Урок "Виникнення середньовічного міста, їх забудова та мешканці. Боротьба городян із сеньйорами"

Про матеріал
Урок містить в собі історичні джерела он-лайн екскурсію середньовічним містом.
Перегляд файлу

Енергодарський навчально-виховний комплекс № 1

 

 

Урок з історії середніх віків у 7-А класі з тему:

«Виникнення середньовічного міста, їх забудова та мешканці. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни»

в межах методичного вернісажу «Стан реалізації вимог нового Держстандарту в 7-х класах»

 

 

 

Вчитель: Івженко А.І., спеціаліст

 

 

 

Енергодар, 2015

 

Тема. Виникнення міст, їх забудова і мешканці. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни.

Мета(слайд 2):

  • з'ясувати причини виникнення середньовічних міст, місця походження міст;
  • розглянути питання про зовнішній вигляд, про мешканців;
  • показати середньовічне місто як центр ремесла і торгівлі;
  • охарактеризувати зміст боротьби городян з сеньйорами;
  • розвивати навички роботи в групах, аналізу документів, вміння  розв'язувати історичні задачі та проблемні питання;
  • виховувати інтерес до середньовічної історії та повагу до інших   європейських народів.

          Тип уроку:урок вивчення первинного закріплення знань (комбінований)

Обладнання:мультимедійна установка для показу презентації, підручник О.П.Крижановський, О.О.Хірна Історія середніх віків. Львів, 2007 (параграф 5 середньовічні міста), Терно С. О., Коган З., Полтавська І. Проблемні задачі з історії для учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи. – Запоріжжя.: «Просвіта», 2009.

Основні терміни та поняття: «місто», «патриціат», «плебеї», «хартія», «міські комуни» (слайд  3)

Методи та методичні прийоми навчання:словесні (розповідь, опис, пояснення); наочні (ілюстративні);

Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, колективна, індивідуально-відокремлена.

 

 

Хід уроку

І. Організаційний етап. Привітання з учнями. Налаштування класу на успішну роботу та доброзичливу атмосферу в класі.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Бесіда з учнями за запитаннями:

  1. Коли було зруйновано Західну Римську імперію?
  2. Хто такі рицарі? (середньовічний шляхетський титул в Європі)
  3. Де жили рицарі? Що таке феодальний замок? (Замок-звичайне житло феодала - одночасно був фортецею, його притулком і від зовнішніх ворогів, і від сусідів-феодалів)
  4. Де брали кошти рицарі, щоб придбати зброю?
  5. За рахунок кого жили рицарі? (за рахунок третього стану – «ті що працюють»)
  6. Згадайте теорію трьох станів середньовічного суспільства.
  7. Історична задача (для розвитку критичного мислення в учнів).

Поміркуйте над проблемою суспільного життя у середні віки. Середньовічне  суспільство  поділялось  на  три  стани:  духовенство, лицарство (або дворянство) та третій стан, до якого належала переважна більшість населення. Церква пояснювала цей порядок речей таким чином: «...Дім Божий поділяється на три частини: перші моляться,  другі  воюють,  треті  працюють.  Для  суміжних  частин  не приносить шкоди  їх відокремленість: послуги,  якими  користується одна  з них, утворюють умови для праці двох  інших; в свою чергу, кожна  частина  проявляє  турботу  про  спільне.  Так  цей  потрійний союз  зберігає  єдність,  завдяки  чому  панує  законність,  а  люди живуть у мирі та злагоді»  (єпископ Адальберон Ланський).

Запитання:  Як  ви  оцінюєте  висловлювання  єпископа?  У  чому полягали причини такого упорядкування середньовічного суспільства?

ІІІ. Підготовка учнів до засвоєння нових знань (мотивація)

Розповідь вчителя. Історія середньовічних міст досить тісно пов’язана з сьогоденням. Українські міста, які відрізняються своєю неповторністю, красою, невибагливістю почали зароджуватися саме в епоху Середньовіччя. Культура, яка існувала в ті часи вплинула на формування українських міст, зокрема, таких як Львів, Київ, Ужгород.

І сьогодні ми опинимося з вами на самому початку заснування  європейських міст. Місто, яке зробило наше сьогодення саме таким, як воно є зараз.

І там чином, ми знайдемо відповідь на проблемне питання уроку:  Як поява міст середньовіччя  вплинула на подальший розвиток європейського суспільства? (слайд 4).

Сьогодні ми на уроці будемо працювати за таким планом (слайд  5)

  1. Ми дізнаємося про місця походження середньовічних міст.
  2. Виділимо основні причини середньовічних міст.
  3. Над цим питанням у нас будуть працювати дві експертні групи: перша (охарактеризує зовнішній вигляд та правила забудови міста), друга (буде розповідати нам про соціальну структуру (населення) міста).
  4. Проведемо екскурсію середньовічним містом (онлайн-екскурсія).
  5. Розглянемо боротьбу городян із сеньйорами.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

  1. Місця походження середньовічних міст.

Розповідь вчителя.

Падіння Західної Римської імперії призвело й до занепаду більшості міст. Європа майже на 500 років повернулася до сільського пейзажу. Проте Х – ХІ ст. стають переламними в історії розвитку міст: в Західній Європі розпочинається процес відродження старих та виникнення нових міст.

Робота з історичною картою (слайд  6)

  1. Назвіть крупні торгово-ремісничі міста?
  2. Що є загальним у назвах міст Зальцбург, Гамбург, Франкфурт та Оксфорд?
  3. Чому міста утворюються біля стін замків і фортець, біля мостів або поблизу монастирів? (Необхідність захисту, «жваве місце», близькість до святого місця, близькість до потенційних покупців) (слайд 7)

Розповідь вчителя.

Діти, давайте пригадаємо з вами переклад з німецької та англійської мови таких закінчень і префіксів, за допомогою яких були утворені назви міст: закінчення: форд, фурт брід, касл замок, бридж міст, хаузен будинок, бург фортеця; честер табір; префікси:Сент, Сіна, Сан святий.

Наприклад,

Франкфурт    «вільний брід»

Ньюкасл      «новий замок»

Кембрідж    «міст через річку Кем»

Мюльхаузен    «дім мельника»

Страсбург    «фортеця на дорозі»

Сент-Етьєн    «святий Етьєн»

Оксфорд    «бичачий брід»

Робота з історичним джерелом

IX ст. З «Фландрської хроніки» про походження міста Брюгге (слайд 8)


         «…Граф Фландрії Бодуен Залізна Рука збудував укріплений замок із підйомним мостом. Згодом для задоволення потреб його мешканців до мосту перед воротами замку почали сходитися торговці або продавці цінних речей, крамарі, власники заїжджих дворів, щоб нагодувати й надати притулок тим, хто вів торгові справи в присутності господаря, який також часто там бував; почали зводити будинки та облаштовувати готелі, де розселяти тих, котрі не могли жити всередині замку. З’явився звичай казати: «Йдемо до мосту». Це поселення, так розрослося, що невдовзі перетворилося у велике місто, яке й досі в народі називають «міст», адже на місцевому діалекті Брюгге означає «міст»….»

Запитання до джерела:

1) Де виникло місто Брюгге?

2) Чому виникло це місто?

3) Про що говорить той факт, що в місті будувалися заїжджі двори та готелі?

Ось, ми з вами розібрали де виникали міста та в яких місцях. В другому питанні ми розглянемо чому виникли середньовічні міста Отже, ми  переходимо до другого питання.

  1. Причини виникнення середньовічних міст (слайд  9,10)

Розповідь вчителя. Суспільство постійно розвивалося та вдосконалювалося. Звісно, що і міста як і нові так і «старі» поступово розвивалися. Зараз давайте з вами вияснимо, які причини виникнення і розвитку середньовічних міст були.

Запитання до класу: Чому саме в ІХ столітті починається швидке зростання міст? (припинення набігів варварів, боротьба церкви з війнами, що призвело це росту населення в Європі 8 ст. – 27 млн., 12 ст. – 48 млн.).

За слайдом 9 та 10 відбувається коментування причин виникнення середньовічних міст.

Вчитель. Отже, ми зараз вами переходимо до розгляду 3 питання. Над цим питання працювали  дві групи експертів, результати їхніх пошуків зараз почуємо.

  1. Зовнішній вигляд та правила забудови міста їхнє населення (слайд 11, 12, 13).

Розповідь вчителя. Середньовічне місто відрізнялося своєю неординарністю та неоднорідністю населення. Яке це населення зовнішній вигляд самого міста зараз ми розглянемо.       Перша група експертів (у складі 3-х осіб) розглядає питання про зовнішній вигляд та правила забудови міста. Орієнтовані відповіді двох груп.

Що спільного у будові Середньовічних міст з сьогоденням? Які складові міста?

Відповіді учнів. На відміну від сучасних міст, які не мають чітко позначених кордонів, міста середньовіччя утворювали окремий світ, виразно окреслений лінією мурів. Міські укріплення являли собою складну систему споруд. Зубчасті стіни зазвичай будували на пагорбі чи над річкою. Стіни укріплювалися вежами, підхід до воріт був вузький й обов’язково кривий. Над ровом, що оточував місто, чіпляли ланцюговий міст, що контролювався з міста. Перед стінами ставили ще дерев’яний частокіл і насаджували колючі кущі. Місто не сприймало чіткого планування римського муніципія, не було там ані форумів із суспільними спорудами, ані широких вулиць з портиками. Будинки тіснились у вузьких кривих вуличках. Типова ширина - 7–8 метрів. Одна з вулиць Брюсселя носить назву «Вулиця однієї людини» - двоє людей там розійтися не могли. Міський уряд піклувався, щоб городяни не крали територію вулиць: час від часу вулицями проїздив вершник, тримаючи поперед себе списа. Якщо спис торкався стіни чийогось будинку, власник сплачував величезний штраф.

Друга група експертів (у складі 3-х осіб) досліджувала питання населення міста.

Відповіді учнів. Середньовічні міста мали нечисленне населення, тільки в деяких з них – Парижі, Лондоні, Флоренції, Києві – число мешканців перевищувало десятки тисяч. Інші були значно менші. Основну масу городян складали бюргери. Вони були повноправними мешканцями міста, жили з торгівлі та ремесла. Окрім названих, значну частину населення складали вантажники, водоноси. пекарі, тобто ті, що були зайняті у сфері обслуговування. Сеньйорам та їхньому оточенню, представникам світської та духовної влади, тобто знатним людям, належали найкращі будинки в місті, вони мали доступ до міської влади і разом із заможними бюргерами утворювали патриціат – правлячу верхівку міста. Найбідніші прошарки міського населення називалися плебеями ( від 20 до 70 % ) населення.

Робота з історичним джерелом (слайд  14)

XV ст. Аугсбурзький регламент про жебраків
        «…Рада визнала за необхідне й постановила: насамперед далі забороняється всім, чи то одружені люди, жінки або чоловіки, вдови або неодружені, захожі або місцеві, бюргери або жителі міста, збирати милостиню як удень, так і вночі, не інакше як з дозволу і за постановою почесної ради, від якої вони [у ньому випадку] повинні одержати, особливий значок, а саме — жерстяний жетон. Цей жетон треба носити й мати при собі кожному, хто збирає милостиню, і без нього збирати її забороняється. Виняток становлять чужоземні пілігрими і проїжджі жебраки, яким дозволяється тут просити милостиню протягом трьох днів і не більше. Тим особам жіночої й чоловічої статі, яким, як уже сказано, дозволяється збирати милостиню, належить вичікувати милостиню люденно перед церквою. Маючи коло себе своїх дітей, яких забороняється розсилати за милостинею...»

Запитання  джерела:
         1. Знайдіть у тексті підтвердження, що міська рада контролювала жебраків.

2. Як можливо було розпізнати жебраків серед інших перехожих?

З. Де дозволялось збирати милостиню?

4. Для кого і чому встановлювалися пільги?

Проведення фізкультхвилинки для учнів.

  • Вправи для очей;
  • Вправи рук та хребта.
  1. Подорож середньовічним містом (онлайн-екскурсія).

Екскурсію проводить вчитель з одним учнем з класу

Розповідь вчителя. Проїхавши через головну браму, ми потрапили на вулицю, що вела до центральної площі міста.

Далі один із учнів класі проводить екскурсію за слайдом 15 «Ринкова площа».

Розповідь вчителя. Потроху ми просувалися вперед, проте наша карета постійно потрапляла у вибоїни, якими була покрита вся вулиця. Попереду з’явився віз, і ми з превеликими труднощами змогли роз’їхатися. І це була найбільша вулиця міста! Обабіч стояли будинки на два чи три поверхи, які були розміщені впритул одне до одного. На перших поверхах розташовувалися майстерні, лавки чи таверни: чобіт на дверях пропонував купувати або ремонтувати взуття, блискучий щит і меч запрошували завітати до зброяра, а з-під крученого бублика на вивісці приємно пахло хлібом, який навіть перебивав запах самого міста. В усі боки від вулиці відходили провулки, такі маленькі та вузькі, що два вершники не могли там роз’їхатися. Із вулиць витікав бруд. Раптом почулися крики та лайка: хтось потрапив під «дощ» нечистот, які вилили з вікна. А ось нарешті й головна площа.

Учень говорить про слайд  16 «Ратуша», слайд 17 «Кафедральний собор», слайд 18 «Центральний фонтан», слайд 19 «Корчми та шинки».

Вчитель. Ось і завершилася наша екскурсія на такому хорошому місці у місті. Де можна завжди відпочити.

  1. Розглянемо боротьбу городян із сеньйорами (слайди  20)

Розповідь вчителя. У середньовічній Європі діяв принцип «Нічиєї землі не буває», тому міста засновувалися на землях феодала. Жителі міста підкорялися його владі, міськими справами й судом управляли люди, призначені феодалом, а над воротами був прибитий герб сеньйора. Доки міста не зміцніли, вони шукали захисту у сеньйора. Міста розросталися, збагачувалися, відтак сеньйори намагалися отримати якомога більше податків з городян. Жителі міст все частіше виявляли незадоволення таким становищем. Вони прагнули позбутися залежності від сеньйора. Міста могли позбавитися феодальної залежності двома шляхами: силою зброї або переговорами про викуп від сеньйоральної залежності. Досить часто королі, щоб заручитися підтримкою міст у боротьбі з великими феодалами, брали їх під своє заступництво. Позбувшись залежності, міста отримували спеціальний документ – хартію (приклад хартії слайд  21).

Запитання до класу: Чому міста, що звільнились від феодала розвивались значно швидше?

Розповідь вчителя.  Існувало таке німецьке прислів’я, яке говорило…. (слайд  23). Діти, як ви вважаєте, що означає це прислів’я? (Діти говорять свої думки)

V. Первинне закріплення знань.

Бесіда з учнями за запитаннями.

  1. В яких місцях виникали перші середньовічні міста?
  2. Назвіть причини виникнення середньовічних міст.
  3. Який вигляд ззовні мали міста? Чи існували правила забудови міста?
  4. Місто “всередині” – чи сподобалася вам мандрівка?
  5. Яка основна причини боротьби городян із сеньйорами? Що городяни домоглися?
  6. Про що говорить приказка “Міське повітря робить вільним”?
  7. Чим середньовічне місто відрізняється від сучасного?
  8. Де б ви хотіли жити і чому?

Давайте з вами повернемося до проблемного питання нашого уроку  «Як поява середньовічних міст вплинула на розвиток європейського суспільства?» (Діти висловлюють свої думки)

Розповідь вчителя. Роль міста в історії феодального суспільства важко переоцінити. За своїм соціально-економічним устроєм міста з самого початку були носіями капіталістичного укладу. Торгівля, ремісниче дрібнотоварне виробництво, неминуче мали перерости в певних умовах у капіталістичні виробничі відносини. Економіка міста, з його торгівлею і товарним виробництвом, перебувала в суперечності з натуральним характером виробництва феодальних маєтків. Вона мала потребу в розширенні ринку збуту, а феодальний лад стримував процес розвитку ринкових зв'язків. Саме це і було причиною боротьби міст з феодалами. До того ж, міста, з їхнім зосередженням лихварського і торгівельного капіталу, сприяли розпаду феодалізму. Крім того, вони були центрами зосередження біглих селян. Міста сприяли розвитку єдиного національного ринку, економічній і політичній національній консолідації.

          VІ.  Підсумки урок. Рефлексія

  1. Що нового ви почули на уроці?
  2. Що вас найбільше зацікавило?
  3. Чи хотіли б ви прочитати додатково про те, що почули? Про що саме?
  4. Чи хотіли б ви побувати в одному середньовічному місті України (наприклад. Львів)

Цінування – вчитель (відзначити, як працював весь клас, кращих учнів).

Оцінювання – вчитель (за загальною кількістю балів отриманих на уроці).

VІІ.  Домашнє завдання:

  1. Опрацювати та вивчити тему за параграфом 5.
  2. Вивчити терміни і дати з теми.
  3. Написати твір-роздум на тему «Чому європейське середньовічне місто відрізняється від античного та від сучасного».

 

 

 

docx
Додано
28 вересня 2020
Переглядів
3277
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку