Урок "100-річчя Другого Зимового походу"

Тема. 100-річчя Другого зимового походу та трагедії під Базаром

Мета: ознайомити учнів з причинами та наслідками Другого Зимового походу; проаналізувати хід подій та визначити його значення в історії українського народу: розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичними картами; вміння працювати в парах та малих групах; формувати почуття патріотизму та повагу до історичного минулого України.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• називати хронологічні межі події;
• аналізувати причини та наслідки походу;
• характеризувати діяльність головних історичних осіб;
• висловлювати власні судження щодо значення Другого зимового походу для української  історії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: мультимедійна презентація, ноутбук, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд до теми.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Вправа «Де логіка?»

• Розгляньте зображення та назвіть їх.
• Що може об’єднувати такі різні речі?

• Другий зимовий похід.
• Що вам відомо про дану подію?
• У цьому році ми відзначаємо 100-річчя від цієї події.
• Сьогодні ми з вами з’ясуємо, що це за подія, коли вона відбулася, яким було її завдання та якими були наслідки. А також розглянемо, яке її значення в історію українського народу.

3. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з фото світлинами.

• Розгляньте світлини.

• Поміркуйте, які труднощі могли спіткати учасників походу.
• Чим, на вашу думку, завершився похід?
• Які світлини про це свідчать?

2. Робота в парах.

• Опрацюйте таблицю. Визначте головну мету походу.

3. Робота з історичною інформацією.

• Опрацюйте додаткову інформацію та визначте якими рисами характеру були наділені учасники походу. Доведіть це словами із тексту.

Під Базаром

Уранці 17 листопада відбувся бій між Волин-ською групою (до тисячі бійців) і кількатисячною кіннотою Котовського, якій вдалося розділити українську колону на декілька частин і розбити її. Українські вояки билися до останнього набою. Котовці рубали нещадно – і поране-них, і беззбройних їздових. У нерівному бою загинули понад 400 повстанців, 537 потрапили в полон.

18 листопада їх перевели до містечка Базар. Котовський і Гаркавий провели допит. Тих, хто відповідав українською, наказували розстріляти. Котовський звернувся до полонених і став намовляти їх, щоб ті вступали до Червоної армії, буцімто радянська влада помилує. Він “обіцяв взяти всіх охочих, як хоробрих і завзятих бійців, до своєї кінноти”. На це рядовий Степан Щербак відповів: “Я козак 6-ї Січової Стрілецької дивізії Щербак!.. Від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає, і ми не боїмося смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви повбиваєте нас, то знайте, що за нас вам помстить весь український народ!”.

Після цього ВЧК пішла “вирішувати долю” полонених вояків Волинської групи. У протоколі йшлося: “Вбито в бою понад 400 осіб і захоплено 537 осіб, у тому числі й поранені. Усього перед ЧК постало 443 особи, решта – померли до приходу комісії… ЧК постановляє: осіб, що надаються в переліку нижче, в кількості 359 осіб як злісних бандитів – розстріляти”.

Перед розстрілом їх заводили в клуню та роздягали. Потім підводили до ями і строчили по них із кулеметів. Пізно ввечері 21 листопада розстріляли перших 25 старшин. Григорій Спартак згадував ті події: “Протягом цієї ночі весь час було чутно кулеметну стрілянину – це розстрілювали наших полонених. У першу чергу були розстріляні старшини. Коли вивели на розстріл першу партію, то чути було, що співають “Ще не вмерла Україна…”

Могилою для вояків Армії УНР стала глибока яма, яку напередодні за чекістським наказом викопали місцеві селяни. Усього під Базаром було розстріляно 361 учасника Волинської групи.

Не вбили тоді лише близько сотні колишніх солдатів Червоної армії. Їх більшовики відправили у вантажних вагонах до Києва для додаткових допитів в Особливому відділі ЧК. Там більшість із них і загинула – у камерах або від кулі.

4. Перегляд відеоролику.

• Перегляньте відеоролик.

https://www.facebook.com/watch/?v=569494513783116

• Яку мету ставили перед собою повстанці? (Звільнити Україну від радянської влади)
• Коли та де відбувся останній бій? (17 листопада, біля с. Малі Міньки на Житомирщині)

5. Вправа «Кола Вена».

• Користуючись додатковими джерелами, знайдіть та запишіть спільне та відмінне у двох зимових походах

4. Узагальнення та систематизація знань.

1. Робота з історичною картою.

• Розгляньте схеми Першого та Другого Зимових походів.
• Відтворіть їх на сучасній карті України.

• Чи виникли у  вас труднощі під час виконання даного завдання?
• Які саме?
• З чим це пов’язано?

2. Аналіз історичного джерела.

• Опрацюйте історичне джерело.

“Рейд цей наочно показав населенню великого району від кордону аж по Київ, що боротьба за волю нації не припиняється і що большевицька влада в дійсності не є такою могутньою, як це могло здаватися тим, хто находиться під червоним терором, і що для цієї боротьби потрібна лише міцна організованість самого населення; дальше, що рейд був товчком, який фактично оживив громадян України до боротьби за існування”.

З доповіді Юрія Отмарштейна Головному Отаманові.

Кінець 1921 року

• Зробіть висновок одним коротким реченням.
• Про яке значення  рейду йдеться в джерелі?

5. Підсумки уроку.

1. Вправа «Три слова».

• Охарактеризуйте отриману на уроці інформацію трьома словами-іменниками.