Тема. 100-річчя Другого зимового походу та трагедії під Базаром
Мета: ознайомити учнів з причинами та наслідками Другого Зимового походу; проаналізувати хід подій та визначити його значення в історії українського народу: розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичними картами; вміння працювати в парах та малих групах; формувати почуття патріотизму та повагу до історичного минулого України.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: мультимедійна презентація, ноутбук, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд до теми.
Хід уроку
Під Базаром
Уранці 17 листопада відбувся бій між Волин-ською групою (до тисячі бійців) і кількатисячною кіннотою Котовського, якій вдалося розділити українську колону на декілька частин і розбити її. Українські вояки билися до останнього набою. Котовці рубали нещадно – і поране-них, і беззбройних їздових. У нерівному бою загинули понад 400 повстанців, 537 потрапили в полон.
18 листопада їх перевели до містечка Базар. Котовський і Гаркавий провели допит. Тих, хто відповідав українською, наказували розстріляти. Котовський звернувся до полонених і став намовляти їх, щоб ті вступали до Червоної армії, буцімто радянська влада помилує. Він “обіцяв взяти всіх охочих, як хоробрих і завзятих бійців, до своєї кінноти”. На це рядовий Степан Щербак відповів: “Я козак 6-ї Січової Стрілецької дивізії Щербак!.. Від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає, і ми не боїмося смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви повбиваєте нас, то знайте, що за нас вам помстить весь український народ!”.
Після цього ВЧК пішла “вирішувати долю” полонених вояків Волинської групи. У протоколі йшлося: “Вбито в бою понад 400 осіб і захоплено 537 осіб, у тому числі й поранені. Усього перед ЧК постало 443 особи, решта – померли до приходу комісії… ЧК постановляє: осіб, що надаються в переліку нижче, в кількості 359 осіб як злісних бандитів – розстріляти”.
Перед розстрілом їх заводили в клуню та роздягали. Потім підводили до ями і строчили по них із кулеметів. Пізно ввечері 21 листопада розстріляли перших 25 старшин. Григорій Спартак згадував ті події: “Протягом цієї ночі весь час було чутно кулеметну стрілянину – це розстрілювали наших полонених. У першу чергу були розстріляні старшини. Коли вивели на розстріл першу партію, то чути було, що співають “Ще не вмерла Україна…”
Могилою для вояків Армії УНР стала глибока яма, яку напередодні за чекістським наказом викопали місцеві селяни. Усього під Базаром було розстріляно 361 учасника Волинської групи.
Не вбили тоді лише близько сотні колишніх солдатів Червоної армії. Їх більшовики відправили у вантажних вагонах до Києва для додаткових допитів в Особливому відділі ЧК. Там більшість із них і загинула – у камерах або від кулі.
https://www.facebook.com/watch/?v=569494513783116
“Рейд цей наочно показав населенню великого району від кордону аж по Київ, що боротьба за волю нації не припиняється і що большевицька влада в дійсності не є такою могутньою, як це могло здаватися тим, хто находиться під червоним терором, і що для цієї боротьби потрібна лише міцна організованість самого населення; дальше, що рейд був товчком, який фактично оживив громадян України до боротьби за існування”.
З доповіді Юрія Отмарштейна Головному Отаманові.
Кінець 1921 року