Урок "Архітектура як вид мистецтва. Віртуальна подорож в історію архітектури."

7 клас.

Тема.   Архітектура як вид мистецтва. Віртуальна подорож в історію архітектури.

Мета: дати поняття про архітектуру як вид мистецтва; ознайомити з історією розвитку архітектури, класифікацією архітектурних об'єктів за призначенням; учити висловлювати судження про специфіку архітектурного образу; виховувати любов до пре­красного на прикладах зразків світового мистецтва.

Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання: а)для вчителя:

•         роздавальний матеріал (технологічна картка «За­мок»);
•         плакати: «Види архітектури», «Мова архітектури», «Типи давньогрецьких храмів», «Класичні грецькі ордери»;
•         відеоряд «Споруди різних епох і країн»,

-   географічна карта сві­ту;

-   відео запис (зведення пірамід).

              б) для учнів — альбом з шаблонами, графічні матеріали, акварель, гуаш, клей, ножиці.

ХІД УРОКУ

1. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку.
2. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Які види образотворчого мистецтва ви знаєте?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

 Згадуючи висловлювання одного з найвідоміших архі­текторів XX ст. Ле Корбюзьєв: «Ви використовуєте як будівельний матеріал камінь, дерево або бетон, ви зводите з ньо­го будинки або палаци. Це є будівництво. Та раптом ви зворушили моє серце, і мені стало добре. Я в захопленні вигукую: «Як гарно!» Це вже архітектура», скажіть, на вашу думку, будівництво та архітектура — це одне й те са­ме чи ні? (Підведення підсумків).

Міцність, корисність, краса — складові частини справжнього витвору архітектури.

Завдання: пригадати за короткий проміжок часу, які види споруд вони знають (методом  асоціативного куща).

Кожний вид образотворчого мистецтва має свої мову, засоби і прийоми створення художнього образу. Яка ж мова архітектури? Робота з плакатом  «Мова архітектури».

Архітектура оточує нас постійно, і її образи мають велику силу психологічного впливу. Тому важливо розуміти, відчувати архітек­туру. Цьому сприяє знання її історії, уявлення про багатство і різно­манітність архітектури різних держав та епох.

4.  Вивчення нового матеріалу. 

Організація сприймання творів мистецтва.

Учитель звертає увагу учнів на відеоряд «Споруди різних епох і країн».

Слово вчителя.

Архітектура — мистецтво створення споруд, які формують про­сторове середовище для життя і діяльності, людини.

Протягом багатьох епох люди створили сотні тисяч різних спо­руд, і кожна епоха характерна своїми будівлями, своєю архітекту­рою.

1.     Сьогоднішню подорож ми починаємо з мегалітичних (від грецьких слів «мега» — величезний та «літ» — камінь) споруд кам'яного віку.

 Найдавнішими і найпростішими мегалітами були:

•         менгіри — стоячі камені довгастої форми (у Бретані (Франція) є алея менгірів, що налічує 3000 пам'ятників);
•         дольмени — декілька стоячих каменів, накритих зверху, мов дахом, великою кам'яною плитою, що створює стоєчно-балочну конструкцію;
•         кромлехи — споруди, які утворені менгірами, встановленими по колу;
•         хенджі — один із типів кромлехів, мегаліти розташовані кіль­цем або кількома кільцями (найцікавіший — Стоунхендж в Ан­глії.

2.     Тепер вирушимо до Стародавнього Єгипту. Його історія, що по­чалася за багато тисяч років до нашої ери, дійшла до нас головним чином у пам'ятках архітектури. Важкі монументальні гробниці ­- піраміди, громаддя храмів, кам’яні статуї фараонів і священних сфінксів розповіли світові про життя найдавнішої рабовласницької держави.

Першу ступінчасту піраміду Джосера збудував на початку III тис. до н. е. архітектор Імхотеп. Вона являла собою п'ять масштабів різного розміру, поставлених один на одний, і мала висоту 30 метрів.

Згодом були збудовані три Великі піраміди, що належали фа­раонам Хеопсу, Хефрену і Мікеріну. Висота найбільшої з них — піраміди Хеопса — сягає майже 147 м (відео запис). У XV—XIII ст. до н. е. єгиптяни застосовували колони трьох ти­пів: пальмо-, папірусо- і лотосоподібні,— вони зустрічаються в Луксорському та Карнакському храмах.

Будівельна конструкція єгипетських споруд — стоєчно-балочна.

3.     Наступна зупинка нашої подорожі — Стародавня Греція, де процвітало

античне мистецтво. Його творцями були жителі вільних  давньогрецьких міст-республік, а пізніше римляни, які підкорили їх. Ідеалом античного мистецтва був образ людини гармонійно роз­виненої (духовно і фізично).

Великого розквіту набуло мистецтво архітектури в VII ст. до н. е. Склався особливий тип будови — периптер, який ліг в основу грець­кої храмової архітектури. Периптер — прямокутна в плані споруда, З усіх боків оточена колонадою! Храми ставилися небесним богам.

Усупереч поширеному уявленню грецькі храми не були зовсім білими, якими ми їх бачимо зараз. Верхні частини розфарбовува­лися в червоний та синій кольори. Широко використовувалася по­золота. Розфарбовувалась також скульптура, якою любили прикрашати храм.

Будівельні майстри Давньої Греції перші ввели поняття орде­ра в архітектурі. Слово «ордер» означає порядок, певну співрозмірність окремих частин споруди.

У класичній грецькій архітектурі існувало три ордери.

Доричний ордер — приземкуватий, символізував мужність та силу. Стовбур прорізаний жолобцями-канелюрами, зверху колона закінчувалася капітеллю.

Іонічний ордер — вищий за доричний. Канелюри оздоблені дво­ма спіралеподібними завитками. Цей ордер порівнюють зі струн­кою жіночою постаттю.

Коринфський ордер — класичний. Цей ордер — втілення тен­дітної постаті юної дівчини. Капітелі мають вигляд корзини з візе­рунчастого листя.

На високому пагорбі, у самому центрі Афін, стояв мармуровий Акрополь — «Верхнє місто» (так називали укріплену частину ста­родавніх міст, збудованих на високому місці), неприступні стіни якого захищали афінян від загарбників. Тут же були найкрасивіші храми Стародавньої Греції і серед них знаменитий Парфенон — класичний периптер, оточений 46 доричними колонам. Грецький храм за III—IV сторіччя пройшов шлях від найдавнішого наоса до храму класичного типу. Греки досягли повної гармонії між будівлями та природою. Античні храми мали три типи: простіль, амфіпростіль, периптер. Архітектура Греції відрізняється простотою й логічністю конструкцій та єдністю архітектурних форм та скульптурних еле­ментів.

4.     Нова сторінка нашої подорожі — культура Стародавнього Ри­му:

Колізей,  Пантеон, тріумфальні арки,— усе це відбивало ідеї де­ржавності та військової могутності Римської імперії.

Давньоримські зодчі впровадили в архітектурне мистецтво такі важливі елементи, як купол і кесони.

Пишними, розкішно оздобленими спорудами римські архі­тектори прославили могутність Риму. Від греків римляни запози­чили таку важливу деталь, як кругла арка, яка лягла в основу су­то римських споруд — арочних мостів та водопроводів-акведуків. Використання круглої арки при спорудженні мостів доз­воляло збільшити відстань між. його опорами і значно зменшити на­вантаження.

Від греків римляни також перейняли архітравно-балочну систему і ордери. Вони використовували у своїх спорудах три класичні грецькі ордери та творили два нові — композитний і тосканський. Пропорції композитного ордера у всьому збігаються з коринфським, однак капітель коринфського стилю може бути ускладнена чотирма іонічними валютами. Тосканський — варіант доричного ордера, який порівняно з грецькими має більш важкі й приземкуваті пропорції, стовбур колон не має канелюр, фриз гладкий, не прикрашений барельєфами.             

У Римі були вперше споруджені величезні громадські будинки світського призначення: амфітеатри, терми, базиліки.

Амфітеатр — суто римська споруда. Ряди для глядачів зами­каються в кільце. Амфітеатр призначений для масових видовищ. Найвідомішою пам'яткою такого типу є амфітеатр Флавіїв, який нащадки Риму назвали Колізеєм, що означає «величезний». Колі­зей міг вмістити одночасно 56 тисяч глядачів.

Центром громадського життя Рима був форум — головний мі­ський майдан.

Римський Пантеон — храм всіх богів — дуже своєрідна спору­да (мал. 85). В основу його конструкції покладений цегляний кар­кас, залитий римським бетоном. Це приміщення розділене нішами, в яких були встановлені статуї богів. Ніші роблять монолітну бетон­ну товщу витонченою. Пантеон увінчує могутній купол діаметром 43,2 м; його розміри не були перевищені до XX ст. Купол має від­критий верх діаметром 9 м. Подібні храми з отвором в даху існува­ли і в архітектурі інших країн давнього світу — так символізувався зв'язок неба і землі.

Саме архітектура давнього світу заклала фундамент для подаль­шого розвитку цього виду мистецтва і зумовила виникнення архі­тектурного напряму — історично сформованої сукупності худож­ніх засобів та прийомів,— що був тісно пов'язаний із своїм часом, соціально-політичною ситуацією і визначав об'ємно-просторову ор­ганізацію споруд, пропорцій, форми, декору.

Своєрідним мостом між архітектурою античності та середньовіч­чя була візантійська архітектура. Вона виникла після 330 р. н. е.

Знадобилися нові типи культових споруд. За зразок для хрис­тиянської церкви були взяті не культові споруди, а будівля світсь­кого призначення — базиліка. Базиліки були місцем громадських зборів. Такі будівлі були дуже прості за своєю композицією. Вони мали в плані прямокутну форму. Увесь внутрішній простір займала єдина зала, розділена колонами на три, п'ять нефів. Храм мав ап­сиду (напівкругла ніша, вівтар) та трансепт — неф, що йде впопе­рек основному приміщенню та відділяє апсиду. Візантійська цер­ква мала простий і водночас шляхетний зовнішній вигляд. Стіни складалися з цегли, яка чергувалася з каменем. Характерною де­таллю є аркада на дуже тонких і високих колонах, з корзиноподібною капітеллю.

Інтер'єр — казково розкішний. Стіни прикрашені мозаїкою, яка зображувала християнських святих. У 537 р. в Константинополі побудований храм-святої Софії. Від нього ведуть своє походження хрестово-купольні храми — тип, що починаючи з IX ст. стає панівним у Візантії і згодом, разом з християнством, приходить на Русь.

5.     Яскравою сторінкою в мистецтві будівництва є історія давньо­руської

архітектури XI ст., яка цікава своїми культовими споруда­ми — храмами та монастирями.

Першою відомою нам кам'яною будівлею на Русі стала Десятин­на церква в Києві (989—996), споруджена за наказом Володимира Святого.

Найдавніший руський християнський храм — це Софія Київська (1037—1054), побудована за наказом Ярослава Мудрою (мал. 87). Зразком для неї були візантійські церкви, але вже виявляються своєрідні національні риси, враховується навколишній краєвид. Собор прикрашений усередині мозаїчним панно Марії Оранти та фресковим живописом. У цей самий період йде спорудження Печорського монастиря, а згодом Михайлівського золотоверхого собору (1108—1113), які мали значний вплив на подальший розвиток архітектурного мистецтва в Київській Русі.

Наступний етап у розвитку архітектури Русі пов'язаний з Нов­городом. Храми наближаються до куба, мають нефи, увінчують хра­ми бані — шоломо-, цибулеподібної, шатрової форми.

(Церква Спаса-Нередиці поблизу Новгорода, XII ст.; собор Іванівського монастиря, Псков, XII ст.; церква Покрова на Нерлі; Володимиро-Суздальське князівство XII ст., Золоті ворота; Володи­мир, Дмитрівський собор; Володимир, церква Вознесіння в Коло-менському; Успенський собор Московського Кремля.) ,

6.     Покинемо на деякий час Європу і простежимо за розвитком ар­хітектури в інших країнах.

На початку II тис. н. е. будівельне мистецтво феодального Ки­таю досягло високого рівня. На початку XII ст. в Китаї вже були за­писані особливі правила будування, в основі яких було вчення про способи боротьби зі шкідливими впливами атмосферних опадів, так званих «фун-шуй» (вітер-вода). Головним будівельним матеріалом було дерево.

До виняткових споруд, де використовували камінь, належить Велика Китайська стіна, збудована у Тії ст. до н. е. для захисту Ки­тайської імперії. Ця споруда тяглася на 5 тис. км. Доречі, Велика Китайська стіна є єдиною спорудою, яку видно з космосу.

Китайські будівлі мають форму прямокутника, зовні їх оточує галерея, стовпи якої підтримують дво- або чотирисхилий дах.

Простий житловий будинок, як правило, відрізнявся від хра­му або палацу лише розмірами та якістю декоративного оздоблен­ня. Іноді у храмові комплекси вводилися багатоярусні башти-пагоди. При цьому дах робився над кожним ярусом. Його схили мали вигнуту форму, кінці загиналися вгору на кутах будови.

7.     Архітектура Японії також своєрідна. Більшість споруд збудова­на з

дерева. Японія відома своїми багатоярусними культовими спорудами-пагодами

На зовнішній вигляд вони легкі й нарядні, проте всередині кож­на будівля укріплена міцним дерев'яним стволом, який, проходячи через усі поверхи, надає будівлі стійкості.

Від китайської японську архітектуру відрізняє менша монумен­тальність, споруди мають невеликий розмір.

8.     Більшість пам'яток Індії епохи феодалізму являє собою храми релігії

брахманізму. Вони складаються з трьох основних частин: притвору (вхідного приміщення), приміщення для молільників і святилища, над яким споруджувалась висока башта.

Особливої виразності цим спорудам надають численні рельєфи на теми священної міфології, які покривають усю поверхню стін. Зображення слонів, фантастичних істот, крилатих левів, фігур, що танцюють, переплітаються з химерними формами тропічних рослин.

Найчастіше житлові будови Індії — від хижки, до розкішного палацу — робилися дерев'яними, а кам'яними були тільки куль­тові споруди. Важливе місце посідають печерні храми, буддійські та індуїстські.

Печери висікади у скелі, і на їхніх стелях можна бачити імітацію дерев'яних бантин             

З ім'ям царя Ашока пов'язано розповсюдження буддизму. Ра­зом з новою релігією поширюється новий тип культових споруд — так звані ступи  — кам'яні футляри, що ховають у собі буд­дійську святиню. (Велика Ступа в Санчі (Індія); Печерний храм в Аджанті.)

9.     Розглянемо архітектурні пам'ятки країн ісламу, що істотно

Відрізняються  від європейських.

Іслам, або мусульманство,— це остання за часом виникнен­ня світова релігія. Він з'явився на початку VП ст. н. е. і допоміг об'єднати численні арабські племена, вони стали могутніми і розпо­чали завойовницькі війни проти сусідів на сході й заході. Під вла­дою Арабського халіфату опинилася велика територія від Індії до Піренейського півострова.

Мусульмани-араби створили неповторну і дуже розвину­ту для свого часу культуру. Найбільш типовими пам'ятками му­сульманської архітектури є культові споруди — мечеті (мал. 92). Найдавнішими є мечеті двох типів: перший — масивна кубічна спо­руда, перекрита великою круглою банею; другий — дворова, або ко­лонна, мечеть.

Звичайні мечеті були прямокутними в плані, двір був оточений колонадою. У таких архітектурних спорудах головну роль відігра­вали не вертикальні, як у європейській архітектурі, а горизонтальні лінії. Порівняно невисока мечеть могла займати величезну площу. Одноманітність споруди розбивала єдина вертикаль — мінарет, тонка та висока вежа. (Блакитна мечеть у Стамбулі; Тадж-Махал, м. Агра.).

Характерною деталлю більшості пам'яток мусульманської ар­хітектури є численні аркади. Арки використовувались різні, але поширеною була арка стрілчастої форми. Архітектурні споруди, як правило, прикрашалися барвистими мозаїками (рослинний та гео­метричний орнамент), арабесками-написами, що робили на стінах, вплітаючи^ літери у складний візерунок мозаїки (уривки з Корану або вірші відомих поетів).

Отже, наша подорож відбулася. Ми мандрували в часі по різних державах світу.

5.  Практична діяльність учнів. 

Учні виконують макет давньоєгипетської колони (за допомогою шаблонів), оформлюють її.

 Учитель звертає особливу увагу на те, що красу архітектурного образу бачуть у красі самої форми: її силуету, у пропорціях її час­тин, кольорі та фактурі матеріалів.

6. Закріплення нових знань і вмінь.

Фронтальне опитування.

•         Які архітектурні споруди характерні для первісного суспільс­тва? (Мегаліти.)
•         Які найбільш знамениті творіння єгипетської культури? (Пі­раміди.)
•         В якій державі розташований знаменитий Парфенон? (Греція.)
•         Що характерно для грецьких храмів? (Ордерна система.)
•                               Назвіть класичні грецькі ордери. (Доричний, іонічний, коринфський.)             
•         Яка деталь покладена в основу суто римських споруд? (Арка.)
•                                                                                                         Назвіть римські споруди, де використовували арки. (Акведуки, мости, амфітеатр)             
•         Назвіть найвідоміший амфітеатр Риму. (Колізей.)
•         До якого типу споруд належить Софійський собор? (Культова споруда.)
•         Для архітектури яких держав характерні багатоярусні башти-нагоди? (Китай, Японія.)       
•         Які є найбільш типові пам'ятки архітектури країн ісламу? (Мечеті.)

7. Завершення уроку.

Підведення підсумків, загальна оцінка виконаним роботам; аналіз характерних помилок в них; оцінювання діяльності уч­нів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Принести: графічні матеріали, кольоровий папір, ножиці, клей ПВА. Спостереження за архітектурними спорудами у навколишньо­му середовищі.

Словник.

Архітектура (від грец. architekton — будівничий) — мистец­тво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людини.

Образ — 1) Специфічна для мистецтва конкретно-чуттєва форма відображення дійсності. Образ містить у собі єдність індивідуально­го і типового, суть якого в тому, що загальне подається через оди­ничне. 2) Зображення зовнішнього вигляду кого або чого-небудь.

Мегалітичне мистецтво («мегаліт» — великий камінь) — давні споруди з велетенського каменю.

Ордер — порядок, певна співрозмірність окремих частин споруди.

Відеоряд.

Мегалітичне мистецтво

Давній Єгипет

Давня Греція