Миколаївська гімназія
Урок -проєкт
Всеволод Нестайко – відомий у світі український дитячий письменник. «Тореадори з Васюківки»(фрагменти).
Пригодницький захопливий сюжет твору.
/Урок вивчення нового матеріалу/
Учасники проекту:
учні 2(6) – Б класу
Керівник проекту:
Кобрин О.І.
2017
Опис проекту
Репрезентую проєкт «Всеволод Нестайко. Пригодницький сюжет твору «Тореадори з Васюківки»». За характером домінантної діяльності проект носить дослідницький характер; за предметно – змістовою галуззю – монопроект; за характером контактів – серед учнів класу; за кількістю учасників – груповий; за тривалістю – короткий. Інноваційна сутність впровадження проекту полягає в тому, що учень стає активним співтворцем навчального процесу, створюються повноцінні умови для його творчого самовираження, саморозвитку. Проект передбачає розвиток творчих здібностей дітей, індивідуалізацію їхнього навчання з урахуванням інтересів і нахилів, можливість використання отриманих знань у житті, набуття умінь і навичок.
Головною метою проекту є ознайомлення учнів із життєвим та творчим шляхом відомого українського дитячого письменника ХХ століття; вміння аналізувати сюжет пригодницького твору, формування творчої компетентності, виховання толерантного ставлення до співрозмовників, почуття пошани до творчості В. Нестайка, до справжньої дружби.
Кожен учень отримає свою роль, дуже важливу для успіху роботи всієї групи. Для успішної роботи над брошурою і задоволення від кінцевого результату необхідно, щоб кожен відчував свою відповідальність за це. Учні чітко планують свою роботу з обробки даних досліджень з даного питання. Результатом роботи буде укладена брошурка. Група успішно виконає завдання, якщо:
Ресурсне забезпечення
- навчальний посібник «Уроки з української літератури для 2(6) класу: Дивослово, 2015.
Тема. Всеволод Нестайко –відомий у світі український дитячий письменник. «Тореадори з Васюківки»(фрагменти). Пригодницький захопливий сюжет твору.
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, зацікавити їх повістю «Тореадори з Васюківки»;вчити толерантно й аргументовано доводити свою думку; забезпечити засвоєння поняття про повість; розвивати навички виразного читання за ролями; формувати етичне світосприйняття, оптимізм, активну життєву позицію, розвивати почуття гумору.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма проведення: урок – проєкт.
Обладнання: мультимедійний комплекс.
Методи, прийоми і форми роботи: прийом «Прогноз погоди», асоціювання, робота в групах, робота в парах, випереджувальне завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Прийом «Прогноз погоди». Визначте своє емоційне налаштування на урок у градусах від 0о до 12о С. Наприкінці уроку відзначите, чи змінився ваш емоційний стан.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
( цікаво, небезпека, погоні, втеча, переховування, весело, романтика, кохання).
- Правильно. Все, що ви називали, стосується пригодницьких творів.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Хто з нас не любить цікавих і веселих пригод? А якщо ці пригоди описані в літературі – це ще цікавіше. Особливо коли їхні герої – ваші однолітки. Дотепний і веселий твір про пригоди двох друзів створив беззаперечний класик сучасної української дитячої літератури Всеволод Нестайко.
ІV. Оголошення теми й мети уроку.
Запишіть в зошити дату й тему уроку.
Отож сьогодні на уроці ми ознайомимося з життям і творчістю Всеволода Нестайка, розкриємо особливості твору, його пригодницький характер; розвиватимемо навички виразного читання, переказу прозового твору; формуватимемо вміння аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, вміння толерантно й аргументовано доводити свою думку; виховуватимемо в себе позитивні риси характеру, активну життєву позицію, оптимістичний світогляд.
V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
групи. Давайте познайомимось ближче. Отже, сьогодні на уроці у нас присутні «Біографи», «Літературознавці», «Актори».
(Клас поділений на творчі групи, кожна з яких отримала випереджувальне завдання)
1 група «Біографи»
Учень1. Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в місті Бердичеві на Житомирщині. У лихі 30 –ті, втративши батька, який у 20 – ті роки був у «січових стрільцях» майбутній письменник переїхав з мамою до Києва. Всеволод Нестайко, згадуючи своє дитинство, говорив, що чомусь передусім згадував самотність. Так уже склалося тата свого письменник не пам′ятав. Він загинув у 1934 році за кордоном, виконуючи державне завдання. А був мужньою, веселою і дуже товариською людиною. Всі його любили. Він вільно володів п′ятьма мовами і був для хлопчика уособленням таємничості і чекання.
У ранньому дитинстві Всеволод Зіновійович був дуже хворобливим. Мабуть, немає такої дитячої хвороби, окрім рахіту, якою б не хворів у дитинстві. Скарлатина, кір, вітрянка, коклюш, свинка… Не кажучи про безкінечні грипи та ангіни… Здорових, безтурботних днів дитинства на рік було менше, ніж сонячних днів у Англії. Тож не могла мама весь час сиділа разом із хлопчиком на лікарняному. І вона замикала самого у квартирі й бігла до здорових дітей у далеку 56 школу біля Володимирського базару, у якій працювала вчителем.
Скінчивши десятирічку, 1947 року вступив на слов’янське відділення філологічного факультету Київського університету. Нелегкими були повоєнні роки Всеволода Нестайка. Утім це були роки юності і студентства, які запам’ятовуються на все життя. Нестайко працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь». З 1956 по 1987 рік очолював редакцію у видавництві «Веселка».
Учень 2. Сказати, що змалку мріяв стати саме дитячим письменником, було б неправдою. Мабуть, ніхто з малку не мріє стати дитячим письменником. У дитинстві так хочеться швидше вирости, так прагнеться швидше скинути з себе все дитяче і убратися у все доросле, що така мрія просто неможливо. Вона була б неприродною.
І все-таки джерела, причини літератської долі письменника – в дитинстві.
У 1941 році розпочалася війна…В ту ніч зупинився годинник у будинку. І це було символічно. Тоді назавжди зупинився годинник дитинства.. Усі болі розтоптаного війною дитинства викликали жагуче бажання знову повернутися в те дитинство і спробувати пережити його по-іншому, по-новому, не так, як жилося, а так, як мріялося,- сонячно, весело, цікаво, з пригодами не трагічними, а комічними, радісними, щасливими. Такий собі своєрідний протест. Як сам говорив письменник, «… став я дитячим письменником, бо мені хотілося повернутися в дитинство-інше, ніж було у мене. Веселе, повне надзвичайних пригод, ігор, розваг.»
Саме оте бажання й зробило Всеволода Зіновійовича дитячим письменником. Перші оповідання для дітей почав друкувати в журналах «Барвінок» та «Піонерія». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році. Майже п’ятдесятилітній шлях у дитячій літературі ознаменований виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єс. Найвідоміші з них «В Країні Сонячних Зайчиків», « Супутник ЛІРА – 3», «Незвичайні пригоди Робінзона Кукурузо», «Тореадори з Васюківки», «Одиниця з обманом», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», «Загадка старого клоуна», «Слідство триває», «Неймовірні детективи».
Учень 3.
Книжки Всеволода Нестайка перекладено двадцятьма мовами світу, зокрема англійською, німецькою, французькою, іспанською, російською, арабською, румунською, болгарською, словацькою.
За його творами знято фільми, які здобули міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені гран –прі(1968), на Міжнародному фестивалі в Австралії – головну премію(1969). Кінофільм «Одиниця з обманом» премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві(1984) та відзначено спеціальним призом на кінофестивалі у Болгарії (1985).
Всеволод Нестайко - лауреат літературної премії імені Лесі Українки (за повість – казку «Незвичайні пригоди в Лісовій школі»), премії імені Миколи Трублаїні (за повість – казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії імені Олександра Копиленка(за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»). На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книжку для дітей за повість в оповіданнях «П’ятірка з хвостиком» він був удостоєний другої премії. 1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогію «Тореадори з Васюківки»внесено до Особливого почесного списку Г.Х.Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.
Помер Всеволод Нестайко 16 серпня 2014 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Вчитель. Отже, ми ознайомилися із життєвим та творчим шляхом найславнішого українського казкаря Всеволода Нестайка — автора знаменитих «Тореадорів з Васюківки» — чи не найкращого українського дитячого роману минулого століття.
Надаємо слово нашим «Літературознавцям».
ІІ група «Літературознавці»
1.Словникова робота з теорії літератури
Учень1.
Повість – це великий за обсягом твір, у якому детально розповідається про багато подій із життя дійових осіб.
У повісті зображено багато подій із життя героїв, спосіб викладу розповідний, є докладні описи й розповіді про події та персонажів, прозова форма. Повість може бути соціально-побутовою, історичною, науково-фантастичною, пригодницькою.
Учень 2.
Пригодницька повість – це твір,у якому зображені непередбачені, несподівані події, що трапляються з героями.
Пригодницький твір має складний,заплутаний сюжет, із героями трапляються цікаві, часом неймовірні пригоди, вони опиняються у складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно ж, виходять переможцями. Пригоди можуть бути значні, як у творі «П’ятнадцятирічний капітан» Жюля Верна, або звичайні, які часто трапляються з дітьми у повсякденному житті, як-от у «Тореодорах з Васюківки».
Вчитель. Потребує пояснення й сама назва твору.
Учень 3. Тлумачний словник української мови пояснює це слово так: тореадор(від іспанського тореадор) учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки.
2. Гра «Впізнай героя»
Учитель читає уривок з тексту, а діти повинні дізнатись, про кого іде мова.
« Це мій найкращий друзяка і напарник …»(Ява Рень)
«Ану вдар, ану вдар її (Павлушо)добряче!Що, боїшся, то я сам!»
(Павлик) (показати портрет-ілюстрацію)
Бешкетники
Неслухняні
Кмітливі
Винахідливі
Люблять тварин
Вміють дружити…
Вчитель.
3.Робота з текстом.
- Діти, а чи можна названих друзів вважати романтиками, мрійниками?
От і доведіть мені цю думку, посилаючись на текст твору.
ІІІ група «Актори»
Уривок 1.стор.149 « У нас була прекрасна благородна ідея…до …І зняла таки вереск, що причовгав дід. Ну і…»
Уривок 2. стор.150 « Давай влаштуємо бій биків…»
Уривок 3стор.155 «Слухай, каже Ява, -а давай зробимо підводного човна…до …аби підводний» не вдалось»
Вчитель. Хлопчики – ваші однолітки. Вони здатні на вигадку, бешкетують, завдають клопотів оточуючим. Але ми розуміємо, що все це вони роблять не зі зла, це – так би мовити, плоди їхньої бурхливої фантазії. Вони мріють, пізнають життя, і ми, читаючи твір, не засуджуємо їх, а сміємося і захоплюємося їхніми пригодами, бо у пригодах, у різноманітних приємних і неприємних ситуаціях гартується воля, характер людини і справжня дружба.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
Вчитель. Пропоную вам вікторину «Уважний читач».
4.Аналіз ситуацій. Евристична бесіда.
Вчитель. Гарні були мрії у наших героїв, але кожного разу вони розбивались об дійсність, не збувались.
5. Інтерактивна вправа «Дерево рішень»
Зараз ви попрацюєте в групах. Разом подумайте, що треба робити хлопчикам, щоб їхні мрії здійснилися.
Давайте порадимо їм, що треба зробити, щоб їхні мрії здійснились. (Діти зачитують рішення: добре вчитися, виховувати характер, бути хоробрими, цілеспрямованими, слухати старших, не втрачати оптимізм)
VІІ.Підсумок.
Діти, але про свої мрії не варто говорити вслух, бо, кажуть у народі, що тоді ми їх сполохаємо і вони не збудуться…У мрій є крила, тому вони і називаються крилатими. А ще вони теплі,тому їх називають рожевими.
Їм треба простір, віра й широкий світ…
Тому я пропоную заплющити очі й тихо про себе подумати про свою найпотаємнішу мрію і випустити її у світ прекрасний, чистий, як і ваші мрії.
Хай летять вони на своїх крилах у світ, допомагають вам його відкривати, чим більше мрії пізнають світ, тим ви будете щасливішими. А разом з вами і ми, батьки і вчителі.
«Сьогодні на уроці я зрозумів, що…»
VІІІ. Оцінювання.
ІХ. Домашнє завдання
Прочитати розділ дев’ятий «В якому Павлуша розповідає, як він подружив з Явою»
Скласти асоціативні ланцюжки до слова дружба зі слів однієї частини мови:
І група - іменників
ІІ група – прикметників
ІІІ група – дієслів
Всеволод Нестайко – відомий дитячий письменник
Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в місті Бердичеві на Житомирщині. У лихі 30 –ті, втративши батька, який у 20 – ті роки був у «січових стрільцях» майбутній письменник переїхав з мамою до Києва. Всеволод Нестайко, згадуючи своє дитинство, говорив, що чомусь передусім згадував самотність. Так уже склалося тата свого письменник не пам′ятав. Він загинув у 1934 році за кордоном, виконуючи державне завдання. А був мужньою, веселою і дуже товариською людиною. Всі його любили. Він вільно володів п′ятьма мовами і був для хлопчика уособленням таємничості і чекання.
У ранньому дитинстві Всеволод Зіновійович був дуже хворобливим. Мабуть, немає такої дитячої хвороби, окрім рахіту, якою б не хворів у дитинстві. Скарлатина, кір, вітрянка, коклюш, свинка… Не кажучи про безкінечні грипи та ангіни… Здорових, безтурботних днів дитинства на рік було менше, ніж сонячних днів у Англії. Тож не могла мама весь час сиділа разом із хлопчиком на лікарняному. І вона замикала самого у квартирі й бігла до здорових дітей у далеку 56 школу біля Володимирського базару, у якій працювала вчителем.
Скінчивши десятирічку, 1947 року вступив на слов’янське відділення філологічного факультету Київського університету. Нелегкими були повоєнні роки Всеволода Нестайка. Утім це були роки юності і студентства, які запам’ятовуються на все життя. Нестайко працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь». З 1956 по 1987 рік очолював редакцію у видавництві «Веселка».
Сказати, що змалку мріяв стати саме дитячим письменником, було б неправдою. Мабуть, ніхто з малку не мріє стати дитячим письменником. У дитинстві так хочеться швидше вирости, так прагнеться швидше скинути з себе все дитяче і убратися у все доросле, що така мрія просто неможливо. Вона була б неприродною.
І все-таки джерела, причини літератської долі письменника – в дитинстві.
У 1941 році розпочалася війна…В ту ніч зупинився годинник у будинку. І це було символічно. Тоді назавжди зупинився годинник дитинства.. Усі болі розтоптаного війною дитинства викликали жагуче бажання знову повернутися в те дитинство і спробувати пережити його по-іншому, по-новому, не так, як жилося, а так, як мріялося,- сонячно, весело, цікаво, з пригодами не трагічними, а комічними, радісними, щасливими. Такий собі своєрідний протест. Як сам говорив письменник, «… став я дитячим письменником, бо мені хотілося повернутися в дитинство-інше, ніж було у мене. Веселе, повне надзвичайних пригод, ігор, розваг.»
Саме оте бажання й зробило Всеволода Зіновійовича дитячим письменником. Перші оповідання для дітей почав друкувати в журналах «Барвінок» та «Піонерія». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році. Майже п’ятдесятилітній шлях у дитячій літературі ознаменований виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єс. Найвідоміші з них «В Країні Сонячних Зайчиків», « Супутник ЛІРА – 3», «Незвичайні пригоди Робінзона Кукурузо», «Тореадори з Васюківки», «Одиниця з обманом», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», «Загадка старого клоуна», «Слідство триває», «Неймовірні детективи».
Книжки Всеволода Нестайка перекладено двадцятьма мовами світу, зокрема англійською, німецькою, французькою, іспанською, російською, арабською, румунською, болгарською, словацькою.
За його творами знято фільми, які здобули міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені гран –прі(1968), на Міжнародному фестивалі в Австралії – головну премію(1969). Кінофільм «Одиниця з обманом» премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві(1984) та відзначено спеціальним призом на кінофестивалі у Болгарії (1985).
Всеволод Нестайко - лауреат літературної премії імені Лесі Українки (за повість – казку «Незвичайні пригоди в Лісовій школі»), премії імені Миколи Трублаїні (за повість – казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії імені Олександра Копиленка(за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»). На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книжку для дітей за повість в оповіданнях «П’ятірка з хвостиком» він був удостоєний другої премії. 1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогію «Тореадори з Васюківки» внесено до Особливого почесного списку Г.Х.Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.
Помер Всеволод Нестайко 16 серпня 2014 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.