Урок 1.Вступ. Що таке історія. Гісем 5 клас

УРОК 1

(Історія України (Вступ до історії))

Тема: Що таке історія

Мета: розкрити суть поняття «історія» як окремої науки, про минуле; ознайомити учнів з постатями відомих істориків; користуватися підручником (орієнтуватися в його структурі); використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку); формувати й укладати історичний словник; застосувати алгоритм користування підручником; сприяти формуванню глибокої зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу.

Тип уроку: вивчення нової теми

Обладнання: О.В. Гісем Вступ до історії 5 клас; ілюстрації.

Поняття та терміни: історія, історики

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•   коментувати текст підручника під час читання і складати запитання до нього;

•   пояснює, що таке історія, хто такі історики;
•   розбиратися в структурі підручника.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Дидактична гра

«Історія у хмарках слів». спілкування в гурті над питанням: чому люди пам’ятають події та з яких мотивів цікавляться минулим? – варто запропонувати учням з хмарок слів скласти крилаті вирази про історію. 

Для роботи пропонуються такі висловлювання:

– Історія – свідок минулого, світло істини, жива пам’ять;

– Історія – це вчителька життя;

 – Історія – приклад і повчання для майбутнього;

 – Історія – наші корені, без них неможливе життя сьогодні і в майбутньому.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу 

Існують різні науки, які пропонують важливі для кожного з нас висновки з того, що відбувається з нами і навколо нас, у світі природи та у суспільстві – світі людей. Люди послуговуються висновками вчених, виробляючи різні речі, керуючи державою, борючись з хворобами, плануючи власне життя. Вам можливо відомі назви наук, що займаються вивченням і поясненням Природи: фізика, хімія, біологія. Є також науки, що досліджують Людину та створений людьми світ. Однією з таких наук є історія. Які завдання природничих наук?

Історія – це наука про Людину, її минуле: про дії та прийняті нею рішення. Історики дізнаються про минуле людей, збираючи та опрацьовуючи письмові й усні свідчення (спогади, розповіді, документи і т. д.), шукаючи і досліджуючи матеріальні пам’ятки (житла, знаряддя праці, малюнки та інші витвори мистецтва). Історики вивчають не лише життя видатних людей. Їх цікавить все, що створено людьми. Досліджують, наприклад, історію іграшок, одягу, меблів, житла, медицини, письма, грошей, гербів, родин. Укладають навіть історію самої історичної науки – історіографію. Вони роблять це для того, щоб виявити, яким смислом люди наділяли свої вчинки та висловлювання. досліджують минуле усього, створеного людьми? Те, що трапилось, більше не повториться. Навіщо ж досліджувати минуле? Найчастіше люди повертаються думкою у минуле, якщо потребують знати себе, свої звички, чесноти та вади. Вони хочуть зрозуміти, як досягнути успіху в подібних до тих, що стались, життєвих ситуаціях, впевнитись, що вчинили правильно, знайти зроблені помилки. Люди обдумують минуле, щоб зрозуміти сьогодення та знати як діяти в майбутньому. Таке знання себе і життя, засноване на пережитому, випробуваному, називається досвідом.

Що вивчає наука історія? Як називають вчених, які досліджують минулі діяння людини? Навіщо (з яких мотивів) люди раз по раз передумують прожите? Поясніть на прикладах, що таке «життєвий досвід».

     Учитель пропонує скласти три речення зі словом «історія»

     Щоб не втратити спогади про важливі події, згодом люди розпочали записувати відомості про них.

     З часом кількість письмових розповідей про минуле поступово нагромаджувалась, збільшувалась й упорядковувалась. Згодом з них виникла окрема галузь людських знань  -  історична наука.

     Слово «історія» з грецької означає «дослідження», «повідомлення», «оповідь про події». Історію називають вчителькою життя. Історія не тільки цікава, але й одна з найскладніших наук. Вивчати цю науку нам допоможе підручник. (Учитель пропонує ознайомитись з підручником, його умовними позначками, структурою.)

     Після ознайомлення із структурою підручника учні записують визначення слова «історія»

Історія України – це  галузь науки досліджує, за яких обставин і коли на теренах сучасної Української держави поселилися люди, який спосіб життя вони вели. Вона розповідає про формування українського народу, його розвиток та відносини з іншими народами, впливи близьких і далеких сусідів, про боротьбу українців за свою незалежність і державність, про геніальні прозріння та помилки наших провідників. Отже, історія України – це наука про історичну долю народу, до якого ми належимо. А знання історії України – це частина вашого світогляду, тобто поглядів на життя, природу і суспільство.

 Ознайомитися з постатями  відомих істориків. (ст..112-115).

Самостійна робота

     Читаючи текст підручника ст.4-5, учні вивчають опис «історичної події». Конспектують схему в зошиті.

ІV.  Закріплення знань учнів.

1. Що означає слово «історія»? Поясніть на прикладах.

2. Що вивчає історична наука?

3. Кого з відомих істориків України ви можете назвати? Що ви про них знаєте?

4. Для чого історія потрібна кожній людини зокрема і людству в цілому?

Вправа «Обміркуймо вислови»

1. Людина – це те, що з нею відбулося. (Хосе Ортега-і-Гассет)

2. Прочитайте лишень добре,

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова. <…>

Все розберіть… та й спитайте

Тоді себе: що ми?

Чиї сини? Яких батьків? (Тарас Шевченко)

Запитання та завдання:

1. Спробуйте обґрунтувати або спростувати вислів іспанського філософа Х. Ортеги-і-Гассета.

2. Що має на увазі Т. Шевченко, радячи читачам свого твору «прочитати.. добре, прочитати знову тую славу»? Чому, на його думку, треба читати її дуже уважно («від слова до слова») та «розібрати» прочитане?

Завершіть речення і їх запишіть у зошиті.

«Історія як предмет вивчає…»

«Істориками називають..»

«Я вважаю, що професія історика важлива тому, що…»

Гра «оплески»

Учитель називає поняття, терміни, прізвища. Якщо поняття або термін використовувались на уроці, учні підтверджують це оплесками,  якщо  ні —  мовчанням:  історія­наука,  історія  капітана Гранта, літопис,  математика,  М.Грушевський,  зірка,  народ,  літописець, оповідь про події, квітка, Нестор Літописець, визначні постаті.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати §1 С.6-11

2. Вивчити терміни та поняття

Словничок

Досвід – те, з чим доводилося зустрічатися, здобуті в житті, на практиці

знання та уміння.Історія – наука, що вивчає минуле людста

Історик – дослідник минулого, вчений, який вивчає минулі діяння людей.

Історичне джерело – носій інформації, завдяки якому вчені з’ясовують,

яким було життя в попередні часи (предмет, документ, рисунок).

Історичне дослідження – оперте на носії інформації про минуле їх осмислення та пояснення, що дало змогу відтворити, реконструювати образ минулих часів.

Історія України – галузь історичної науки, предметом якої є формування

держави Україна, української нації, виникнення українського народу з його культурою та досвідом суспільного життя.

Історична подія – те, що в минулому сталося, відбулося та привернуло

нашу увагу (увагу дослідника). Події неповторні, бо завжди відбуваються за участі конкретних людей, у певний час та в певному місці. Подія (наприклад: подорож, битва, відкриття тощо) суттєво змінює життя її учасників. Саме тому події зауважують.

Історичне явище – подія, низка подій, загальні ознаки яких повторюються

в інших подібних подіях, що відбулися на іншій території або в інший час. У явищах минулого виявляються людські відносини, що

мають спільні ознаки. Однотипні історичні явища (наприклад: народи, держави, війни, вірування, культури) порівнюють.

Історичний процес – послідовність взаємозв’язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв’язками історичних подій і явищ.

Історичний опис – розповідь про риси, ознаки певної історичної події,

явища, процесу, особи.

Історичний факт – історична подія, явище, процес, які відтворив, реконструював історик на основі відбору правдивих, важливих, на його

думку, відомостей про минуле.

Майбутнє – усі явища і події, що не здійснилися, не відбулися для людини, яка перебуває в ранішому, порівняно з ними, часі.

Минуле – усі явища та події, що вже відбулися.

Сьогодення – незавершені події, усе, що відбувається тепер.
Запитання до кросворда «Історичний словничок»

1. Наука про минуле (історія).

2. Помічники дослідників історії – історичні… (джерела).

3. Осмислення, пояснення, відтворення минулих часів – це історичне… (дослідження).

4. Те, що сталось у минулому, в конкретному часі за участю людей – це

історична… (подія).

5. Низка історичних подій із схожими ознаками – це історичне…

(явище).

6. Послідовність взаємозв’язаних історичних подій і явищ – це історичний… (процес).

7. Розповідь про риси, ознаки певної історичної події, явища, процесу, особи – це історичний… (опис).

8. Історична подія, правдивість якої довели вчені – це історичний…

(факт).

Постаті відомих істориків

Геродот  (між 490 і 480 до н. е. — близько 425 до н. е.) — давньогрецький історик. Один з перших географів і вчених-мандрівників. На підставі побаченого на власні очі і почутих розповідей створив перший загальний опис відомого тоді світу. Автор «Історії» в дев'яти книгах, присвячених опису греко-перських воєн з викладом історії держави Ахеменідів, Єгипту та ін., містить перший систематичний опис життя і побуту скіфів. Прізвисько— батько історії

 Народився Михайло Сергійович Грушевський 17 вересня 1866 року у м. Хелмі. Виростав на Кавказі – спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. З березня 1917 по квітень 1918 року – голова Української Центральної Ради.
    Помер у Кисловодську 25 листопада 1934 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві. 
    Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю.
Він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „Історії України - Руси”, справедливо названої метрикою нашого народу. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження.
    Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М.Грушевський закладав міцні підвалини української державності. Пам’ять про нього вічна, наукові праці – невичерпне джерело мудрості.