Урок "Альбер Камю. «Чума». Символіка чуми. Особливості художнього часу і простору, образу автора та жанру «роману-хроніки»"

Конспект уроку світової літератури в 11 класі  з вивченням елементів теорії літератури

Тема. Справді це перемога, чи ні?

 Альбер Камю. «Чума». Символіка чуми. Особливості художнього часу і   простору, образу автора та жанру «роману-хроніки»

Мета: розглянути міфічно багатоплановий образ чуми в романі; обговорити антифашиський і екзистенціальний смисл роману-притчі “Чума”, який наближається до міфу і стає загальнолюдським явищем; розвивати в учнів вміння компаративного аналізу творів світової літератури; активізувати інтелектуальну і пізнавальну діяльність учнів; виховувати інтерес до вивчання філософських поглядів письменників та світового літературного процесу, повагу до майстрів слова.

Тип уроку:  узагальнення вивченого матеріалу.

Форма  уроку:  семінарське заняття

Епіграф:                                                   

“Його стійкий гуманізм вузький і чистий,

суворий і чуттєвий, вів сумнівну у своєму

 результаті битву проти нищівних

 і потворних віянь нашого часу”.

                                                                                                    Жан-Поль Сартр

Оформлення дошки:    портрет, схема, ілюстрації, фото

Словник уроку

ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ – ( лат. існування) літературна течія, в основі якої лежить зосередженість на особі, що залишилася наодинці з буттям. Виникла перед ІІ світовою війною. Характерні риси: суб`єктивізм, індивідуалізм, песимізм, етичне заперечення будь-якого насильства.

ПРИТЧА – твір із чітко вираженою мораллю. З конкретною повчальною ідеєю. Фабула у притчі є розгорнутою алегорією. Багато притч містять біблійні книги, давньоруські збірники. Чудові притчі складав український письменник і філософ Григорій Сковорода. Нового змісту притча набула в сучасній літературі Європи (“Пасажири поїзда” Франца Кафки, “Володар мух” Вільяма Голдінга).

РОМАН-ПРИТЧА – великий за обсягом епічний твір із повчальною ідеєю, насичений моральним або філософським змістом та символістичними образами.

ХРОНІКА – запис історичних подій у хронологічній послідовності.

ФАТАЛЬНІСТЬ – невідворотність подій у світі.

АБСУРД – безглуздя, нісенітниця (одне з основних понять екзистенціалізму).                            

Зміст уроку

             I.      Організаційний момент.

          II.      Актуалізація опорних знань

Учитель. Чому філософія, яку розробляв А. Камю, об’єктивно і суб’єктивно утверджує життя, а один з його найкращих творів присвячено явищу, яке однозначно і безпосередньо асоціюється зі смертю?

Варіант відповіді. “Єдиний спосіб об`єднати людей – це наслати на них чуму”.  А.Камю.

Робота зі схемою на дошці.

    ІІІ. Оголошення теми і мети семінарського заняття

Проблемне запитання : Образ чуми – приреченість людського буття чи віра у можливість єднання людей у боротьбі проти зла?

Учитель. “Образом чуми я хочу передати атмосферу задухи, в якій ми томились, атмосферу загрози її вигнання, в котрій ми жили. Водночас я поширюю його значення на буття в цілому.” А.Камю.

Пошукам сенсу буття присвятив свій роман-притчу А.Камю, що є своєрідним узагальненням екзистенційних поглядів письменника. Existentia з латини – існування, тому не дивно, що носії цього філософського напряму, а серед них і А.Камю, зосереджують свою увагу на існуванні, яке, на їх думку, передує сутності природи людини. Реальне лише існування, переживання, а все інше хаос, абсурд, котрі людина хоче подолати. Безглуздому буттю має протидіяти особистість.

“У чому ж сенс життя людини?” –  це питання ставить письменник у своєму романі ”Чума”. Це питання ставить перед собою кожна людина. І кожний розв`язує його по своєму.

Отже, приреченість людського буття чи віра у можливість єднання таких різних людей у боротьбі проти зла; міф чи реальність – на ці запитання ми спробуємо дати відповіді.

ІІІ. Обговорення питань семінарського заняття

1. Чому А. Камю саме чуму обрав для своїх літературно-філософських досліджень?
2. За допомогою яких літературних прийомів досягається так звана чистота експерименту? Як впливають на ідейний зміст твору його жанрові особливості?
3. У чому полягають особливості художнього часу і простору у романі, як вони співвідносяться з основними прийомами?
4. Присутність автора на сторінках роману.

Додаткові запитання за змістом роману:

1.           Чи вірили мешканці м. Орана в можливості руйнівної (знищувальної) сили чуми. А. Камю пише: “Вони вважали себе вільними, але ніхто не буде вільним, поки існує лихо.” Як ви розумієте ці слова? Чи можете ви з ними погодитись?

         Варіанти відповіді. Навіть за самих благородних обставин людина не може бути вільною. Тому поки існує і лихо, і добро, взагалі поки існує світ, людина завжди буде залежати від обставин буття.

         Роман Камю звучить як пересторога всьому людству: не забувайте, що існує лихо, не розслабляйтесь, щоб ніколи не стати на бік стихії та зла, адже “ніхто не буде вільним, поки існує лихо”.

2.           Як змінюється поведінка, настрої мешканців міста протягом роману?

Варіанти відповіді. “Тепер вже не стало окремих, індивідуальних доль,- пише А.Камю,- була тільки наша колективна історія, докладніше, чума та народжені нею почуття розподілялись усіма”.

Епідемія загострила у людей почуття об`єктивності та справедливості.

“Коли люди зрозуміли, що справи погані, всі разом згадали, що існують життєві радощі”,- пише А.Камю.

3.           Чи можна погодитись з думкою журналіста Рамбера: “Але саме суспільне добро і є щастя кожної окремої людини”.

4.           На думку журналіста Рамбера: “Соромно бути щасливим самому одному”. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Чому? Аргументуйте свою відповідь.

Варіанти відповіді. “Щастя робить егоїстом”.

Тарру про журналіста Рамбера:”...якщо Рамберу кортить розділити людське горе, йому ніколи не вирвати вільної хвилини для щастя. Необхідно вибирати що-небудь одне”.

5.           Чи згодні ви з думкою, якою розпочинає свою проповідь священник Панлю: “Брати мої, вас спіткало лихо, і ви його заслужили, брати”?

Варіант відповіді. “Страждання дитини – це наш гіркий хліб, але, якби не було б цього хліба, душа наша зачахнула б від духовного голоду”.

6.           На думку священника Панлю, чума відкриває людям очі, змушує їх думати. Доктор Ріє вважає, що чума – це нескінченна поразка, все, що людина здатна виграти у грі з чумою та життям, – це знання і пам`ять. Порівняйте позиції усіх героїв. Яку точку зору підтримуєте ви? Чому? Доведіть свою думку.

Доктор Ріє: “...коли бачиш, скільки горя і лиха приносить чума, необхідно бути божевільним, сліпцем чи просто мерзотником, щоб примиритись з чумою”.

7.           Невже, дійсно, людині, щоб осягнути справжні цінності життя, необхідно потрапити у якісь надзвичайні обставини (війна, стихійне лихо тощо)?  Проведіть паралель із сучасністю.

8.           Персонаж Тарру звинувачує у всіх лихах саму людину. Він каже: “Мені достоту відомо, що кожний носить її, чуму, в собі, бо не існує такої людини в світі, так-так, не існує, якої б вона не торкнулась.” Чи погоджуєтеся ви з такою точкою зору?

        Варіант відповіді.  “... мікроб (чуми)- це щось природне. Все інше: здоров`я, непідкупність, якщо бажаєте навіть чистота – все це вже продукт волі, і волі, яка не повинна давати собі перепочинку... Людина, чесна що нікому не передає зарази, –  це якраз та, яка ні на мить не сміє розслабитися,... на нашій планеті існують біди та жертви, і треба намагатись не стати на бік біди.”

9.           Чи підтримуєте ви думку доктора Ріє, що “є більше підстав захоплюватися людьми, ніж ставитися до них з презирством”?

Варіант відповіді. Людина вище безнадії, їй не варто очікувати на щасливий випадок, необхідно лише боротися проти зла. Зміст людського життя – в спілкуванні, єднанні людей. У цьому їхня сила і велич.

10.       Чи згодні ви з думкою Коттара, що: “Єдиний спосіб об`єднати людей - це наслати на них чуму”? Доведіть свою точку зору.

Варіант відповіді. Прикро, що тільки в екстремальних обставинах люди найбільш згуртовані: і кожний такий новий факт історії не робить їх гуманнішими та милосерднішими, мудрішими та толерантнішими.

11.       Як ви розумієте слова: “мікроб чуми ніколи не гине, ніколи не зникає, він може десятиріччями спати в закрутках меблів або в купі білизни, він чекає на свій час у спальні, у льосі, у чемодані...” Чи згодні ви з такою думкою? 

12. Поясніть, чому герой, від особи якого ведеться розповідь у “Чумі” уникає вживати займенника “Я”. Як саме герой визначає жанр і мету твору?

13. “Жити - значить перевіряти” – сказав А.Камю. Кожен з героїв “Чуми” є носієм певного варіанта відповіді (перевірки) на головні питання буття. Як перевіряються в романі Камю “правди” журналіста Рамбера, богослова Панлю, колишнього політика Тарру, лікаря Ріє, інших героїв?

14. Поясніть, у якому значенні вживаються слово “зачумлений” в романі (частина IV, розмова Ріє і Тарру).

15. У фіналі роману один з героїв каже, звертаючись до Ріє: “А що таке, власне, чума? Теж життя, тільки й того”. Як ви розумієте цей вислів?.

16.  Поясніть, чому епіграфом до свого роману Камю взяв слова Д.Дефо: “Якщо дозволяється зобразити ув`язнення через інше ув`язнення, то дозволяється також зобразити будь-який предмет через дещо взагалі не існуюче”.

Словник:

      IV.      Підсумки уроку

 Отже, повертаючись до питання з початку уроку про особливий характер смерті, ми можемо стверджувати, що коли вона має природне та об’єктивне обґрунтування – це одне, а от коли смерть не піддається логічному поясненню, до того ж, спричинена самою людиною, а не якимись зовнішніми силами, то тоді це вже зовсім інше. Тобто в останньому випадку не можливо перекласти відповідальність за те, що діється з людиною і навколо людини, на когось іншого – відповідальність лежить тільки на ній самій, бо тільки від неї залежить ким їй бути – людиною, чи чумою!

 До цього нібито найголовнішого висновку, якого ми дійшли, слід лише додати, що організація часу, ніби застиглого у просторі, і простору, обмеженого часом, а також відчужений і безпристрасний образ автора у романі, уподібненому до історичної хронічки, аби створювати враження реальності зображуваних подій, – отже, усі ці прийоми слугують одному: художньому втіленню тих болючих проблем, що постали перед людством і яким воно не може дати ради передусім тому, що одночасно є і їхнім носієм, і їхнєю жертвою

“Людина мусить залишатися вірною людському в собі; повинна протистояти злу навіть у тому випадку, коли немає ніякої перспективи і ніякої надії.”

А. Камю.

       V. Оцінювання

       VI.   Домашнє завдання (диференційоване)

1. Написати есе «Чума і війна – це одне й теж саме?»

2. Підготуватися до літературного диктанту за прочитаним твором.