Урок №2. Тема: Олекса Стороженко. «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання. Повчальний характер оповідання. Скарб – узагальнений образ щастя .
Мета: розкрити морально-етичні проблеми оповідання «Скарб», його повчальний характер, авторське бачення щастя та власне; створювати літературні моделі, розвивати вміння висловлювати власні міркування про сенс людського буття, щастя людини; виховувати милосердя, повагу до батьків і старших, прагнення пізнати себе та усвідомлювати сенс свого життя, смисл свого щастя, усвідомлювати, що людина не є щасливою, яка живе за рахунок праці інших, яка переслідує мету: гроші заради грошей, яка є скупою
Методи і прийоми: рольова гра, розповідь, бесіда, робота з текстом, робота з тестом, літературне моделювання,
Засоби навчання: літературна модель, тест, зразки творчих робіт, Коваленко Л.Т. Українська література. Піручник для 7-го класу. – К., 2016.
Тип уроку: комбінований
1. Оголошення теми і мети уроку.
2. Актуалізація опорних знань
1. Учень. Де і коли народився Олекса Петрович Стороженко?
2. Учень. Олекса Петрович Стороженко народився 24 листопада 1806 р. в селі Лисогори Борзнянського повіту (тепер Ічнянського району) на Чернігівщині в родині дрібного поміщика, відставного армійського офіцера.
- Що ти знаєш про сім`ю письменника?
1. Учень. Предків письменника - прилуцькі полковники, ічнянські та повстинські (Лубенського полку) сотники. Пізніше Стороженки відомі як офіцери російської армії, зокрема батько письменника Петро Данилович Стороженко вісімнадцять років служив у війську, брав участь у російсько-турецьких війнах, в облозі й здобутті Хотина І787 р.
- Що тобі відомо про дитячі роки письменника?
2.Учень. Дитячі роки письменника минули в містечку Великі Будища Зіньківського повіту на Полтавщині. Спочатку хлопець одержав домашню освіту, а потім навчався у "благородному пансіоні" при гімназії в м.Харкові.
- Які мови вивчає О. Стороженко?
1. Учень. У гімназії він вивчав російську, французьку, німецьку, латинську мови. - Ким за професією був О. Стороженко?
2. Учень. О. Стороженко з 1824 р., впродовж майже тридцяти років, перебував на військовій службі. Пройшов шлях від унтер-офіцера до поручика в драгунському полку, а згодом став старшим офіцером.
- А що ти знаєш про військову службу?
1. Учень. Письменникові довелося брати участь у кількох воєнних кампаніях російсько-турецької війни 1828-1829 рр., у придушенні польського повстання 1831 р., в поході 1849 р. в Угорщину; він був контужений.
- Виконуючи службові доручення, зокрема пов'язані з відбором коней для армії, О. Стороженко багато подорожував. Яку користь це принесло письменникові?
2. Учень. Завдяки цьому добре вивчив життя і побут селянства в Південній Україні, зустрічався з колишніми січовиками, почув перекази та легенди про Запорозьку Січ. Цей життєвий матеріал ліг в основу багатьох творів О. Стороженка. - Які улюблені заняття письменника?
1. Учень. Письменник займався садівництвом, любив полювати і рибалити. Багато часу О. Стороженко віддавав грі на віолончелі, малював і ліпив і був навіть нагороджений медаллю Академії мистецтв.
- Що тобі відомо про фізичну силу О. Стороженка?
2. Учень. Був енергійною людиною з міцним здоров'ям і силою, за власним свідченням, "згинав двогривенні і носив на гору десять пудів"
- Де провів останні роки О. Стороженко?
1. Учень. О. Стороженко останні роки життя провів на хуторі поблизу м. Бреста (Білорусія). Там і поховано письменника на міському кладовищі в Бресті.
Учитель. Пригадаємо зміст оповідання Олекси Стороженка «Скарб» за допомогою тесту.
1 .Кому належать такі слова: «Що таке на світі щастя?»: а) матері Павлуся; б) Павлусеві; в) сільським парубкам; г) оповідачеві?
2. Установи відповідність між героями оповідання та їхніми репліками: А. Павлусь; Б. Мати Павлуся; В. Наймичка; Г. Наймит; Ґ. Сільські парубки.
— ...як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки! |
|
— Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів! |
|
— Бісові груші.,, які спілі, і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде в рот |
|
— Будь ласкав... хоч що-небудь дай за те, що принесли твому хазяїнові скарб! |
|
3. Визнач послідовність подій: 1, 2, 3, 4.
Отож після смерті старих наймит оженився з наймичкою і стали собі господарювати |
|
Раз вночі розвередувався Павлусь, як на живіт кричить: «Меду та й меду!» |
|
Уже Павлусеві минув і двадцятий, уже б він і на вечорниці пішов, так мати не пуска |
|
Раз на Зелені свята зібралося парубоцтво шукати скарб. Узяли із собою заступи, лопати... та й пішли в степ. |
|
3. Формування нового матеріалу
Учитель. Які реальні події зображені в оповіданні «Скарб» ? (Відповіді учнів) Звернемося до моделі і прослідкуємо, чи все ви сказали? (Див. модель №2)
Учитель. Які фантастичні події зображені в оповіданні «Скарб» ?(Відповіді учнів)
Учитель. Чому хлопцям не пощастило? (Відповіді учнів)
Учитель. Так, вони вчинили гріх: розкопували могили, шукаючи легкої наживи. А також хотіли покепкувати з Павлуся, завдати йому прикрощів, болю, вкинувши в кімнату дохлого хорта. Тому Бог був не на їхньому боці, фортуна їм не посміхнулася. (Див. модель №2)
Учитель. Які морально- етичні проблеми піднімаються у оповіданні Олекси Стороженка «Скарб»? (Відповіді учнів)
Учитель. Які реальні події зображені в оповіданні «Скарб» ? (Відповіді учнів) Звернемося до моделі і прослідкуємо, чи все ви сказали? (Див. модель №2)
Учитель. Які фантастичні події зображені в оповіданні «Скарб» ?(Відповіді учнів)
Учитель. Чому хлопцям не пощастило? (Відповіді учнів)
Учитель. Так, вони вчинили гріх: розкопували могили, шукаючи легкої наживи. А також хотіли покепкувати з Павлуся, завдати йому прикрощів, болю, вкинувши в кімнату дохлого хорта. Тому Бог був не на їхньому боці, фортуна їм не посміхнулася. (Див. модель №2)
Учитель. Які морально- етичні проблеми піднімаються у оповіданні Олекси Стороженка «Скарб»? (Відповіді учнів)
Модель №3
Без щастя в ліс по гриби не ходи.
«Дай, Боже, щастя», — просила Настя.
Де щастя родиться, там і зависть плодиться.
Добре танцювати тому, кому щастя на дудку грає.
Дурень спить, а щастя в головах лежить.
Де щастя упало, там і приятелів мало.
Коли нема щастя зранку, не буде й до останку.
Кому щастя, тому й півень несеться.
На чуже щастя не впасти.
Не в кожної Насті однакове щастя.
Не роди мене, мати, красного, але щасного.
Учитель. Що таке на світі щастя? Усвідомлення того, що люди повинні бути щасливими, передавалося з покоління в покоління. Упродовж століть філософи, письменники шукали відповідь на питання — що ж таке щастя. Усі ми прагнемо до нього. Володимир Короленко писав: « Людина створена для щастя, як птах для польоту». Але що ж це таке?
Учитель. Отже, кожен з нас розуміє щастя по-різному, кожна людина щаслива по-своєму.