Урок - проєкт "Складання пам’ятки «Заходи профілактики інфекційних захворювань».

Назва проекту: Складання пам’ятки «Заходи профілактики інфекційних захворювань».

Класифікація:

• За характером домінантної діяльності: пошуково-дослідницький.
• За предметно-змістовою галуззю: монопроект.
• За характером контактів: серед учнів класу.
• За кількістю учасників:  груповий
• За тривалістю: короткий.

Актуальність: розширити знання учнів про віруси, вивчити вірусні захворювання та шляхи їх передачі, профілактичні заходи проти вірусних хворіб, формувати навички здорового способу життя, дотримання основних гігієнічних норм і правил життєдіяльності.

Цілі проекту:

1.Надавати учням можливість розвивати ініціативу і самостійність.

2.Стимулювати використання різних методів: пошук інформації в Інтернеті.

3.Закріплення навичок оформлення результатів своєї роботи та складання пам’ятки за її результатами.

Учасники проекту: учні 3(7)-Б класу.

Метод роботи: робота з підручником та додатковою літературою, пошук інформації в мережі Інтернет.

Механізм реалізації проекту:

1.Організаційний момент.

2.Розробка теми, мети й завдань проекту вчителем основ здоров’я та учнями.

Завдання для груп.

1 група «Лікарі-інфекціоністи» – підготувати повідомлення про інфекційні захворювання.

2 група «Лікарі-терапевти» – підготувати повідомлення про неінфекційні захворювання.

3 група  «Лікарі-педіатри» – підготувати повідомлення про профілактику інфекційних захворювань.

І Повідомлення  учнів про мету та завдання проекту.

Розподіл учнів за групами, завдання для груп.

ІІ Підготовчий етап.

Позаурочна робота з учнями.

 

ІІІ Етап реалізації проекту.

Учнівські слайди та повідомлення щодо даної теми.

ІV Обговорення проекту.

Очікувані результати.

Оформлення та надання звітів, пам’ятки.

Тема уроку. Профілактика захворювань

Мета: мобілізувати знання учнів про імунітет, інфекційні хвороби, розкрити шляхи передачі інфекційних хворіб, ознайомити з профілактикою найбільш поширених захворювань, режимом під час хвороби.

Обладнання: презентації,  роздатковий  матеріал,  мультимедійний комплекс.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма: урок-проект.

   Хід  уроку

І. Організаційний момент.

- Добрий день, діти!

Прошу всіх рівненько стати,

Все, що накажу, робити:

• Всі  дихайте…
• Не дихайте…
• Все в порядку, спочивайте…
• Дружно руки підіймайте…
• Все прекрасно,- опускайте…
• Нахиліться…, розігніться…
• Станьте прямо…, усміхніться…
• Всі веселі і здорові,

До уроку всі готові!

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

2.1. Перевірка домашнього завдання:

 1. Вправа «Істинне чи хибне твердження?»

 • У процесі життя людина набуває багатьох навичок та звичок. Вони можуть бути корисними та шкідливими для здоров’я.

•  Шкідливі звички безпечні, бо  покращують настрій тому, хто до них звик.
•  Корисні звички допомагають людині жити повноцінним життям і берегти своє здоров’я , а шкідливі навпаки - негативно впливають на спосіб життя людини, перешкоджають її довголіттю й здоров’ю.
•  На формування звичок сучасної людини великого впливу завдає середовище.             
• До корисних звичок відносять читання в громадському транспорті.
• Позбутися звички непросто, особливо тієї, що спричиняє залежність.
• Звички набувають несвідомо (наслідуванням) або свідомо, наприклад, звичка робити ранкову зарядку.
• Корисні  звички сприяють  покращенню здоров’я.
• Шкідливі звички сприяють поліпшенню стосунків.

2.      Експрес-опитування:

1. Продовж  речення.

Фізичне здоров’я людини складається…

2.Виберіть правильну відповідь:

1). Здоров’я – це…

А) відсутність хворіб;

Б) стан повного фізичного, психологічного і соціального благополуччя;

В) добра фізична форма.

2). Вести здоровий спосіб життя означає:

А) багато їсти;

Б) займатися спортом;

В) не мати шкідливих звичок;

3). Виберіть і позначте фактори, вплив яких може погіршити здоров’я:

А) загартування;

Б) вживання солоної, жирної їжі;

В) хімічне забруднення води, ґрунту.

4). Пригадайте, від яких чинників залежить здоров’я людини:

А) спадковість;

Б) стан навколишнього середовища;

В) медичне обслуговування.

5). Укажіть правильну відповідь:

А) фізичний розвиток – це зміни в розвитку людини, її масі, пропорціях та функціях тіла;

Б) фізичний розвиток хлопчиків і дівчаток характеризується силою м’язів;

В) окрім фізіологічних змін, у підлітковому віці відбуваються психічні, соціальні та духовні зміни.

6). Фізичне благополуччя – це:

А) позитивне сприйняття навколишнього світу;

Б) гарний фізичний стан організму, у якому злагоджено функціонують усі органи;

В) взаєморозуміння у стосунках з людьми, які тебе оточують.

7). На фізичний розвиток позитивно впливають:

А) загартування;

Б) паління;

В) малорухливий спосіб життя.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Українська письменниця, лауреат Шевченківської   премії  Дарина Дмитрівна Макогон, яка відома під псевдонімом - Ірина Вільде, сказала: «Тисячі речей необхідні здоровому, і тільки одна хворому: здоров’я».

 Останнім часом серед населення України і світу стрімко почали розповсюджуватися хвороби, в тому числі – інфекційні. За поширеністю в усьому світі вони посідають ІІІ місце після хворіб серцево-судинної системи та пухлин. У нашій державі це пов’язано в першу чергу з тим, що у людей  знизився рівень життя, ослабився імунітет, а в природі, в зв’язку з мутаціями, розповсюдилося багато збудників, що викликають інфекційні захворювання, яких раніше не було. І якщо людство побороло такі хвороби, як чума, віспа, то отримало інші, не менш страшні, а часом і невиліковні: пташиний грип, СНІД. Тому кожна молода освічена людина повинна мати уявлення про інфекційні хвороби, вміти їх розпізнавати, знати, як з ними боротися.

На уроках основ здоров’я ми з вами постійно говоримо про здоров’я  людини, як його зберігати та зміцнювати. Не є винятком і наш сьогоднішній урок, тема якого «Профілактика захворювань».

На цьому уроці ви дізнаєтесь про інфекційні і неінфекційні захворювання та їх профілактику.

Проблемне питання нашого уроку – що потрібно робити, щоб зберегти  здоров’я?

IV. Сприймання і засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

 

1.  Вправа «Асоціативний кущ».

Які асоціації викликає у вас термін «хвороба»?

Складання схеми на дошці за асоціаціями учнів до терміна «хвороба».

Приклади відповідей: інфекція, біль, лікарня, «швидка допомога», лікар, температура, слабкість, аптека.

Отже, хвороба – це порушення життєдіяльності організму, його працездатності, здатності адаптуватися до змін навколишнього середовища внаслідок дії факторів ураження.

2. План пояснення нового матеріалу з елементами бесіди.

1. Бесіда.

1. Пригадайте випадок, коли ви хворіли: що вам найбільше дошкуляло під час хвороби (біль, слабкість…)

2. Вправа «Мозковий штурм». Розподілити ознаки здорової і хворої людини. (Робота на інтерактивній дошці).

 (Бадьора, працездатна, весела, діяльна – здорова; головний біль, підвищення температури тіла, слабкість, роздратованість - хвора).

3. Як ви гадаєте, які можливі причини хворіб (інфекція, травма, переохолодження, неправильне харчування, тютюнопаління …)

3. Звіт груп, які отримали випереджувальні завдання.

Перша група «Лікарі-інфекціоністи» – інфекційні захворювання. 

Інфекційні захворювання – це  розлади здоров’я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, грибками, бактеріями, кліщами, ...), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених до здорових осіб і схильні до масового поширення.

 Інфекційні захворювання бувають бактеріальні і вірусні.

 Вірусні -  грип, вітряна віспа, ВІЛ-інфекція .

 Бактеріальні - туберкульоз, дизентерія, сальмонельоз.

Основні причини захворювань:

• інфекції;

• переохолодження;

• неправильне харчування;

• перегрівання;

• малорухливий спосіб життя;

• травмування;

• вживання тютюну, алкоголю, наркотиків;

• стреси;

• недосипання. 

Інфекція або заражування хворобою – стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент – патоген (бактерія, грибок, вірус, тощо), який розмножується і може здійснити хвороботворний ефект. Проникнення такого патогенного мікроба до організму людини не завжди спричиняє  захворювання, і тому в багатьох випадках воно обмежується короткочасним інфікуванням без прояву хвороби або відносно тривалим носінням збудників інфекції в організмі.

Виділяють такі шляхи передачі інфекції:

Контактно-побутовий шлях, коли захворювання передається через предмети, що оточують хворого.

Повітряно-крапельний шлях, коли інфекція передається через крапельки слини, що потрапляють у повітря при розмові, чханні, кашлі. Так можуть передаватися туберкульоз, грип, коклюш, дифтерія, кір тощо.

Передача інфекції через воду, в яку потрапляють мікроби з виділеннями хворих (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.).

Через укуси кровососних членистоногих (наприклад, малярія).

Через заражені харчові продукти.

Через грунт (наприклад, кишкові захворювання, правець).

Бар’єрами на шляху проникнення інфекції є шкіра, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та слизові оболонки  шлунково- кишкового тракту.

Друга група «Лікарі-терапевти» – неінфекційні захворювання.

 Неінфекційні захворювання  -  це хворобливі стани, які не передаються від людини до людини, тривало перебігають і повільно прогресують, а також погіршують психоемоційне і фізичне (соматичне) здоров’я. Вони постають як результат поєднаного впливу генетичних, фізіологічних, екологічних і поведінкових чинників. Наприкінці минулого ХХ століття неінфекційні захворювання набули глобального епідемічного поширення і стали однією з найбільших загроз життю і здоров’ю людства. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я  щорічно від неінфекційних захворювань  вмирають 40 мільйонів людей, що складає 70%  усіх випадків смерті в світі.

Серед неінфекційних захворювань найбільшу питому вагу мають такі групи:

-  серцево-судинні (зокрема, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, інфаркт, інсульт);

- онкологічні (злоякісні пухлини);

- цукровий діабет;

- психічні захворювання;

 - хронічні захворювання органів дихання (зокрема, хронічна обструктивна хвороба легень, бронхіальна астма).

 Для України проблема неінфекційних захворювань є однією із найактуальніших. Серед дорослого населення віком 18–65 років у понад 25% відмічають одне неінфекційне захворювання та у понад 7% - три або більше хронічних захворювань.

На щастя, неінфекційні захворювання можна попередити. Експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я доведений тісний взаємозв’язок неінфекційних захворювань з умовами і способом життя та загальновизнаними чинниками ризику. Серед останніх виділяють дві групи: метаболічні і поведінковообумовлені.

До метаболічних чинників ризику виникнення неінфекційних захворювань відносяться:

• підвищений тиск крові (артеріальна гіпертензія);
• надмірна маса тіла (ожиріння);
• гіперглікемія (високий вміст глюкози в крові);
• гіперліпідемія (високий вміст ліпідів у крові).

Найважливішими чинниками ризику неінфекційних захворювань, які обумовлені хибною поведінкою, є:

• тютюнокуріння;
• дефіцит фізичної активності;
• нераціональне харчування;
• надмірне вживання алкоголю;
• психологічні чинники — депресія, стрес тощо.

Очевидно, що негативний безпосередній вплив на рівні поширеності неінфекційних захворювань мають й інші чинники  - низька якість життя, бідність та невисокий освітній статус, стрімка урбанізація і старіння населення, спадкова схильність. Часто ці чинники поєднуються в одного й того ж хворого і діють одночасно, підвищуючи, зокрема, сукупний ризик виникнення гострих судинних патологій - інфаркту міокарда та інсульту.

Третя група «Лікарі-педіатри» – профілактика інфекційних захворювань.

Методи профілактики захворювань є державні і особисті.

 Основним напрямком в охороні здоров'я є не отримання нових способів лікування інфекційних захворювань, а дотримання заходів їх профілактики.

В установі проводять ретельну дезінфекцію з використанням препаратів хлорного вапна.   Профілактика вірусних інфекцій - система комплексних заходів, які включають запобігання, обмеження поширення та ліквідацію інфекційних захворювань.

Вона включає:

• діагностику (проведення досліджень на збудника);

• вакцинацію (профілактичні щеплення);

• імунопрофілактику;

• лікувально – профілактичні засоби;

• карантин;

• госпіталізацію.

Величезне значення в профілактиці інфекційних захворювань, особливо в дитячих колективах, має масова імунізація - профілактична вакцинація, введення специфічних сироваток або гамма-глобулінів.  У випадку, коли збудники захворювань невідомі і немає відповідних вакцин, використовується екстрена профілактика - застосування антибіотиків та інших протимікробних засобів для протистояння хвороби. Вакцинація може здійснюватися шляхом внутрішньо-шкірного введення, підшкірного введення, нашкірному і аерозольним способами.

  Основним напрямком в охороні здоров'я є не отримання нових способів лікування інфекційних захворювань, а дотримання заходів їх профілактики.

 Для того щоб організм людини став несприйнятливий до інфекційних хвороб, органи охорони здоров'я здійснюють заходи щодо створення та зміцненню імунітету у населення.

Для запобігання появи джерела захворювання і для його локалізації проводяться:

1) своєчасне виявлення хворих;

2) ізоляція і лікування потерпілих;

3) дезінфекція вогнища зараження.

На державному рівні відповідальність за профілактику інфекційних захворювань покладено на санітарні служби, які здійснюють контроль за продажем продуктів харчування, особливо в осередках ураження; контроль над станом об'єктів харчування та водопостачання; перевірку виконання правил приготування, зберігання і транспортування продуктів, готової їжі, якості води та ін.

  Здоров’я людини підтримується захисними реакціями. Захисні реакції організму виявляються у вигляді болю, запалення і підвищення температури.

    Біль – сигнал тривоги, «крик» хворого організму про допомогу. При болях збільшується виділення біологічно-активних речовин.

  Запалення – локалізує інфекцію й обмежує її поширення в організмі.

  Підвищення температури – допомагає побороти інфекцію, адже більшість мікроорганізмів гинуть за високої температури.

 Прояв симптомів якого-небудь захворювання – це ознака того, що імунна система виконує свою функцію. Головна функція імунітету – виявляти «чужинців»: мікроби, віруси, токсини - і знищувати їх.

 Імунітет – сукупність захисних організмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками (бактеріями, вірусами, сторонніми тілами тощо). Є імунітет вроджений (передається спадково) і набутий ( створюється внаслідок вакцинації або перенесеного захворювання).

 Якщо в певній місцевості виникають множинні випадки інфекційних захворювань, оголошується карантин.

Карантином називається комплекс режимних, адміністративних і санітарних протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження розповсюдження інфекційних хворіб та ліквідацію осередку ураження.

При карантині обмежуються контакти між людьми. Своєчасна ізоляція хворих у зоні карантину - один з найважливіших заходів, спрямованих проти поширення інфекцій в осередку зараження.

Термін карантину і обсервації визначається тривалістю максимального інкубаційного періоду захворювання, що обчислюється з моменту ізоляції останнього хворого і закінчення дезінфекції у вогнищі. При виникненні інфекційного захворювання в дитячому колективі хвору дитину ізолюють або госпіталізують. Так само роблять і щодо дорослого.

На особистому рівні кожен має дотримуватися особистої гігієни і вести здоровий спосіб  життя, який сприяє підвищенню імунітету.

Правильне харчування та здоровий спосіб життя - одні з основних заходів профілактики інфекційних та інших видів захворювань.

Для деяких інфекційних захворювань, таких як СНІД і гепатит В, профілактика є основним способом боротьби.

V. Осмислення одержаних знань.

Вчитель. Пропоную вам виконати кілька завдань.

Завдання 1. « Розставте  наведені слова в таблицю».

Завдання 2.  «Доповніть схему».

 

  VІ  Узагальнення і систематизація знань

На основі  ваших доповідей спробуємо скласти  пам’ятку «Заходи профілактики інфекційних захворювань»

Заходи профілактики інфекційних захворювань:

• Дотримуватися правил особистої гігієни;

• Займатися спортом;

• Підвищувати опірність організму за допомогою загартовування та        вітамінного харчування;

• Мити овочі та фрукти;

• Відмовитися від шкідливих звичок;

• Робити профілактичні щеплення;

• У період епідемії не відвідувати людні місця.

VІІ.  Підсумок уроку.

Відповідь на проблемне питання.

VIІІ.  Домашнє завдання.                                                                                                                                                                                              

Вивчити текст з підручника на ст.23-28.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заходи профілактики інфекційних      захворювань:

1.  Дотримуватися правил особистої гігієни. 

2.  Займатися спортом.

3.  Робити профілактичні щеплення.

4.  Мити овочі і фрукти.

5.  Підвищувати опірність організму за допомогою загартовування та вітамінного харчування.

6. У період епідемій не відвідувати людні місця.