Урок "Аранжування в музиці"

Музичне мистецтво

7 клас

 

Тема:  Знайомтеся – аранжування.

Мета: -поглибити знання учнів з аранжування та його різновидів;

-розвивати сприйняття музичних образів; критичне мислення в процесі аналізу музики різних стилів.

- виховувати естетичний смак, інтерес до музичної культури минулого через сучасні музичні обробки відомих творів.

Музичний матеріал: Л. ван Бетховен, Соната №14, частина І;

Л. ван Бетховен, Соната №14, частина І у сучасній обробці;

Ф. Ліст, Ноктюрн «Мрії кохання»;

Ф. Ліст, Ноктюрн «Мрії кохання» у сучасній обробці;

М. Глінка, «Марш Чорномора» із опери «Руслан і Людмила» (фрагмент)

Ф. Ліст, Транскрипція «Маршу Чорномора» із опери М. Глінки «Руслан і Людмила» для фортепіано (фрагмент);

сл. і муз. В. Івасюка, «Червона рута».

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання:  фортепіано, музичний центр, портрети Л. ван Бетховена,

Ф. Ліста, М. Глінки, В. Зінчука, Д. Ласта, аудіозаписи.

 

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

 Музичне привітання.

 

ІІ. Актуалізація знань

 Учитель. Сьогодні на нас очікує дивовижна подорож у світ музики. Я прошу звернути увагу на дошку (на дошці запис: соната, ноктюрн, опера)

-Про яку музику бути йти мова на уроці?(Камерно-інструментальну та театральну)

 

(Учитель награє «зерно-інтонацію» І ч. Симфонії № 5 Л. ван Бетховена.)

 - Музику якого композитора ми сьогодні будемо слухати? (Людвіга ван Бетховена.)

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 (Учитель нагадує учням історію написання Сонати №14 та виконує на фортепіано І частину. Учні визначають скорботний характер твору, глибину почуттів, переданих композитором.)

 

 Учитель. Ви почули першу частину Сонати №14 («Місячної сонати»), яку автор присвятив юній Джульєтті Гвічарді. Музика звучить як сповідь душі-страдниці – графиня не відповідає взаємністю на любов композитора, адже був він не рівня їй, та ще й розвивалася глухота.

 

 - Послухайте, будь ласка, цю музику в іншому виконанні. Я пропоную вам виступити в ролі експертів-аналітиків (учні об’єднуються в 4 групи: 1-ша група аналізує мелодію твору; 2-га – темп; 3-тя – тембр; 4-та – ритм. Учні узагальнюють свої спостереження.)

 

(Звучить І ч. «Сонати №14» в обробці рок-гітариста В. Зінчука.)

 

(Після прослуховування учні визначають, що мелодія і темп обробки наближені до оригіналу, ритм превалює над мелодією, вона йде на другий план, тому й стає тяжкою, тембр змінився, адже музика прозвучала у виконанні електронних музичних інструментів.)

 

Учитель. Соната №14– перлина фортепіанної  класичної музики прозвучала у викладі для електронних інструментів.

(На дошці вчитель записує слово «аранжування» і пропонує учням знайти визначення саме такого різновиду аранжування у підручнику для 7-го класу «Музичне мистецтво»)

 

Учитель. На ваш погляд, чи є самодостатньою музика у такому виконанні? Чи є вона такою, як задумав її автор? Можливо вона щось втратила?

(Думки учнів поділяються: одні вважають, що музика втратила проникливість, драматичний ліризм; інші вважають, що обробка підкреслила  глибину почуттів композитора, трагізм ситуації і біль людини, що переважає нещасливе кохання.)

Учитель. Сучасні музиканти колись були дітьми і навчалися у музичних школах і музика композиторів-класиків їм добре відома, а деякі твори стали улюбленими. «Місячна соната» отримала свій другий день народження завдяки творчій фантазії і композиторському натхненню російського рок-музиканта Віктора Зінчука.

 

Довідка:

Віктор Іванович Зінчук (1958 р.) – російський рок-музикант, гітарист-віртуоз, композитор, аранжувальник. Крім своєї музики, зробив багато творчих обробок музики композиторів Й. Баха, М. Паганіні, М. Глінки, Л. ван Бетховена.

 

 Учитель. Наступним етапом уроку буде знайомство з ноктюрном як жанром камерно-інструментальної музики, а допоможе нам ось цей композитор.

      (Учитель демонструє портрет Ференца Ліста. Учні називають ім’я композитора і згадують «Концерт №1 для фортепіано з оркестром», який вони слухали в 6-му класі.)

 

Учитель. Діти, пригадайте, що таке ноктюрн? (Ноктюрн – лірична п’єса з широкою наспівною мелодією, певним способом пов’язана з художніми образами ночі.)

 

 Учитель. Послухайте шедевр світової фортепіанної музики ноктюрн «Мрії кохання»  Ф. Ліста.

 

(Звучить музика, учні визначають романтичну піднесеність та емоційність твору. Вчитель пропонує прослухати «Мрії кохання» у сучасній обробці.)

 

-Чи почули ви знайомі інтонації в музиці, яка щойно прозвучала? Чим відрізняється композиція німецького композитора Джеймса Ласта від оригіналу?

(Учні працюють у групах, визначають, що мелодія максимально наближена до оригіналу, але вона втратила задушевність; динаміка одноманітніша; немає тієї глибини почуттів, яку передав композитор. Хоча, слід зазначити, що завдяки більш насиченого тембру музика отримала більш об’ємне звучання).

Учитель. Ви почули композицію німецького композитора, аранжувальника та диригента Джеймса Ласта.

 

Довідка:

Джеймс Ласт (1929 р, Бремен) – німецький композитор, аранжувальник і диригент. У 1964 р. створив власний оркестр і став писати обробки популярних мелодій. Успішно працює з творами авторів, які належать до різних стилів і направлень в мистецтві – від традиційних класичної і народної музики до альтернативного року й електронної музики.

 

Учитель. Повернімося до творчості Ференца Ліста. Він тричі приїздив у Росію, з великим успіхом давав концерти в Петербурзі, Москві, Києві, Одесі. В Петербурзі він знайомиться з М. І. Глінкою і стає одним з найпалкіших прихильників його творчості. Почувши «Марш Чорномора» з опери «Руслан і Людмила», Ф. Ліст створює обробку (на дошці учитель пише слово «транскрипція» (від лат. переписування) – довільна обробка музичного твору у віртуозному стилі).

- Пропоную вам продовжити роботу в групах і, послухавши транскрипцію Ф. Ліста, проаналізувати музичну мову, яку використав композитор для створення фантастичного образу Чорномора.

(Звучить транскрипція оригінал «Маршу Чорномора» із опери «Руслан і Людмила» та фрагмент транскрипції.)

(Учні звернули увагу на надзвичайну віртуозність виконання, варіаційний розвиток мелодії, прикраси в музиці, стрімкі каскади акордів. Композитор не тільки максимально «наблизив» звучання фортепіано до звучання оркестру, яскравіше передав образ підступного карлика.)

 

Учитель. Так, справді фортепіанна транскрипція Ф. Ліста зазвучала по-новому, вона збагатилася новими музичними барвами.

-Чи подобається вам таке бачення музики Михайла Глінки? (Відповіді учнів.)

Учитель. На уроці ми говорили про камерно-інструментальну та театральну музику. А тепер перейдемо до вокальної музики.

 

ІV. Вокально-хорова робота

1. Розспівування. Вокальні вправи.
2. Виконання вчителем 1-го куплету знайомої дітям пісні В. Івасюка «Червона рута».
3. Розучування 1-го куплету по фразах. 

 

V. Закріплення здобутих знань.

Робота в групах. Перед кожною групою лежать конверти з питаннями, на які треба відповісти.

 

Запитання І групи:

• Що таке аранжування?

 

Запитання ІІ групи:

• Що таке транскрипція?

 

Запитання ІІІ групи:

• Чим відрізняються композиції сучасних музикантів від класичної музики?

 

Запитання ІV групи:

• Чому сучасні композитори звертаються до музики великих майстрів минулого?

 

VI. Творче завдання.

Розглянути у підручнику на стор. 19 зображення ікебани та порівняти цей букет зі звичайним. Чим квіткове аранжування нагадує музичне?

Із осіннього листя створити власне аранжування під назвою «Осінній етюд».

 

VIІ. Підведення підсумків.

 Вправа «Мікрофон»

• Сьогодні на уроці я дізнався… (зрозумів…, відчув…).

 

Підсумкове оцінювання діяльності учнів.

 

 VIІІ. Домашнє завдання.

 - Підібрати твір композитора-класика, знайти і послухати сучасну обробку цього твору.