Тема. Початок промислової революції.

Мета: охарактеризувати стан промислового розвитку українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст., визначити, які наслідки мав промисловий переворот для розвитку промисловості та торгівлі в Україні; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, вчити працювати з документами та ілюстраціями, аналізувати матеріал, визначати основне і другорядне, висловлювати свою точку зору; виховувати в учнів риси самостійності, власної ініціативи, підприємництва.

Основні поняття: промисловий переворот, підприємці, наймані робітники, ринкові відносини, товарне виробництво, галузі економіки.

Обладнання: карта «Українські землі на початку ХІХ ст.», документи, ілюстрації, таблиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

За допомогою методу «Мозковий штурм» учні мають дати відповідь на запитання:

• У чому проявилися занепад і криза феодальних відносин на українських землях у першій половині ХІХ ст.?

Учитель.

Отже, у першій половні ХІХ ст. на українських землях відбувається занепад феодально-кріпосницьких відносин і посилення кризи феодального господарювання.

Проте в розвитку господарства українських земель з’являються нові ознаки й тенденції. Назвіть їх.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Учитель.

Нові ознаки в розвитку господарства засвідчили факт зародження товарного виробництва і ринкових відносин. На початку ХІХ ст. в Україні починається промисловий переворот.

Робота над поняттями

Промисловий переворот — перехід у виробництві від ручної праці до машинної, від мануфактури — до фабрики, а також формування в суспільстві нових соціальних верств населення — підприємців і найманих робітників.

Товарне виробництво — виробництво, коли продукція виробляється не для власного споживання, а для продажу.

Ринкові відносини — економічні відносини, які забезпечують продаж товарів на основі попиту та пропозиції, свободи господарської діяльності.

Підприємці — категорія людей, які займаються підприємництвом, тобто проявляють самостійну ініціативу, займаються систематичною, на власний ризик, діяльністю з виробництва продукції чи надання послуг з метою одержання прибутку.

Наймані робітники — категорія людей, які живуть за рахунок того, що продають свою працю, наймаючись до власників виробництва.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України» «Динаміка розвитку промислової сфери цієї доби визначалась сумарною дією низки процесів: бурхливим зростанням кількості промислових підприємств; промисловим переворотом, запровадженням нової техніки й технологій; поступовим витісненням кріпосницької мануфактури капіталістичною фабрикою; збільшенням ролі вільнонайманої праці; виникненням нових галузей промисловості; поступовим переміщенням промислових підприємств із сіл у міста; формуванням спеціалізації районів на виробництві певної промислової продукції».

Завдання
• На основі даного документа визначте, які тенденції визначали розвиток промисловості в Наддніпрянській Україні в першій половині ХІХ ст. та прокоментуйте їх.

Цей документ варто опрацьовувати всім класом, а потім заслухати думки окремих учнів (кожен учень називає одну тенденцію й коментує її).

Робота зі схемами

Схема 1

Промисловий переворот і його наслідки для України

Завдання
• Визначте, які наслідки мав промисловий переворот для України?

Під час опрацювання схеми 1 дуже важливо, щоб учні могли з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки у розвитку української промисловості.

Схема 2

Завдання до схеми 2

1. Чому саме ці галузі промисловості дуже швидко розвивалися в Україні?

2. Які важливі галузі промисловості в Україні не розвивались і чому?

Робота з таблицею

Учні мають ознайомитися зі статистичною таблицею й виконати завдання.

Зростання міського населення в Україні

Завдання
1. Як ви вважаєте, чим було зумовлене зростання міського населення в Україні?
2. Які з міст, вказаних у таблиці, зростали найшвидше? Спробуйте пояснити чому.
3. Пригадавши національну політику російського уряду, подумайте, за рахунок яких національностей зростало міське населення в Україні.

Продовження роботи зі схемами

Схема 3

Завдання

1. Які товари переважали в українському експорті.

2. У чому полягала значення чумацького промислу.

Робота в групах

1-а група. Учні опрацьовують документ та розглядають картини М. Пимоненка «Ярмарок» і В. Маковського «Ярмарок на Україні».

Хрещенський ярмарок у Харкові

«Хрещенський починається 6 січня і триває місяць… Хрещенський — найсильніший з усіх українських ярмарків. Безліч підвід, фур, возів і саней привозять різноманітні товари з різних кінців Росії, з Нижегородської губернії, з Бессарабії, з Кавказу і Риги. Сюди стікається повний комплект ярмаркових торговців, продавців і покупців, тут головний склад товарів, що призначаються для кочів’я по українських ярмарках…» Завдання

1. Як історичні джерела характеризують розвиток торгівлі на Україні?

2. Чому в першій половині ХІХ ст. зростає кількість ярмарків в Україні?

3. Чому саме в Харкові відбувався найбільший український ярмарок?

4. Якими товарами була представлена Україна на ярмарках? Про що свідчить цей факт?

2-а група. Учні опрацьовують документ та розглядають ілюстрації «Соляна та залізоплавильна мануфактури», «Ярмарок у Львові».

Бойко О. Д. «Історія України» «Феодальні відносини гальмували розвиток промислового виробництва західноукраїнських земель. Ситуація ускладнювалася і колоніальною політикою Австрійської імперії, суть якої полягала в перетворенні західноукраїнського краю на ринок збуту та джерело сировини й дешевої робочої сили. Ці обставини призвели до того, що в середині ХІХ ст. виробництво промислової продукції на душу населення в західноукраїнських землях було в п’ять разів нижчим, ніж у чеських та німецьких областях імперії. Військові замовлення, пов’язані з наполеонівськими війнами, дещо пожвавили промисловий розвиток західноукраїнського краю — наприкінці першого десятиріччя ХІХ ст. тут функціонувало майже сто підприємств мануфактурного типу. Однак цей період тимчасового піднесення вже наприкінці 20-х років ХІХ ст. змінився застоєм. Галицькі та буковинські мануфактури у цей час не тільки не підтримуються державою, а навпаки, їхня діяльність блокується і гальмується встановленням великих податків, позбавленням пільг та державних субсидій, дискримінацією їхніх виробів на західноавстрійських ринках тощо. Лише в 30–40-х роках промисловість краю поступово виходить з кризи — у цей час в західноукраїнських землях активно функціонувало майже 250 мануфактур. Проте жодна з них не мала парових двигунів, і лише незначна частина використовувала у виробничому процесі водяну енергію».

Завдання

1. Проаналізуйте дані джерела й визначте основні ознаки розвитку промисловості західноукраїнських земель під владою Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.

2. Яку політику проводив австрійський уряд щодо розвитку промисловості західноукраїнських земель?

3. Як ви вважаєте, які галузі промисловості розвивалися на західноукраїнських землях? Чому?

4. Що ви можете сказати про темпи промислового перевороту на західноукраїнських землях?

5. Які факти свідчать про те, що в Західній Україні все ж таки поволі з’являються ринкові відносини?

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Визначте спільні та відмінні ознаки промислового розвитку українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.