Урок № 31, 32 Тема Мед. Сорти меду. Практична робота « Вивчення властивостей сортів меду »

Про матеріал

Перш ніж перейти до сортів меду, потрібно визначити що таке мед і як він утворюється. Квіткові рослини і медоносні бджоли створені один для одного, рослини дають бджолам їжу – нектар і пилок, а бджоли як запилювачі, на вдячність за це допомагають їм плодоносити.

Перегляд файлу

Урок № 31,32 22 грудня 2024 року

Тема : Мед. Сорти меду.

Практична робота « Вивчення властивостей сортів меду »

Мета: – навчити дітей розрізняти сорти меду, походження

меду та його склад, вивчити технологію виробництва

меду, розрізняти види меду за походженням та його

цінність. Вивчити властивості сортів мед;.

– розвивати творче мислення ; наполегливість в праці

самостійність; формувати естетичні смаки.

– виховувати в дитини кращі людські якості;

цілеспрямованість, наполегливість у досягненні

поставленої мети, свідому дисципліну.

Наочні посібники, інструменти, матеріали:

І.А.Шабаршов « Юному бджоляреві », сорти меду, скляні стакани, чайні ложечки, блюдця, питна вода.

Міжпредметні зв’язки: біологія, хімія, українська мова, історія України,

інформатика.

Хід заняття

І. Організація учнів. Перевірка присутності і їх готовності до заняття.

ІІ. Повторення вивченого матеріалу

а) Які ви знаєте основні медоноси нашої місцевості ?

б) Для чого бджоли запилюють с/г культури і яка з цього користь ?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

Мохнате, густо покрите волосками тіло бджоли і її ніжки пристосовані до того, щоб захвачувати багато найдрібніших , всього в декілька мікрон, пилинок і не розгубити їх в дорозі. Хоботок бджіл, його довжина і структура дають можливість дістати нектар із нектарників, де б вони не знаходились.

Помічено, що рослини виділяють нектар в той час, коли дозріває пильця і лопаються пильники. Нектаром вони, як би заманюють бджіл, які переносять пильцю із квітки на квітку, і тим самим забезпечують запилення.

Серед великої кількості видів квіткових рослин зустрічаються такі, які виділяють дуже багато нектару. Бджолярі називають їх головними нектароносами. З них бджоли заготовляють собі мед про запас.

Нектаром харчуються багато комах: джмелі, різні мухи, метелики, оси. Ну найбільшу кількість нектару збирають і приносять до своїх гнізд медоносні бджоли. Під час цвітіння садів і лугових трав, в липових лісах і на гречаному полі стоїть рівний, незамовкаючий, натруджений гул робочих бджіл. Бджолам доводиться обробляти багато квітів, поки вони заповнять свій медовий зобик нектаром. Щоб зібрати 1 кг нектару з гречки, бджоли повинні облетіти 2 млн. квітів. В період найбільшого квітування таких сильних нектароносів як липа, акація, соняшник бджоли в теплу, сонячну погоду і в достатку забезпечені сотами можуть зібрати за день по 20 – 25 кг нектару. Важко навіть уявити, що такі маленькі комахи за такий короткий час змогли знайти і принести додому таку велику кількість сахарної рідини.

Нектар , як відомо, - секрет особливих нектароносних залоз квітів. В ньому знаходяться елементи які володіють найціннішими харчовими і цілющими якостями. Майже вся періодична система хімічних елементів Менделєєва представлена в нектарі: калій, натрій, кальцій, магній, залізо, мідь, цинк, хлор, фосфор, марганець, кобальт, срібло, йод, і багато інших.

Від нектару до меду шлях доволі складний. На « технологічну лінію » нектар як сировина поступає зразу ж як тільки попадає в медовий зобик бджоли. Тут він підлягає дії травного соку, під дією ферментів сахароза розщеплюється на глюкозу і фруктозу. Нектар втрачає частину води. Робота над нектаром продовжується ще цілий тиждень, ні на хвилину не зупиняючись. В результаті великих зусиль бджіл приймальниць і вентиляторщиць кількість води в нектарі зменшується в чотири рази, мед робиться густішим і важчим, збагачується ферментами і кислотами. Змінюється його смак , він робиться солодшим, більш насиченішим стає колір. Посилюється і аромат. Мед ніби настоюється в вулику , вбирає запахи перги, прополіса, воску. Вулик в цей час нагадує хімічний завод, де відбуваються складні біохімічні реакції.

Дозрілий, доведений до готовності мед бджоли запечатують в сотах воском. Кожна наповнена медом ячейка як консервна банка, герметично закривається восковою кришечкою: в зокриту ячейку з медом не проходить повітря і не потрапляє волога. Так він зберігається поки у бджіл не виникне у ньому потреба.

Мед – основна їжа бджіл. В ньому немає важкозасвоюємих організмом елементів і тому не підлягаючи ніякій переробці в кишечнику він одразу ж потрапляє в кров. Протягом року хороша по силі сім’я бджіл з’їдає його до 120 кг. Велика кількість використовується його весною і влітку коли бджоли ведуть активний спосіб життя – вирощують розплід, строять соти, збирають нектар і пильцю. Надлишок меду належить бджоляреві за працю, піклування і любов до крилатих трудівниць. Рослини які відрізняються високою нектаропродуктивністю зустрічаються весною, літом і восени. Вони є серед трав, кущів і дерев. З сильних нектароносів бджоли заготовляють корми про запас на цілий рік, інколи навіть на декілька років. Бо бувають сухі, холодні і дощові роки, коли здобути їжу бджолам не вдається.

В залежності від інших тварин, яких розводить людина тільки медоносні бджоли заготовляють собі їжу самі на зиму. Людина безболісно для бджоли може користуватися надлишками меду. І тільки в голодні, безмедні роки доводиться поповнювати їх кормами .

Великих медозборів можна добитися лише при наявності багатої кормової бази для бджіл. До таких рослин належать ті, що при цвітінні у великій кількості виділяють солодкий квітковий сік – нектар. Ростуть вони в лісах, садах, на полях і луках. Збираючи з медоносних рослин нектар і пилок, бджоли поліпшують їх перехресне запилення, що в 2-3 рази підвищує урожайність насіння.

Гречка – за нектаровиділенням займає одне з перших місць. З 1 га посіву гречки бджоли збирають 60-80 кг меду. Цвіте гречка протягом трьох тижнів. Враховуючи різні строки сівби, можна вважати, що збирання бджолами нектару з гречки триває близько двох місяців. Темний гречаний мед з особливим присмаком і ароматом незплутаєш ні з яким він придає особливий присмак пряника і коржика, в які спеціально добавляють гречаний мед. Він спеціально містить багато мікроелементів, за що і вважають його дуже корисним. При хорошій погоді і достатній вологості повітря за час цвітіння гречки сім’ї збирають по 50-60 кг меду.

Соняшник – культивується повсюди, особливо в південно-східних областях України. Цвіте в липні – серпні. Продуктивність 1 га посіву – близько 30 кг меду.

Соняшниковий мед золотисто-світлий, як самі квіти, із слабким ароматом.

Гірчиця, озимий і ярий ріпак – цвітуть 3-4 тижні . Продуктивність – 90 кг меду з 1 га посіву. Особливо медоносна біла гірчиця.

Еспарцет – цвіте 3-4 тижні. Його охоче відвідують бджоли. З 1 га посіву еспарцету бджоли збирають до 100 кг меду.

Плодові дерева – абрикоси, черешні, вишні, яблуні, груші, дають бджолам багатий медозбір.

Ягідники – малина, аґрус, чорна смородина дають в середньому до 100 кг меду з 1 га. Особливо медоносна малина. Велику роль у нарощуванні бджолосімей ранньою весною відіграють ліси. З лісових медоносних рослин відзначаються верба, з 1 га різних порід якої можна одержати до 200 кг меду, клен – при суцільному масиві можна одержати до 200 кг з 1 га, з жовтої акації – до 350 кг з 1 га та білої акації до 8 кг з одного дерева.За 12-14 днів цвітіння ціого дерева

Перше місце серед лісових медоносних дерев належить липі, з 1 га суцільних масивів якої можна одержати до 1 тони меду. Липовий мед – липець, чудовий. Він трішки схожий на крем , ароматний, трішки гірчить, слугує для розігрівання організму.