Урок №2 "Календарно-обрядові пісні"

Про матеріал
Мета уроку - ознайомити учнів з українською календарно-обрядовою поезією, визначити роль і місце пісні в житті народу; розвивати стійкий інтерес до усної народної творчості як вагомого духовного спадку народу, бачення в ній ментальних особливостей укр. людини; виховувати любов і пошану до духовної спадщини наших пращурів, прагнення засвоїти основи духовної моралі й етики.
Перегляд файлу

                                               Урок № 2

Тема. Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди.

 

Мета: ознайомити учнів з українською  календарно-обрядовою поезією, визначити роль і місце пісні в житті народу; розвивати стійкий інтерес до усної народної творчості як вагомого духовного спадку народу, бачення в ній ментальних особливостей укр. людини; виховувати любов і пошану до духовної спадщини наших пращурів, прагнення засвоїти основи духовної моралі й етики.

 

 1. Протягом своєї багатовікової історії укр. народ склав безліч прекрасних казок, легенд, прислів’їв, приказок, загадок, пісень.

 Як можна одним словом назвати  все вище сказане? ( Фольклор – усна народна творчість)

Фольклор (анг. Folk – народ, Lore – мудрість, знання) вперше вжитий у 1846 р. англ. ученим Вільямом Томсом і згодом  знайшов міжнародне визнання.

                                                                          

            2.                                                           Фольклор

 

                 Усна

                Народна

               Творчість

 

             З уст в уста

 

             Автор - народ

 

Жанри: казки, перекази, легенди, прислів’я, приказки, загадки, пісні.

 

                                                                                         ( Таблицю записати в зошит)

 3. Та особливо багато український народ склав пісень. Їх записано близько 500 тис.

 Пісні з’явилися в житті людей ще задовго до того, як вони винайшли письмо. Тому пісню справедливо називають пам”яттю народу, його душею. Адже саме у фольклорі (і в пісні зокрема) зберігся відгомін найдавніших вірувань, звичаїв, уявлень про світ. Пісня супроводжує людину і в горі, і в радості, у праці та під час відпочинку. І коли наші далекі пращури , змагаючись з різними силами природи, намагалися „задобрити” злих духів і віддячити добром, то поряд із різними магічними обрядовими діями (жертвоприношенням, танцем) звучала і пісня, як словесне вираження бажань і прагнень.

 Як ви вже здогадалися, сьогодні на уроці ми будемо говорити про роль і місце пісні в житті  українців.

 Епіграфом до нашого уроку ми візьмемо слова  Миколи Гоголя

                                                                             Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень.

                                                                       Наша Україна дзвенить піснями.

                                                                                                                       М. Гоголь 

                                                                                                    (Епіграф діти записують у зошит)

 4.  Теорія літератури

Народна пісня – один із видів усної колективної творчості. Невеликий усний віршований твір, що співається.

 

 

 

 

                                                       Види народних пісень

 

 

     Історичні                                                                                          Коломийки

                                                    НАРОДНІ  ПІСНІ

 

 

     Обрядові                               Родинно-побутові                       Соціально-побутові

 

Веснянки, колядки,                         Про родинне життя, про                      Трудові, козацькі, чумацькі,

щедрівки, зажнивні,                        кохання, колискові,                              кріпацькі, бурлацькі,

обжинкові, купальські,                   весільні, жартівливі                              рекрутські, стрілецькі

русальні, петрівочні

 

Особливості народних пісень:

  • вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;
  • стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;
  • висока поетичність мови;
  • відповідність мелодій словесному тексту;
  • віршова форма;
  • малий обсяг;
  • одночасне виконання слів і мелодій;
  • усне поширення;
  • існування тексту мелодії у різних варіантах.

 

Календарно-обрядові пісні – це ті, що виконуються під час календарних свят, обрядів.

 

                                        Різновиди календарно-обрядових пісень

 

      Літнього циклу               Зимового циклу                Весняного циклу

 

           Русальні                             Колядки                               Веснянки

         Купальські                          Щедрівки                        Пісні-ігри (танці)

        Жниварські

 

 5.  Обрядові пісні українців тісно пов’язані з хліборобським календарем і поділяються на пісні літнього циклу, зимового та весняного.

 Зібрали селяни щедрий урожай з ниви – треба подякувати землі-годувальниці, попросити, щоб наступного року був добрий ужиток; забарилася весна, ніяк не може здолати люту зиму – потрібно їй допомогти, прикликати піснями-веснянками та „жайворонками”.

 Календарно-обрядові пісні виникли в сиву давнину, а з прийняттям християнства набули ще й нової тематичної спрямованості – уславлення Творця за його щедрі дари й ласку до людей.

 

 6.  Робота з підручником ( с. 9 – 10 )

 

 

7. Закріплення знань, умінь та навичок. Гра „ Так – Ні ”.

1. Обрядова поезія виникла після прийняття християнства. ( Ні )

2. Обрядові пісні пов’язані з хліборобським календарем. (Так)

3. Н6ародна пісня один із видів фольклору. (Так)

4. Обрядові пісні мали для наших пращурів магічну силу. (Так)

5. До календарно-обрядової поезії входять прислів’я і приказки. (Ні)

6. До календарно-обрядових пісень  весняного циклу належать купальські пісні. (Ні)

 

Д/з  Статті підручника с. 9-10. Підготовити повідомлення про пісні літнього циклу.

 

 

 

                                                                                             J0107192

 

 

Додатковий матеріал

 

                                                                  Русальні пісні

 

 Русальні пісні виконувалися під час обрядів, пов’язаних із „Зеленими святами” чи „клечальною неділею” (кінець травня, початок червня). За релігійним обрядом – це Трійця. Самі епітети „зелений”, „клечальний” вказують на особливість цього свята- вшановувати зелений світ рослинності, яку наші предки одухотворювали. Так само, за стародавніми уявленнями, й люди посмертно могли перетворюватися на рослин чи духів, які знаходили собі притулок у лісах, полях, водах. Свято називали ще „русальним”, або „мавський тиждень”, під час якого ці фантастичні істоти з’являлися в селі.

 Русалок (мавок, нявок) народна фантазія наділила надзвичайною красою і підступним характером. Це стрункі зеленоокі й русокосі дівчата у легкому прозорому вбранні, уквітчані водяними лілеями чи польовими квітами. Вони можуть сприяти або шкодити людині в її господарських справах; їхнє улюблене заняття – водити танки. А якщо вони побачать необережних юнака чи дівчину, то втягують їх у свої ігрища і залоскочуть до смерті. Проти них існували обереги – часник, полин, яких русалки нібито не переносили й утікали геть.

 Прикрашають зеленню хати й подвіря, водячи з піснями по селу прикрашену гілочками, квітами й листям дівчину – „тополю” ( удеяких місцевостях „берізку”, „вербу”), наші предки вшановували рослинний світ і своїх прародичів у ньому.

 Пісні русального циклу – ліричні, повні радості життя, світла, простору. Духовного здоровя. Героїчні пісні – дівчата, настрій яких співзвучний з природою, що розквітає : „Ой зросла ж я у свого таточка, кохалася в рідної мамочки – ой луги ж мої всі зелені!”

 

 

                                                                                                              DD01143_

 

                                                         Купальські пісні

 

 Купальські пісні виконувалися на свята Івана Купала, яке знали у всій Європі. Стародавній смисл купальських обрядів і самої назви „Купало” остаточно не з’ясовано. Але з купальських пісень зрозуміло, що це свято, яке припадає на період літнього сонцестояння (кінець червня – початок липня), славить життєдайні сили природи. Найсильніші її стихії – сонце (вогонь) і воду. На високій палиці встановлювали запалене колесо або пускали його на воду. На галявині вкопували обрядове дерево, увішане дівочими вінками, потім їх пускали на воду і дивилися : в який бік вінок попливе, - там і чекатиме суджений. Біля дерева розкладали кострище, і парубки (інколи у парі з дівчатами) перестрибували через вогонь. Купальського вогню не гасили. А залишали дотлівати („Лежи, лежи, Купалочку, в червонім багаттячку”). Вважалося, що саме в купальську ніч зілля має найбільш цілющу силу і навіть на мить розквітає папороть. Хто цей цвіт побачить – буде щасливицй. Йому відкриються всі скарби світу.

 

 

                                                 NA01421_

 

 

 

 

 

                                             Жниварські пісні

 

 

 Жнива – підсумок усієї праці хлібороба, справдження його мрій та сподівань. До початку жнив готувалися як до великого урочистого свята і водночас до тяжкої відповідальної роботи, коли доводилося працювати від зорі до зорі, незважаючи на спеку й спрагу. У перший день жнив селяни, вдягнені в чисту одежу,урочисто вирушували до схід сонця на поле. Починала жати найкраща робітниця, сніп з першого ужинку – „воєвода” – встановлювався на покуті. Пісні, виконувані під час жнив, відбивали основні періоди праці й обрядів, з нею пов’язаних. Їх можна поділити на три групи. Перша – зажинкові пісні – ті, що величають вправних жниць, перший сніп, бажають почати роботу в добрий час. Пророкують добрий урожай, аби кіп було стільки, що „сивий соколойко”. Ставши на поміч при складанні кіп. Не спроможний був їх усі зложити, „зозулька ж кує – копойки рахує – не злічить” У власне жниварських піснях (друга група) величальні мотиви дещо відступають і звучать скарги на важку працю, на жадібність господарів. Які до ночі тримають голодних наймитів-женців на полі. Такі пісні мають пізніше походження.

 Третя група – пісні обжинкові, у яких переважають нотки бадьорості, оптимізму. Задоволення з того приводу, що вдалося завершити найтяжчий етап хліборобського року. Останній сніп прикрашають червоною стрічкою і з піснями несуть додому.

 На вижатому полі женці залишали кілька стеблин - „бороду”. Зерно з них витрушували у розпушену серпами землю – на майбутній врожай. Біля „бороди”, начебто дякуючи ниві, клали хлібину і ставили воду, лягали й качались по ниві, щоб повернути собі вироблену спину (відгомін стародавніх вірувань про живодайну силу землі). З останнього вижатого збіжжя, прикрашеного калиною і волошками, робили ще й вінок, його несла в село найкраща жниця як символ завершення праці. У піснях величалися роботящі руки, звучали урочисті, сповнені високої поезії порівняння : віночок, як сонце, як золото, звитий з перлів. Він світить. Як зірка; женці нагадують господарям про частування – вони заробили його своєю сумлінною працею.

 

 

                                                                                   J0107192

 

 

 

 

 

                                           Перевірка Д/з  (до уроку № 2)

Літературний диктант

  1. Що таке фольклор? (усна народна творчість)
  2. Як ви розумієте усна народна творчість? (з уст в уста, автор народ, різні жанри)
  3. Що можна назвати памятю народу, його душею? (пісню)
  4. Дайте визначення народній пісні. (Народна пісня – один із видів усної колективної творчості. Невеликий усний віршований твір, що співається.)
  5. Які види народних пісень ви знаєте? ( історичні, обрядові, родинно-побутові ,коломийки, соціально-побутові)
  6. Які особливості народних пісень?
  • вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;
  • стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;
  • висока поетичність мови;
  • відповідність мелодій словесному тексту;
  • віршова форма;
  • малий обсяг;
  • одночасне виконання слів і мелодій;
  • усне поширення;
  • існування тексту мелодії у різних варіантах.
  1. Дайте визначення календарно-обрядовим пісням. (Календарно-обрядові пісні – це ті, що виконуються під час календарних свят, обрядів)
  2. На які цикли діляться календарно-обрядові пісні? (Літнього, зимового, весняного)
  3. Які пісні відносяться до літнього циклу? (Русальні, купальські, жниварські)
  4. Які пісні відносяться до зимового циклу? (Колядки, щедрівки)
  5. Які пісні відносяться до весняного циклу? (Веснянки, пісні-ігри)
  6. Що ви знаєте про перший збірник українських пісень? ( Перший збірник укр. пісень був укладений невідомим поляком у другій половині 17 століття. Він містив 60 текстів)

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 жовтня
Переглядів
20
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку