Урок №15 в 5 класі " Давні українські зимові обряди"

Урок 15    в 5 класі             Тема. Давні українські зимові обряди.

Мета. Ознайомити учнів з особливостями українських народних пісень зимового календарного циклу, особливостями їх звучання та виконання, ознайомити з жанрами українських календарних пісень: колядок, щедрівок, віншівок та народними традиціями їх виконання на зимових святах, особливостями проведення зимових свят в Україні.

Розвивати вміння учнів розрізняти на слух виконання народних зимових пісень, розпізнавати на слух народні пісні та давати характеристику музичному образу й засобам виразності в народних піснях зимового циклу, продовжувати розвивати вміння надавати характеристику засобам виразності музичних творів, музикувати на інструментах.

Виховувати інтерес до українських народних календарник. народних пісень, обробок народних пісень.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему, інтегрований .

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет М. Леонтовича, підручник « Музичне мистецтво 5 клас» Кондратова Л.Г., Бібліотека вчителя. Усі уроки  музичного мистецтва 5 клас до підручника Кондратової  Л.Г., С. Творун « Практична етнологія для ділових людей», Додаток тексту за С. Стельмащуком з книги Д.А. Кобцева « Інтегроване навчання на уроках української мови: образотворче мистецтво, музичне мистецтво», роздатковий матеріал для учнів « Папка до уроків музичного мистецтва», таблиці до уроків музичного мистецтва.

Основні поняття для засвоєння: українські народні пісні зимового циклу: колядки, щедрівки, віншівки.

Випереджувальне домашнє завдання: пригадати українські  традиційні зимові пісні.

Твори, що вивчаються на уроці:

•  М. Леонтович. «Щедрик» (а капела) у виконанні дитячого хору.

•  М. Леонтович. «Щедрик» у виконанні мішаного хору та оркестру.

•  «Новорічна пісня». Сл. та муз. Н. Май — розучування.

Епіграф уроку:

 « Музика як місячне світло в похмуру ніч життя»

Жан – Поль Ріхтер.

Хід уроку

1. Вхід під музику українського народного танцю «Метелиця» в оркестровому виконанні.

Слайд №1

Організаційний момент:

Знову день почався, діти,

Ви зібрались на урок.

Тож пора нам поспішати,

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас урок звичайний,

Та вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний

За це подякуємо йому.

Музичне вітання.

2. Актуалізація опорних знань: народні українські танці та особливості їх виконання і звучання.  Слайд№2.

«Працюємо в парах».  Учням роздається текст,речення в  якому потрібно продовжити самим, вставивши потрібні слова замість крапок.

• «Традиційний український народний танець запорозького походження, який виконують соло або групами в швидкому темпі з використанням стрибків – це…… (гопак).
•  ……(Гопак) виник у побуті Війська Запорозького. Спочатку виконувався чоловіками. Сучасний …. (гопак)   танцюють  чоловіки й жінки. Виконання танцю допускає імпровізацію (стрибки, присідання, обертання).  …..( гопаки)  бувають сольні, парні, групові.
• Масовий танець жвавого характеру і темпу, який виконують у парі, з переплетінням рук і швидким кружлянням, що нагадує снігову заметіль  - це…..(метелиця).  Танець ….(метелиця) супроводжується співом  із жартівливими текстами.
• Український масовий танець швидкого темпу, який виконують парами, рядами, соло – це ….(козачок).  Цей танець ….(козачок)  має багато спільного з…..( гопаком) , але за характером більш легкий та веселий.»

3. Мотивація навчальної діяльності. Слайд 3

Вчитель: Все пухнастим снігом вкрила 
Луки, річку, гай, дома... 
Білий ліс і поле біле — 
Значить, вже прийшла ... (Зима) 
* * * 
Знають, певно, всі хлоп’ята і дівчата, 
Що невдовзі прийде свято — 
Свято давнє і нове, 
Свято гарне, зимове. 
Скоро, скоро на поріг 
Завітає ... (Новий рік) 

Прийшла Зима і привела за собою календарні свята з постійною датою . Давайте ж сьогодні разом нагадаємо, які традиції святкування  зимових свят є в Україні .

4. Бесіда про українські особливості українських народних пісень зимового циклу.

Початок календарної зими в наші дні припадає на грудень. В цей період в селянських родинах роботи поменшало. Молодь ходить на вечорниці, спілкується, приглядається до протилежної статі, щоб обрати собі пару. Не зважаючи на різдвяний піст, який триває в цю пору, свят у народному календарі досить багато і перше з них – Введення або ще кажуть Третя Пречиста -  4 грудня. В цей день загадували на наступний рік, забороняли що0небудь позичати, освячували воду.

7 грудня вважали Святом Долі або Катерини. Дівчата гуртом готують вечерю – кашу , борщ і з ними закликають Долю.

13 грудня Калита або Андрія. В цей день проводились молодіжні вечорниці, дівочі гадання, витанцьовування коцюби, кусання калити.

19 грудня ви вже знаєте – це свято…? Так Миколая Зимового. Його найбільше полюбляють діти, а за що? ( відповіді учнів – слухняним діточкам святий Микола приносить гостинці. Діти вивчають для нього вірші та пісні.  В цей день випікають різноманітні печива для дітей, які називають миколайчиками.

А потім починаються зимові святки – так називають три найбільших зимових свята - ….

• Які саме? (відповіді учнів)

Так, це -  Різдво, Святого Василя («старий» Новий рік або Щедрий вечір або свято Маланки) та Святе Водохреще.

• В які числа відбуваються ці свята? (Відповіді учнів: 6-7 січня, 13-14 січня, 19 січня)
• Коли ходять колядувати 6 січня чи 7 січня ? ( 7січня)
• А чому не 6 січня?

Правильно  , тому що зустрічали Свят - вечір  потрібно в родинному колі,тобто спільна родинна трапеза відбувається ;на столі обов’язкові страви – це узвар, кутя, вареники, пироги та символи – це дідух, свічки, зірка;

 а 7 січня  – Різдво Христове.  Діти, дорослі  носять вечерю дідусям, бабусям, хрещеним  батькам, сусідам; обдаровування дітей гостинцями і грішми за їхні пісні та віншування.

Молоді люди, переважно хлопці, збирались у гурти, вибирали ватага — «березу» та міхоношу, запрошували музик і обходили всі оселі з колядками, релігійними піснями та віншівками:

Слайд № 4  

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п’ятака.

Одчиняйте скриньку

і Та давайте сливку.

Одчиняйте сундучок

Та давайте п’ятачок.

• Що прославлялось в колядках, про що співали ?(Відповіді учнів)

У колядках прославляють народження Христа і вітають господаря та всю його родину. В цих піснях завжди є заспів, власне колядка та приспів.

• Які ви знаєте колядки ? ( Учні проспівують свої колядки)
• До якого числа ходили вітати один одного колядками? (До 10 січня)

13 січня відзначали свято Маланки. Що відбувається в цей вечір? (Відповіді учнів)

Так,  відбувається народний карнавал із виконанням щедрівок і розігруванням вистав, головними дійовими особами яких є Маланка, Василь,  Коза, дід, баба, журавель, цигани, кіт та інші ряджені. Символи цього свята квітуча вишнева гілка та дідух.

Щедрівки виконують переважно дівчата і діти напередодні  Старого Нового року . У цих піснях є традиційний приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір».  Слайд №5

Згадайте, які щедрівки ви знаєте? Заспівайте.

А вдосвіта на Василя або на Старий Новий рік (14 січня) хлопчики-полазники провідують хресних батьків, родичів і сусідів, проказують чи виспівують коротенькі привітання — віншівки й засівають оселі зерном: Слайд №6

Сію, вію, посіваю,

З Новим роком поздоровляю!

Щоб було у вас в стіжку,

В мішку, в коморі, в оборі,

В ложці, в мисці й у колисці.

А які ви знаєте віншування ? ( Відповіді учнів)

Водохреще (Йордан) 19 січня, а напередодні  - Голодна кутя, коли згадували померлих предків. На Йордан святили воду, кропили житло, влаштовували гулянки, а також купалися в ополонці, щоб  бути здоровими.

5. Фізкультхвилинка  « Весела Ялинка»
6. Знайомство з текстом     « Про « Щедрик» і його автора». Уважно прочитайте текст вголос один за одним та дайте відповіді, обравши один із варіантів.

(додаток )

7. Музичне сприймання Слайд №8  Уважно послухайте  - М. Леонтович. «Щедрик» (а капела) у виконанні дитячого хору; М. Леонтович. «Щедрівка» у виконанні мішаного хору та оркестру -  та зробіть  Аналіз музичних творів:,    

— Охарактеризуйте особливості виконання щедрівки різними хоровими колективами.

— Які засоби музичної виразності вам вдалося розпізнати в цьому творі в кожному випадку виконання?

— Яка щедрівочка вам більше сподобалася: у виконанні дитячого хору (а капела) чи мішаного хору з оркестровим супроводом?         

                                     слайд№ 9

— Оберіть малюнок, який, на вашу думку, найбільше підходить до прослуханого твору М. Леонтовича. Слайд 10.

6.  Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу. Розучування пісні. «Новорічна пісня». Сл. та муз. Н. Май. Слайд №14     

Ознайомлення зі змістом та характером пісні. Розучування мелодії пісні, виконання її по фразах. Виконання ритмічного малюнку пісні плесканням в долоні. Виконання пісні фразами індивідуально   та групами.

7. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія. Слайд №15

•  Пригадайте, що таке колядки і щедрівки. Коли їх виконували? Які вони за характером?

•  Яка між колядками та щедрівками різниця? Що спільного між ними? 

• Розкажіть про давній обряд колядування. Що вам найбільше запам’яталося?

•   Скажіть , як ви розумієте вислів епіграф  нашого уроку:

 « Музика як місячне світло в похмуру ніч життя» Жан – Поль Ріхтер.

10. Домашнє завдання. Виконання творчого завдання. Оцінювання.  Слайд №16    

Заспівайте рідним та друзям колядку чи щедрівку. По бажанню виконайте ілюстрацію до прослуханої на уроці щедрівки в обробці  М. Леонтовича.

Слайд  №17 – вихід під музику  « Щедрик»

Додаток

 ПРО «ЩЕДРИК» І ЙОГО АВТОРА

Микола Леонтович — син українського Поділля. Народився в 1877р. у селі Монастирок Вінницької області в родині свяще­ника Дмитра Леонтовича. Змалечку він захоплювався народною піснею, яку часто чув у рідній хаті, а особливо на сільській ву­лиці. «Вулицею» називали зібрання молоді для розваг і співів.

Ох і гарно співали колись у Монастирку парубки, а ще кра­ще — дівчата. Так уже виводили срібними голосами, що малий школярик Миколка не міг наслухатися.

А захоплюватися справді було чим! Адже спів на сільській ву­лиці був природний і шляхетний, наповнений почуттям, і йшов від щирого серця. Не те, що тепер, так звані естрадні співаки з тріскучими, хриплячими; шиплячими голосами, розхлябані,майже роздягнені, кривляються перед телекамерами і перед слу­хачами.

Багато наслухався майбутній композитор гарних співів і по­любив народну пісню на все життя.

Після сільської школи батьки віддали сина на навчання до Шаргородської духовної семінарії, де через кілька років він проявив неабияке музичне обдарування, чим привернув увагу вчителів. Добрі люди заохотили юнака до серйозного вивчення музики. І він то самотужки, то за допомогою київського про­фесора Болеслава Яворського розширює і вдосконалює музичні знання і, нарешті, у Петербурзькій Музичній Академії здобуває диплом про вищу музичну освіту.

Микола Леонтович залишив для свого народу і світової куль­тури неперевершену досі творчість в царині опрацювання на­родних мелодій. Його хорова композиція «Щедрик» привернула увагу музичних діячів у цілому світі. А зародився цей твір з мо­тиву, що складається лише з трьох звуків. Композитор оздобив цей коротенький мотив мелодіями інших хорових голосів, та так пишно, так неймовірно майстерно, що своїм «Щедриком» здиву­вав мистецький світ. І тепер усюди, де лише існує християнська віра, під час Різдвяних свят співають або грають на музичних ін­струментах Леонтовичевого «Щедрика». Шкода тільки — не всі знають, що це твір українського композитора.

ЩЕДРИК

 Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

 Стала  собі щебетати,

Господаря викликати:

• Вийди, вийди, господарю,

 Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

Після щедрування промовляється віншівка зичливого чи жар­тівливого змісту. Наприклад:

На городі бурячок,

 Щоб ваш Михась

Був добрий козачок!

На городі жовта диня,

Щоб ваша Галя

 Була добра господиня!

Усякі віншівки складали самі діти, то й ви можете також щось таке придумати .