нехай він буде

                  Таким навіки!

                  Нехай людина

                  Добро приносить –

                  Бо світ навколо

                  Любові просить.

                                  А.Потапова