Урок 8. Практичне заняття. Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння

Тема уроку: Практичне заняття. Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння.

Мета: актуалізувати знання дев’ятикласників, здобуті під час вивчення теми «Юридична відповідальність», розглянути обставини, що виключають шкід­ ливість (суспільну небезпеку) діяння; удосконалювати навички роботи з різ­ними джерелами інформації; сприяти формуванню позитивної правосвідо­мості учнів;

розвивати вміння та навички застосовувати та пояснювати поняття, працювати у парах, працювати та аналізувати нормативно – правові акти, давати власну оцінку, висловлювати аргументовані судження, моделювати ситуації, узагальнювати та систематизовувати матеріал у схеми, робити висновки;

Тип уроку: практична робота

Основні терміни та поняття: крайня необхідність, необхідна оборона

Обладнання: зошит, підручник, схеми, роздаткові картки, ситуативні задачі, витяги з нормативно – правових актів

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за запитаннями

Що таке юридична відповідальність?

За яких підстав людину можна притягти до юридичної відповідальності?

На вашу думку, за яких обставин особу на законних підставах можна звільнити від юридичної відповідальності?

•      Згідно з Конституцією України, кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань, тому необхідна оборона, уявна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність, фізичний або психічний примус та інші визначені законодавством обставини визнані законом такими, що виключають юридичну відповідальність.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Зараз ми детальніше попрацюємо з поняттями та видами обставин, що виключають злочинність діяння.

Крайня необхідність, це стан, у якому завдання шкоди правоохоронюваним інтересам не є злочином, тобто відбувається усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі, правам цієї людини або інших осіб, які охороняються законом, а також суспільним інтересам або інтересам держави, якщо цю небезпеку в цій обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Крайня необхідність — це випадок зіткнення двох інтересів, що рівною мірою охороняються законом, за якого заради збереження більш важливого інтересу завдається шкода меншому інтересу.

Наприклад, при вчиненні дорожньо-транспортної пригоди виникла обставина, коли необхідно швидко доправити до лікарні особу, яка отримала травму. Водій транспортного засобу, порушуючи правила дорожнього руху, доправляє травмовану особу до лікарні, де їй надається необхідна медична допомога. Фактично в діях водія є склад адміністративного правопорушення, пов’язаний із порушенням правил дорожнього руху, але шкода, яку він завдав, рятуючи здоров’я та життя людини, не могла бути усунена іншими засобами. Завдана шкода — порушення правил дорожнього руху — є менш значною, ніж відвернена — шкода здоров’ю та життю особи.

Крайня необхідність через її правомірність та відсутність складу правопорушення виключає кримінальну, адміністративну, але не цивільно-правову відповідальність. Так, якщо під час транспортування травмованої людини в описаній вище ситуації водій пошкодить якийсь транспортний засіб, він буде зобов’язаний компенсувати завдані збитки.

Конституція України містить положення про те, що «кожний має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань». Реалізацією цієї конституційної норми є право на необхідну оборону.

Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту від суспільно небезпечного посягання. Закон передбачає, що при цьому може бути завдана шкода тому, хто посягає на права та інтереси особи або держави, що охороняються. Проте ця шкода не може перевищувати меж оборони, необхідної і достатньої для негайного відвернення або припинення посягання.

Право на необхідну оборону є природним і невідчужуваним, а також абсолютним правом людини. Кожний громадянин має право на необхідну оборону незалежно від можливості звернутися по допомогу до органів влади або посадових осіб для відвернення або припинення посягання.

IV. Практична робота

План уроку

1. Встановлення відповідності між назвою обставин, що включає юридичну відповідальність, та прикладом ситуації, що її ілюструє.
2. Аналіз видів обставин.
3. Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння.

Завдання на розвиток інформаційно – логічної компетентності

1. Установіть відповідність між назвою обставини, що виключає юридичну відповідальність, та прикладом ситуації, що її ілюструє, користуючись текстами статей Кримінального кодексу України, вміщених у додатках до підручника.

2. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне та відмінне.

3. Заповніть таблицю, спираючись на текст статей Кримінального кодексу України, вміщених у додатках до підручника, та використовуючи матеріали інформаційних інтернет-ресурсів.

ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЮРИДИЧНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

V. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Визначити вид правопорушення та юридичної відповідальності та можливі обставини при яких даний випадок може виключати юридичну відповідальність.

Юридичний практикум

Визначити вид обставини та аргументувати свою відповідь(роздатковий матеріал, індивідуальне опрацювання або робота у парах).

1.               Автолюбитель повертався додому з полювання на власній автомашині з причепом. Дорога далека, і коли стемніло, він зупинився для відпочинку. Однак одразу до нього під’їхала вантажівка, з якої вийшли троє молодиків і без жодного слова прострелили колеса автомобіля мисливця. Після цього вони почали брати речі з причепу. Власник автомобіля не розгубився — відкрив прицільний вогонь по грабіжниках з мисливського карабіна, убивши одного й тяжко поранивши іншого. Поранений і його спільник поспіхом від’їхали на вантажівці, але невдовзі були затримані міліцією.
2.               Водій машини, що зупинилася, відмовляється відвезти їх до лікарні, тому друзі тих, хто постраждав, силоміць забирають автомашину. Завдяки їхній оперативності поранених урятовано.
3.               На охоронця банку зненацька напали грабіжники, уда­рили й зв’язали. Поки він був зв’язаний, злочинці винесли гроші із сховища.
4.               Громадянин Ковальов Г.(18 років) та громадянин Опанасенко В. (24 роки ) заблукали у лісі .У них закінчились продукти харчування, їм загрожувала голодна смерть. Щоб прохарчуватися , вони вбили оленя, полювання на якого було заборонено.
5.               Громадяни Гирило С., Кульбаба В., Самойлов Р. навчались на 2 курсі медичного університету. Гирило С займався у спортивній секції і завжди вихвалявся. Що він нікого не боїться. Кульбаба В., Самойлов Р. зі своїми друзями вирішили провчити Гирило С. Близько 22.00 вони зустріли Гирило С. у темному , безлюдному місці й почали вимагати гроші та мобільний телефон. При цьому Кульбаба В. підійшов ззаду і схопив хлопця за шию. Гирило С. , використовуючи технічний прийом , звільнився , але Кульбаба при падінні вдарився головою об камінь і від одержаної  черепно-мозкової травми  через три дні помер у лікарні.
6.               Громадяни Козис В та Усик М. ввечері гуляли селом. Проходячи біля закритого магазину . вони побачили спалах усередині а потім полум’я. Почалась пожежа. Хлопці знали що пожежна машина є лише в райцентрі за 50 км від села. Вони розбили вікно, та використовуючи підручні засоби загасили пожежу. При цьому пошкодили касовий апарат та комп’ютер.
7.               У переповненого людьми автобуса відмовили гальма. Водій спрямував машину, що втратила управління, на кіоск і розтрощив його. Пасажири отримали легкі тілесні ушкодження.
8.               Фермер побачив, як двоє чоловіків, погрожуючи ножами, намагаються заволодіти трактором, вистрілив із рушниці. Нападники отримали поранення.
9.               Чоловік намагався вихопити у жінки сумочку, вона витягнула зброю, вдарила його, скрутила нападнику руку та доставили в районний відділ поліції. Як виявилось жінка була поліцейським, та поверталась ввечері з чергування.
10.          Льотчик-випробувач виконував випробувальний політ, внаслідок якого літак був зруйнований.

VI. Підбиття підсумків. Оцінювання учнів.

Згідно з Конституцією України, кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Тому необхідна оборона, уявна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність та інші визначені законодавством обставини визнані законом такими, що виключають юридичну відповідальність.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника (пар. №8, ст. 52-55).

2. Повторити І та ІІ розділи пар. 1-7 (для підг. до к.р.)

Витяги з нормативно – правових актів.

Із Кримінального кодексу України

Стаття 36. Необхідна оборона

1. Необхідною обороною визнаються дії, учинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

2. Кожна особа має право на необхідну оборону, незалеж­но від можливості уникнути суспільно небезпечного пося­гання, або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади... (...)

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. (... )

Із Кримінального кодексу України

Стаття 37. Уявна оборона

1. Уявною обороною визнаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення. (... )

4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.

Із Кримінального кодексу України

Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин

1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи. (... )

Із Кримінального кодексу України

Стаття 39. Крайня необхідність

1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронним інтере­сам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпе­ки, що безпосередньо загрожує особі чи охороненим законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. (...)

Із Кримінального кодексу України

Стаття 40. Фізичний або психічний примус

1. Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

2. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

Із Кримінального кодексу України

Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження. (... )

4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпо­рядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. (... )

Із Кримінального кодексу України

Стаття 42. Діяння, пов’язане з ризиком

1. Не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке запо­діяло шкоду правоохоронним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення знач­ної суспільно корисної мети.

2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронним інтересам. (... )

Із Цивільного кодексу України

Стаття 1171. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності

1. Шкода, завдана особі у зв’язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала. Особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред’явити зворотну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла.

2. Ураховуючи обставини, за яких було завдано шкоду у ста­ні крайньої необхідності, суд може покласти обов’язок її відшкодування на особу, в інтересах якої діяла особа, яка завда­ла шкоди, або зобов’язати кожного з них відшкодувати шкоду в певній частці або звільнити їх від відшкодування шкоди частково або в повному обсязі.

Із Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Із Кодексу законів про працю України

Стаття 130. Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо - господарського ризику, (... ) і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.