Урок. 11клас. Історія України. Тема "Внутрішньополітична ситуація. ХХ з’їзд КПРС. Десталінізація. Реабілітація жертв політичних репресій"

Конспект уроку

з історії України

для 11-го класу

підготувала учитель історії

Виповзького навчально-виховного об’єднання

«Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Воронюк Валентина Миколаївна

 

 

Тема: Внутрішньополітична ситуація. ХХ з’їзд КПРС. Десталінізація. Реабілітація жертв політичних репресій (Слайд 1)записати

Мета:

• показати історичне значення ХХ з’їзду КПРС і роль М. Хрущова в процесі десталінізації;
• розкрити суть процесу десталінізації та її особливості в Україні;
• продовжити формування навичок аналізу й систематизації історичних фактів та їх критичного оцінювання; давати їм власну оцінку;
• вміння самостійно працювати з джерелами;
• виховувати активну громадянську позицію, непримиримість до насилля, почуття відповідальності за власні вчинки, турбота про майбутнє країни.

Завдання уроку:

• забезпечити формування навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• навчити учнів аналізувати історичні події і явища;
• пояснити і усвідомити основні терміни та поняття теми;
• навчити робити власні висновки та обґрунтовувати їх;
• самостійно знаходити інформацію,використовуючи різні джерела;
• працювати в групах.

Тип уроку: інтегрований урок(історія, українська література)урок засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.

Очікувані результати

Учень/учениця:

• на основі різних джерел інформації:
• характеризує внутрішньо-політичне становище України в середині 50-х рр. ХХ  ст.;
• описує прояви процесів лібералізації, спів ставляє різні точки зору щодо процесів лібералізації в Україні та дає їм власну оцінку;
• визначає позитивні та негативні сторони лібералізації суспільного життя;
• робить висновки та узагальнення;
• відстоює власну точку зору.

 Обладнання: підручник,  ілюстрований матеріал: портрет М.Хрущова, портрети письменників шестидесятників, хмарка слів, інтерактивна дошка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

https://learningapps.org/display?v=prbkismgt19

1.Вправа «Справа Сталіна».

• Оберіть факти, дати та терміни, що стосуються життя та політичної діяльності Й. Сталіна та зберіть їх у папку, створивши «Справу Сталіна».
• Коротко прокоментуйте кожну з них.

Демократія; Голодомор 1932 – 1933 рр.; диктатура; терор; колективізація; 1953 р.; 1878 р.; культ особи; цензура; генеральний секретар КПРС; «Коба»; Пакт Молотова-Ріббентропа; «Закон про п’ять колосків»; 1870; 1924; Лютнева революція; свобода слова; русифікація; українізація; радянізація; депортації.

2. Вправа «Відновіть фільм».

https://learningapps.org/display?v=p5dmh9bpj19

• Розташуйте кадри із документального фільму у правильні

послідовності.

• 
•  
•  
•  
•  
•  
•  
• 
• 

  

 

 

 

 

1.                   Коли помер Й. Сталін?
2.                   Хто прийшов до влади в результаті гострої боротьби?
3.                   Як називається період, який розпочався з приходом до влади М. Хрущова?

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Приморозок    (Слайд 2)

Була весна. Була відлига.

І — Божа благодать була.

Сніги розтанули. Спливла

У небуття недвига — крига.

Тоді сп’янілий від тепла.

Наївний, як розкрита книга,

З бруньок принишклий квіт оклигав,

І вишня буйно зацвіла.

Та в чорну ніч зненацька вітер

Ошпарив примороззю віти,

Бубняву зав’язь, дівич-квіт.

Померклий, вибитий морозом,

Мов білі сльози, на чорнозем

Спадає квіт затерплих віт.

 (І. Світличний)

Запитання: «Як ви розумієте ці слова?»

 Робота з терміном Відлига. Записати ст. 62.

Проблемне запитання: «У чому ви вбачаєте позитивні та негативні сторони лібералізації суспільного життя?». Учні протягом уроку складають таблицю.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План

1.                   ХХ з’їзд КПРС і початок лібералізації.
2.                   Реабілітація політичних в’язнів.
3.                   Ставлення суспільства до діяльності М. Хрущова.

 

1.                   ХХ з’їзд КПРС і початок лібералізації

Врезультаті гострої боротьби за владу після смерті Й. Сталіна прийшов М. Хрущов. Народ був сповнений надії, що припиняться репресії, буде знятий ідеологічний контроль над суспільством, адже збереження цих негативних рис не може перетворити державу на сильну, спроможну вирішувати внутрішні проблеми і конкурентоздатну на міжнародній арені. Надзвичайно важливим кроком на шляху лібералізації та десталінізації радянського суспільства став ХХ з’їзд КПРС.

Робота з терміном лібералізація. (Слайд 3)запис ст. 62

ХХ з’їзд КПРС відбувся 14-25 лютого 1956 р.  на ньому із звітною доповіддю виступив М. С. Хрущов. Він підтвердив лінію СРСР на розрядку міжнародної напруженості. Заявив, що третя світова війна не є неминучою. У доповіді були розглянуті економічні та соціальні проблеми. Особлива увага зверталася на розвиток сільського господарства, випереджальні темпи виробництва предметів споживання, розширення масштабів житлового будівництва.

Проте в історію цей з’їзд увійшов насамперед завдяки доповіді М. С. Хрущова «Про культ особи та його наслідки». Доповідь звучала на таємному засіданні протягом 4 годин. У доповіді були такі розділи: заповіт Леніна,  Сталін і війна; депортація народів СРСР; післявоєнні репресивні акції; відносини з Югославією; культ Сталіна у його «Короткій біографії»; наслідки культу особи; висновки. Доповідь М. С. Хрущова готувалася за дорученням Президії ЦК КПРС. Ще за рік до з’їзду І. Сєров, тодішній голова КДБ СРСР почав вивчати роль Сталіна та його оточення у здійсненні репресій. Водночас вилучалися документи, що підтверджували участь у репресіях самого М. Хрущова. Так він готувався до майбутньої боротьби за лідерство в партії.

Доповідь М. С. Хрущова «Про культ особи та його наслідки» не була опублікована в той час, хоча закордонні радіостанції її зміст передавали вже на другий день.  Натомість громадянам була запропонована «полегшена» версія доповіді Постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідки». Сама ж доповідь була опублікована тільки в 1989 р.

 

Робота з документом.  Звернемося до джерел (Слайд 4)підкресліть те що вразило, зацікавило.

Опрацюйте уривок із доповіді М. Хрущова  «Про культ особи та його наслідки».
" ... Мене турбувала думка: скінчиться з'їзд... А що далі? На нашій со­вісті залишаться сотні тисяч .......нас будуть питати, то вже не стануть засуджувати». 
Запитання до документа.
- На основі поданого уривку зі спогадів М. Хрущова визначте, якими мотивами він керувався, приймаючи рішення виступити із засуджен­ням культу особи Сталіна. Чи можна стверджувати, що Хрущов зро­бив мужній громадянський вчинок?

Причини виникнення культу пояснювалися ворожим капіталістичним оточенням, гострою класовою боротьбою і особливо негативними рисами характеру самого Сталіна. Особа Сталіна відділялася від системи, яка породила культ особи. У доповіді не ставився під сумнів жоден з етапів політики Комуністичної партії після 1917 р. Сам початок сталінського терору визначався 1934 р., що автоматично виключало із переліку злочинів режиму насильницьку колекти­візацію, голодомор 1932-1933 р. тощо. Доповідь не містила аналізу причин культу особи.

(Слайд 5)Назва жертв культу особи теж була вибіркова. До них Хрущов відніс лише комуністів, що чітко дотримувалися офіційної партійної лінії, але і словом не пом’янув опозиціонерів і простих громадян. Таким чином, у доповіді було обійдено питання про відповідальність за вчинені злочини всієї правлячої тоді верхівки.

Члени КПРС, які були присутні на з’їзді, згадують: «Спочатку панувала мертва тиша… розповідь про те, що робили Сталін і його оточення, викликали в залі галас. Але це не були заперечення, а, найімовірніше, природна людська реакція» (В. Семичасний).

(Слайд 6) «У багатьох із нас одразу після ХХ з’їзду було багато наївного, рожевого оптимізму, телячого ентузіазму, багато було ілюзій, побудованих на піску, і багатьом здавалося, що всі проблеми народного життя вирішуються одним махом і нам нічого не лишається, як з високо піднятими прапорами урочисто марширувати до комунізму» (І. Світличний). Що мав на увазі письменник шестидесятник вживаючи саме такі метафори.

Світличний та його побратими намагалися через літературу-самвидав достукатися через рожеві окуляри до основної маси. Трудящі рішення ХХ з’їзду КПРС сприйняли з ентузіазмом і надією. Вони прагнули дізнатися правду (насамперед про всі злочини Сталіна). Очікували гарантій на неповерненість сталінського режиму та послідовної демократизації суспільства.

Неоднозначно, з відстані часу, й сьогодні оцінюється постать Генерального секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова. Та, як на мене, найважливішою подією другої половини XX-го століття  було не прорив Радянського Союзу в космос у 1957-му році (рано чи пізно це відбулося б: через місяць це таки й сталося у США), не горбачовська перебудова у 1980-х, а — XX-й з’їзд КПРС на початку 1956 року (14-25 лютого). Саме на ньому Микита Хрущов наважився (!) заговорити про культ особи Сталіна і засудити сталінські репресії., чим випередив час і, власне, як згодом покаже час, прирік й себе на таку ж участь. Настала так звана хрущовська відлига. (Слайд 7-Десталінізація)

Але, не дивлячись на недоліки доповіді, з’їзд започаткував важливі зміни в суспільстві в напрямку лібералізації, а в майбутньому і демократизації суспільного життя.

2.                   Реабілітація політичних в’язнів(Слайд 8-9 Перший етап)

Реабілітація(ст..65) – скасування правових наслідків судового вироку щодо особи, необґрунтовано притягнутої до судової відповідальності, визнання вироку недійсним, а особи, незаконно репресованої, невинною.

Критика культу особи Сталіна сприяла політичному і морально-психологічному оздоровленню суспільства. Процес реабілітації почався одразу після смерті Й. Сталіна, а після ХХ з’їзду КПРС набув найбільшого поширення, почалася радикальна десталінізація. 60 тис засуджених членів ОУН, УПА було реабілітовано

(Слайд 10 другий етап)

Після з’їзду реабілітація носила масовий характер. Було створено 90 спеціальних комісій, які могли розглядати справи безпосередньо в таборах. Загалом до листопада 1959 р. державні інстанції, органи прокуратури і КДБ переглянули 4 млн. 263 тис. справ на 5 млн. 481 тис. осіб. Із цієї кількості було реабілітовано 2 млн. 684 тис. осіб, що становило 58,2% тих, на кого були заведені справи. Загалом протягом 1956-1959 рр. було повністю реабілітовано лише 250 тис. осіб (переважно посмертно).

(Слайд 11) Із 1962 р. комісії з реабілітації поступово припинили свою роботу.

Та в чорну ніч зненацька вітер

Ошпарив примороззю віти,

Бубняву зав’язь, дівич-квіт.

Померклий, вибитий морозом,

Мов білі сльози, на чорнозем

Спадає квіт затерплих віт

                                          І.Світличний

Зверніть увагу на письменників шестидесятників. Були тим цвітом що облітав внаслідок політичного режиму СРСР.

(Слайд 12)

00.30. Що ж відбувається 1965. То це процес реабілітації.

01.12. Алтайський край 1972. Система таборів  руйнувалася.???

(01.53.можна скоротити)

Хто був друзями. Письменники-шістдесятники. Євген Сверстюк, В’ячеслав Чорновол, Василь Стус, Михайлина Коцюбинська.

(Слайд 13)Але реабілітації не підлягали колабораціоністи, активні діячі ОУН та УПА, жертви політичних репресій до 1934 р., репресовані за «український буржуазний націоналізм», розкуркулені селяни під час колективізації 30-х років. Держава не визнала себе винною у депортації населення західної України, депортації кримських татар, німців та інших народів. Інтелігенція, притягнута до карної відповідальності за інакомислення за ст. 54 (політичні в’язні) також не підлягала реабілітації.

 Оцінюючи значення цих дій, важливо сказати, що:

• Це був все ж таки прояв позитивних змін.
• Нарешті невинні були реабілітовані.
• Зросла згуртованість суспільства.
• Разом з тим зріс і авторитет Хрущова.
• Це великий крок у десталінізації, особливо в Україні.
• Відсоток політичних в’язнів серед усього контингенту скоротився з 60% до 1%.

Проте навіть тут були свої підводні камені:

• Післяз'їздівські акції свідчили про обмеженість, консерватизм, неготовність верхів розпочати всеохоплюючий процес десталінізації.

Нажаль, він супроводжувався новими репресіями за «антирадянську діяльність». Протягом 1954-1959 рр. таких в Україні було репресовано 3,5 тис. Робота з підручником ст.. 66.

3. Ставлення суспільства до діяльності М. Хрущова

У жовтні 1961 року відбувся ХХІІ з’їзд КПРС. Які рішення було прийнято цим з’їздом, послухаємо істориків.

. Проголошений на з’їзді принцип «Все в ім’я людини, все для блага людини» не мав ні економічного, ні соціально-політичного обґрунтування, був суто популістським. Народу пропонували чергову утопію, яку маси повинні були перетворювати в життя. Не витримували критики намічені цифри: збільшити виробництво продукції промисловості у 6 разів і залишити позаду загальний обсяг промислового виробництва США. Наздогнати і перегнати США за виробництвом основних сільськогосподарських продуктів на душу населення.

. Позитивним моментом з'їзду було те, що він посилив заходи боротьби з культом особи Сталіна, розпочаті XX з'їздом в 1956, а його тіло винесено з Мавзолею. Але, нажаль, радянські люди так і не дочекалися світлого майбутнього.

Політикою М. Хрущова була незадоволена партійно-державна еліта, яка виступала проти зменшення кількості партапарату та його привілеїв; інтелігенція, яка чекала демонтажу тоталітарної системи; робітники і селяни, життя яких погіршилося внаслідок непродуманих реформ.

V. Узагальнення та систематизація навчального матеріалу

Учні відповідають на проблемне запитання «У чому ви вбачаєте позитивні та негативні сторони лібералізації суспільного життя?»

Позитивні сторони лібералізації	Негативні сторони лібералізації
Критика культу особи Сталіна та інших членів КПРС. Реабілітація політичних в’язнів. Демократизація суспільства: широке залучення громадськості до вирішення суспільних справ, Передача функцій органів влади громадським організаціям. Наступ на права парт номенклатури. Переворот у суспільній свідомості, зростання національної свідомості.	Критика була не повною, дозованою, обмеженою, зачепила не всі сторони суспільного життя, не зачепила передумов та причин культу особи та його наслідків.   Були засуджені лише зовнішні сторони тоталітаризму (культ особи).   Реабілітаційні процеси не були доведені до логічного завершення.   Лібералізація не зачепила політичної системи, політичний режим не змінився.

 (Слайд 13)

Наслідки ХХ з'їзду КПРС були двома сторонами однієї медалі. Намагаючись відкрити завісу минулого, відмовитися від його злочинної спадщини, демократизувати суспільне і державне життя, керівники країни з іншого боку всіляко намагалися захистити суспільство від такої правди.

ХХ з'їзд практично вніс в суспільство розкол, розділивши його на два табори: сталіністів і антисталіністів. Відлуння цього розколу чутно і до цього дня. І довго, напевно, ще будуть сперечатися на цю тему. Але те, що наша країна зуміла подолати бар'єр беззаконня, насильства і терору на вищому державному рівні - безсумнівна заслуга ХХ з'їзду КПРС.

З'їзд спричинив шок і просвітлення. І зовсім нову духовну атмосферу. Так, стара система у царині політики й економіки залишилася, вона тільки була дещо трансформована. А от у царині духу зміни були грандіозні. Хоч вони стосувалися, звичайно, не всіх

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

1.                   Вивчити відповідний параграф7 підручника.
2.                   Закінчити складати таблицю.
3.                   Ребус розгадати
4. https://learningapps.org/5512591