Урок -дослідження із зарубіжної літератури 7 клас на тему "Друга Світова війна в європейській поезії"

Про матеріал

У конспекті даного урока-дослідження використані поетичні твори, присвячені даній темі, а також відеофрагменти та музичний супровід. Урок побудований на використанні елементів кінопедагогіки.

Перегляд файлу

Тема: Друга Світова війна в європейській поезії.

Мета: познайомити учнів з життям і творчістю К.І. Галчинського, А. Маргул-Шпербера, С. Гудзенка, Б. Окуджави; учити аналізувати поетичні твори, визначати їхні головні думки; розвивати здатність виразно читати вірші; сприяти формуванню в учнів власного ставлення до проблем, порушених у творах, поваги до історичного минулого, формувати активну громадянську позицію.

Очікувані результати: учні виразно читають та аналізують вірші, звертаючи увагу на особливості зображення Другої світової війни; розуміють головні думки творів, висловлюють власну думку з приводу проблем, порушених у творі.

Обладнання: портрети поетів, презентація до уроку, відео, поетичні хрестоматії, таблиця «Встанови відповідність», учнівські малюнки, фото рідних – учасників подій Другої Світової війни, вогонь пам`яті.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: урок – дослідження.

Реалізація на уроці змістових ліній літературної освіти:

- емоційно-ціннісна лінія: розкриття значущості теми для суспільства, формування духовно-емоційного світу учнів, розвиток інтересу учнів до читання.

- літературознавча лінія:ознайомлення учнів зі зразками європейської поезії.

- культурологічна лінія: розгляд творів різних жанрів.

XIД УРОКУ

І. Орг. момент.

II.Етап підготовки учнів до активного та свідомого засвоєння нового матеріалу.

Емоційне налаштування на сприйняття теми уроку: перегляд відео «На всю оставшуюся жизнь». (слайд 1)

III. Повідомлення теми уроку.

Слово вчителя.

Війна… Друга світова війна… Яка далека вона від нас! Тільки завдяки книгам, фільмам та спогадам фронтовиків ми можемо уявити собі, якою ціною завойована перемога. І не помилюся, коли скажу, що цю страшну ціну заплатила кожна родина в Україні. Я вдячна вам за проведену підготовчу пошукову роботу, яка відображена в символічній Дошці пам`яті. Сьогодні з нами незримо присутні ваші рідні:прадіди, діди, прабабусі та бабусі – учасники Другої Світової війни. Вони дивляться на нас із своїх фотографій і застерігають – «Не забудьте!» Ми не повинні забувати ці дні, бо забуття – підстава для повторення. Саме до нас, до нашої пам`яті звернуться сьогодні Константи Ідельфонс Галчинський, Альфред Маргул – Шпербер, Семен Гудзенко, Булат Окуджава.

Знайомлячись із творами поетів, ми дослідимо, якою є війна для людей різних національностей, якою її бачать чоловіки, жінки і діти, люди різного віросповідання та віку.

Розгорніть зошити, зазначте дату, вид роботи та тему уроку. (слайд 2)

2.Складання асоціативного куща до слова «війна» (біль, страждання, смерть, руйнація, поранення, стійкість, героїзм, горе, сила духу).

IV. Етап засвоєння нових знань.

1.Слово вчителя.

Польща була однією із перших країн, до якої вдерлися фашисти, тому ми почнемо вивчення творів про Другу Світову війну з творчості польського поета Константи Галчинського. (слайд 3)

Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви вивчали біографію поета. Давайте коротко пригадаємо головні факти життя К. Галчинського.

2.Бліцопитування:

- Назвіть повне ім.`я Галчинського. (Константи Ільдефонс Галчинський)

- Де перебувала родина Галчинського під час Першої Світової війни? (у Москві)

- Що він вивчав у Варшавському університеті? (англійську і класичну філологію)

- Якими були дебютні вірші поета? (сатиричними)

- Що пов`язує його з дипломатією? (робота у польському посольстві у Берліні)

- Скільки років провів Галчинський у німецьких концтаборах? ( близько 5)

3.Слово вчителя.

Таким чином, зрозуміло, що підґрунтям для розвитку воєнної теми у творчості Галчинського став власний життєвий досвід. Одним з найяскравіших творів цієї тематики є вірш «Пісня про солдатів з Вестерплятте»

4. Історична довідка. (розповідає учень – дослідник)

1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлися до Польщі. На цей час Німеччина вже приєднала до своєї території Австрію, частину Чехії, однак досі не зустрічала серйозного опору. У перший рік війни перед німцями постало завдання: захопити військово-транзитний склад на півострові в Гданській бухті. Стійкість оборони нечисленного контингенту польських солдат стала несподіванкою для німецького командування. З 1-го по 7 вересня 1939 року тривала оборона. Дві сотні поляків протистояли 3,5 тисячам німецьких солдатів, які після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня, з 18:05 по 18:45, 47 бомбардувальників скинули загалом 26,5 тонн бомб у це місце! В історію ця подія ввійшла під назвою оборона Вестерплятте. Збереглося фото цього містечка після бомбардування. (слайд 4) До цього часу стоять залишки колишніх військових казарм (слайд 5), а захисникам Вестерплятте встановлено пам`ятник. (слайд 6)

5.Виразне читання «Пісні про солдатів з Вестерплятте» підготованим учнем.

6.Бесіда за прочитаним:

- Від якої особи написано вірш? Чому?

- Як у творі розкрито самозречення та мужність солдат? Обгрунтуйте свою відповідь цитатами.

- Визначте основну думку «Пісні…».

- Які мовні засоби використовує автор? (антитеза: «вітри зими – теплі дні «боліли рани – весела путь», повторення фрази «Солдати з Вестерплятте»)

- Про які події сучасності нагадують перші рядки вірша?( про загибель «Небесної сотні»)

6.Слово вчителя.

Ніби продовжує тему випробувань, випавших на долю полонених солдат, «Лист з полону» К. Галчинського.

7. Виразне читання поезії вчителем супроводжується відео поезією «Лист з полону». (слайд 7)

8.Слово вчителя:

Цю поезію – листа, яка має другу назву «Сон солдата» — дружині поета Наталії передає один із друзів. А потім на поета чекає шестирічне табірне життя. Інколи до дружини, Наталії Галчинської, доходять вірші її чоловіка...

- Яке почуття допомагає герою виживати у вирі війни? (Кохання)

9. Встановлення відповідностей (робота в зошиті) . (слайд 8)

- Давайте проаналізуємо, за допомогою яких мовних засобів Галчинський створює таку емоційну картину. Зазначте відповідність цитат з тексту поезії назвам художніх засобів.

До плеяди поетів, що писали про Другу Світову війну, відноситься і Альфред Маргул – Шпербер.(слайд 9) Поет прожив довге життя, бачив багато політичних режимів та , незважаючи на своє єврейське походження, зміг пережити страшні часи окупації, коли більшість його друзів було знищено в концтаборах… Навіть ім.`я рідної Буковини, (слайд 10)де він народився, німецькою Бухенланд, потім нагадуватиме йому про нацистські злочини, скоєні в концтаборі Бухенвальд. З повним правом можна сказати, що це злочини не просто проти окремих людей, а й проти людства загалом.

10. Перегляд відео «Бухенвальдський набат». (слайд 11)

11.Виразне читання вірша «Про назву концтабору Бухенвальд».

12.Бесіда:

- Яке враження справив на вас цей вірш?

- Яким настроєм він пронизаний?

- Який жахливий образ спадає поетові на думку, коли він бачить хмарки над лісом?

- Визначте тему цього вірша. (Показ нацистських злочинів проти людства)

- Які засоби використав поет для створення картини людських страждань?

І все ж таки, перебуваючи у жахливому полоні, гинучі під зливами куль та снарядів, захисники Вітчизни знали – це не марно і жаліти їх не потрібно.

13.(слайд 12) Прослуховування пісні на вірш Семена Гудзенка «Нас не нужно жалеть».

13.Слово вчителя. (слайд 13)

- Цей вірш українського поета С. Гудзенка має другу назву- «Моє покоління» і став піснею завдяки композиторові В. Зубкову. Ми мали змогу почути її в кінофільмі «Циган» у виконанні Михая Волонтира. Семен (або як називала його матір Саріо, на згадку про батька-італійця) Гудзенко (запишіть його ім`я та прізвище до зошита) пішов на війну добровольцем з самих перших днів. Через кілька місяців був тяжко поранений, довго лікувався, щоб знову повернутися на фронт. Саме ці важкі поранення стали причиною передчасної смерті поета. У місті Києві на будинку по вулиці Тарасівській у 2002 році встановлено меморіальну дошку з портретом Семена (Саріо) Гудзенка.

Провідними темами поетичних збірок поета були теми – людина і війна, обов`язки живих перед тими, хто загинув.

Вірш «Моє покоління»(«Нас не треба жаліти») був написаний напередодні Дня Перемоги у 1945 році.

14. Читання 3 підготованими учнями поезії Гудзенка в перекладі українською мовою. ( Роздрукована поезія є на кожній парті)

- Який рядок поезії повторюється?(Нас не треба жаліти)

- Як ви його розумієте?

- Про яке покоління пише поет?

15. Слово вчителя:

Безліч віршів, присвячених темі Другої Світової війни, було покладено на музику авторами, що самі пройшли крізь горнило воєнних випробувань.

Наша розмова про долю молодих хлопчиків та дівчат на війні була б незакінченою без одного імені – Булата Окуджави. (слайд 14) Запишіть його ім.`я та прізвище до зошита. Він пішов добровольцем на фронт після закінчення 9 класу, зовсім ще хлопчиком. І таких як він було безліч. В післявоєнні роки Булат Окуджава став основоположником жанру авторської пісні. Його концерти проходили в багатьох країнах Європи, а твори перекладені мовами багатьох народів світу і видані в різних країнах.

Одним із найбільш відомих творів віськової тематики є його вірш «До свидания, мальчики!». Він поклав його на музику і виконував як авторську пісню. Послухайте її.

16. Прослуховування пісні Б. Окуджави «До свидания, мальчики!» та перегляд уривків з кінофільмів про війну. (слайд 15)

17. Бесіда:

- Погляньте на текст поезії (на кожній парті). Вона подана мовою оригіналу (російською).

- На які частини – звернення можна розділити вірш? (1 – звернення до хлопчиків, 2 – звернення до дівчаток).

- З яким проханням звертається до них автор? ( повернутися додому)

- Перегляньте текст поезії, як називає автор війну?(підла)

- Який мовний засіб використовує поет, звертаючись до війни? (уособлення війна, як щось живе, тому автор дає їй таку людську характеристику)

- Які ще мовні засоби використовує автор? ( антоніми, антитезу – любов і війна, метафори)

V. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.

- Як бачимо, тема подій Другої Світової війни хвилювала і досі хвилює багатьох європейських поетів. І це не лише тому, щоб нагадати нам про жахіття війни, а й попередити про постійну небезпеку виникнення нової війни. Адже сьогодні відбуваються військові події на Сході нашої країни. Відомі і невідомі поети пишуть про війну, закликаючи підтримати захисників нашої Батьківщини. То давайте і ми підтримаємо живих і пом`янемо загиблих, передаючи цей символічний вогонь пам`яті з рук у руки.

- Перегляд відео «Боже, дай сили нашим солдатам!» в супроводі одноіменної пісні у виконанні Христини Панасюк. (слайд 16)

Закінчити урок хочу словами поета Бориса Майорова: (Слайд 17)

Что гибель нам,

Мы даже смерти выше.

В могилах мы построились в отряд,

И ждём приказа нового

И пусть не думают, что мертвые не слышат,

Когда о них потомки говорят. (слайд 18)

VI. Домашнє завдання. За підручником ст.. 91-95 читати; Одну поезію (за вибором) вивчити напам`ять.

Додатки:

Моє покоління (1945)

Нас не треба жаліти, бо нікого б і ми не жаліли.

Перед нашим комбатом, мов на сповідь, стоїм поготів.

І від крові та глини шинелі в живих поруділи,

І барвінковий килим на могилах у мертвих зацвів.

Він відцвів і опав. Пелюстками осипались весни.

Матері наші плачуть, і ровесниць журба огорта.

Ми іще не кохали й не знали ми щастя ремесел,

Наша доля солдатська така нелегка й непроста.

У однолітків наших нема ні кохання, ні віршів —

тільки сила і впертість. А як скінчиться стежка війни,

все долюбим сповна і таке ми, ровесник, напишем,

що батьками-солдатами будуть пишатись сини.

А як хто не повернеться? Хто долюбити не зможе?

А кого в сорок першім в день перший забрала війна?

Заридає ровесниця, рідна мати з туги занеможе, —

Ні дружин, ані віршів у однолітків наших нема.

Хто вціліє — долюбить? Серцю це неможливо здолати!

І не треба полеглим, щоб живі відлюбили за них.

Чоловіка нема — ні дітей, ні господаря в хаті.

Хіба горю такому зарадять ридання живих?

Нас не треба жаліти, бо й ми не жаліли б нікого.

Хто в атаку ходив, хто ділився останнім шматком,

Зрозуміє цю правду, — вона в бліндажі і в окопи

Сперечатись приходила невдоволено-хриплим баском.

Хай живі пам’ятають, і нащадки нехай зрозуміють

цю в боях загартовану правду сувору солдат.

І каліцтва твої, і смертельнії рани навиліт,

І могили в степах, де мільйони полеглих лежать.

Доля наша така, з нею ми і співали, й сивіли,

Піднімались в атаку, підривали над Бугом мости.

Нас не треба жаліти, бо нікого і ми б не жаліли,

Щоб в найважчі часи батьківщину грудьми захистить.

А коли ми повернемось, — а повернемось із перемогою,

Як чорти, всі уперті, як люди, живучі та злі, —

Хай зготують обід нам і пива наварять хмільного,

Щоб удосталь було хліба-солі на нашім столі.

Ми доземно уклонимось рідним і люблячим людям —

Матерям і подругам, які не скорились журбі.

От коли повернемось й перемогу штиками здобудем —

Все долюбим, ровеснику, й роботу знайдемо собі!

(Переклад Ірини Фісак)

Булат Окуджава

ДО СВИДАНИЯ, МАЛЬЧИКИ

Ах, война, что ж ты сделала, подлая:

стали тихими наши дворы,

наши мальчики головы подняли -

повзрослели они до поры,

на пороге едва помаячили

и ушли, за солдатом - солдат...

До свидания, мальчики!

Мальчики,

постарайтесь вернуться назад.

Вы не прячьтесь, вы будьте высокими,

не жалейте ни пуль, ни гранат.

И себя не щадите вы!

И все-таки

постарайтесь вернуться назад.

Ах, война, что ж ты, подлая, сделала:

вместо свадеб - разлуки и дым,

наши девочки платьица белые

раздарили сестренкам своим.

Сапоги - ну куда от них денешься?

Да зеленые крылья погон...

Вы наплюйте на сплетников, девочки.

Мы сведем с ними счеты потом.

Пусть болтают, что верить вам не во что,

что идете войной наугад...

До свидания, девочки!

Девочки,

постарайтесь вернуться назад.

1958

Визначення відповідностей. Галчинський «Лист з полону»

♦ Поєднайте цитату з поезії з назвою художнього засобу.

Цитата		Художній засіб
1.«Ти — пісня моєї дороги»		1.Гіпербола
2.«Ніч весняна, духмяна»		2.Риторичні окличні та питальні речення
3.«Кохана моя, кохана!»		3.Епітети
4.«Вода ти для мене влітку, А взимку — моя рукавиця»		4.Протиставлення, зіставлення, контраст
5.Невимовний (гнів), ніжних (трав), лютий (час)		5.Поетичне звертання
6.«Ти спиш уже? На добраніч!»		6.Інверсія (зворотній порядок слів)
7.«Світліше за сонце ясне»		7.Метафора