Тема. Антигетьманське повстання та відновлення УНР. Директорія. Трудовий конгрес. Симон Петлюра.
Мета: визначити причини падіння режиму П. Скоропадського і приходу до влади Директорії; охарактеризувати перебіг повстання; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичною картою та історичним текстом, вміння працювати в парах та малих групах; формувати інтерес до вивчення історичного минулого Батьківщини.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
аналізувати причини падіння режиму П. Скоропадського і приходу до влади Директорії;
характеризувати перебіг антигетьманського повстання;
показувати на історичній карті райони антигетьманського повстання.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, кросворд, історичні карти, портрети історичних діячів, додаткова інформація для учнів/учениць.
Конспект уроку
з історії України
для 10-го класу
Підготувала учитель історії
КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»
Вистороп Тетяна Василівна
Тема. Антигетьманське повстання та відновлення УНР. Директорія. Трудовий конгрес. Симон Петлюра.
Мета: визначити причини падіння режиму П. Скоропадського і приходу до влади Директорії; охарактеризувати перебіг повстання; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичною картою та історичним текстом, вміння працювати в парах та малих групах; формувати інтерес до вивчення історичного минулого Батьківщини.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, кросворд, історичні карти, портрети історичних діячів, додаткова інформація для учнів/учениць.
Хід уроку
По вертикалі:
По горизонталі:
(М. Грушевський, Сулейман Сулькевич, Володимир Винниченко, Павло Скоропадський, Симон Петлюра)
Додаткова інформація
Що ж спонукало Павла Скоропадського вдатися до різкої зміни курсу із позицій відстоювання самостійності Української Держави перейти до проголошення федерації України з Росією? Розглядаючи дане питання,слід узяти до уваги міжнародний контекст подій. 9 листопада 1918 р. у Німеччині вибухнула революція, у результаті якої владу кайзера Вільгельма II було повалено. 11 листопада підписано Комп'єнське перемир'я, що поклало край Першій світовій війні, і того ж дня головне німецьке командування віддало наказ про евакуацію своїх військ зі Східного фронту. Напередодні, 16 жовтня 1918 p., союзником Німеччини - австрійським імператором цісарем Карлом I - було видано маніфест, яким оголошувалося про перетворення Австро-Угорської імперії на федерацію.
Революційні події у Німеччині й Австро-Угорщині та поразка останніх у війні стали кінцем їх впливу на події в Україні. Опинившись відтак без підтримки і взагалі без власної регулярної армії, правитель української Держави вирішив шукати допомоги у країн Антанти, які, видаючись непереможними, виступали за збереження єдиної (принаймні федеративної) Росії. Проте, саме федеративна грамота гетьмана від 2 листопада 1918 р. стала каталізатором антигетьманського повстання.
https://histua.com/knigi/istoriya-ukraini-zaruba-vaskovskij/antigetmanske-povstannya-ta-padinnya-getmanatu-skoropadskogo
Додаткова інформація.
16 листопада 1918 р. розпочалося збройне повстання проти гетьманського режиму виступом січовиків у Білій Церкві, коли їх перша сотня без бою зайняла місто. Того ж дня ще один відділ Окремого загону січових стрільців відправився залізницею та зайняв уночі Фастів – важливий залізничний вузол. Того ж дня командир Запорізького корпусу полковник Петро Болбочан видав наказ, де сповіщав населення про призначення його С. Петлюрою «головнокомандувачем військами республіки на території Харківщини, Полтавщини та Чернігівщини».
18 листопада відбувся бій під Мотовилівкою на залізничному шляху Київ - Фастів. Проти авангарду Січових стрільців був висланий загін князя Леоніда Святополка-Мирського – до 600 багнетів 1-ої Офіцерської добровольчої дружини, понад 1000 багнетів сердюцької дивізії, до 200 шабель, бронепоїзд. У підсумку офіцерський загін зазнав нищівної поразки.
Серйозний опір гетьманські формування вчинили наступальним силам Директорії на фронті Жуляни - Юровка 19 листопада. Однак у другій половині місяця загони захисників Гетьманату П. Скоропадського вже не складали значної перешкоди повстанським військам. Як згадував Олександр Удовиченко, генерал армії УНР, «по оголошенні універсалу Директорії всі українські військові частини, а саме: Запорізький корпус, Чорноморський кіш, Січові стрільці, старшини й вояки-сірожупанники та інші, всі перейшли на бік Директорії. На її бік перейшли і кадри двох корпусів, сформованих гетьманом у Вінниці й Одесі».
24 листопада 1918 р. Директорія оголосила мобілізацію «всіх здатнихдо зброї громадян України від 20 до 35 років ... з метою найскорішого закріплення демократичного ладу на час до утворення постійної армії із чергових призовів». У першій половині грудня чисельність повстанських формувань, за різними даними, сягала від 100 до 300 тисяч чоловік.
12 грудня повстанські війська повели наступ на Київ. Після дводеннихзапеклих боїв російські офіцерські дружини були розбиті, й 14 грудня о 13-й годині гетьманське командування віддало наказ про припинення опору. Павло Скоропадський підписав своє зречення від Влади: «Я, Гетьман всієї України, на протязі семи з половиною місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якому він перебуває. Бог не дав мені сил справитися із цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добром України, відмовляюсь від влади».
Запитання:
До дошки викликається по чотири дитини. Кожен з них обирає картку з варіантом відповіді. Учитель зачитує запитання. Ті учні/учениці, в чиїх руках неправильна відповідь мають сісти.
А Боротьба з військами А. Денікіна
Б боротьба з військовими Червоної армії
В повернення влади Центральної Ради
Г організація повстання проти гетьмана П. Скоропадського
А В. Винниченко
Б Ф. Лизогуб
В С. Петлюра
Г Володимир Чехівський
А 14 листопада 1917 р. Б 14 листопада 1918 р.
В 14 грудня 1917 р. Г 14 грудня 1918 р.
А В. Винниченко
Б Ф. Лизогуб
В С. Петлюра
Г Володимир Чехівський
А В. Винниченко
Б Ф. Лизогуб
В С. Петлюра
Г Володимир Чехівський