Урок 8. Тема: "Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст."

Тема. Урок узагальнення.

Мета: перевірити рівень підготовки учнів з теми відповідно до програмових вимог: рівень теоретичних знань дат, фактів, подій, понять та їх розуміння і використання; перевірити рівень набутих умінь і сформованих навичок; оцінити рівень навчальних досягнень учнів з вивченої теми.

Тип уроку: контролю та перевірки знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Оцінювання та перевірка знань

Виконання завдань:

1. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«…Розвиток сільського господарства українських земель у складі Російської імперії… визначали такі тенденції: домінування в аграрній сфері поміщицького землеволодіння, яке перебувало в кризовому стані; посилення експлуатації селянства, його майнова диференціація; застосування застарілих способів і засобів ведення господарства; поява в аграрному секторі надлишків робочої сили; поступова руйнація натурального господарства та розвиток підприємництва».

Якому періоду були притаманні тенденції в сільському господарстві українських земель, зазначені в документі?

Відповідь: перша половина ХІХ ст.

2. Прочитайте уривок з української народної пісні і дайте відповідь на запитання.

Молотив я в понеділок,

Молотив я у вівторок —

Лишилося снопів сорок.

А в середу докінчив —

День панщини одробив.

Про яку систему кріпосницького господарювання йдеться у цій українській народній пісні?

Відповідь: урочну систему.

3. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу, що одною мовою говорить… Наш народ був колись самостійний, рівнявся в славі з наймогутнішими народами в Європі, мав свою літературну мову, свої власні закони, своїх власних володарів… Через непривітні умови й політичні нещастя, розпався наш великий народ, втратив свою самостійність і прийшов під чужу владу…
Але тепер, коли для всіх блиснуло сонце волі, «пробудився наш український лев і гарне нам ворожить майбутнє. Встаньте, браття, але не до звади й негоди! Будьмо тим, чим бути можемо, будьмо Народом!»

Ким був виданий цей документ і яким роком він може бути датований?

Відповідь: Головна Руська Рада, 1848 р.

4. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«Україна встане зі своєї могили і кликне знову до братів-слов’ян, і почують її поклик, встане Слов’янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні у Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів. І Україна буде незалежною республікою в слов’янськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: «От камінь, відкинений будівничим — а він ліг основою всього».

1) Укажіть назву цитованого документа.

2) Програмовим документом якої організації він є?

3) Назвіть найбільш активних її учасників.

4) Яким вони бачили майбутнє України?

5) У чому вбачали історичне покликання України?

6) У чому полягає історичне значення діяльності цього товариства?

Відповідь:

1) «Книга буття українського народу»

2) «Кирило-Мефодіївське товариство»

3) М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський, М. Гулак, П. Маркович, М. Савич, О. Навроцький, Т. Шевченко та ін.

4) Відродження Української держави з демократичним республіканським устроєм у складі слов’янської федерації; рівноправ’я усіх громадян, національно-культурне відродження.

5) Україні відводилася вирішальна роль в боротьбі за утворення Слов’янської федерації.

6) Це була перша спроба української інтелігенції Наддніпрянської України вдатися до політичної боротьби, вперше була розроблена програма діяльності, зроблено значний внесок у розвиток національно-визвольного руху і національної ідеї.

5. Позначте прізвища діячів українського національного руху — членів Кирило-Мефодіївського товариства (чотири правильні відповіді):

1) Пантелеймон Куліш;

2) Микола Костомаров;

3) Василь Капніст;

4) Микита Муравйов;

5) Іван Орлай;

6) Микола Гулак;

7) Василь Білозерський.

Відповідь: 1), 2), 6), 7).

6. Позначте програмові вимоги Кирило-Мефодіївського товариства (чотири правильні відповіді).

1) Основне гасло — «Свобода, рівність, братерство».

2) Мета — політичне об’єднання слов’ян у федерацію.

3) Кожен слов’янський народ отримує власну державність з республіканською формою правління.

4) Проголошення незалежної Української держави з монархічною формою правління.

5) Викорінення рабства і будь-якого приниження бідних класів.

6) Запровадження справедливого суспільного устрою — общинного соціалізму.

7) Культурне відродження українського народу.

Відповідь: 2), 3), 5), 7).

7. Позначте організації або об’єднання, які виникли на західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії (чотири правильні відповіді).

1) «Руська трійця»;

2) «Товариство греко-католицьких священиків»;

3) Головна руська рада;

4) «Галицько-руська матиця»;

5) Центральна рада народова;

6) Кирило-Мефодіївське товариство;

7) «Руський собор».

Відповідь: 3), 4), 5), 7).

8. Позначте твори, які належать перу Т. Г. Шевченка (чотири правильні відповіді).

1) «Сватання на Гончарівці»;

2) «Назар Стодоля»;

3) «Наталка Полтавка»;

4) «Гайдамаки»;

5) «Тарас Бульба»;

6) «Наймичка»;

7) «Катерина».

Відповідь: 2), 4), 6), 7).

9. Позначте тенденції, які визначали розвиток сільського господарства українських земель у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст. (чотири правильні відповіді).

1) Домінування в аграрній сфері селянських землеволодінь.

2) Перебування поміщицьких господарств у кризовому стані.

3) Послаблення експлуатації селянства.

4) Майнова диференціація селянства.

5) Застосування найновіших способів і засобів ведення господарства.

6) Поява в аграрному секторі надлишку робочої сили.

7) Розвиток підприємництва.

Відповідь: 2), 4), 6), 7).

10. Позначте тенденції, які визначали розвиток промисловості українських земель у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст. (чотири правильні відповіді).

1) Надзвичайно повільне зростання кількості промислових підприємств.

2) Відбувався промисловий переворот.

3) Відсутність нової техніки та технологій.

4) Поступове витіснення мануфактур капіталістичними фабриками.

5) Збільшення ролі праці кріпосних селян.

6) Виникнення нових галузей промисловості.

7) Формування спеціалізації районів на виробництво певної промислової продукції.

Відповідь: 2), 4), 6), 7).

ІІІ . Домашнє завдання

Виконати завдання двом учням-консультантам (див. у темі наступного уроку).