Урок "10кл література В.Стефаник Каміннии хрест"

Про матеріал

Мета розробки: схарактеризувати образ головного героя твору – Івана Дідуха, розкрити драматизм конфлікту, емоційну загостреність зображуваного, ідею нерозривної єдності Івана з рідною землею, розвивати в учнів вміння визначати символіку твору і осмислення її багатозначності, спонукати до спостереження над художньою майстерністю В.Стефаника; розкрити значення його творчості для розвитку української новелістики; виховувати в старшокласників громадянську позицію, любов до рідного краю, усвідомлення того, що готовність допомогти є виявом гуманності.

Перегляд файлу

“Вижу їх, як дубів, тих мужиків, що їх вода підмиває,корінь підмулює, як хитаються, як падають, як їх пхають на желізниці і везуть як дерево на опал. Чую їх біль,  всі ті нитки, що рвуться між її (громади) серцем і селом, і мені рвуться, чую їх жаль і муку”

(В.Стефаник).

 

Тема Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного в новелі «Камінний хрест». Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Танець головного героя як символ трагізму і розпачу від прощання з рідним краєм.

 

Мета: схарактеризувати образ головного героя твору – Івана Дідуха, розкрити драматизм конфлікту, емоційну загостреність зображуваного, ідею нерозривної єдності Івана з рідною землею, розвивати в учнів вміння визначати символіку твору і осмислення її багатозначності,  спонукати до спостереження над художньою майстерністю В.Стефаника; розкрити значення його творчості для розвитку української новелістики; виховувати в старшокласників громадянську позицію, любов до рідного краю, усвідомлення того, що готовність допомогти є виявом гуманності. 

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, мистецтво.

Обладнання, наочність: фрагменти фільму «Камінний хрест», видання уроку мультимедійного посібника.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

ЗМІСТ УРОКУ

 

І. Перевірка домашнього завдання.

1  Виконати тестові завдання

  1. Які слова найточніше характеризують сутність творчого доробку В. Стефаника?

А  “поет мужицької розпуки”;

Б  “основоположник української літератури”;

В “співець нашої історії”;

Г  “ніжний лірик”;

Ґ  “сонцепоклонник”..

  1. Висока оцінка творчості В. Стефаника

«Може найбільший артист, який появився у нас від часу Шевченка... Стефаник –

абсолютний пан форми... Його нариси, як найкращі народні пісні, в котрих нема жодної риторики, тільки...дійсність сумна, але скупана в золоті найчистішої поезії»

 належить:

 А  С.Єфремову;

 Б  Лесі Українці;

 В  О.Кобилянській;

 Г  І.Франку

Ґ  Л.Мартовичу

 

  1. Значення творчості В.Стефаника в українській і світовій літературі полягає

А  у майстерному змалюванні природи

Б  у вдалому введенні діалектної лексики до літературного вжитку

В  в умінні в малому за обсягом психологічному творі передати картину людського життя

Г  у майстерності соціального конфлікту

Ґ  у запровадженні імпресіоністичної манери письма

  1. Усі названі збірки належать перу В.Стефаника, крім

А  “Синя книжечка”,

Б  “Камінний хрест”,

В  «Сині етюди»

Г  “Дорога”,

Ґ  “Моє слово”

 

  1. Між першим і другим періодом творчості В.Стефаника перерва у

А.. три роки

Б    п’ять років

В  десять років

Г  п'ятнадцять років

Ґ  двадцять років

  1. На творчості В.Стефаника позначились всі художні напрямки, крім

А  реалізм

Б  експресіонізм

В  сентименталізм

Г  натуралізм

 

  1. Стильову манеру письма В.Стефаника характеризують всі ознаки, крім

А  стислість, лаконізм

Б  драматичність за змістом

В  авторські характеристики

Г  ліричність за звучанням

Ґ  психологічність

  1. Установіть хронологічну послідовність життя і творчості В.Стефаника

 

А  Селяни обирають послом від радикальної партії до австрійського

    парламенту; 10 років перебуває у Відні, захищаючи селян

Б  Помирає мати, батько одружується вдруге, В.Стефаник пориває з батьком

    і більше не навідується в Русів. Залишає університет. Виходить збірка

    новел “Синя книжечка”, “Камінний хрест”.

В  На території Східної України виходять збірки “Кленові листочки”,

    “Оповідання”, “Лесева фамілія та інші оповідання”.

Г  Виключений з гімназії “за політику”. Сьомий і восьмий клас закінчує у

    Дрогобичі, де знайомиться з І.Франком. Стає членом радикальної партії,

    створеної І.Франком та М.Павликом, бере участь у написанні її програми.

Ґ  На чолі великої галицької делегації їздив до Києва на церемонію Злуки

    УНР із ЗНР.

1

 

2

 

3

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

2.  Відповіді на запитання підручника

3.  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1  Висловіть свою думку з приводу наведеної цитати.

«Сильне враження справив “Камінний хрест” на канадських емігрантів, про що розповідав у листі до Стефаника Мирослав Ірчан, сучасник письменника. “Читав “Камінний хрест”. Якби був знав, може, й не читав би. Бо плач в хаті такий, що надбіг, як вітер, що з поміжи страз мені навіяв. А тяжко дивитися, як сиві голови хиляться додолу і старі очі плачуть. Чого ж вони плачуть?

 Я знаю. Вони згадують себе. Вертаються в ті давні літа, як вибиралися за море по щастя. Вони свідомі того. Що безслідно пропали дні юності і надій. На руках мозолі й на серці мозолі, і бідні вони. Бо для людського горя й нужди законів немає. Ні тут, ні там”. (О.Гнідан. Василь Стефаник. Життя і творчість)

2  Ґрунтуючись на тексті, дайте відповідь:

  • Як назва новели розкриває її зміст
  • Чому письменник назвав «Камінний хрест» студією?
  • Назвати моральні чинники, що творять духовну сутність людини, як вони показані у творі,

вказати, яка проблема їх розкриває (проблема моральної осілості, зв’язку з рідною землею).

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.  Слово вчителя

В. Стефаник гостро реагував на масову еміграцію селян, бо бачив у ній трагедію народу — соціальну та національну. Усім своїм твором новеліст нібито підводить читачів до висновку: коли такі люди, як Іван Дідух, які навіть витолочений пустир на горбі роблять плодоносним, які становлять силу і міць народу, його живлющий корінь, коли такі люди змушені кинуть рідну землю, то це справді трагедія цілої нації. Назва новели багатозначна: з одного боку, хрест — це пам'ятник на згадку про себе і свою сім'ю, бо Дідухи позбавлені навіть можливості бути похованими на рідній земля, а з іншого, хрест — це символ непосильної, нелюдської праці селян (згадаймо біблійний фразеологізм «Нести свій хрест», тобто нести всі тягарі власного життя).

2.  Робота проблемно - пошукового характеру

 1  Прочитати уривок «Відколи Івана Дідуха запам’ятали в селі ґаздою … То його вітер підвіяв».

  • Що привернуло вашу увагу, ваші коментарі.

Висновок

Іван і кінь тягнуть навантажений віз (і так все життя)– символ каторжної праці (немає портрета Івана, лише окремі риси, які виявляють його надлюдські зусилля в праці).

2  Прочитайте уривок: “Не договорював і не пив ні до кого... глядить із берега на воду, як на утрачене щастя”.

  • Що твориться в душі Івана Дідуха?

3  У другому розділі Стефаник показує прощальне гуляння перед виїздом до Канади.

Дивлячись на запрошених він кам’янів з горя, «слова не годен був заговорити». Щоб передати психологічний стан селянина, який сам себе «викорінював» із села, письменник його порівняв з тим живим каменем, якого хвиля з води  викотила на берег. А камінь, позбавлений своєї звичної стихії, став «тяжкий і бездушний», він «кам’яними очима «глядить на живу воду і сумує, що не гнітить його тягар води, як гнітив від віків».

  • Чому автор особливу увагу робить на словах «кам’яний»?
  • Як ви розумієте образ-символ кам’яного хреста, встановленого на горбі?

Висновок

Образ кам’яного хреста, що винесений у заголовок, порівняння скам’янілого від горя Івана з каменем, вирваним із рідної стихії, надає твору похоронного звучання.

4  Прочитайте уривок “В шум, і гамір, і зойки... дрожить подертими берегами, як перед смертю”.

  • Розкрийте співзвучність описано в уривку ліричного пейзажу з внутрішніми переживаннями і настроєм Івана.

 5  Назавжди залишаючи хату, щоб «піти панувати», як з іронією зауважив Іван, він і жінка вдягаються «по-панськи». В якомусь напівбожевільному стані Іван потяг у танець свою жінку, тряс її, «як би не мав уже гадки пустити єю живу з рук». А «люди  деревеніли», побачивши цей викликаний безмежним горем напівбожевільний танець-польку. Отой танець, в такий трагічний момент, свідчив, що Іван на грані втрати контролю за своїми вчинками, на межі божевілля.

  • Навіщо автор вводить в контекст танець Івана з жінкою?

Висновок

Саме оцей божевільний танець розкриває тему народного горя, недолі й надії на краще життя.

6  Дайте загальну характеристику монологу Івана.

   глибоко ліричний

   сповнений драматизму

   просякнутий експресією пригніченості

   наповнений безмежним сумом

  насичений бентежними почуттями

пройнятий передчуттям приреченості на загибель

 

 

     вираження

 

 

 

 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1  Завдання пошуково-дослідницького характеру (робота в групах).

  • знайти образи-символи, з’ясувати їх смислове навантаження, розкрити символічне значення.

    Опорна схема

 

Символи

Значення

Смислове навантаження

 

прізвище

 

 

 

прізвисько

 

 

 

щонайвищий і щонайгірший горб

 

 

 

господар і кінь

 

 

 

будяк, забитий у порепану п’яту

 

 

масивний камінний хрест

 

 

 

розвіяне листя

 

 

 

“далека могила”

 

 

Висновок:

 

  • роль художньої деталі в новелі «Камінний хрест». Розкрийте роздуми автора крізь призму художньої деталі.

Консультація

Художня деталь – виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликаючи в уяві цілі картини, робить зображення дуже відчутним і яскравим.

2.  Які причини еміграції нашого часу? Чи впливали ЗМІ на процес масової еміграції

наприкінці ХІХ початку ХХ століття?

  1. Значення творчості

1  Слово учителя

Особливість самобутньої манери письменника полягає в тому, що він ніколи не

висловлює своїх симпатій чи антипатій безпосередньо. Письменник – весь у підтексті твору. І.Труш, називаючи твори Стефаника майстерно вихопленими шматками життя, зазначав, що автор віддає не лише факт, хвилю, але й враження , яке би виніс кожен вразливий чоловік, оглядаючи описану ним сцену і людину. З того виходять типи мужиків лише легко зазначені, але психологічно глибоко поняті. Експозиція здебільшого відразу вводить у хід подій. Розв’язки дії в звичайному розумінні досить часто не буває. Але події у творі зображені така майстерно, що читач неодмінно уявлятиме собі розв’язку саме такою, якою передбачав її автор. Позасюжетні компоненти “пейзаж, ліричні відступи) зустрічаються дуже рідко.

У кожній з новел кількість дійових осіб завжди обмежена – рідко їх буває більше двох-

трьох. З усіх відомих засобів створення характеру автор найчастіше використовує прийоми самохарактеристики персонажа, відзиви інших дійових осіб про нього і показ вчинків його самого.

2  Прочитайте думки про творчість В.Стефаника, прокоментуйте, висловіть власні судження, обґрунтувавши їх.

  • “ Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке слово, яке мав біля себе, аж пальці мені

викручувались з болю... І все, що я писав, мені боліло”. (В.Стефаник)

  • “Строгість, точність, глибина досліджень людського існування робить новели

Стефаникові вічно жаріючим огнищем роздумів, переживань, відчуттів. Це вогнище обпікає і наші серця, обпікає серця наших дітей, обпікатиме серця прийдешніх поколінь”. (М.Бажан)

  • «Стискаю міцно вашу руку, тату, котра так сильно малює двома фарбами. Чорною і

тою, що її лілія носить…»  (О.Кобилянська).

3   Виступи з повідомленнями “В. Стефаник – один з видатних новелістів у світовій літературі”; зачитати відгуки про творчість В.Стефаника.

4  Творча робота

Усний твір-роздум «В.Стефаник – співець знедоленого селянства».

VІ. Підсумок уроку

1  Висновок

 Новелістична творчість В.Стефаника мала велике значення для розвитку української прози. Письменник зумів у стислу форму створеного ним жанру новели вкласти величезний соціально-психологічний зміст, дати незабутні за силою впливу на читача реалістичні картини життя селян.

Письменник був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням психологічної новели про важке життя селян. Він один із літераторів, з творчістю яких пов'язаний важливий етап у розвитку української реалістичної літератури. Він багато зробив для поглиблення критичного реалізму, посилення психологізму, удосконалення літературної техніки, урізноманітнення засобів художньої виразності. Відмова від докладного опису зовнішніх подій, заглиблення в психологію персонажів позначилися на композиції його новел. Автор прагнув, щоб кожне повнозначне слово було немов згустком людського болю. Речення стислі, прозорі своєю будовою, іноді уривчасті, характерне виділення важливого слова за допомогою інверсії. Тропів небагато, але вони влучні і виразні.

 Слово письменника було скорботним. Але не песимістичним. В одному з виступів новеліст, звертаючись до селян,говорив: «Коли я найшов у ваших душах такі слова, що можуть гриміти, як грім, і світити, як зорі, - то це оптимізм».

 (Можна зачитати й обговорити поезію в прозі «Амбіції» В. Стефаника – своєрідний літературний маніфест письменника).

Сам Стефаник писав, що його творчість була важкою ношею, як для її творця, так і для читачів: “Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке слово, яке мав біля себе, аж пальці мені викручувалися з болю... І все, що я писав мене боліло”. До самої смерті не полишало Стефаника бажання “сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще”.

І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.

     Немов гарячі бризки лави,

     Стефаник кремінь слів добув

     І в гострих обрисах поставив

     Мужицькі злидні, мов різьбу.

       А.Волощак

2  Робота над епіграфом до уроку.

3  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

V. Домашнє завдання

Прочитати статтю підручника, виконати завдання.

Підготувати інформацію-дослідження (презентацію) цікавих фактів із життя Лесі Українки.

Написати твір:

  • «Камінний хрест як художній символ трагізму» ( за новелою В. Стефаника "Камінний хрест").
  •  Трагічне у творах В.Стефаника.

 

 

Зразок

 

Камінний хрест як художній символ трагізму.

( за новелою В. Стефаника "Камінний хрест")

В українську і світову літературу В. Стефаник увійшов як майстер психологічної новели. Наслідуючи тогочасну модерністську літературу, він "сотворив собі свій світ". Писав невеликі новели, в яких перед очима читача поставали величезні картини людського життя.

Однією з карбованих слізьми і кров'ю сторінок спадщини В. Стефаника є тема трудової української еміграції. Страшну картину горя та розлуки народу, що назавжди покидав рідну землю, змалював письменник у новелі "Камінний хрест". Вся вона ніби просякнута згорьованими зітханнями, слізьми, кривавим потом  стражденного народу, представником якого є Іван Дідух – головний герой твору.

Він десять років служив у війську, а повернувшись додому, застав лише розвалену хату і “букатку горба щонайвищого і щонайгіршого над усе поле”. Все життя Іван працював на своєму горбі, запрягав себе поряд з конем, “коня запрягав у підруку, сам себе в борозну”. На обох від напруги жили виступали, робив більше і важче від нього, від хвороби й праці став "переламаним", а кінці з кінцями звести не міг.

І вирішив Іван, як і багато інших у селі, виїхати до Канади, а ще до того й діти наполягали.  "Два  pоки  нічого  в хаті не говорилось, лише  Канада та й Канада..."

Пройнятий страшною  тугою,  Дідух почував себе як камінь, викинутий хвилею  на  берег. Його мучить важке передчуття. “Підемо світами і розвіємося на старість, як лист по полю”, - з болем говорить він про своє майбутнє. Іван кам’янів від горя, “слова не годен був говорити”. Навіть колишня каторжна праця на горбі видається йому” утраченим щастям”. Коли ж спромігся заговорити, він, як перед смертю, прощається з селом, з людьми, ніби звітуючи перед ними за пройдене життя. Виявляється, що Іван уже “собі на своїм горбі хресток камінний поклав”, як покійникові, і вибив на ньому своє й жінчине ймення, аби увічнити зв’язок з рідною землею, без якої він втрачає останню силу і почуває себе скаліченим птахом, якому не піднятися більше у височінь. Масивний кам’яний хрест на піщаному схилі, що залишається єдиним спадком і пам’яттю Іванового життя, виростає в трагічний символ, що переломлює і виснажує народний дух; це символ непосильної, нелюдської праці всього селянства, всіх трудівників, які виїздили  до   "Гамеpики" й Канади, котрі асоціювалися у Стефаника з могилою, став  символом  трагізму життя селянина-бідняка, емігранта.

Іван Дідух - втілення працелюбства, безмежної любові до землі, страждання і горя галицького народу. "Нема задармо їсти сонце і дощ пити", - гомонів він до свого горба і каторжно трудився, збираючи на ньому мізерний урожай. Горе від розлуки з горбом таке велике, що всі попередні злигодні здаються йому сонячною дниною, щасливим минулим.

Прощаючись, Іван просить односельців справити по ньому поминки, а дружині, яка ще сподівалася на краще життя за океаном, сказав: "Аді, видиш, де твоя дорога та й твоя Канада? Отам!" – проказуючи на хрест. Цим зіставленням Канади з могилою новеліст засуджує еміграцію як явище протиприродне. Канада для нього рівнозначна смерті, а тому, як і в останню передсмертну годину, Іванові хочеться "віпрощатися" перед людьми, аби позбутися тягаря своїх дум, своєї печалі.

Чоловік розуміє, що вороття не буде, і він прощається зі своєю хатою, з односельцями, навіть з тим злощасним горбом – клаптиком свого поля, - на якому поклав своє здоров'я і молоду силу: "Аді, стою перед вами, а той горб не виходить ми з голови. Таки го виджу, та й виджу, та й умирати буду та й буду го видіти. Все забуду, а його не забуду. Співанки-м  знав-та й на нім забув-єм, силу мав, та на нім залишив–єм".

Цим хрестом він хоче "кілько памєтки про себе лишити", бодай якось через нього підтримувати зв’язок з рідною землею, з односельцями. Усі Іванові думки навколо горба: так він зрісся з ним, що готовий, якби це було можливим, і його повести за океан. Тому й прохає сусідів, щоб не минали його горба, у святу неділю покропили хрест, бо він розуміє: чужа земля – “далека могила”, це невідомість і нова біда.

Саме ця, глибоко продумана психологічна деталь передає почуття  людської гідності, що жевріє в серці забитого, затурканого, ніби зовсім позбавленого духовного життя героя.

Змальовуючи історію життя сільського бідняка Івана Дідуха, котрий, як підсумок всіх своїх надлюдських зусиль, мав лише камінного хреста на піщаному горбі, прозаїк розмірковує над тими моральними чинниками, що творять духовну сутність людини, і перед усім – над проблемою моральної осілості, зв’язку з рідною землею. Трагедія Івана – це трагедія цілого народу, який хоче власним трудом заробити собі і своїй родині добробут, це трагедія всього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю.

Образ хреста символізує страдницьку долю селянина, який усе життя гірко працював і однаково змушений покидати свою нивку, бо вона не спроможна його прогодувати. “Ця земля не годна стільки народу здержати та й стільки біди витримати. Мужик не годен, і вона не годна, обоє вже не годні”.

Новела "Камінний хрест" стала справжнім пам’ятником багатьом нашим землякам, які так і не вернулися додому, засіваючи своїми кістьми чужі землі, не розуміючи чи не задумуючись над тим, що щастя треба творити на своїй прабатьківській землі.

Їдуть і їдуть заробітчани на чужину, покидають рідну землю, шукаючи кращого життя по світах:                                                                                                                 

                  

                                              Чуєш, брате мій,

                   Товаришу мій,

                   Відлітають сірим шнурком

                   Журавлі в вирій.

                   Чути: кpу! кpу! кpу!

                   В чужині умру,

                   Заки море перелечу,

                   Кpилонька зітpу

                         ( Богдан Лепкий ).

І залишаються по них лише "камінні хрести"...

 

 

docx
Додав(-ла)
Киян Світлана
Додано
28 жовтня 2018
Переглядів
440
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку