Презентація. 11клас. Історія України. Тема "Внутрішньополітична ситуація. ХХ з’їзд КПРС. Десталінізація. Реабілітація жертв політичних репресій"

Була весна. Була відлига. Та в чорну ніч зненацька вітер І – Божа благодать була. Ошпарив примороззю віти, Сніги розтанули. Спливала Бубняву зав'язь, дівич-квіт. У небуття недвига – крига. Померклий, вибитий морозом, Тоді сп'янілий від тепла. Мов білі сльози, на чорнозем Наївний, як розкрита книга, Спадає квіт затерплих віт. З бруньок принишклий квіт оклигав, І вишня буйно зацвіла. І.Світличний Як ви розумієте цей вірш?

Десталінізація 1956-1964 рр. процес засудження сталінських злочинів і методів, процеси демократизації без докорінних змін існуючої системи Початок: ХХ з’їзд КПРС Виступ М.С.Хрущова на ХХ з'їзді КПРС «У залі стояла глибока тиша. Не чути було ні скрипу крісел, ні кашлю, ні шепоту. Ніхто не дивився один на одного - чи то від несподіванки, що сталося, чи то від сум'яття і страху. Шок був неймовірно глибоким ».

Із доповіді М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки». «Мене турбувала думка: скінчиться з’їзд… А що далі? На нашій совісті залишаться сотні тисяч безвинно розстріляних людей… Мало хто вцілів, майже весь партійний актив було розстріляно або репресовано. Рідко кому повезло так, що він залишився живим». Накінець, я зібрався із силами і під час одної з перерв поставив питання: «Як бути з минулими розстрілами і арештами? …Бо ми вже знаємо, що люди, які були піддані репресіям, були невинуваті й не були «ворогами народу». Вони будуть повертатися із заслання. Ми ж утримувати їх там не станемо. Слід подумати, як їх повернути з честю… Люди будуть виходити з в’язниць, приїздити до рідних, розповідатимуть родичам, знайомим, друзям, товаришам, як все було, і стане надбанням всієї країни і всієї партії, що ті, хто залишився в живих, були репресовані без вини… Замовчати це неможливо… Тому прошу подумати про наступне: ми проводимо перший з’їзд після смерті Сталіна. Уважаю, що саме на такому з’їзді ми повинні щиросердечно розповісти всю правду про життя і діяльність нашої партії і Центрального Комітету за звітній період… Ми ж були в керівництві країни разом зі Сталіним. Коли від колишніх в’язнів партія дізнається правди, нам скажуть: вибачте, як же так? Відбувся ХХ з’їзд, а нам ні про що не розповіли… Злочини ж були? Нам самим, не чекаючи інших, слід сказати, що вони були. Коли нас будуть питати, то вже не стануть засуджувати». На основі поданого уривку зі спогадів М. Хрущова визначте, якими мотивами він керувався, приймаючи рішення виступити із засудженням культу особи Сталіна. Чи можна стверджувати, що Хрущов зробив мужній громадянський вчинок? Українська делегація на ХХ з'їзді КПРС Партійна верхівка під час ХХ з'їзду КПРС

ХХ з’їзд КПРС

Рішення ХХ з'їзду в Україні були сприйняті більшістю населення з ентузіазмом і надією Зі спогадів І.Світличного «У багатьох із нас одразу після ХХ з'їзду було багато наївного, рожевого оптимізму, телячого ентузіазму, багато було ілюзій, побудованих на піску, і багатьом здавалося, що всі проблеми народного життя вирішуються одним махом і нам нічого не лишається, як з високо піднятими прапорами урочисто марширувати до комунізму». Іван Світличний

Десталінізація

Етапи реабілітації для незначної частини незаконно репресованих; масові амністії; демонтаж сталінської репресивної системи; амністії незаконно репресованих; ліквідація репресивної системи. Перший 1953-1956 рр. Довідка про реабілітацію Кузнєцова С. І. Виписана тим же суддею А. А. Чепцовим, який у 1941 році виніс вирок. 28 липня 1955 р.

Ліквідація репресивної системи

Етапи реабілітації 1956 – 1959 рр. Другий масовий характер; спочатку реабілітації підлягали репресовані діячі КПУ (В. Чубар, С.Косіор, В.Затонський, М.Скрипник, Ю.Коцюбинський та ін.). Портрети репресований. Дніпропетровський історичний музей

Етапи реабілітації значне уповільнення темпів реабілітації. Третій 1959 – 1964 рр. В 1961 р. тіло Сталіна винесли з Мавзолею і поховали

Не підлягали реабілітації: жертви політичних процесів ; селяни, репресовані в ході колективізації; депортовані народи (кримські татари); засуджені за “український буржуазний націоналізм”; діячі ОУН та вояки УПА. Списки осіб, що підлягали суду Військової Колегії Верховного Суду СРСР, по Ленінграду. Були розсекречені лише в період Перебудови

Причини обмеженості десталінізації

Критика культу особи Сталіна та інших членів КПРС. Реабілітація політичних в’язнів. Лібералізація не зачепила політичної системи, політичний режим не змінився Демократизація суспільства: широке залучення громадськості до вирішення суспільних справ, Передача функцій органів влади громадським організаціям. Критика була не повною, дозованою, обмеженою, зачепила не всі сторони суспільного життя, не зачепила передумов та причин культу особи та його наслідків. Переворот у суспільній свідомості, зростання національної свідомості. Були засуджені лише зовнішні сторони тоталітаризму (культ особи). Реабілітаційні процеси не були доведені до логічного завершення.