Урок -свято "Прощавай, Букварику!"

Тема: Прощавай, Букварику!

Мета:  узагальнити здобуті знання з української мови; формувати позитивне ставлення учнів до подальшого навчання у школі, поглиблювати знання учнів про роль книги в житті людини, важливість свідомого та систематичного читання для школярів, розвивати мовлення, мислення, пізнавальний інтерес та творчі здібності учнів; виховувати любов до школи, відповідальне ставлення до навчальної праці, бережливість по відношенню до книжок та інших шкільних речей.

Зал святково прикрашений.

На свято запрошені учні початкових класів, батьки, вчителі.

1. Любі гості, мами й тата,

В нас сьогодні з вами свято.

Добре, що прийшли до нас.

Вас вітає перший клас!

2. Ми браві першокласники, 
І все у нас гаразд. 
Сьогодні ми зібралися. 
Щоб вам прозвітувати. 
Щоб все на світі знати, 
Потрібно працювати. 

3. Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Багато чого знаємо,

Багато чого вміємо.

4. Вересневим світлим днем

Ми прийшли до школи.

Школа радо стріла нас

Нам дала просторий клас

5.Ми всі бажали старанно вчитись,

Писати в зошитах, читати Букварі,

Тепер ми вже не просто діти,

А учні школи-школярі!

6. Цілий рік ми працювали,

Розумнішими ми стали.

Ми старались, ми трудились,

Багатьох ми справ навчились.

7.  Тішать нас перемоги,

Бо були у нас тривоги,

Важко було починати

І читати, і писати.

8. Літеру за літерою

Вчили ми щодня.

 Тож  читати і писати

Ми навчитися змогли!

9. І задачу розв'язати,

І відняти, і додати...

Словом, успіхів всіляких

Ми, нарешті, досягли!

10. Навчився читати

Увесь наш перший клас.

І сьогодні ви можете

Привітати нас!

    Пісня «До школи»

Вчитель

Любі гості, мами й тата,

Дорогі мої малята!

Рада привітати вас!

Всіх зібралось так багато,

Тож Букварикове свято

Розпочати, мабуть, час!

Але когось не вистачає…

Кого? Самі ж бо відгадайте,

А потім радо привітайте.

Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає наш ……….(Буквар) .

Учень

Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

(Заходить Букварик)

Букварик

Вітаю вас шановні гості

І мої маленькі друзі!

Прийшов я з вами попрощатись
В веселім дружнім крузі.

Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу.

І малечу, як зустріну
Грамоти одразу вчу.

Ось і вас я научив

І читати і писати.

Рідну мову поважати,

Рідну землю шанувати.

1.  Усі зібрались в цьому залі,

Бо нині — свято Букваря.

Нам трішки сумно, трішки шкода,-

Прощання надійшла пора.

2.  Букварик — розумна книга,

Друг і порадник школяра.

Його шанує й дуже любить

Уся весела дітвора.

3.  Ми Букварика сьогодні

Запросили в перший клас,

Скажемо йому: «Спасибі,

Що навчив читати нас!»

( за кулісами чути крик «Допоможіть! Рятуйте!»)

Вбігає Незнайко.

Незнайко. Ой! Насилу врятувався! Добрий день.

Буквар. А чому це ти так репетував?

Незнайко. Та то я від злодія втікав.

Буквар.. Від злодія? Від якого злодія?

Незнайко. Від звичайного. Такий собі звичайнісінький злодій, хотів украсти мою шапку.

Буквар. Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко. Як навіщо? Ти хіба не знаєш? Чим більша шапка, тим розумніша голова?

Буквар. Ой, незнайко, не сміши! В тебе розумна голова? Та ти ж нічого не знаєш! Тому тебе й прозвали Незнайком!Ти ж зовсім книжок не читаєш.

Незнайко. Хто? Я? Та я всі книжки давним - давно перечитав!

Хто придумав, що Незнайко

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них!

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки,

Від картинки до картинки,

Ну, а потім -  навпаки!

Я про дідуся Мазая

Пам’ятаю назубок:

Він, заходячи в трамваї,

Забував купить квиток!

Колобок спав у норі,

І збирали шампіньйони

33 богатирі!

Бармалей спіймав дельфіна,

Чорномор замерз в снігу,

А кирпатий Буратіно

Покохав Бабу Ягу!

Буквар. Ну й Незнайко! Ну і насмішив!Ти ж усе переплутав!

Незнайко. Ну от, знову ти з мене смієшся!

Буквар. Ну, годі нам сперечатись. А краще задамо загадки для першокласників.

Незнайко. О, я так люблю відгадувати загадки! Це для мене – дрібниці! Можна, я теж буду відгадувати твої загадки?

Буквар. Ну, гаразд. Але слухай уважно! Загадка перша.

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а розповідає.

Незнайко. Що це таке? Ага, здогадався! Не кущ – значить дерево. Так, на дереві…що ж на дереві? Ага, на дереві - торбинка, зшита з клаптиків, а в торбинці… О, а в торбинці – радіоприймач! Вірно! Все сходиться! Ну, як я відгадав? Правда, я молодець?

Буквар. Ой, Незнайко, ну й нагородив! Діти, що це? Правильно, це – книга!

Незнайко. Ти диви, і правда! А можна ще одну?

Буквар. Ну добре слухайте всі.

Букви – значки, як бійці на парад,

Разом всі стали швиденько у ряд,

Кожен в умовному місці стоїть

І називається все……….(Алфавіт).

Буквар

А ви знаєте алфавіт?

Учні

Так.

Буквар

А розкажете  мені його?

Учні

Так.

Учні

1. А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е – букви знаємо уже.

2. Далі йде такий рядок:

      Є, Ж, З, И, І, Ї, Й.

3. Вивчи третій ряд тепер:

      К, Л, М, Н, О, П, Р.

4. Залишилось трохи ще:

      С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч.

5. Тут вся азбука моя:

      Ш, Щ, Ь, Ю, Я.

Незнайко. Ой,які молодці! І звідки вони це все знають?

Буквар. Це тому, Незнайко, що вони вчаться у школі.

Незнайко. Знаєте, що я вирішив? Я теж буду вчитись у школі. І тоді стану розумним – розумним! Ви мене приймете?

Буквар. Молодець, Незнайко! Звичайно, ми приймемо тебе до школи.

Буквар. Дорогі діти!

Бачу, букви вам відомі,

З ними добре ви знайомі.

Ви любили працювати,

Все робили залюбки.

Зі мною ви дружили

І букви гарно вчили!

Танок «Букварик»

Буквар:Діти як добре у вас на святі!Я радий, що це свято на мою честь.Я полюбив вас і пишаюся вами. Але настав час нам прощатися.      

А тепер вам, діти,

Ось і з ким дружити!

Заходять нові підручники

Читанка:

Я – ваша перша читанка,

Красива в мене свитонька,

З вами познайомимось охоче,

Кожен з вас читати хоче.

В мене є казки на різні теми,

Є байки, вірші, статті, легенди.

Стану другом кожному із вас—

Читанку полюбить весь ваш клас!

А зараз завдання для вас!

«Розгадати анаграми».

коШла – школа

таПар – парта

ченьу – учень

фельПорт – портфель

равкуБ– буквар

Українська мова:

Вчилися ви на письмі писати,

Тепер мову будете вивчати.

У моїй державі — правил море,

Хто не вчить їх, в того — сум і горе.

В нашій рідній українській мові

Золоте зернятко — кожне слово.

Вчіться мові рідної, малята,

Я ж вам в цьому буду помагати.

А ось і в мене є завдання!

Завдання (загадки)

6. Є чарівник у школі в нас,

Нумо, впізнайте, хто він?

Щоб не спізнитись на урок,

Нам голос подає…(дзвінок)

Математика

Один, два, три, чотири, п’ять!

Вміють діти рахвать.

Дже точна я нака

І мене всі люди вчать.

Я потрібна всім – е знайте,

Математик вивчайте!

Я за вас радію нині дже,

Щоб задач розв’язати, треба вміти читати.

Під сил вам тепер мої завдання.

Ви покажіть на математик свої старання.

Послхайте веселі й ікаві завдання.

Природа

А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь,

Чи справді гірша стала глина,

Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий жук,-

Це я, малята, розкажу.

А зараз хочеться мені

Зіграти з вами в ТАК чи НІ.

Я вже питання задаю-

 Готуйте відповідь свою.

 Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом –Ні чи ТАК.

 -         Чи вміє плавати гусак?Ну що на це ти скажеш?

 -         Чи може стати у вогні вода холодним льодом?

 -         Скажіть мені, червоний мак узимку квітне?

 -         А крокодили на сосні свої будують гнізда?

 -         Чи може вище гір літак у вишину злетіти?

 -        А візерунки  на вікні мороз малює взимку?

 -         До забіяк і розбишак в народі є повага?

 -         Коли розсердиться їжак, слона він може з їсти?

 -         А під кінець скажіть мені-цікава гра у ТАК чи НІ?

Букварик

Цих діток я прошу навчати

Того, що знаєте самі.

А вас прошу не лінуватись

І вчить уроки день при дні.

І берегти книжки! Віднині

Найперші друзі вам вони!

Діти

Обіцяємо не лінуватись,

На «відмінно» і «добре» навчатись.

Буквар. Після  уроку — весела перерва?

Діти розповідають гуморески.

  Сміхота

Я весь аркуш змалював.

Братик каже: «це – гав-гав!»

Мама каже:»Лошачок».

Тато: «Ні, це – віслючок».

«Бицю, бицю!» - каже бабця.

А дідусь:  «та ні, це паця!»

Ой, не можу! Сміхота!

Не впізнав ніхто кота!

  Хитрий вереда

Вереда малий Романко

Не їсть кашу-манку зранку.

Мама просить: За бабуню!

За татусика! Дідуню!»

А Романко: «Ой, не треба!

Хай самі їдять за себе.

Ти купи цукерок їм –

От тоді за них я з’ їм».

      *****

Повернувся першокласник

із занять додому. 

Ніс в чорнилі, мов мазнули

квачиком по ньому.

— Що з Тобою, мій синочку? —

засміялась мати.— 

Та невже ти в школі носом

учишся писати? 

— Смійся, смійся,—

каже хлопчик.—

Зараз ти заплачеш, 

Коли двійку у моєму

зошиті побачиш.

******

Грали на подвір'ї

хлопчаки в футбол. 

Петрик як ударив 

І відразу - "гол"!

М'яч в чужу квартиру 

Тільки зашумів: 

Пауза у хлопців, 

Петрик занімів. 

Йде дідусь Кирило 

І несе м'яча: 

- Чий це, признавайтесь! - 

Та гравці - мовчать. 

- А вікно розбилось? 

¬Зважився Андрій. 

Дід мугикнув: - Ціле. 

- Ціле? Значить, мій!

Буквар. Я побачив, які ви талановиті, дружні, веселі, і привів вам гостю. Дорогі друзі, усі книжечки зберіга­ться в бібліотеці. А хранителькою цього багатства є наш шкільний бібліотекар. Запросимо її!

Бібліотекар. Хочу привітати вас, любі діточки!

Адже ви змогли піднятися іще на одну сходинку дорогою у незвідану, але таку цікаву Країну знань.

Сьогодні ви довели всім, що вмієте читати, готові стати справжніми читачами нашої шкільної бібліотеки. Тож запрошую вас усіх до нашого книжного королівства!

Діти, на честь свята я вирішила подарувати вам чарівні ключики від Країни знань, що будуть вам закладками в книжках, що будете читати.

Учитель. А зараз наші дітки хочуть сказати Букварикові ще кілька слів на прощання.

1.    Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас

І рідній книзі у журбі

Шепочу: «Дякую тобі!

 Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я.

2. На світі книг багато є,

Я серце їм віддам своє ».

 Книжечку першу беру я в руки,

Перший мій друже, перша наука!

3. І з вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!» — говорю.

Любий букварику! Перша книжка!

Хочеться навіть плакати трішки.

4.    Букв спочатку ми не знали,

мами нам казки читали,

А з тобою подружились —

і самі читати навчились!

5.    Разом з тобою ми підростали,

Слово найперше тут прочитали.

6.  Я сторінку останню

в Букварі перегорну,

Свого друга на прощання

я до серця пригорну.

7.  Букви всі від «А» до «Я»

дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду,

а букварик не забуду.

8.  Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я,

Багато в світі є книжок,

А ти найперший мій дружок!

Учні (разом)

Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Пісня «Букварик»

Вчитель. Дорогі мої діти, я ще вас хочу привітати,

Наснаги, радості і щастя побажати.

Хай вам завжди усе вдається,

Хай вам сонце в путі сміється!

Ви – сучасні діти, все повинні вміти,

Грамотно писати, множити, ділити,

Вчіться старанно у школі,

Світ пізнавайте!

А Букварикове свято добре пам'ятайте!

Дуже весело було нам

На святі Букваря,

Тож танок прощальний

Зтанцювати  нам пора!

Учитель. Наше свято добігло кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав на наші перші жнива. Дякуємо нашим мамам, татам, дідусям і бабусям, а також старшим сестричкам і братикам за допомогу у вивченні букваря. Сподіваюсь, що зібрані зернята знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому.