Урок 4 клас "Іван Крип’якевич « Книги за княжих часів»

Тема.  Іван Крип’якевич « Книги за княжих часів»

Мета. вдосконалювати навички свідомого виразного читання науково-популярних тек­стів;

 розширювати уявлення  про історичне минуле;

розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, навички аналізу творів;

збагачувати словниковий запас;

формувати оцінні судження;

 виховувати любов і повагу до історичного минулого нашої держави.

Хід уроку

I. Організаційний  етап  

Люблю я свій розум,

Увагу та пам’ять.

Працює мій мозок,

І вчусь я старанно.

Сприймаю все нове

І мислю логічно.

Учителя слово

Здійсню я практично.

II.  Контроль знань учнів

1. Мовленнєва розминка

 1). Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Кукурудза на городі

Дивувалась своїй вроді:

Милувалась дуже-дуже,

Наче в дзеркало, в калюжу.

Білі зуби, коса довгенька

Та сукня гарна, зелененька.

2). Робота над примовкою

— Прочитайте примовку з поступовим прискоренням.

Сонечко,

Полети на облишко,

Принеси нам з неба,

Щоб було влітку:

У городі боби,

В лісі ягоди, гриби,

В джерелі водиця,

В полі пшениця.

 2.Перевірка домашнього завдання

Вибіркове читання.

 – Прочитайте, як піклувався князь про місто, як він його укріпив.

 – Прочитайте про прийом чужоземних посланців.

 – Прочитайте заповідь князя синам.

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

 1. Бесіда

  – Що ви знаєте про досягнення Ярослава Мудрого?

  – Пригадайте, як ставився Ярослав Мудрий до книг?

 За часів Ярослава Мудрого почали перекладати багато книг із грецької мови й інших на церковнослов’янську мову, було переписано багато книг. При Софійському соборі було створено бібліотеку, яка славилася на всю Європу.

2. Робота в групах

 – Визначте послідовність створення книги.

• Потім люди навчилися робити книги з тонкої телячої шкіри – пергаменту. ( 4 )
• У Стародавньому Єгипті книги виготовляли з річкового очерету – папірусу. ( 3 )
• Згодом люди здогадалися писати на глиняних дощечках, які потім обпалювали в печах. ( 2 )
• І тільки близько 2 тисяч років тому люди навчилися виготовляти значно дешевший матеріал, яким користуються й досі. Це – папір. ( 5 )
• «Сторінками» найдавніших книжок були стіни печер. ( 1 )
• Зараз книги виготовляють у друкарні. ( 6 )

3.Оголошення теми й завдань уроку.

 Про існування книги за княжих часів ми поговоримо з вами, прочитавши оповідання Івана Крип’якевича «Книги за княжих часів»

Проблемне питання

 – Чому саме 9 листопада відзначають День української писемності?

 – Гадаю, що сьогоднішній урок допоможе нам про це дізнатися.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Розповідь про Івана Крип’якевича

Іван Петрович Крип’якевич народився у м. Львові в сімї священика. У 1904 – 1909 рр. навчався на філософському факультеті Львівського університету.

Ім’я  Івана Крип’якевича  можна зустріти на багатьох  підручниках з історії України. Він відомий саме як дослідник історії України та її народу. Про різноманітність українознавчих зацікавлень влучно сказав його учень Омелян Пріцак, довголітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, в останні роки життя – іноземний член Національної академії наук України: « Іван Крип’якевич займає спеціальне місце в українській історіографії. Він учений надзвичайно широкого діапазону. Він не тільки історик усіх епох, археолог, історіограф, і немає ділянки   у всіх сферах історії української культури, де б він своїми роботами не вніс значного вкладу».

2. Первинне ознайомлення з текстом. Читання твору учнями

+ «я це знав»

 – «я це не знав»

  ! «це цікаво»

 – Що ви вже знали раніше, а що для вас нове?

 – Який це твір за жанром? ( науково-пізнавальне оповідання)

Фізкультхвилинка

-   Прийшов час відпочинку.

Ми мандруєм, ми мандруєм.

Україною крокуєм.

Ось побачили Карпати:

Як вершину нам дістати?

Заглядаємо в озерце –

Не торкнутися нам дна!

Так ми довго, довго йшли,

Поки в Київ не прийшли.

В річці плаваєм, ниряєм

На березі засмагаєм.

Дивимось у небо: в голубій імлі

Хмарки пропливають

Мов космічні кораблі.

V. Первинна перевірка засвоєння знань.  

1. Словникова робота

Монах — член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести життя, відповідне до монастирського статуту.

Сажа — чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згорання палива й осідає у печах; кіптява.

2. Читання твору учнями вголос «ланцюжком»

— Що нового ви дізналися з тексту?

— Якою була книга за княжих часів?

— Хто зберігав книги?

VІ. Первинне закріплення знань учнів.

 Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

— Де перебували вчені та письменники за княжих часів?

— Як називалися люди, які переписували книги? На чому тоді писали

книги?

— Як прикрашали сторінки рукописних книг?

— Чому ці книги могли мати тільки князі?

— Хто був найвідомішим ученим за княжих часів? Де жив Нестор Літопи-

сець?

— Яким є значення цієї людини в історії України?

— Яку назву мала перша історія України?

— Пригадайте, автором якого літопису був Нестор. («Повість минулих

літ»)

 – Що нового ви дізналися з оповідання про стародавні книжки?

VІІ. Контроль і самоперевірка знань учнів.

 1.Гра « Розвідник»

  – Скільки разів ужито в оповіданні слово писати та його спільнокореневі слова?

  – Знайдіть у тексті найкоротше речення.

  – Знайдіть у тексті найдовше речення.

2. Стислий переказ

 – Ким був Нестор Літописець?

3.Хвилинка-цікавинка.

Найдавніший із літописів, що дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкурі. Він названий Лаврентіївським, за ім’ям монаха-переписувача Лаврентія. Як і багато інших, цей літопис відображає більш давні тексти. Зокрема до нього входить пам’ятка  вітчизняного літопису «Повість минулих літ», написана на початку ХІІ століття. Автором « Повісті» був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор Літописець ( близько 1050 – 1114 рр.). Його ми по праву можемо вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

Преподобний Нестор – киянин. Юнаком ( у сімнадцять років) прийшов до Києво-Печерської обителі та прийняв постриг. Він глибоко цінував істинне знання, з’єднане зі смиренністю та каяттям. У монастирі він виконував обов’язки літописця. З 1073 р. — чернець Києво-Печерського монастиря. Всесвітню славу Нестору принесла його участь у літописанні Київської Русі. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ». Її написання, безперечно, було справою життя Нестора. Патріот Руської землі, Нестор обстоював її політичну єдність, виступав проти  міжкнязівських чвар. Історію Русі розглядав як частину історії людства.

Преподобний Нестор працював до останнього дня свого життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

Українською православною Церквою встановлений орден «Преподобного Нестора Літописця».

9 листопада православна церква вшановує пам'ять святого преподобного  Нестора Літописця.

Цього дня від 1997 року Україна святкує День української писемності.

VІІІ.  Підведення підсумків

  – Чому саме 9 листопада відзначають День української писемності?

Тепер ви напевно зможете дати правильну відповідь.

 Гра «Закінчи речення»

• Сьогодні на уроці я дізнався...
• Мені цікаво було...
• Я вчився...

   ІХ.Інформація про домашнє завдання

 Читати, відповідати на запитання ( с. 42 )