Урок літературного читання

Урок літературного читання 4 клас № 60

Тема.Тарас Григорович Шевченко«Вітер віє-повіває...», «Вітер з гаєм розмовляє...»

Мета: поглиблювати знання учнів про творчість  видатного поета, художника Тараса Григоровича Шевченка; продовжувати вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів, уміння добирати потрібну інтонацію під час читання; працювати над розвитком зв'язного  мовлення учнів, образного мислення, творчої уяви; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

1.                ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Продзвенів дзвінок.
Ми розпочинаємо наш урок.
Допитливі в класі всі  діти
Про все хочуть знати на світі.
З добрим ранком!
Розпочато день.
Першим ділом проженемо лінь.
На уроках не нудьгуймо,
А працюймо і читаймо!

2.             МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.               Прочитайте слова на одному мовному видиху:

            Сосна, береза, калина, дуб, липа.

            Ромашка, дзвіночок, кульбаба, конвалія, троянда.

            Читати, рахувати, думати, вірш, малювати.

2.Складіть слова, букви яких”порозбігалися”.

К      Ю              Г                                        І                               

Р                                         Н            Л                            К

              О        Т                    И                                           А

                               В                                       Т

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.               Виразне читання оповідання Т. Шевченка «Про себе».
2.               Конкурс на краще читання віршів Т.Г.Шевченка

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні  на уроці ми продовжимо ознайомлення з творчістю Т. Г. Шевченка. Поезія поета  стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Тарас Григорович Шевченко для нас — є батьком української поезії.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ознайомлення з віршем Т. Г. Шевченка «Вітер віє-повіває...»

1) Виразне читання вірша вчителем.

—Який настрій у вас переважав коли ви читали вірш?

— Чи сподобався вам  цей вірш ?

— Які картини ви намалювали б прослухавши вірш?

2) Гра «Дощик»

(Діти читають хором.)

- Накрапає дощ (тихо).

- Дощ пускається сильніше (голосніше).

- Злива (голосно).

- Дощ слабшає (тихіше).

- Дощ перестав (читання припиняється).

3) Виразне читання вірша учнями.(сильніші учні)

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Як поет описує вітер?

-  Які кольори використовує?

— З чим порівнює степ?

— Які слова використовує коли  описує кобзаря?

5) Хвилинка цікавинка

— Хто такі кобзарі?

Кобзар — це український народний співець і музикант. Кобзарі були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум. Ще до початку XIX ст. в Україні їх називали Божими людьми або стирцями. Саме завдяки Тарасу Шевченку виконавців героїчного епосу почали називати кобзарями. Ними часто ставали покалічені в боях козаки, які мали музичний хист, або ті, які вже за віком не могли воювати. Кобзарів часто уявляють сліпими, але вони не завжди були сліпі. Автором історичних пісень і дум був народ. Спочатку кобзарі складати думи й історичні пісні про події, учасниками або свідками яких вони були самі. Але з кінця XVIII ст. політичне життя в Україні почато занепадати, царат цілеспрямовано перетворював українські землі на глуху провінцію. Це призвело до уповільнення розвитку культури, зокрема й процесу створення історичних пісень і дум. У цих умовах кобзарі стати переважно виконавцями вже відомих творів. Кобзарі — були особливою кастою в Україні. Ними могли стати люди, які пройшли навчання й посвяту, тобто вони були професійними виконавцями.

6) Робота за ілюстрацією Василя Касіяна «Кобзар».

—  Які кольори  використав художник на картині?

— Який настрій вони створюють і чи передають характер героя?

— Яким ображено Кобзаря ?

— Що  ви бачите зображено на другому плані картини?

— Які відчуття викликає  у вас ця картина?

2.                Фізкультхвилинка

Петрик йшов, йшов, йшов (крокують на місці)

І суницю знайшов. (нахиляються вперед)

З’їв і далі пішов. (імітація рухів, які виконує хлопчик)

Петрик йшов, йшов, йшов

І горішок знайшов.

Підняв і далі пішов.

Петрик йшов, йшов, йшов

І грибочок знайшов.          

Поклав у кошик                 

і додому пішов. (сідають за парти)

3. Опрацювання вірша Тараса Григоровича Шевченка «Вітер з гаєм розмовляє...»

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Які почуття викликає у вас цей вірш?

— Які картини хочеться малювати слухаючи його?

2) Робота в парах.

Читання вірша учнями в парах. Підготовка до виразного читання вірша

3) Виразне читання вірша учнями.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Які картини описані  у вірші?

— Де плавав човен?

— Чому  човен ніхто не спиняє?

— Куди він  поплив ?

— Що з ним трапилося?

5) Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте ілюстрацію до цього вірша.

— Як художник зобразив природу? Які кольори він використав?.

— Який настрій викликають ці кольори?

— Яким рядком з твору ви б підписали ілюстрацію?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— З твором якого автора ви ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Що запам'яталося найбільше?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до виразного читання » (с. 84-85).