Урок 7. Сучасні концепція та критерії виду

ТЕМА 1. БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Урок 7. Сучасні концепція та  критерії виду

Мета уроку:розглянути поняття біологічного виду; навчити розрізняти представників різних видів за морфологічним критерієм проаналізувати критерії виду (морфологічний, фізіологічний, біохімічний, географічний, екологічний); розвинути навички класифікації для встановлення систематичногоположення організму; навчити аналізувати ступінь подібності та відмінності між представниками різних таксонів;виховувати дбайливе ставлення до біорізноманіття в живій природі.

Обладнання і матеріали: гербарні зразки або зображення конюшини повзучої та конюшини лучної, зображення білої акули та косатки (або інших організмів за вибором учителя).

Базові поняття і терміни: популяція, критерії виду (морфологічний, фізіологічний, біохімічний, географічний, екологічний).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, наукове розуміння природи, здатність застосовувати його в практичній діяльності, здатність до пошуку та засвоєння нових знань, уміння проводити прості дослідження.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Як ви розумієте біологічне поняття «вид»?

2. Чи існує, на вашу думку, єдиний критерій, за яким можна це зробити?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Вид  - основна  систематична  одиниця.

Це  єдиний  таксон  ,який  реально  існує  в  природі.До XVIII ст. дослідники спиралися на уявлення про вид, що було створено ще Аристотелем, який вважав види сукупністю схожих зовнішньо особин. Саме такий підхід застосовувався багатьма біологами, включаючи Карла Ліннея — засновника сучасної систематики.

Для організмів зі статевим розмноженням межу між видами утворює репродуктивна ізоляція — нездатність двох різних видів за схрещування давати плодюче потомство. Нащадки можуть бути, але стерильні.

У безстатевих організмів вид визначити складніше. Для них вид — це сукупність клонів, поєднаних спільною екологічною нішею і тому еволюціонуючих разом, схожим чином. У першу чергу це стосується прокаріотів та багатьох рослин.

Відповідно до сучасного визначення, вид — основна одиниця біологічної систематики живих організмів, група особин зі спільними морфофізіологічними, біохімічними та поведінковими ознаками, здатна до вільного схрещування, яке дає плодючих нащадків у ряду поколінь, поширена у межах певного ареалу і схожим чином змінюється під впливом факторів навколишнього середовища.

2. Критерії виду

Сучасна біологія визначає такі критерії виду:

Морфологічний критерій — подібність зовнішньої та внутрішньої будови організмів. Винятки: види-двійники, статевий диморфізм, мімікрія, альбінізм.

Фізіологічний критерій — подібність усіх процесів життєдіяльності та можливість отримання плодючих нащадків. Винятки: подібність процесів життєдіяльності у різних видів, міжвидові гібриди.

Біохімічний критерій — подібність за хімічним складом живих організмів. Винятки: близькі за біохімічним складом види.

Цитогенетичний критерій — характерний для кожного виду набір хромосом, їх число, розміри та форма. Винятки: подібність будови та кількості хромосом різних видів.

Молекулярно-біологічний критерій — схожість або відмінності у структурі ДНК різних організмів.

Географічний критерій — організми, що мешкають у межах певного ареалу. Винятки: космополіти, збіг ареалів різних видів.

Екологічний критерій — подібність за способом живлення, місцем мешкання, низкою чинників зовнішнього середовища, які є необхідними для існування. Винятки: екологічні ніші різних видів перекриваються.

Критерії тісно пов’язані між собою і визначають якісну характеристику виду.

2.Концепція  виду. Подальший розвиток біології призвів до формування біологічної концепції виду. Ця концепція припускає, що вид — не умовна категорія, яку вигадали люди для зручності, а спільність організмів, що характеризуються генетичною єдністю і спільним походженням. це спільне походження і є причиною зовнішньої схожості організмів одного виду.

Деякі поширені концепції виду

3.Міжнародні  кодекси  біологічної  номенклатури.

Біологі́чна номенклату́ра (лат. Nomenclatura — список імен, назв) — система наукових назв видів та інших таксонів біоти: рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, яка використовується у біологічної класифікації та сприяє уніфікації назв організмів.Величезна різноманітність видів рослин (близько 600 тис.) і тварин (близько 1,5 млн), що існують на Землі, і ще більша — тих, що існували в минулі геологічні епохи вимагає чіткого встановлення їхніх наукових назв. З цією метою, на відміну від різноманітних народних назв, що вживались і в науці, в 17-18 століттях почали застосовувати міжнародну біологічну номенклатуру на основі латинської мовиУтворення й застосування наукових назв регламентуються кодексами (правилами) номенклатури, зокрема:

«Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури» (ICBN),

«Міжнародним кодексом номенклатури культурних рослин» (ICNCP),

«Міжнародним кодексом зоологічної номенклатури» (ICZN) та

«Міжнародним кодексом номенклатури бактерій» (ICNB).

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ.

Що таке вид?

Які критерії виду ви знаєте?

 Які існують способи видоутворення? 

Що  таке  концепція  виду?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.