Урок, 9 клас "Мовний практикум. Повторення"

Українська мова. 9 клас.

Морфологія. Орфографія. Іменник. Прикметник

(повторення). Мовний практикум

  Розглянути таблиці. Самостійно дібрати приклади.

ПОВНОЗНАЧНІ (САМОСТІЙНІ) ЧАСТИНИ МОВИ

Прочитати речення. Яиким частинами мови є виділені слова?

А люблю я тільки вільних, тільки вільні мусять жити. (Б.Грінченко.) Ох, не повчайте молодих! Нехай побудуть молодими. (Л.Костенко.) Від спраги на славу у юних зіниці горять. (Б.Олійник.) Дало посіяне жнива. (Олександр Олесь.) О, це осіннє журавлине “кру!” (Б.Олійник.) Тільки неба хмарний темний кужіль чув нудне і коротеньке — плі! (Є.Плужник.)

Правопис відмінкових закінчень іменників.

Переписати, ставлячи подані в дужках іменники в формі орудного відмінка однини. Вмотивувати написання відмінкових закінчень іменників І відміни.

І. Луна віків над Лавровою (пуща). (Б.Олійник.) Пущі вікові і перелоги (пісня) вливаються в серця. (Д.Луценко.) Ловлю (душа) щасну мить натхнення. (Г.Коваль.) У нашій оселі свято птахом під (стеля) в’ється. (Н.Пукас.) (Брехня) не врятується планета, з цим лиш безчесний може сперечатись. (В.Раєвський.) Непомітно стаєш оборонною (вежа). (І.Мироненко.) Ти (зоря) згори і хоч мить — посвіти! (Б.Олійник.)

Замінити узгоджені означення-прикметники неузгодженими означеннями, вираженими іменниками І відміни у формі родового відмінка однини з прийменником чи без нього.

Журнальна сторінка; тижневі враження; кобзарева пісня; народна мудрість; бурштинове намисто; барвінковий вінок; львівські майдани; харківські вулиці; київське населення; кримські ландшафти; паризькі парфуми; лондонські музеї; піщаний насип; університетське приміщення; магазинна вітрина; чайна реклама; жанрова криза.

Подані іменники поставити у формі родового відмінка однини. Позначити в словах наголос.

Голосіїв, Тернопіль, Дністер, Дунай, Світязь, Тетерев, Донбас, понеділок, землетрус, мороз, десяток, роман, вальс, процент, колектив, сир, метрополітен, універмаг, гараж, курінь, байрак, очерет, хор, мед, хліб.

Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити іменники другої відміни, пояснити написання відмінкових закінчень.

І. Без вітр… й пір’їна ва…ко л..жатиме. Поганий той коваль, який утікає від дим.. . Без мороз… жодного року не буває. Не сподівайся з жука мед.. їсти. З одного камен.. мур не зведеш. З піск… батога не спл..теш. Від міцного оцт… й посуд тріска..ться. Коли корм.. мало, то й теля багато з’їдає. Сип, жінко, більше перц…: нехай хоч раз в житті буде гірко.
Народна творчість.

Подані іменники поставити у формі орудного відмінка однини. Обгрунтувати написання відмінкових закінчень.

Директор, гончар, секретар, долар, грибовар, грейдер, каменяр, пісняр, інвентар, базар, професор, пасажир, лікар, козир, тесляр, гектар, еклер.

Словник.
Грейдер — землерийна машина.
Еклер — заварне тістечко.

Подані іменники поставити у формі кличного відмінка. Два-три слова у ролі звертання увести до самостійно складених речень.

Київ, Харків, Довбуш, Петро, Степан, батько, брат, Глібов, сокіл, школяр, кобзар.

Прочитати. Вказати іменники третьої відміни, визначити відмінок кожного.

І. На ясні зорі й тихі води хай не лягає каламуть. (О.Підсуха.) Світ повниться любов’ю. (Н.Поклад.) Матір’ю безмірного добра стала ти, Черкащино, для мене. (Д.Луценко.) Душа самотності не зна і з радістю прощатися не хоче. (Г.Коваль.) Слався, вірність любові, її чистота, слався, ніжності повінь, що все прибуває. (Є Гуцало.)

Переписати, додавши замість крапок закінчення орудного відмінка. Обгрунтувати наявність або відсутність подовження приголосних.

І. Є звичайні слова, є слова-самоцвіти, ними думка жива, наче зав’яз.. квіти. (А.Коляновський.) З любов.., гнівом, правдою між нас живе і вічно житиме Тарас. (Д.Луценко.) Обличчя відсвічувало українською лагідніст.. й шляхетніст.. . (І.Борозна.) Переписати, подані в дужках іменники ставлячи в форму кличного відмінка.

О (пам’ять) моя, безсмертна руто! Як буйно проростає півзабуте! (Н.Тихий.) (Темінь), пощезай, де він, мій рідний край, мій русокосий рай? (В.Стус.) (Любов), де ми будем жити? Мабуть, в отому курені, де стіни зведено з блакиті, а долом — простори земні. (Є.Гуцало.)

Переписати, вставляючи пропущені букви. Вказати іменники четвертої відміни, визначити відмінок і число кожного.

Нехай мій дух в з..мній юдолі не знижується до звірят. З Твоєї пр..святої волі нехай вовіки буде свят! (П.Куліш.) Здавалось, що мож..ш сузір’я Т..ляти догнати і сузір’я Т..ляти загнати до себе у двір. (Є.Гуцало.) Лев зм..лосердився — мовчить, бо у щ..няти якого розуму п..тати? (Л.Глібов.)

Словник.   Юдоль (заст.) — місце, де страждають, мучаться, терплять нестатки; життя з його турботами й печалями.

Переписати прислів’я, вставляючи пропущені слова. Визначити відмінки іменників четвертої відміни, обгрунтувати написання їх відмінкових закінчень.

Найбільший осел передасть …. небагато мудрості. Забули воли, як … були. Як квочка з … , так мати з … . Гарно, як … в мішку. У того сало буде, хто … годує. Свині не до …, як її смалять. Такий убогий, що й … нічим з запічка виманити.

Для довідок. Осляті. Телятами. Курчам, дитям. Поросяті. Порося. Поросят. Кошеняти.

Подані словосполучення ввести до самостійно складених речень так, що вони відповідали на питання непрямих відмінків.

Тріо з сопрано; кашне бордо; кольє для декольте; макраме беж; манто з шимпанзе; галіфе кольору хакі.

 Правопис відмінкових закінчень прикметників.

До іменників пісня, степ, серце, простори дібрати прикметники-означення. Поставивши утворені словосполучення в непрямих вдімінках, увести їх до самостійно складених речень.

Попереджувальний диктант. Визначити відмінки прикметників, виділити їх відмінкові закінчення. Визначити групу кожного прикметника.

А соловейко троянді вродливій так любо співав. (Леся Українка.) Гори співають в лазурі ген у морській далині. (А.Малишко.) Синім вершником вечір за вікном проліта. (В.Сосюра.) За блакитним небокраєм громовиця даленіє. (Л.Дмитерко.) В шумі теплих трав, сяйві тихих рік прилетять журавлі на Вкраїну. (В.Сосюра.)

Провідміняти подані словосполучення (усно).

Жовтолистий гай. Торішній лист. Жовтолиций юнак.

Подані описові словосполучення замінити відповідними словосполу ченнями, що включають прикметники. Визначити групу кожного з прикметників. Утворені словосполучення поставити у формі родового відмінка однини.

Пісня з України; кетяги калини; хвиля Дніпра; слово правди; порада товариша; рішення брата; мати учня; дівчина з русою косою; чоловік з високим чолом.

Подані словосполучення поставити у форму орудного відмінка однини. Обгрунтувати написання відмінкових закінчень прикметників та іменників. Які з поданих словосполучень є фразеологізмами? Розкрити їх значення.

Стрімка круча; квітуча груша; солодка вишня; духмяна алича; гаряча вдача; заяча (чорнильна) душа; ведмежа послуга; непроста задача; найсмачніша їжа; найгарячіша каша; найтяжча ноша, найулюбленіша пісня, найвища вежа.

Самостійна робота. Переписати, уставляючи на місці крапок пропущені букви.

На колимськ..м морозі калина зацвітає рудими слізьми. (В.Стус.) В дзвінк..й осінн..й тиші кришталев..й давай удвох постоїм, як дерева. (Є.Гуцало.) Огні засвітились червоно в далек..м небесн..м гаю. (В.Сосюра.) Чисте повітря було напоєне терпк..ю вранішнь..ю свіжістю. (О.Гончар.) Ніч вдалась чорнолиц..ю, ніч удалась чорнобров..ю, і зірки, наче роси, у неї тремтять на бровах. (Є.Гуцало.) В краю далек..м і сувор..м стоїть красунь — кремезн..й дуб. (В.Бичко.)