Урок "Аравійський півострів та його населення. Мухаммед і виникнення ісламу"

Тема: «Аравійський півострів та його населення. Виникнення ісламу та об’єднання арабів. Мухамед і виникнення ісламу. Розквіт і занепад Халіфату»

Мета:

• познайомити з історією арабських народів та особливостями іс­ламського світу;
• з’ясувати роль ісламу у створенні Арабської держави;
• роз­глянути основні положення мусульманського вчення;
• формувати вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, вчитися самостійно ви­словлювати думку, працювати з історичним документом;
• виховувати у дусі толерантності до інших культур.

Обладнання: зошит, завдання з картками, карта «Арабський Халіфат».

Основні терміни та поняття: «араби», «мусульмани», «іслам», «халіфат», «шиїти», «суніти».

Методи навчання: словесні (розповідь, опис, пояснення).

Форми організації пізнавальної діяльності: фронтова.

Тип уроку: урок вивчення первинного закріплення знань (комбінований).

 

Хід уроку

І. Організаційний етап

Добрий день, діти! Сьогодні ми з вами проведемо історичний диктант, як і я вам обіцяла. І продовжимо вивчення теми «Перших середньовічних держав». Пам’ятаємо, що ми працюємо активно на уроці, бо можливо отримати хорошу оцінку, задля того, щоб отримати контрольну на високому та достатньому рівні.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Минулого уроку ми з вами вивчали тему пов’язану з Візантійською імперією.

Коротке письмове опитування на 5-10 хвилин (1 б. за відповідь).

1. «Велике переселення народів» - це…
2. Які племена приймали участь в міграційних процесах ( у великому переселенні народів)?
3. Перелічте назви варварських королівств, які утворювалися після розпаду Західної Римської імперії.
4. Яке з варварських королівств існувало найдовше і виявилося найміцнішим? Скільки років чи століть існувало?
5. Хто був засновником Меровінгської династії?
6. В чому заключалася головна суть Беніфіціальної реформи Карла Мартелла?
7. «Папська Держава»  - це… За часів якого правителя Франкського королівства вона утворилася?
8. Який договір був підписаний після смерті Карла Великого? В якому році він був підписаний?
9. Історичне значення Верденського договору.
10.  Вкажіть роки існування Візантійської імперії.
11. За часів якого правителя відбувся розквіт Візантійської імперії?

ІІІ. Мотивація

Розповідь вчителя. Всі ви читали казки «1000 й одна ніч» про дивовижний світ, про Аладдіна. Ці оповідання пов’язані з народом, історію якого ми сьогод­ні будемо вивчати. Цей народ – араби, що проживали на Аравійському пі­ вострові, стали засновниками нової релігії — ісламу.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

 

1. Аравійський півострів та його населення

Розповідь вчителя. Творці ісламу – жителі Аравійського півострова. Що являє со­ бою цей півострів? Якими морями омивається ? (Учні працюють з атласом.)

 

 

 

Робота з історичними документами (роздавальний матеріал)

Документ 1. Ібн-Хосров «Сафар-наме»

«…Мекка... Це місто, що лежить на краю пустелі, земля там волога і вкрита солончаками. Проточна вода є, та її дуже мало. Там є плантації фінікових пальм. Цього року із Магрібу прибув великий караван, і, коли повертався назад, бедуїни біля воріт міста Медини вимагали з прочан сплати грошей за право вільного проїзду. Клімат у Мецці надзвичайно спекотливий. У кінці січня я бачив свіжі огірки, баклажани... У кінці березня старого ка­лендаря достиг виноград, його почали привозити із сіл в міста і продавати на базарах...» (Хрестоматія з історії середніх віків Ч. 1)

Використовуючи карту та історичний документ дайте відповідь на питання:

1. Охарактеризуйте кліматичні умови Аравійського півострова?
2. Чому місто Мекка розташоване на краю пустелі?
3. Чим займалось населення півострова згідно з документом?
4. Які нові слова ви зустріли в документі?
5.  Хто такі бедуїни ?

Країни Магрібу – країни Північної Африки

Бедуїни – кочові скотарські племена.

 Робота з таблицею № 1 «Арабські племена в Аравії»

 

Арабські племена в Аравії
Північні Бедуїни — «кочові скотарі»	Південні Землероби-фелахи
Скотарство, торгівля поклонялись вертикально поставленим каменям, що вважалися втіленням бога	Землеробство, мореплавство поклонялися богам природи

 

2. Мухаммед і виникнення ісламу

Розповідь вчителя. Таким чином, в арабів не було єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам. У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед.

 

Робота з історичними джерелами. Робота в парах учні обговорюють зміст документів за запитаннями.

Документ 2. Із книги Ібн-Ісхака, найвідомішого біографа Мухаммеда

«…Життя посланця Божого» Купці покликали до себе Мухаммеда і сказали: «...Ми не знаємо нікого з арабів, хто б наслав на свій народ те, що ти наслав на нас, ти принизив нашу віру, богів наших, вніс розкол у нашу общину... Якщо ти приніс нову віру тільки для того, щоб досягти багатства, то ми зберемо тобі з наших ба­ гатств стільки, що ти станеш найбагатшим...». Мухаммед сказав їм: «Те, що я приніс, я приніс не для того, щоб дома­ гатися багатства вашого, пошани поміж вас чи влади над вами. Але Аллах направив мене до вас посланцем, подарував мені книгу (Коран) і наказав мені бути для вас благовісником і застережником...». (Хрестоматія з історії середніх віків. – Ч. 1)

Запитання  до документа:

1) Ким виступає тут Мухаммед ? Чиїм посланником він є?

2) Як купці поставились до слів Мухаммеда?

3) Чому, на вашу думку, вони не сприйняли його ідеї?

 4) Чи є переконливими слова Мухаммеда, на вашу думку?

5) Як Мухаммед називає свого бога?

 

Документ 3. Із книги Ібн-Ісхака

«…Потім люди навертались в іслам натовпом... так, що поширились слова про іслам по Мецці і розповіді про нього... Прихильники Мухаммеда йшли в печери, щоб молитися, вони переховувались для молитов. І ось, коли Саб-Ібн-Абу-Вакас з групою прихильників Мухаммеда був в одній із печер Мекки, застала їх група багатобожників, а вони молились. Ті стали кричати на них, поки не почали бійку. Це була перша кров, що пролилась за іслам…» (Хрестоматія з історії середніх віків. – Ч. 1

 Запитання до документа:

1) Про що йдеться в документі?

2) Про що це свідчить?

3) З історією якої релігії схожі ці події?

Розповідь вчителя. Таким чином завдяки Мухаммеду серед арабів поширюва­ лась, а згодом була встановлена нова релігія – іслам.

Повідомлення учня про виникнення ісламу.

Робота з термінами.

Іслам – релігія, в основі якої лежала віра в Аллаха.

Мусульмани – послідовники Мухаммеда.

Коран – Священна книга мусульман.

 

3. Арабський Халіфат.

Розповідь вчителя. Після смерті Мухаммеда мусульманську державу очолили його найближчі соратники, яких називали халіфами – «заступниками» Пророка. Перші халіфи походили з роду Омейядів, які розуміли, що для зміцнення ісламу необхідні воєнні успіхи, які б ще більше згуртували всіх арабів. Найбільші завоювання здійснив Халіф Умар (Омар), який правив у 634–644 рр. Його політику продовжив Усман І (Осман І). У VIII ст. Араб­ ська держава, яка стала називатись Арабський Халіфат, охоплювала значну територію.

Працюючи з картою, учні визначають території, завойовані арабами. (Єгипет, Магріб, Ізраїль, Сирія, Вірменія, Іспанія).

 

Розповідь вчителя. Отже, виникнення ісламу сприяло об’єднанню арабських племен. «Священна війна» проти «невірних» ще більше згуртувала арабів, які збагачувалися за рахунок військової здобичі. Та араби завзято воювали не лише проти «невірних», як того вимагав Коран, а й поміж собою. Справа в тому, що після смерті Мухаммеда му­сульмани розділились на дві течії — шиїтів і сунітів.

Робота з таблицею № 2 «Течії мусульманства»

Шиїти	Суніти
Визнавали Священною книгою ісламу лише Коран	Визнавали Коран і Суну – збірку оповідей про життя Мухаммеда та його вчення.

Розповідь вчителя. Політична обстановка в державі була напруженою. Майже всі халі­фи з роду Омейядів загинули насильницькою смертю. Зрештою, в середині VIII ст. влада халіфів перейшла до Аббасидів – нащадків Аббаса, дядька пророка Мухаммеда. Вони проголосили столицею м. Багдад. Аббасиди не проводили активної зовнішньої політики і почали поступово втрачати те­риторії, Арабський халіфат почав розпадатися.

 

         V. Первинне закріплення знань

Графічний диктант Поставити знак «+» чи «–».

 

1. Більша частина Аравійського пів-ва — пустеля. (+)

2. Найбільше значення для торгівлі мали для арабів караванні шляхи. (+)

3. Північні араби займались землеробством. (–)

4. Релігійним центром доісламської Аравії було місто Коаба. (–)

5. Засновник ісламу — Мухаммед. (+)

6. Священна книга мусульман називалася Суна. (–)

7. Халіфи — «заступники Пророка». (+)

8. Араби завоювали Іспанію. (+)

 

          VІ. Підведення підсумків, рефлексів    

На цьому етапі учні намагаються самі оцінити свою роботу на уроці за допомогою запитань вчителя:

1. Як ви можете оцінити свою роботу на уроці?
2. Що вам сподобалося на уроці? А що ні?

 

VІІ. Підсумки уроку

 Розповідь вчителя. Середньовічний Захід запозичив у арабів чимало наукових знань, а також виробництво паперу. З арабської Іспанії поширилися в Європі праці багатьох античних вчених. Араби навчили європейців креслити карти, користуватися глобусом і компасом. Від арабів дісталися європейцям слова «зеніт», «алгебра», «алхімія». Тож арабська країна досить багато зробила внесок в світову культуру інших народів

VІІІ. Домашнє завдання

 

1. Конспект в зошиті (знати).
2. Зробити порівняльну характеристику (що схоже, а що відмінне) між ісламським і християнським віровченням