Урок " Альманах "Русалка Дністрова" "

Практичне заняття

Альманах «Русалка Дністровая».

Мета:

- з'ясувати витоки    національного  відродження  на  західноукраїнських  землях напр. ХVІІІ - поч. ХІХ ст.;

- довести,   що  діяльність «Руської трійці»  була виявом   галицько-українського  відродження;

-  з’ясувати,  чому   альманах «Русалка  Дністрова» називають  політичним  маніфестом  українства; 

- виховувати  почуття  вдячності  до  наших  попередників — зачинателів українського національного відродження.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

- пояснювати історичне значення альманаху «Русалка Дністрова»;

- називати наслідки діяльності «Руської трійці»;

- аналізувати долю «Русалки Дністрової» та її авторів;

- обґрунтувати судження про історичне  значення діяльності Маркіяна Шашкевича.

Тип уроку: практичне заняття.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, відео « Альманах «Русалка Дністрова»», портрети діячів «Руської трійці», документи з теми.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань.

   Сьогодні ми з вами знаходимося в гостях її Величності історії . Великий арабський письменник та філософ Сааді зауважив, що учень, який навчається без бажання - це птах без крил. Я бажаю вам, щоб на сьогоднішньому уроці ви були орлами з міцними та великими крилами.

    Давайте пригадаємо матеріал попереднього уроку.

1.Показати на карті західноукраїнські землі.

2.Заповніть пропуски.

• «Руська трійця» діяла у ___ протягом ___. (Львові; 1933 – 1937 рр.)

• «Руську трійцю» заснували _____. (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький)

• Лідером «Руської трійці» був ___. (Маркіян Шашкевич)

• «Руською трійцею» гурток називали за відданість ___. (Українській мові)

• Істотною заслугою «Руської трійці » було видання альманаху_______.( «Русалка Дністрова»

III. Мотивація навчальної діяльності

 Робота з візуальним джерелом.

 Розгляньте зображення.

• Пригадайте, що таке «Русалка Дністрова».
• Де він може знаходитися? (у Львові)
• Чому, на вашу думку, цій книжечці присвятили музей?
• Чи актуальна тема нашого практичного заняття?

 Сьогодні ми попрацюємо з історичними джерелами, які допоможуть нам дізнатися про головні ідеї, оцінку  та долю альманаху та його авторів.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Ключова інформація

1. Завдання

В кінці уроку обрати той епіграф, який найбільше розкриває діяльність «трійчан», її значення в національно-культурному відродженні.  

                                    Письменство – найперша потреба народу…»

                                                                                         М.Шашкевич

                                      «Подвиг, про який не забуває український народ»

                                                                                            О.Білецький

                               Земний уклін вам, хто відстояв

                                         Свій вік, свій дім, свій чесний хліб…

                               Не онімечили святої,

                                         Не спольщили, хоча й могли б

                                                                                                  І.Драч

2.Перегляд відео «Русалка Дністрова»

Дати відповіді на питання:

Коли..?

Де..?

Хто..?

Скільки...?

3.На «Лінії часу» розмістити дату видання «Русалки Дністрової».

4.Робота в парах

Документ №1

1 група

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов замість приготованого 1834, але забороненого віденською цензурою (на основі думки церковної влади у Львові) збірки «Зоря». Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних і світських властей. Девізом книги стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами  І.Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним».

Чому альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних і світських властей?

Документ №1

2 група

«Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, – була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішучо встала проти літературно – церковного авторитету. Се вже було діло сміле таж неабияк сміле на свій час. Але   «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий – авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступити «Русалка». (Іван Франко)

Визначте  головні ідеї та роль альманаху в історії України.

Документ №1

3 група

«Русалка» …вказує вже ясно, яка мусить бути спільна всеслов’янська робота, вказує, що правдива федерація між народами, хоть і братніми, та розрізненими історією, можлива аж тоді, коли сі народи пізнаються докладно, обміняються всім, що в них є найкращого й найліпшого, пізнають свої окремішні змагання і зложать з них одну, загальну ціль. Се був протест «Русалки» проти політичного авторитету.

Якою мала бути форма державності?

Документ №2

1 група

«Шашкевич Маркіян і Головацький Яків видрукували цю книжечку власним коштом в Угорщині без усякого підозрілого  умислу, а лише через недосвідченість, юнацьку легковажність і марну  жадобу літературної слави. Крім того, вважаю за потрібне додати, що згаданим особам у зв’язку з виданням ними в Угорщині названої книжечки без дозволу тутешньої цензури ректорат виніс сувору догану й під загрозою найсуворішого покарання заборонив їм усяке листування в літературних справах».

(Венедикт Левицький (1783  — 1851 рр.) — український греко-католицький церковний діяч і педагог. ініціатор цензурної заборони альманахів «Руська Трійця», «Зоря» і «Русалка Дністрова»)

Якою була оцінка мотивів друку «Русалки»  В.Левицьким?

Документ №2

Група 2

«…автори любуються… в описанні людей, вигнаних із суспільності, опришків та розбійників... Той «сивий Мадей» Вагилевича, так сердечно і тепло списаний, як же симпатичний нам, хоть і знаємо, що він чоловік «нелегальний». А тота ціла картина оприського курища, так чудно і артистично змальована Шашкевичем в «Олені», чи ж не виходить вона на апофеоз того єдиного протесту проти неволі, який тоді був можливий для народу?. Вже й се, що вони зробили, єднає їм повне право до нашої подяки.»

 (І.Франко)

Якою була оцінка альманаху І.Франком,  діяльності авторів?

 Які теми , на думку І.Франка , були сміливими і закладали протест проти існуючого ладу?

Док №2

Група 3

Видання «Русалки Дністрової» не обійшлося безкарно для її авторів. Ставлення австрійської влади до діяльності Руської трійці найкраше передали слова тодішнього директора львівської поліції: «Ми ледве даємо собі ради з однією нацією (поляками — Я. Г.), а ці дурні голови, безумці хочуть ще розбудити мертвопоховану руську націю».

Чим обумовлена оцінка діяльності « трійчат» директором  львівської поліції?

Документ №3

Група 1

Новаторський зміст книжки, звеличування визвольної боротьби народу, поетизація народних героїв, подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом, дух міжслов’янської взаємності, не традиційна книжна, а жива розмовна народна мова, не традиційний кириличний, а т. зв. гражданський шрифт спричинили її цензурну заборону і конфіскацію основної частини (600 прим.) накладу, виданої тільки 1849

Стеблій Ф. І. Енциклопедія історії України

У чому значення альманаху?

Документ №3

Група2

Галицький громадський діяч і письменник Олекса Бобикевич на вечорі пам’яті Маркіяна Шашкевича 1893 р. у Стрию зазначав: «І що ж такого великого зробив той Маркіян Шашкевич, що його ім’я стало таким відомим у нашій Галицькій Україні?.. Все, що він написав, умістилось в книжечці, тоншій за палець... Чому то так? Не штука написати якусь книжку нашою рідною мовою тепер, коли ми вже всюди вживаємо ту мову на письмі, але справжнім подвигом було заговорити й заспівати тією мовою тоді, коли ніхто її не вживав, коли нею розмовляв лише селянин у курній хаті, прибитий панщиною. Штука була, і то штука велика, тією мовою написати першу книжку тоді, коли нею бридилися всі так само, як селянином, що нею розмовляв, коли ніхто не вірив, що нею можна щось сказати або написати щось інтелектуальне чи мистецьке - тоді, коли всі освічені русини (а небагато було тоді тої освіченості) писали й говорили або по-німецьки, або по-церковному».

У чому О. Бобикевич убачав значення виходу друком «Русалки Дністрової»?

Документ №3

Група 3

Зі статті М. Павлика «50-ліття руської літератури» (1887): «Взагалі, згадана вище річниця викликає у серці кожного русина цілу низку різноманітних почуттів. До неприємних належить насамперед доля самої “Русалки” та її авторів. Недопущена до Львова, вона вийшла в Пешті, де на той час цензура була м’якшою. Проте для одержання [права] вільного розповсюдження в Галичині її, уже надруковану, треба було віддати на перегляд львівській цензурі, яка суворо заборонила її, хоч у “Русалці” були вміщені лише народні пісні й поезії (оригінальні та перекладні з сербської й чеської мов), оповідання та етнографічні дослідження мовою руського галицького селянина. Ця остання обставина стала причиною того, що цензор (Венедикт Левицький) написав на її примірнику найсуворіший, який взагалі тоді існував, вирок - Підлягає забороні. Руська інтелігенція, яка розмовляла тоді польською, німецькою або церковнослов’янською, теж засудила новий рух. Найсуворішим було те, що її видання викликало переслідування з боку уряду і власної ієрархії: трьох згаданих юнаків віддано ще в 1836 р. під суворий поліцейський нагляд. Тогочасний митрополит, противник русинів, з цієї причини десять років відмовляв Вагилевичеві у посвяченні в сан священика і погодився нарешті лише на умові його письмової згоди на те, що він не буде публікуватися ні в місцевих, ні в закордонних виданнях.

Також і особисте життя Вагилевича було собою цілою смугою страждань: голоду, холоду і всіляких поневірянь. А була це людина незвичайної на той час обізнаності у слов’янських питаннях, надзвичайно працьовитий і, звісно, простий письменник, без революційних амбіцій.

Невдача з першою спробою найбільше зачепила М. Шашкевича, ініціатора всього руху. Хоч його й висвятили, але надали невелику парафію, де він тяжко бідував, помер через сухоти на 32-му році життя (під час хвороби він втратив також зір і слух). Але незважаючи на те, лише він один все витримав до кінця, а його дух залишився й надалі провідною зіркою для народного руху в Галичині.

Започаткований ним напрям у руській літературі панував дуже недовго. Навіть найближчі товариші й приятелі померлого покинули його прапор: Вагилевич змушений був віддатись польській літературі, а Головацький змінив свої позиції».

1.Що ви дізналися з джерел про долю авторів «Русалки Дністрової»? 2. Чому навіть українські суспільні кола виступили проти «Русалки»? 3. Як наведені М. Павликом факти характеризують політику цісарського уряду щодо українців?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1.  Вправа «Рамка»

Робота в групах

Автори

Головні ідеї

Доля альманаху «Русалка Дністрова» та її авторів

2.       Обрати той епіграф, який найбільше розкриває діяльність трійчан, її значення в національно-культурному відроджені.

3. Оберіть твердження, що стосуються «Русалки Дністрової».

1 Написано живою українською мовою, правопис ґрунтувався на фонетичному принципі. +

2 Перший в західноукраїнських землях шкільний підручник  народною мовою. –

3 Видання започаткувало розвиток у західноукраїнських землях нової літератури. +

4 Перше наукове дослідження про українську мову в Галичині. +

5 Вийшла друком в Угорщині у 1837 р. +

6 Друкований орган Головної Руської Ради. –

7 Перша наукова праця з історії Закарпаття. –

4.       Скласти сенкан на тему « Альманах»

 V. Підсумки уроку.

Сьогодні, стоячи на обороні української справи, «Русалка Дністрова» передусім нагадує: «Говори, українцю, рідною мовою!»

На завершення нагадаю слова, які в «Русалці Дністровій» стоять на початку:
«Не з сумних очей, а з рук дільних надія квітне». Бажаю, щоб цю мудру науку ми завжди пам’ятали.

VI. Домашнє завдання.

 Повторити вивчене.