Інтегрований урок:
План-конспект уроку
української літератури в
7 класі, проведеного
вчителем Яковенко В.В.
Харків
Мета н.: ознайомити учнів з біографією А.Малишка, його творчістю, допомогти усвідомити ідейно-художні особливо-сті твору;
в.: виховувати любов до матері, до Батьківщини, при-щеплювати повагу до традицій народу;
р.: розвивати навички виразного читання ліричного твору, його аналізу, висловлення своєї думки щодо прочита-ного; розвивати почуття благородства, доброти, ніжності.
Тип: вивчення нової теми.
Обладнання: комп’ютер, диск з записами пісень А.Малиш-ка, краєвидів його батьківщини, рушники, набір фотоілю-страцій, виставка книг.
1.Організація класу.
2.Мотивація навчальної діяльності:
а) бесіда:
б) повідомлення теми і мети уроку.
3. Робота над темою.
А) проблемне питання уроку:
Чому пісням А.Малишка судилося довге життя?
Б) слово вчителя про життя і творчість А.Малишка.
Народився 14 листопада 1912 року в бідній сім’ї шевця в с.Обухові на Київщині. На околиці тулилося кілька хаток-мазанок, у яких ночували мандрівні співці, збиралися на свої ради, визначалися, чи може колишній поводир ставати майстром. В Обухів на великі ради бандуристів сходилися з різних куточків України. До них часто прибігав і малий Андрійко. Змалку доводилося працювати, допомагати бать-кам.
Після закінчення школи вчився в Київському медичному інституті, але медицина була йому чужою. Тому, поки-нувши навчання, складає іспити до Київського інституту на-родної освіти. Вчителює, служить в армії, працює в редак-ціях газет на Харківщині. Там основним його покликанням була поезія. Під час 2 світової війни (1941 – 1945) був війсь-ковим кореспондентом, про війну знав не з розповідей. Бере участь у Сталінградській битві, визволенні Києва, Праги. Нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора. Дій-шов до Берліну. Побував у США, Канаді. Двічі обирався депутатом Верховної Ради УРСР.
-- А хто ще з письменників обирався депутатом? (Ліна Кос-тенко, Борис Олійник, Іван Драч, Дмитро Павличко)
Помер поет 17 лютого 1970 року. Похований на Байковому кладовищі.
Вперше вагомо заявив про себе в збірнику “Дружба” (1935). Першою самостійною збіркою стала збірка “Батьків-щина” (1936). Щороку видавав 1 – 2 книги. Найвидатніші твори воєнних часів – поема “Прометей”, збірка “Україно моя”. У післявоєнний час порушує морально-етичні проб-леми, намагається осмислити сенс буття (“Полудень віку”, “Дорога під яворами” та інші). А.Малишко отримав 2 най-вищі державні нагороди. Багато віршів покладені на музику Георгієм і Платоном Май бородами, О.Білашем.
Б) довідка вчителя музичного мистецтва про композиторів, виконавців
Майборода Георгій Іларіонович (1913 – 1992), брат П.Майбороди, український композитор; 1952 – 1958 рр. працював у Київській консерваторії; 1967 – 1968 рр. – голо-ва правління Спілки композиторів України; написав 4 опери, 5 симфоній, хори. Нагороджений Шевченківською премією 1963 року.
Майборода Платон Іларіонович (1918 – 1989 рр.), брат Г.Майбороди, український композитор; 1947 – 1950 рр. – викладач консерваторії; пісні (в тому числі “Білі каш-тани”, “Ми підем, де трави похилі”, “Рідна мати моя”), хори, солоспіви. Нагороджений Шевченківською премією 1962 року.
Козловський Іван Семенович (1900 – 1993 рр.), співак (те-нор); соліст Харківського театру опери та балету, Вели-кого театру в Москві; репертуар: понад 50 оперних ролей: Левко, Петро (“Утоплена”, “Наталка-Полтавка” Лисен-ка), Юродивий (“Борис Годунов” Мусоргського), українські народні пісні, та інші. Нагороджений Шевченківською пре-мією 1990 року.
В) слово вчителя літератури
Поезія А.Малишка легка і прозора, дуже мелодійна, бли-зька до народних джерел. Олесь Гончар писав про це: “Ма-буть, від матері та родинного оточення передалося поето-ві глибоке відчуття народної пісні, у цій сфері він був тон-кий знавець і цінитель, саму його творчість не уявити без фольклорних джерел. Малишко, як мені здається, зумів осягнути саму душу народної поезії, внутрішні закони роз-виту, і тому народнопісенна основа в його творчості – не стилізація, не орнаментика, то його власне поетичне мис-лення, органічна поетова образність, що зливається з ху-дожнім розливом образності народної.”
Значення пісні в житті українського народу важко перео-цінити. Пісня супроводжує людину все життя. Вона з нею і в лиху годну, і в годину радості. Вона втішає, розважає, ве-селить, лікує.
Та чи найкраще сказав про пісню А.Малишко на нараді поетів 1958 року: “...пісня входить в духовне єство з молоком матері, вона є не лише першим елементом пізна-вання світу, але й великим законодавцем формування харак-теру людини. згодом людину будуть гартувати середо-вище, труд, боротьба. Але й ті пісні, що співала мати над колискою, ніколи не забудуться. Пісня – то перше джерело критеріїв формування добра і зла, благородних і недобрих пристрастей”.
Поетова любов до пісні була постійною, бо він проник у її найповажніші глибини.
У середовищі письменників ніхто не знав стільки пісень, як Малишко, ніхто не міг їх так співати, як він. З ним за-любки співали у дуеті кращі професійні вокалісти: І.Коз-ловський, Зоя Гайдай, Сергій Козак.
Г) питання до учнів:
-- Що таке пісня?
Д) слово вчителя трудового навчання: бесіда
-- У кого вдома є вишитий рушник?
-- Хто його вишивав?
-- Чи брали ви участь у його вишиванні?
-- Хто з ваших рідних вишиває?
-- Що ви знаєте про рушник?
Рушник – смуга полотна, сама по собі має символічне зна-чення – дороги, захисту, долі. А коли ця смуга ще й має на собі виткані чи вишиті знаки – обереги, захисна сила її посилюється. По всій Україні рушником накривали хліб на столі. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йо-му рушник. Хлібом-сіллю на рушнику зустрічають досі гос-тей. В українській хаті рушники вивішують над образами, портретами родичів, портретом Т.Г.Шевченка. використо-вується в багатьох обрядах, насамперед тих, що пов’язані зі шлюбом і проводами в потойбіччя. Оберіг.
E) словникова робота.
Пояснення слів, записаних на дошці: оберіг, потойбіччя, шлюб, образи.
Є) історія написання.
П.Майборода та режисер Мішурін прибули до місця від-починку поета в Конча-Заспу. Поет погано почувався, але вони вимагали негайно написати нову пісню. А пісня не пи-салася. І тут дзвінок Майбороди:
-- Андрію, в мене вже є мелодія. Хочеш, награю по теле-фону?
Андрій засміявся:
-- Ну що ж, спробуй!
Крім того, вночі у поета склався сам по собі і перший ря-док пісні. Це загальнолюдські слова, які стосуються мате-рів усього світу:
“Рідна мати моя, ти ночей не доспала...”
Коли Платон Майборода награв мелодію, у Малишка вже був другий рядок:
“І водила мене у поля край села”.
І вже за кілька хвилин він продовжував:
“І в дорогу далеку ти мене на зорі виряджала і рушник ви-шиваний на щастя на долю дала”.
Ж) виразне читання поезії вчителем, потім учнями;
З) прослуховування пісні та виконання її в супроводі піаніно, опитування учнів вчителем музичного мистецтва:
-- На які думки навіює вас ця пісня?
-- Чому пісня належить до української класики? - проблемне
-- Яке ваше особисте ставлення до пісні?
И) бесіда:
Й) Назвіть художні образи, які є у вірші, схарактеризуйте їх.
(учні виконують роботу в зошитах)
Образи |
Характеристика |
Художні засоби |
|
|
|
4. Підсумок.
А) бесіда:
Б) розгадайте кросворд.
В) виконання “Пісні про рушник” в музичному супроводі учнями.
5. Коментування оцінок за урок.
6. Домашнє завдання. Вивчити напам’ять “Пісню про руш-ник”.