10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Урок №1. Тема: Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора. Гумористичне, викривальне зображення головного героя в оповіданні «Скарб». ТЛ: поглиблення поняття про гумор

Про матеріал
Мета уроку: ознайомитися із життям і творчістю Олекси Стороженка, зокрема гумористичним оповіданням «Скарб»; вчитися коментувати сюжет оповідання; та характеризувати образ головного героя, розкрити особливості гумористичного змалювання образу головного героя, його поведінки, реальні та фантастичні події, символічне (приховане) значення образу скарбу; розвивати вміння висловлювати міркування про сенс людського буття, щастя людини; створювати літературні моделі, висловлювати власне ставлення до прочитаного; виховувати милосердя, повагу до батьків і старших, прагнення пізнати себе та усвідомлювати сенс свого життя, смисл своего щастя
Перегляд файлу

Урок №1.  Тема: Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора. Гумористичне, викривальне зображення головного героя в оповіданні «Скарб».  ТЛ: поглиблення поняття про гумор

 Мета: ознайомитися із життям і творчістю Олекси Стороженка, зокрема гумористичним оповіданням «Скарб»;  вчитися коментувати  сюжет оповідання; та характеризувати образ головного героя, розкрити особливості гумористичного змалювання образу головного героя, його поведінки, реальні та фантастичні події, символічне (приховане) значення образу скарбу;    розвивати вміння висловлювати  міркування про сенс людського буття, щастя людини; створювати літературні моделі, висловлювати власне ставлення до прочитаного;     виховувати милосердя, повагу до батьків і старших, прагнення пізнати себе та усвідомлювати сенс свого життя, смисл своего щастя

  Методи і прийоми: розповідь, бесіда, робота з текстом,  робота з тестом,   літературне моделювання, рефлексія, робота з сигнальними картками

Засоби навчання:  портрет Олекси Стороженка, літературна модель, тест, сигнальні картки, мікрофон, Коваленко Л.Т. Українська література. Піручник для 7-го класу. – К., 2016.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

1.Вступне слово вчителя

 Сьогодні ми починаємо вивчати на уроці літератури розділ, на вивчення якого програма відводить 16 годин. Він називається "Ти знаєш, що ти людина",  Ці рядки належать перу В.Симоненка.

  • Читання вірша ( на фоні музики)
  • Ти знаєш, що ти  - людина? Якесь дивне запитання. Зразу ж виникає інше запитання, чим ми відрізняємось від тварин?  Насамперед, за зовнішніми фізичними ознаками біологи нас віднесуть до класу людей.

Учитель. Але кожен із нас має ще якості, які жодне пильне око вченого не побачить.

 - Які? ( Це честь, гідність, здатність співчувати й любити інших  так, щоб навіть жертвувати заради них своїм життям.

- Що таке честь? (Сукупність моральних принципів, якими людина керується у своїй поведінці)

- Що таке гідність ?(Сукупність рис, які характеризують позитивні моральні якості)

 На попередньому уроці ми закінчили працювати над повістю, що називається ... ("Климко" Г. Тютюнника).

- Чи є в ній герої з висоморальними якостями?( Климко, тітка Марина, швець, Зульфат, , Зульфат, Наталя Миколаївна).

 Сьогоднішній урок і наступні спонукатимуть вас поміркувати, яке місце в житті людини займають доброта, любов до ближнього, прагнення прийти комусь на допомогу, яким має бути сенс життя людини.

2. Оголошення теми і мети уроку.

   Літературна діяльність Олекси Петровича Стороженка (1806 - 1874) припадає на 50 -60-І рр. XIX століття - переломний, складний і суперечливий період у суспільно-політичному, економічному та духовному житті українського народу. Це були часи боротьби проти кріпацтва. Широкий антифеодальний рух призводить до скасування кріпосництва, а також до буржуазних реформ у суспільній, економічній та адміністративній сферах. Одночасно пожвавлюється національно-визвольна боротьба та культурно-мистецьке життя усіх народів, що населяли Російську імперію. Уже 10 років пройшло з часу розгрому Кирило-Мефодіївського товариства у 1847 р., поступово знову відроджується громадська і культурна діяльність на Україні.

   Видає твори П. Куліш ("Записки о Южной Руси" видані у двох томах у 1857-1858 рр  про український фольклор  ), появляється альманаху "Хата" (1860), журналу "Основа" (1861 - 1862), тижневика "Черниговский листок" (1861 - 1863), У Петербурзі виходять друком нове видання "Кобзаря" Т.Шевченка (1860), "Народні оповідання" Марка Вовчка (1857), роман "Чорна рада" П.Куліша (1857), у періодичних виданнях публікуються байки Л. Глібова, нариси А.Свидницького, поезії Ю. Федьковича, Ганни Барвінок, О. Кониського. На новий рівень підноситься українська літературна критика.

  Під час цього національно-культурного пробудження й з'являється на українському літературному обрії ім'я О. Стороженка.

- Що вам відомо про О. Стороженка.

3.Формування нового матеріалу

  • Повідомлення учнів

  Повідомлення 1. Олекса Петрович Стороженко народився 24 листопада 1806 р. в селі Лисогори Борзнянського повіту (тепер Ічнянського району) на Чернігівщині в родині дрібного поміщика, відставного армійського офіцера. Старовинний козацький рід Стороженків відомий ще з XVII ст.; про його представників йдеться в універсалах гетьманів та Генеральної військової канцелярії XVIII ст.

  Предків письменника знаходимо серед прилуцьких полковників, ічнянських та повстинських (Лубенського полку) сотників. Пізніше Стороженки відомі як офіцери російської армії, зокрема батько письменника Петро Данилович Стороженко вісімнадцять років служив у війську, брав участь у російсько-турецьких війнах, в облозі й здобутті Хотина І787 р.

 

  Повідомлення 2. Дитячі роки письменника минули в містечку Великі Будища Зіньківського повіту на Полтавщині. Спочатку хлопець одержав домашню освіту, а потім навчався у "благородному пансіоні" при Слобідсько-Українській губернській гімназії в м.Харкові. З виданого О. Стороженкові атестату видно, що в гімназії він вивчав російську, французьку, німецьку, латинську мови, російську словесність, загальну та російську історію, географію і виявив "превосходные", "хорошие", "изрядные" і "достаточнне" успіхи.

 Пам'ятною для О. Стороженка була зустріч з молодим М. Гоголем, яка сприяла формуванню естетичних смаків письменника і його художнього обдарування. Про цю зустріч, яка відбулася на Полтавщині десь у 20-х рр. XIX ст., О. Стороженко розповів з багатьма цікавими подробицями в своєму есе "Спогад" ("Отечественные записки", 1859, кн. 4).

 

  Повідомлення 3. З 1824 р., впродовж майже тридцяти років, перебуваючи на військовій службі, О. Стороженко пройшов шлях від унтер-офіцера в кінно-єгерському до поручика в драгунському полку, а згодом став старшим офіцером у штабі кавалерійського корпусу. Здебільшого служив на Україні і, виконуючи різноманітні доручення, зокрема пов'язані з відбором коней для армії, нерідко переїжджав з однієї місцевості в іншу, завдяки чому добре вивчив життя і побут селянства на Південній Україні, зустрічався з колишніми січовиками, почув перекази та легенди про Запорозьку Січ. Цей життєвий матеріал ліг в основу багатьох творів О. Стороженка.

 

 Повідомлення 4.  Письменникові довелося брати участь у кількох воєнних кампаніях російсько-турецької війни 1828-1829 рр., у придушенні польського повстання 1831 р., в поході 1849 р. в Угорщину; він був контужений.

   О. Стороженко, перебуваючи в походах, завжди виявляв глибоке зацікавлення життям народу, його сучасним та минулим, швидко знайомився з людьми, умів розмовляти з ними, слухати їх. Поетичність його натури, щирий гумор, дотепність імпонували співрозмовникам, і від них він чув різні легенди та бувальщини. Його око швидко помічало найсуттєвіше в людях, а пам'ять фіксувала особливості оповіді, різноманітні барви та інтонації. Тому оповідання та нариси О. Стороженка нагадують усні розповіді, часом вони дуже схожі на переказані народом історичні події. Це реальне переплелося з фантазією багатьох оповідачів.

 

 Повідомлення 5. У 1850-1863 рр. О. Стороженко служить чиновником для особливих доручень при київському генерал-губернаторі Д. Бібікові. Служба змушувала його не раз виїжджати на Київщину, Волинь, Поділля, Полтавщину, в Таврію і до інших губерній. Сучасники згадували, що практика слідчого, яка припадає на цей період його життя, захоплювала О. Стороженка. "Розкрити злочин, писав він, дає мені величезну насолоду; цим я й буваю цілком винагороджений за свою працю".

 

 

 Повідомлення 6.  1857 р. на сторінках російських журналів та газет з'являється ім'я О. Стороженка як автора роману з української старовини XVIII ст. "Братья-близнецы" та низки оповідань, в основу яких покладено українські народні повір'я. З 1861 р. він стає відомий і як український письменник: його твори друкуються в журналі "Основа" та окремими виданнями. А 1863 р. у Петербурзі виходять "Українські оповідання" в двох томах, які О. Стороженко написав ще в 50-х рр. І лише тепер зміг їх опублікувати.

  У 1864 р. О. Стороженка перевели у м. Вільно в розпорядження генерал-губернатора т. зв. Північно-Західного краю - відомого своєю жорстокістю М.Муравйова.

   Повідомлення 7. Вийшовши у відставку 1868 р. в чині дійсного статського радника, О. Стороженко останні роки життя провів на хуторі поблизу м. Бреста (Білорусія). Тут він виконував обов'язки брестського повітового предводителя дворянства і голови з'їзду мирових посередників. Письменник ретельно займався садівництвом, любив полювати і рибалити. Одягнений в український одяг, з пишними козацькими вусами, всією своєю поставою нагадував тих запорожців, яких змалював у своїх творах.

 

Повідомлення 8. Був енергійною людиною з міцним здоров'ям і силою, за власним свідченням, "згинав двогривенні і носив на гору десять пудів", хоч в останні роки все частіше давалася взнаки давня контузія. Багато часу О. Стороженко віддавав грі на віолончелі, малював і ліпив і був навіть нагороджений медаллю Академії мистецтв.

 

Повідомлення 9. Осінніми та зимовими вечорами полюбляв бувати в колі знайомих, вести розмови про літературні новини, дотепно розповідати про пережите. Читав на вечорах розділи з ненадрукованої повісті "Марко Проклятий".

  До смерті письменника спричинилася прикра пригода. Повертаючись одного разу пізнього жовтневого вечора додому, О. Стороженко впав з кладки в холодну воду, пошкодив ногу, простудився і незабаром, 18 листопада 1874 р., помер. Поховано письменника на міському кладовищі в Бресті.

 

  Учитель. Окреме мiсце в доробку украïнською мовою займають гумористичнi оповiдання (“Скарб”, “Вуси”, “Голка”, “Закоханий чорт”).

  • Виразне читання учнями оповідання Олекси Стороженка «Скарб».

Учитель.  Яким автор змальовує Павлуся? (Відповіді учнів)

Робота над моделлю в зошитах і на  дошці Модель №2

до оповідання О.Стороженка «Скарб»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель.  Чому Павлусь стає таким? (Відповіді учнів) Свої думки підтвердіть рядками тексту.

  • Робота з підручником С. 176 ( Читання вголос або мовчки статті «Засоби гумористичного зображення»)
  • Чим відрізняється гумористичний твір від сатиричного?(Відповіді учнів).

Гумор - зображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у жартівливому тоні.

Сатира - різке висміювання людських вад.

  • Оповідання Олекси Стороженка «Скарб» гумористичне чи сатиричне? Чому?(Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити, проте його спосіб життя видається смішним).
  • Які епізоди видалися тобі найсмішнішими у творі?

 

Засоби гумористичного зображення:

1. Мова оповідача та героїв твору. Зменшувально-пестливі суфікси.("Павлусеві уже не до меду, заснув малесенький")

2.Використання слова в одному реченні одно­часно в прямому й переносному значенні. ( "... та й годують скриню карбованцями, як свиню горохом")

3. Використання автором при нагоді згрубілих коментарів? (" Тільки йому й робити, що цілий день їсть ( а лопав здорово) та спить").

  • Робота з тестом
  1. Яка з ознак не властива гумористичному твору: а) доброзичливий тон;

 б) жартівливість;

в) зображення смішного в життєвих явищах;

 г) різке висміювання людських вад?

  1. Яка з ознак не властива сатиричному твору:

а) різке висміювання;

б) викриття людських вад;

в) доброзичливий тон;

г) зображення смішного?

  1. Який із засобів гумористичного зображення не використано у творі: а) слова із зменшувально-пестливими суфіксами; б) змішування й перекручування слів із різних мов; в) слова в одному реченні одно­часно в прямому й переносному значенні; г) використання принагід­них згрубілих коментарів?

4. Підведення підсумку уроку.  Оцінювання.

  • Робота з сигнальними картками.

Учитель.  Якщо урок сподобався підніміть картки зеленого кольорі, якщо – ні – червоного кольору.

  • «Мікрофон» (Діти говорять про враження від уроку)
  • Прийом «Незакінчені речення» ( Учні продовжують речення: «На сьогоднішньому уроці …»)

5.Домашнє завдання. Підготувати усний твір на одну із тем: «Чи хотів би я бути схожим на Павлуся», «У чому моє  щастя?», « У чому сенс мого життя?»     

 

docx
Додано
26 грудня 2020
Переглядів
194
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку