Урок - захист творчих робіт "Арифметична та геометрична прогресії"

Про матеріал
Автор пропонує методичну розробку уроку-захисту творчих робіт з теми: «Арифметична та геометрична прогресії. У методичній розробці представлена індивідуальна форма роботи над рефератами та їх захист. В даній роботі мова піде про прогресії, знаходження суми їх n перших членів; про найдавнішу прогресію; про розв’язування нестандартних задач, а також про одну важливу формулу для обчислення суми, найрізноманітніших задач в різних питаннях математики. Робота може бути корисною для вчителів математики середніх шкіл.
Перегляд файлу

1

 

 

 

Л. Трохименко

 

 

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Трохименко Любов Іллівна – учитель математики,

                                        учитель вищої кваліфікаційної категорії

 

 

 

 

 

 Автор пропонує методичну розробку уроку-захисту творчих робіт з теми: «Арифметична та геометрична прогресії.

 У методичній розробці представлена індивідуальна форма роботи над рефератами та їх захист.

 В даній роботі мова піде про прогресії, знаходження суми їх n перших членів; про найдавнішу прогресію; про розв’язування нестандартних задач, а також про одну важливу формулу для обчислення суми, а саме:

                                  ,                                        найрізноманітніших задач в різних питаннях математики.

 Робота може бути корисною для вчителів математики середніх шкіл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

 

У своїй роботі автор мав на меті задовольнити потребу дітей в творчості, дослідництві; розвивати здатність діяти, знаючи і розуміючи.

А також перевірити якість та міцність знань учнів за темою «Арифметична і геометрична прогресії», уміння застосовувати вивчене під час розв’язування вправ у стандартних та нестандартних ситуаціях.

Тема «Арифметична та геометрична прогресії» займає важливе місце у вивченні не тільки математики. Адже поняття «прогресія» та їх властивості, часто застосовують у фізиці, хімії та інших природничих науках.

Талант і творча обдарованість особистості стають сьогодні запорукою інтенсивного економічного розвитку країни і сприятливим чинником національного престижу. Розвитку в процесі навчання творчих здібностей учнів сприяють технології інтерактивного навчання.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

На своїх уроках автор практикує інтерактивні технології «акваріум», «мікрофон», «незакінчені речення».

Вирішальне значення має формувальний вплив предмета математики на особистість школяра. Тому в цій роботі автор, насамперед, приділив увагу розвитку логічного мислення, інформаційної культури, уваги,  пам’яті, позитивних властивостей особистості й рис характеру, емоційно-вольової сфери.

Універсальні генії (як от Ломоносов і Леонардо да Вінчі) народжуються раз на сто років. Хоч геніальні вони не в шкільному віці. Щоб у майбутньому стати успішним, необхідно подбати про сьогодення. Сприяючи ерудованості учнів з предмета ми допомагаємо їм опанувати загальні вміння навчати себе – вчитися.

Нерідко на шляху до зацікавлення розкривається талант дитини, про який вона й не підозрювала.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За два тижні до проведення уроку оголошується тема, дається список рекомендованої літератури, визначається термін написання рефератів та дата їх перевірки.

 

 Тема: Арифметична та геометрична прогресії. Нестандартні задачі

 

 Мета: узагальнити та систематизувати знання і вміння учнів з теми «Арифметична та геометрична прогресії»: формула n – го члена арифметичної та геометричної прогресій, суми їх n перших членів; формувати в учнів уміння застосовувати набуті знання в нестандартних умовах, аналізувати та систематизувати ті знання, які вони здобувають на уроках або з додаткової літератури; сприяти активізації розумової діяльності учнів, прищеплювати любов до математики; виховувати наполегливість у досягненні мети,  дисциплінованість, вміння раціонально використовувати час

уроку.

 

Епіграф уроку:

Розв’язання простої, але не зовсім стандартної задачі може вимагати деякого напруження, зате натомість дає відчути тріумф відкриття.

Д. Пойа.

 Тип уроку: узагальнення та систематизація знань і вмінь.

 

 Форма проведення: урок – захист творчих робіт.

 

 Обладнання: плакати з висловами математиків і про математику, роздавальний матеріал, таблиці з умовами задач, що розв’язуються усно, ілюстрації.

 

 Девіз: «Швидкість потрібна, а поквапливість – шкідлива».

 

О. Суворов.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап

 

Вступне слово вчителя. Добрий день, шановні друзі! Сьогодні в нас не зовсім звичайний урок. Незвичайний не тільки тому, що на ньому присутні гості, а й тому, що він пройде у вигляді захисту творчих робіт учнів. Урок нестандартний.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

 Актуалізація опорних знань проводиться у вигляді усної роботи, під час якої вчитель звертає увагу на ключові означення та формули теми (деякі з них учні можуть записати в зошит).

 

План проведення усної роботи

 

 

Питання теоретичного матеріалу

 

Вправа

1

Означення арифметичної прогресії

Яка з наведених послідовностей є арифметичною прогресією?

А)2;-6;12;-24; Б)3;7;11;15; В)2;4;8;16; Г)2;4;2;4.

2

Означення різниці арифметичної прогресії.

Знайдіть різницю арифметичної прогресії, якщо

3

Формула n-го члена арифметичної прогресії.

d(n-1)

Перший член арифметичної прогресії а різниця d=-1. Чому дорівнює сьомий член прогресії?

4

Формула суми n перших членi арифметичної прогресії.

         (1)

S   (2)

 

1.Чому дорiвнює сума семи перших членів арифметичної прогресії (), якщо i

2. d=6,

 

Продовження таблиці «План проведення усної роботи»

5

Означення геометричної прогресії

Укажіть серед наведених послідовностей геометричну прогресію

А)4;8;12;16; Б)10;20;30;40; В)5;6;8;11; Г)7;14;28;56

6

Означення знаменника геометричної прогресії

Чому дорівнює знаменник геометричної прогресії (), якщо

7

Формула n-го члена геометричної прогресії

q

Чому дорівнює п'ятий член геометричної  прогресії, якщо її перший член а знаменник q=-

8

Формула суми n перших членiв геометричної прогресії.

Чому дорiвнює сума чотирьох перших членів геометричної прогресії, якщо її перших член а знаменник q=-3?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети, завдань уроку

 

Учитель. Урок-захист творчих робіт – це урок нетрадиційний, який розкриває ваші здібності, знання з теми «Арифметична і геометрична прогресії», розвиває фантазію.

 Сьогодні ми перевіримо, як ви виконали домашнє завдання.

(Оголошуються прізвища доповідачів та порядок їх виступів).

  Пам’ятайте девіз: «...Швидкість потрібна, а поквапливість шкідлива».

О. Суворов.

 Як кажуть, попит породжує пропозицію. Якщо є задачі, то потрібно навчитися їх розв’язувати.

 Розв’язування задачі ускладнюється тоді, коли у людини не досить розвинуто вміння побачити єдину математичну модель у різних ситуаціях. Не даремно Анрі Пуанкаре, французький математик, сказав: «Математика є спосіб називати різні речі одним ім’ям.»

 Можливість розвивати це вміння ви матимете сьогодні, розв’язуючи задачі, пов’язані з прогресіями.

 І, крім того, матимете гарну можливість розвинути і закріпити навички розв’язування вправ на обчислення сум.

ІV. Творче застосування  узагальнених  знань, навичок та вмінь

 Не випадково відомий сучасний математик Д. Пойа говорить: «Що означає опанувати математику? Це є вміння розв’язувати задачі, до того ж не тільки стандартні, але й ті, що потребують відомої незалежності мислення, здорового глузду, оригінальності, винахідливості.»

 

Доповідачі виступають зі своїми повідомленнями, у кінці кожного виступу учні ставлять їм запитання.

 

 Задача очень непростая:

 Как сделать, чтобы быстро

 От единицы и до ста

 Сложить в уме все числа?

 Пять первых связок изучи –

 Найдешь к решению ключи!

 Давным-давно один мудрец сказал,

 Что прежде надо

 Связать начало и конец

 У численного ряда.

 

 Існує традиційна розповідь про маленького Гаусса, який потім став великим Карлом – Фрідріхом Гауссом («король математиків» – лат.) – напівофіційне прізвище, яке було присвоєне Гауссу ще за життя. Ці слова були вигравірувані на пам’ятній медалі, яка була випущена в рік смерті Гаусса (1855).

 Гаус був тоді ще дитиною, хоч і дуже розумним розвинутим не по роках.

 

Перший виступ

 

Задача № 1

 Відома теорема: сума членів скінченної арифметичної прогресії дорівнює добутку півсуми її крайніх членів на число членів прогресії.

 Можна довести геометрично.

При цьому ми будемо вважати, що а>о  і  d>0.

 

           

            a

 

                                              

                                                             d       Q

                                             d     d                          

                                     d     

                         d    d 

                  d      

            d                                                        

            R     a    a  a                          P                         

            O                                                                        n

                    1     2    3     4                           n

 

Мал. 1.

 

Із малюнка 1 зрозуміло, що числа  a, a, ..., а дають по порядку

), зображених на малюнку прямокутників, і, отже, сума

S

дорівнює площі всієї ступінчатої фігури. Але ту ж саму площу можна дістати, якщо до площі трапеції ОРQR  додати n площу прямокутних трикутників з катетами 1 і d (на малюнку 1 ці трикутники заштриховані).

 

=

Це і є потрібний результат.

 Нестандартні задачі – це такі, які в курсі математики не мають загальних правил і положень, що визначають точну програму їх розв’язання.

 

Задача № 2

 Знайти суму:

а) -100 – 99 – 98 – 97 - ... – 1+1+ 2 +... + 100 + 101 +102.

Відповідь. 203.

б) 1 +2 – 3 – 4 + 5 +6 – 7 – 8 + 9 +10 – 11 – 12 + 13 + 14 - ... + 301 + 302.

Розв’язання:

1 + ( 2 – 3 – 4 +5) + ( 6 – 7 – 8 + 9) + (10 – 11 – 12 +13) +... + (298 – 299 – 300 + +301) + 302 = 303, оскільки сума цифр у кожній дужці дорівнює нулю.

Другий виступ

Властивості трикутників, сторони яких утворюють арифметичну прогресію.

 Трикутник, сторони якого утворюють арифметичну прогресію, називається різницевим (різниця – елемент, що характеризує арифметичну прогресію). Позначимо довжини сторін такого трикутника через а, в, с і, не обмежуючи загальності, вважатимемо, що в>а >с, тобто а = .

Задача. У різницевому трикутнику котангенси половин кутів, трикутника становлять арифметичну прогресію. Довести.

Доведення.

Неважко показати, що в усякому трикутнику

                                  (Мал.2) AK=p-a, ВК=р-в, СК, КК

      А                       – точки дотику  вписаного в

                                                    трикутник  кола до його сторін).

                Якщо   довжини сторін а, в, с є членами  

                               арифметичної прогресії, то числа p-a,  р-в,        

                                                       р-с, а отже, й числа , теж є              

В                                                  С  членами арифметичної прогресії. Але                         

        К                              = сtg, = сtg ,   = сtg.

Третій  виступ

Відомі задачі про:

-        поділ хліба

-        поливання городу

-        годівля курей

-        бригада землекопів

-        яблука

-        купівля коня

-         винагорода воїна

 

Задача. Яблука.

 

 Садівник продав першому покупцеві половину усіх своїх яблук і ще пів – яблука, другому покупцеві – половину залишених і ще пів – яблука; третьому – половину залишених і ще пів – яблука і т. д. Сьомому покупцеві він  продав половину залишених яблук і ще пів – яблука; після цього яблук у нього не залишилось. Скільки яблук було у садівника?

 

Розв’язання:

 

Якщо початкове число яблук х, то перший покупець одержав

другий

третій   

...  .... ... ... ... ... ... ... ... ...

 

Сьомий покупець одержав      .

Маємо рівняння

 

   +++…+=

або (+1)( +++…+)=.

 

Обчислюючи суму членів геометричної прогресії, яка стоїть у дужках, знаходимо:

.

Усіх яблук було 127.

 

Алгебра на клітчастому папері

 

 Незважаючи на п’ятдесятивікову давність цієї задачі на прогресії, у нашому шкільному ужитку прогресії з’явилися порівнюючи недавно. У підручнику Магницького, який був виданий двісті років тому і цілих півстоліття був основним посібником для шкільного навчання, прогресії хоч і є, але загальних формул, які зв’язують величини, що входять до них, в ньому не подано. Сам укладач підручника не без труднощів справлявся з такими задачами. А проте формулу суми членів арифметичної прогресії легко вивести простим і наочним способом за допомогою клітчастого паперу. На такому папері будь – яка арифметична прогресія зображується ступінчастою фігурою. Наприклад, фігура АВСД на мал. 3 зображує прогресію 2; 5; 8; 11; 14 і т. д.

 Щоб визначити суму її членів, доповнимо креслення до прямокутника АВGE. Одержимо дві рівні фігури АВДС і ДGЕС. Площа кожної з них зображує суму членів нашої прогресії. Отже, подвійна сума прогресії дорівнює площі прямокутника АВGЕ, тобто (АС + СЕ)  АВ.

  

B

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

1

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

E

 

 

Мал. 3.

 Однак АС + СЕ зображує суму 1 – го і 5 – го членів прогресії, АВ – число членів прогресії. Тому подвійна сума

(сума крайніх членів)(число членів) або S=

 

Четвертий виступ

 

Задача № 1.

Скільки пар кроликів народиться за рік від однієї пари, якщо кожна пара дає щомісяця приплоду по одній парі, яка в свою чергу здатна до розмноження через один місяць, і якщо жодна пара не загине?

 

       На початку року маємо 1 пару кролів, через місяць їх буде – 2 пари, через два місяці – 3, через три – 5, потім через кожний місяць кролів буде відповідно 8, 13, 21, 34, 55, 89, 144, 233 і, нарешті, 377 пар, а всього 986 пар.

 Розв’язання задачі привело до цікавої рекурентної числової послідовності:

1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, 144, 233, 377,..., = +. Французький математик Едуард Люка ( 1842 – 1891) назвав послідовності, члени яких утворюються за таким рекурентним законом, рядами, або послідовностями Фібоначчі, а їх члени – числами Фібоначчі, які постають при розв’язуванні численних практичних і теоретичних задач і мають багато цікавих властивостей. Зокрема, суму перших n послідовних чисел Фібоначчі можна обчислити за формулою:

++...+=-1

 У XІІІ ст. італійський математик Л.Пізанський (Фібоначчі) (1170 – 1250) досліджував послідовність

                 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, ...,

кожний член якої, починаючи з третього, дорівнює сумі двох попередніх членів. Кілька століть математики не могли знайти її n –й член. Тепер він відомий:

 

=

 

Задача № 2

 Розв’язати рівняння:

+ = де <1

       

  Розв’язання:

+ - = 0.

D=819=81-72=9, D>0.

      

Відповідь:   Вказівка. Використати суму 

 

П’ятий виступ

 

Правила для знаходження суми членів геометричної прогресії є в «Началах» Евкліда. Архімед вивів правила для знаходження суми квадратів перших n натуральних чисел, вмів він також обчислювати суми членів нескінченних спадних геометричних прогресій.

 

Історичні відомості

 Приклади окремих арифметичних і геометричних прогресій можна зустріти ще в давньовавілонських  та єгипетських надписах, які мають вік біля чотирьох тисячоліть і більше. В давній Греції ще за п’ять століть до н. е. були відомі такі суми:

 1 + 2 + 3 + ... + n = ,

          1 + 3 + 5 + ... + (2n-1) = ,

          2 + 4 + 6 + ... + 2n = n ( n + 1).

 Математики давньої Індії та Китаю складали і розв’язували різні задачі на арифметичні та геометричні прогресії. У європейців правило для знаходження суми членів будь- якої арифметичної прогресії зустрічається вперше в роботі Леонарда Пізанського «Книга про абака» (1202). У давньогрецьких математиків вивчення геометричних прогресій починається від так званої неперервної геометричної пропорції, тобто пропорції виду

а : х = х : с ; тут х =   – середнє пропорційне між а і с. Очевидно, що числа а, , с утворюють геометричну прогресію із трьох  членів з першим членом, рівним а, знаменником q = Її можна записати в вигляді: а, аq, аq і продовжувати дальше аq, аq, .... .

 У вже згаданій роботі Евкліда «Начала» (близько 300 років до н.е.) в

словесній формі міститься теорема відносно геометричної прогресії, яку можна виразити слідуючою рівністю:

 

Звідси одержуємо:

Легко переконатися, що цей результат тільки по зовнішньому вигляду відрізняється від результату. Насправді, і, отже:

.

 Тому формула Евкліда може бути подана в слідуючому знайомому вигляді:

.

 Відома задача про нагороду, яка була присвоєна за винахід шахматної гри, зустрічається вперше у хорезмського математика – ал – Біруні (973 – 1048). Мова іде тут про кількість зернин, яка одержиться якщо на першу клітку шахматної дошки покласти зерно пшениці,  на другу – 2, на третю - 2, на четверту - 2 і т.д., на останню шістдесят четверту - 2 . Підрахунок кількості всіх зернин зводиться до знаходження суми:

     1 + 2 +2 + ... +2= 2– 1.

 В словесній  формі загальне правило для знаходження суми членів будь-якої скінченної геометричної прогресії зустрічається у французського математика Шюке (1484).

 Сума нескінченно спадної геометричної прогресії

1 + + ++...++...=2 використовується Архімедом (287 – 212 рр. до н. е.) для обчислення площі сегменту обмеженого параболою. Загальна формула для знаходження суми будь –якої нескінченної спадної геометричної прогресії була виведена в першій половині XVІІ ст. декількома математиками ( і серед них французьким  математиком П’єром Ферма). Відмітимо, накінець, що формула для суми квадратів натуральних чисел: була відома ще Архімеду, який користувався нею , при розв’язуванні задач геометрії і механіки.

 

1. Знайдіть суму: 1 + 9 + 25 + ... + ( 2n – 1).

Розв’язання:

2. Знайти суму:

 1

 

Розв’язання:

Запишемо загальний член цього ряду так:

а,

тоді задана сума набирає вигляду

Відповідь:

 

3. Для будь – яких n ( n є N) справджується рівність:

 

... .

 

Відомо, що Звідки Але тому

 

4. Піраміду із тенісних м’ячів можна скласти і іншим способом. Почнемо з шару в... м’ячів, розміщених у вигляді квадрата, як це показано на мал. 4;

 

 

 

 

 

 

 

    

Мал. 4.

 

На нього вкладіть другий шар із м’ячів, потім третій шар із ... м’ячів і т.д. і накінець на самому верху – останній м’яч. Скільки всього м’ячів міститься в такій піраміді?

 

1

 

Шостий виступ

Графіки членів прогресії і їх сум

 

      Графіками членів прогресії є множина точок, розміщених на графіку лінійної функції у = к х + в, якщо прогресія арифметична, і на графіку

у = Аq, якщо прогресія геометрична.

 Порівняємо тепер ці графіки з графіками сум n перших членів прогресії – спочатку арифметичної, потім геометричної.

 Розглянемо окремі приклади.

  1. Нехай дано арифметичну прогресію з загальним членом a. Сума її n членів . являє собою квадратичну функцію при х = n =1, 2, 3, ... .

 

Отже, графіком S є множина окремих  точок, розміщених на параболі . На малюнку 5 зображений графік членів прогресії ( точки, які лежать на прямій у = 2 х – 7 , при х = n = 1, 2, 3, ... .) і графік .

16

14

            

               12

 

 10                                                                S   a

                                                                                           d

      

                8 

                                                                             

                6                               

 

                4

 

                2

 

 

                     O                                                                                                    n

                               1     2     3     4       5             7    8     9     10                   

               -2 

 

               -4

 

               -6

              

               -8

             

-10

Мал. 5.

   При збільшенні n  відповідні точки параболи піднімаються все вище і вище; тим самим наочно підтверджується зроблений нами висновок:

завжди можна знайти таке n, щоб перевищить по абсолютній величині будь – яке наперед задане додатне число.

  1. Нехай тепер дано геометричну прогресію:

1, 2, 4, 8, 16, ... ( q = 2). Її загальний член і  =.

Графік членів – множина точок, які лежать на графіку функції при х = n = 1, 2, 3... . Графік – множина точок, які належать графіку функції при х= n = 1, 2, 3,...( мал.6); для наглядності за одиницю приймемо відрізок, в 2 рази менший, ніж по осі абсцис). На цих графіках також ясно видно, що при необмеженому збільшенні n при q...1 сума n членів геометричної прогресії необмежено зростає.

 

     

             32                                                         U

             30                                    S

             28                        

             26

             24

             22

            

             20

             18

             16

             14

             12

             10

              8

              6

             

              4

              2

     

               O       1     2     3     4     5     6 n

 

 

Мал. 6.

  1. Якщо 0<q<1 і >0, то графіки і будуть іншими.

Розглянемо це на прикладі прогресії:

1, В цьому випадку = і =2- . Відповідні графіки дано на мал. 149; тут на осі ординат за 1 прийнято відрізок, в 8 разів більший, ніж по осі абсцис.

 

На графіках ясно видно, що із збільшенням n,

    0, а      2.

 

Сьомий виступ

 

Важливе значення мають два способи задання послідовностей – явною формулою загального члена й рекурентною формулою.

Рекурентний спосіб задання послідовності більш специфічний. Він істотно зв’язаний саме з тим, що послідовність – функція натурального аргументу.

 

Задача 1. Послідовність задано рекурентно:

 

Знайти загальний член послідовності.

Розв’язання. Маємо:

 

На основі одержаних рівностей висловлюємо гіпотезу: загальний член послідовності визначається рівністю

                   (1)

Доведемо гіпотезу методом математичної індукції. Дійсно, при n=1 рівність (1) правильна. Нехай вона є правильною при n=k, тобто . Доведемо її правильність при n=k+1. Тоді

.

    Отже, рівність (1) є правильною для будь-якого n.

 

 

Задача 2. Послідовність задано рекурентно:

Знайти загальний член послідовності.

Розв’язання. Бачимо, що

Висловлюємо гіпотезу, що Доведемо гіпотезу методом математичної індукції. При n=1 твердження правильне. Нехай воно правильне при доведемо, що воно правильне при n=k+1, тоді

Таким чином,

Зазначимо, що в результаті спостережень можна зробити  й неправильний висновок. Наприклад, розглянено множину чисел

де n- довільне натуральне число. Для n=1,2,3,4 одержимо відповідно m=5,11,19,29, тобто перші чотири значення m – прості числа. Чи можна стверджувати на основі одержаних спостережень, що для будь-якого натурального n число m буде простим? Ні. Наприклад, при n=6 число m=55 є складеним.

 

V. Підсумок уроку:

 

-        Що нового ви дізналися?

-        Під час виконання яких завдань у вас виникали труднощі?

-        Над чим нам потрібно ще працювати?

-        Чи вдалося вам виконати на уроці те, що ви хотіли?

-        Що сприяло успіху в роботі? Що заважало?

 

Як приємно дізнатися, що ти чогось дізнався.

Ж. Мольєр.

Впевнена, що ви зрозуміли необхідність набуття знань з математики.

Мені хочеться закінчити наш урок словами  М.І. Калініна: «Яку б науку ти не вивчав, в який би ВНЗ не поступав, в якій би галузі не працював, якщо ти хочеш залишити слід, то для цього всюди необхідне знання математики… Наповнюй свою голову математикою, поки є можливість. Вона потім надасть величезну допомогу у всій вашій роботі». Україні потрібні хороші спеціалісти: інженери, архітектори, потрібні навіть керівники державою.

 

VІ.  Домашнє завдання:

 

Домашнє завдання сьогодні носить творчий характер і допоможе вам закріпити здобуті на уроках знання.

 

Чому дорівнює сума чисел у n – му рядку «арифметичного трикутника»?

1

2 + 3

4 + 5 + 6

7 + 8 + 9 + 10

11 + 12 + 13 + 14 + 15

…………………………. ?

А.

Б.

В. n ( n + 1)

Г. Інша

відповідність

 

Розв’язання:

 

 Існує певна закономірність для перших доданків сусідніх рядків:

2 – 1 = 1, 4 – 2 = 2, 7 – 4 = 3, 11 – 7 = 4, …

 Ця закономірність пов’язана з тим, що кількість доданків у рядку дорівнює номеру рядка. Якщо позначимо перший доданок n – го рядка через а  , то маємо:

а - а  =  n – 1 або а = а + n - 1

Звідси

а   =  1 + 1 + 2 + … +  (n – 1) = 1 + .

 

 У n – му рядку n доданків. Таким чином, сума чисел S у  n – му рядку дорівнює:

S= + 1 + + 2 + … + + n = + = (n - n + n + n) =

 

Відповідь. А. .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

1. Я.І. Перельман. Цікава алгебра. Видавництво «Техніка». К.  1973, с.161

2. В.Я. Валах. Подорож у світ цілих чисел. К, 1978. с. 4.

3. А.Г. Конфорович. Визначні математичні задачі. 1981, с.100.

4. Ш.Г. Горделадзе, М.М. Кухарчук, Ф.П. Яремчук. Збірник конкурсних задач з математики. Видавництво «Вища школа», К. 1976; с. 43.

5. В.М. Алєксєєв. Елементарна математика. Видавництво «Вища школа». К. 1983. с. 46.

6. А.Я. Дороговцев. Вибрані задачі з математичного аналізу. К. «Вища школа» 1982; с. 11.

7. В.А. Вишенський, М.О. Перестюк, А.М. Самойленко. Збірник задач з математики. К. «Либідь», 1990; с. 22.

8. У світі математики. Випуск 5. К. – 1974; с. 152. 

9. А.І. Маркушевич, К.П. Сикорський, Р.С. Черкасов Алгебра і елементарні  функції. Видавництво «Просвітництво». 1968. с. 284.

10. Д. Пойа. Математичне відкриття. Видавництво «Наука» 1976; с. 85.

 

 

 

 

 

  

 

 

doc
Додано
21 жовтня 2023
Переглядів
193
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку