Український правопис

Тема.  Нова редакція українського правопису: суттєві зміни та доповнення. 9 клас

Мета:

- ознайомити учнів зі змінами в новій редакції  українського правопису, допомогти їм  засвоїти основні зміни в правописі слів, сприйняти варіантність окремих норм нового правопису;  формуванню правописних умінь і навичок, розвитку логічного мислення, пам’яті;

 - формувати предметні компетентності: систематизувати та узагальнити знання учнів про графіку та орфографію як підсистеми правопису, їх ознаки та особливості; збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; розвивати  логічне  мислення, увагу, пам’ять;

- формувати ключові компетентності: спілкування державною мовою, володіти всіма видами мовленнєвої діяльності;

- формувати навички роботи в групі, співпрацювати з іншими на результат;

- виховувати любов до мови.

Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування умінь і навичок

Обладнання: мультимедійна презентація, мініпосібник « 20 найбільших новацій Українського правопису 2019 року у мнемофразах», зошити, тести,  «Ромашка очікувань»

 Епіграфи:                                                       На все впливає мови чистота:

                                                                          Зір глибшає, і кращають уста;

                                                                          Стає точнішим слух, а думка гнеться,

                                                                           Як вітром розколихані жита.

                                                                                                        Д. Павличко

 

                                                                            Якби ви вчились так, як треба,

                                                                           То й мудрість би була своя…

                                                                                                       Тарас Шевченко

 

Перебіг уроку

І. Етап мотивації

1. Створення сприятливої атмосфери. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Учитель розповідає притчу «Зерна кави».

Одного разу до батька прийшла дочка і скаржиться: «Батьку, я втомилася долати труднощі та розв’язувати проблеми. Я  увесь час пливу проти течії. Я виснажена й  у мене більше нема сил. Що мені робити?»  Батько ж замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою. В одну вкинув моркву, у другу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку кави. «Що змінилося?» – запитав він свою дочку. « Яйце й морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді», - відповіла вона.  «Ні, доню моя, це лише на перший погляд так… Подивися – тверда морква в окропі стала м’якою та вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однаково несприятливих умов. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють».  «А кава?» - запитала донечка. « Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні та змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій, відповів батько: – Ось так і в людей.  Є особливі люди, які не змінюються через обставини – вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації»…

 Отже, бажаю вам, дорогі  учні, ніколи не підлаштовуватися під обставини, а перетворювати їх на щось нове та прекрасне. Сьогодні  ви здобудемо  для себе нові знання, які збагатять вас духовно.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду

«Мозковий штурм»

Розв’язування життєвої задачі « Чи досягає успіху той, хто помиляється?»

( на матеріалі із книги Джона Кессіда про історію молодого жонглера).

« В одного  молодого жонглера ніяк не виходив номер із кульками. Від цього він цілий день ходив засмучений. Аж ось на арену цирку вийшов досвідчений майстер. Взявши кульки в руки, він майстерно жонглював ними. Та раптом одна за одною кульки почали падати на підлогу. Як? Великий майстер упускає кульки?!?  Маестро помиляється?...»

3. Робота з епіграфами до уроку

ІІ. Етап актуалізації опорних знань

Бесіда про графіку та орфографію як розділи мовознавства

ІІІ. Етап цілепокладання

1. Формування мети і проміжних цілей уроку.
2. Прогнозування змісту та результатів.

      Ми з вами знаходимося на початку важливого шляху, і для того, щоб шлях був успішним, нам потрібно визначити, чого ми очікуємо від роботи на цьому уроці. «Ромашка очікувань». (На дошці прикріплена ромашка. Діти на стікерах пишуть свої очікування і прикріпляють їх до пелюсток ромашки. Свої думки вони починають зі слів:

Я очікую, що…

Я навчуся … 

 Я запам’ятаю…

Я зможу…  )

ІІІ.   Етап цілереалізації

Найбільше та найкоштовніше багатство нашого народу – мова. А від того , як ми володіємо мовою, залежить  наше духовне багатство. Вбити нашу душу, знищити нашу мову намагалися за останні чотири століття 134 рази.  Та наш народ вистояв, не скорився, не зник, а мова, як цілюще джерело, пробивалася  назовні і напувала спраглі душі. Тому кожен із нас повинен прагнути оволодівати скарбами рідної мови, її літературними нормами, плекати її та удосконалювати. А допоможе нам у цьому нова редакція «Українського правопису», бо  досконало знати рідну мову, постійно її вивчати та вправлятися в правописній грамотності – це обов’язок кожного свідомого громадянина України.

Тож нам, друзі, є над чим працювати. А тепер – коротка історична довідка

1. Виступ заздалегідь підготовленого учня

 ( презентація «Український правопис: історія та сучасність»)

      2 . Слово  вчителя про новий правопис і характер змін у ньому (учитель та  учні користуються посібником «20 найбільших новацій Українського правопису 2019 року у мнемофразах »)

     3.Опрацювання змін у написанні слів (учні опрацьовують  теоретичний  матеріал за мнемофразами):

 3.1  Опрацювання орфограми «Написання слів з пів»

Потрібно із трьох варіантів обрати, як правильно написати  «пів/ночі»:

 А. разом – «півночі»,

 Б. окремо – «пів ночі»,

 В. з дефісом – «пів-ночі».

Вправа з ключем

Випишіть слова, що з пів треба писати окремо.

Пів/міста, пів/ніч, пів/місяць, пів/Одеси, пів/квартири, пів/овал, пів/рибини, пів/Америки, пів/оберт, пів/кілограма, пів/аркуш, пів/устриці, пів/Радомишля, пів/захист, пів/класу, пів/ананаса

Ключ. З перших літер виписаних іменників складіть фразеологізм

3.2  Опрацювання орфограми «Правопис іншомовних слів»

Тестові завдання

1. Правильно записано всі слова рядка

А  контрудар, обер-офіцер, ексчемпіон

Б  лейб-медик, мідімода, супермодель

В  мініблок, лжесвідок, псевдо-Фауст

Г  екстраклас, гіпер-маркет, чар-зілля.

2. НЕМАЄ подвоєння в усіх словах рядка

А  Дік(кк)енс, Бет(тт)і, Шерлок(кк)

Б   Марок(кк)о, Бек(кк)і, Бук(кк)інгем

В  Тек(кк)ерей, Сток(кк)гольм, Бісмарк(кк)

Г   Мак(кк)артні, Мак(кк)ензі, Мак(кк)інлі

3. Правильно написано обидва слова рядка

А фойє, ін´єкція

Б  проєкт, Гаїті

В  фаянс, Сойєр

Г  майя, Феєрбах

4. НЕМАЄ помилки в рядку

А  зайти в мережу « Інстаграм»

Б  прочитати у « Фейсбуці»

В  лайкнути у « Твіттері»

Г  пошукати в « Гуглі»

3.3 Фемінітиви в українській мові

Робота в парах

Практичне завдання на утворення фемінітивів.

Утворити фемінітиви від поданих слів :

Лікар___________

Філолог__________

Циркач__________

Водій___________

Журналіст________

Майстер___________

Поет______________

Офіцер_____________

Директор____________

Менеджер____________

Хірург_______________

Адвокат____________

Продавець_____________

Міністр _______________

(Учні обмінюються роботами, зіставляючи відповіді)

Самооцінка

ІV.   Рефлексійно-оцінювальний етап

1. Рефлексійна вправа  біля «Ромашки очікування»

На уроці я навчився…

…не знав, а тепер знаю…

…зрозумів…

 …переконався…

 Треба ще попрацювати…

 Мені (не) сподобалось…

 Найбільш корисним було…

2. Підсумок уроку

V.   Домашнє завдання:

1. Опрацювати мнемофрази

2. Скласти тести до теми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

20 найбільших новацій Українського правопису 2019 року

у мнемофразах

1. Ич, який ти  Ирод! Відлітай ув Ирій!  Відлетів би в Ірій, але ж я не Ірод!
2. Архимандрит - архімандрит, архиєрей - архієрей, архистратиг  -архістратиг та на зустріч з нами встиг?

3.Скільки в нас радостИ й радостІ, гідностИ й гідностІ, кровИ  і кровІ,  щирої  любовИ,  української  незалежностИ!

4. Є у нас прикмета: як  у   ваших прізвищах  суфікс є -ин,  -ін- або  навіть -їн, то писати сміло в  формі родового можна -У  чи  - ОВІ – вибір не один. (ВолошИН – ВолошинУ, ВолошинОВІ).

  5. Не порушуйте правопису! І навіщо нам цей «ТОП»? «ТОП» з числівником – ГАНЬБА! Маємо у нас  - НАЙКРАЩЕ!  Це своє, а не чуже. Мова, друже,  в нас БАГАТША!

6. Якщо слово РОДУ є, пишемо в лапках « Фейсбук». Якщо ж слово це тікає,  твітер, ґуґл –  з малої. Знаєш?!?

7. ВИ чи ваш з малої пишем. А  як ввічливо  звернувся  до конкретної особи в документах чи в листах, не забудь, мій друже, Вас пишемо з великої.

8. Друже мій, запам’ятай, як узгоджувать слова із числівником ТРИ, ДВА, а також ЧОТИРИ. Маєш ти поставити форму слова в множині.  Вийде ТРАКТОР, бо ОДИН а ДВА – ТРИ вже ТРАКТОРИ!

9. Маєм новий розділовий! Знак цей –  СКІСНА РИСКА. В офіційно-діловому або  ж в науковому  він займає місце між усіма однорідними чи близькими значеннями. Знак єднальний,  розділовий і навіть графічний.

( Системність / несистемність мовних явищ;  у 2024/2025 навчальному році; п/в (поштове відділення), р/р (розрахунковий рахунок)).

10. Компоненти пам’ятай! І слова непохідні, а також і похідні з НИМИ пиши РАЗОМ!

Абро-, авіа-, авто- (‘само’, ‘автоматичний’), агро-, аеро , аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро , дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно, євро, зоо, ізо, кібер, мета, метео, моно , мото-, нарко-, нео-, онко, палео, пан, пара, поп, прес, псевдо, соціо, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно-; іно- (іншо-, інако-), лже- та ін., а також архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро, міні, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш; анти, віце, екс, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-.

11. Це коротке слово «ПІВ» значить «ПОЛОВИНА». І пиши його з словами так, як і годиться.  Якщо  в слові ПОЛОВИНА, тобто є частина, ти пиши його ОКРЕМО В ФОРМІ РОДОВОГО.  Якщо  ж слово є єдине і нема частини, МАЄ ФОРМУ НАЗИВНОГО , ти писати  його РАЗОМ  мусиш  неодмінно.

(Пів години, пів літра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями; пів Європи, пів Києва, пів України; 

 півмісяць, півоберт, півовал, півострів).

12. Друже мій! Ти розрізняй, як писати дво-/двох-, три-/трьох-, чотири-/чотирьох. Маємо в словах числівник й інколи  іменник -  пишемо двох-, трьох-, чотирьох-, решта лиш дво-, три-, чотири- будемо писати.

(Двохсотий, трьохтисячний, чотирьохмільйонний, чотирьохмільярдний; двохсотріччя, трьохсотріччя, чотирьохсотріччя; двоактний, двоокис, двоокисень, двооксид, двоопуклий, двоосьовий, триатомний).

13. Знайшли ми слово «госпіс», а з ним іще «свящеННик», бо був проЄкт  цей вдалий й  проЄкція пряма.

14. Тепер пишемо ми так: Ігорю (кл. в.), Ігорьович; Олеже (поряд із Олегу – кл. в.). Сьомий, кличний  це відмінок, що існує лиш в латині, грецькій та санскритській, а  також у нашій мові, мові українській.  Знай також і хабаря, хабарем; ситра, ситром; Ізабелі, Етелі, Жізелі, Ніколі, Сесілі, Руфі  і Зейнабі.

15. А чи був ти у містах: Лондоні, Парижі, Амстердамі, Гомелі, а чи в Ліверпулі? Маєш право в однині в формі родового  ти писати -У чи -Ю,  а також  і  -А чи  -Я.

16. Надавати форм  словам зменшено-пестливих – наша сила й  особливість. Навіть «воріженьки» є у нашім Гімні. Тож  ворожі білоруські й російські імена «перекладаймо» УКРАЇНСЬКИМИ ! 

17. Не забудьмо іншомовних в нашій мові слів. Тепер пишемо також через Ґ і через  Г ось такі слова: Верґілій, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґуллівер.   Через Т: анатема, дитирамб, етер, катедра, міт, мітологія, Атени, Демостен , поряд із формами через Ф (дифірамб, ефір, міф, Афіни, Демосфен). Через АВ: авдієнція, авдиторія, лавреат, павза, фавна, поряд із формами через АУ (пауза, фауна).

18. Без вставного звуку [Й] пишемо тепер слова: фоє, Феєрбах, Гоя, Савоя, Рамбує, Шантії, Хаям, а згубили звук  свій [К] Дікенс,  Текерей.

19. Всі російські прізвища із кінцевим -ОЙ, тепер пишем українською, як і слово БИЙ. Матимемо БосИЙ   від  слова «БосОЙ».  Зберегли лиш -ОЙ у слові «ТолстОЙ».

20. А арабські, перські, тюркські імена з компонентами, що вказують на родинні вузи, соціальний стан, а ніяк не прізвище,  слід писати правильно: лиш через дефіс.  (Гасан-огли, Мамед-заде, Фікрет-кизи, Мехмед-бей. Багірзаде, Турсунзаде, Керогли ) 

Нашу рідну українську намагались вбити за останнії  століття сто тридцять чотири рази. А ми вистояли, перемогли й перемагатимемо, бо маємо силу хоробрости, мужности й любови.

 

 

 

Додаток 2

Фаховий інтенсив «До впровадження нового українського правопису – нові підходи».

Чи відомо вам, що…

*2 травня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 437 «Питання українського правопису», якою схвалено нову редакцію «Українського правопису».

 

*Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Склад комісії затверджений розпорядженням КМУ від 17 червня 2015 р. № 416.

*У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, окремих громадян.

*3 червня 2019 року фінальний текст нової редакції «Українського правопису» було опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук.

*З цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення.

*Відповідно до постанови КМУ від 22 травня 2019 року №4373 в діловодстві, освітній діяльності необхідно використовувати нову редакцію Українського правопису.

* Наказом МОНУ №1033 від 28.07.2019 року «Про впровадження нової редакції Українського правопису» Державній науковій установі «Інститут модернізації змісту освіти» доручено забезпечити організацію розроблення методичних посібників із застосування Українського правопису в редакції 2019 року для вчителів закладів загальної середньої освіти, учасників освітнього процесу.

*МОН рекомендувало використовувати нову редакцію на уроках, але під час оцінювання орфографічних завдань не вважати за помилку вживання лексем обох форм. Окрім того, запропоновано попередньо обговорити зміни на засіданнях методичних об’єднань учителів-предметників.

*Варто зазначити, що норми нового Українського правопису в тестах зовнішнього незалежного оцінювання не будуть предметом перевірки щонайменше 5 найближчих років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Історичний інтенсив

А чи знаєте ви, що…

*Мова — запорука тривкої ідентичності нації, основа її етнокультурної цілісності. Однією з найсуттєвіших ознак такої цілісності є функціонування в різних суспільних сферах літературної мови, яка має кодифікований правопис.

*Правописна кодифікація мови завжди вписана в соціолінгвістичний контекст. Коли разом з тоталітарним періодом нашої історії відійшов у минуле адміністративний контроль над дотриманням правописних стандартів, ціла низка засобів масової інформації, видавництв, освітніх закладів і т. ін. стали користуватися орфографічними правилами, відмінними від офіційних. Це дезорієнтує широке коло користувачів української мови, спричиняє непевність у власній мовній компетенції, перешкоджає розширенню суспільних функцій української мови і врешті розхитує мовну норму.

*Завдяки сучасним ЗМІ сьогодні маємо змогу почути усне українське слово не тільки з різних куточків України, а й з усього світу. Чуємо розмаїття акцентів, вимов, інтонацій, бо це усне українське мовлення з його природними територіальними, соціальними, віковими особливостями.

*На противагу некодифікованому усному мовленню, правопис — це еталон писемної літературної мови, яка, за слушним спостереженням Юрія Шевельова, є штучним витвором високорозвиненого суспільства, а не відтворенням почутого «з уст народу».

*Правопис складається з трьох підсистем: графіки (букв, якими позначають найтиповіші звуки), орфографії (закономірностей поєднання букв для передавання на письмі звукового образу української мови) і пунктуації (розділових знаків, за допомогою яких позначають змістове й інтонаційне членування висловленої думки). Кожна з цих підсистем, як і кожний з розділів правопису, мають свою історію.

* Українська графіка бере початок від старослов’янського письма.

*З розвитком нової української літературної мови, яку пов’язують з виходом у світ «Енеїди» Івана Котляревського, письменники, які писали живою українською мовою, шукали засобів передавати справжнє звучання слів, а не йти за їхнім давнім традиційним написанням.

* У 1876 році російський імператор Олександр ІІ ухвалив акт, згідно з яким українська графіка опинилася під забороною. Українські тексти, навіть дозволені урядовою цензурою, слід було друкувати з використанням російської абетки. Після скасування цієї заборони в 1907 — 1909 роках вийшов друком знаменитий словник української мови за редакцією Бориса Грінченка, у якому застосовано принцип фонетичного українського правопису.

*У 1918 році опубліковано проєкт офіційного українського правописного кодексу, запропонований професором Іваном Огієнком, у доопрацюванні якого згодом узяли участь академік Агатангел Кримський і професор Євген Тимченко. У 1919 році цей проєкт був виданий під назвою «Головніші правила українського правопису». Цього ж року спільне зібрання Української академії наук схвалило «Найголовніші правила українського правопису» — перший в історії України офіційний загальнодержавний правописний кодекс.

*У 1925 році уряд УСРР створив при Народному комісаріаті освіти Державну комісію для впорядкування українського правопису, а в 1927 році за наслідками роботи Всеукраїнської правописної конференції, що відбулася в Харкові, комісія підготувала проєкт всеукраїнського правопису, в опрацюванні якого взяли участь мовознавці з Наддніпрянщини й західноукраїнських земель. Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», затвердив нарком освіти УСРР Микола Скрипник. Та вже за кілька років після згортання політики «українізації» й самогубства Миколи Скрипника за вказівкою влади до «харківського» правопису внесли суттєві зміни, скасувавши низку його норм як націоналістичних і таких, що «покликані штучно відірвати українську мову від великої братньої російської».

 *У 1933 році Народний комісаріат освіти УСРР схвалив інший правопис, який з незначними змінами й доповненнями (упродовж 1930-х рр., 1946 р., 1960 р.) діяв до 1989 року. З алфавіту було свавільно вилучено букву ґ, що вплинуло на функціонування графічної й фонетичної систем мови. Репресований «харківський» правопис з деякими змінами й доповненнями залишався чинним на західноукраїнських землях поза Українською РСР і в переважній частині української діаспори.

*У 1989 році затверджено і в 1990 році опубліковано нову редакцію Українського правопису, у якій поновлено букву ґ, уточнено й доповнено окремі правописні норми.

*У 2015–2018 роках Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли фахівці мовознавчих установ Національної академії наук України та представники закладів вищої освіти з різних регіонів України, розробила проєкт нової редакції Українського правопису. Після громадського обговорення його схвалено на спільному засіданні Президії Національної академії наук України та Колегії Міністерства освіти і науки України 24 жовтня 2018 року.

*Сучасна редакція Українського правопису повертає до життя деякі особливості правопису 1928 року, які є частиною української орфографічної традиції і поновлення яких має сучасне наукове підґрунтя.

*У сучасній редакції Українського правопису збережено підхід до мови як до знакової системи й суспільного явища. Правописна норма, з одного боку, ґрунтується на тісних зв’язках елементів сучасної мовної системи, що відображається на письмі, а з другого боку, — на дотриманні мовної традиції і на залежності від неї.

 *Сучасна українська мова — відкрита й динамічна. Змінюється словник, з’являються нові терміни в різних сферах суспільної комунікації, виникає потреба адаптації загальних і власних назв до раніше сформульованих орфографічних правил. Для чого переглядати ці правила? Для того щоб відреагувати на зміни в сучасній мовно-писемній практиці, визначити правила написання нових запозичених слів, нових власних назв, усунути застарілі формулювання та спростити й, де це можливо, уніфікувати орфографічні норми.

 

*Реагуючи на виклики мовної практики, сучасна редакція правопису розширила межі використання орфографічних варіантів. Кожний історичний період розвитку мови має свою варіантну динаміку. Пропонуючи в новій редакції правопису низку орфографічних варіантів, кодифікатори виходили з того, що варіативність — це органічна частина правописного кодексу і тією чи іншою мірою вона притаманна кожній мові на різних етапах її історичного розвитку. Відповідь на те, який з варіантів залишиться в минулому, зможе дати лише майбутнє.

 

Нова редакція правопису є кроком до розв’язання цього завдання з позицій історичної й етнографічної соборності української мови й української нації.