22 квітня о 18:00Вебінар: Інтегроване навчання – вимога сучасності

Урок астрономії "Календар"

Про матеріал
Урок подано у вигляді віртуальної екскурсії. До розробки додається зошит одного уроку.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Юліанський календар

(старий стиль)

 

запроваджений

Юлієм Цезарем

у 46 році до н.е.

 

Григоріанський календар

(новий стиль)

 

запроваджений

папою Григорієм ХІІІ

у 1582 році

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Юліанський календар

(старий стиль)

 

запроваджений

Юлієм Цезарем

у 46 році до н.е.

 

Григоріанський календар

(новий стиль)

 

запроваджений

папою Григорієм ХІІІ

у 1582 році

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: Урок – віртуальна екскурсія «Календар» (11 клас)

 

Мета уроку:

Навчальнасформувати  поняття: календар, типи календарів, старий і новий стилі, високосний рік, наша ера;

Розвиваючарозвивати навички дослідницької діяльності учнів, образне та критичне мислення, творчу уяву, спостережливість, уміння пояснювати явища і робити загальні висновки;

Виховна показати взаємозв’язок  знань з астрономії з історичними подіями та особистостями, поєднання  народних звичаїв і усної народної творчості з певними астрономічними циклами, показати красу та гармонію оточуючого світу.

 

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання: мультимедійний проектор з компютерною презентацією; телурій; зошити одного уроку; смартфони для онлайн – тестування; календарики для кожного учня.

 

Зміст етапів уроку

 

Етапи уроку

Час(хв.)

Прийоми та методи роботи з класом

I

  Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1

Повідомлення завдання та мети уроку.Представлення форми уроку як віртуальної екскурсії.

II

Пояснення нового матеріалу

11

Пояснювально-ілюстративний тапроблемно-пошуковий метод

IІІ

Закріплення нового матеріалу

27

Проблемне викладення матеріалу

Метод учнівських міні-проектів. Розв’язування задач з використанням міжпредметних зв’язків (географія,  історія , народознавство) 

ІV

Підведення підсумків уроку.

5

Онлайн- тестування

Аналіз роботи учнів - метод «Шкала успіху»

VI

Домашнє завдання.

1

Пояснення, планування проектної діяльності на наступний урок

 

 

(►1)

Вчитель: Почати наш урок мені б хотілося з уривка вірша, який називається «Діалог біля новорічної ялинки» (за Ю.Левітанським)::

 

– Коїться що на цім світі? – А просто зима. 
– Просто зима, Ви гадаєте? – Так, я гадаю. 
Адже я сам, як умію, сліди прокладаю 
В ваші будинки, коли іще сонця нема.

– Що ж нас чекає по тому? – А січень-мольфар. 
– Січень настане, вважаєте? – Так, я вважаю. 
Я вже давно цю засніжену книгу читаю, 
Цей із картинками хуги прадавній буквар. 

– Чим це нарешті закінчиться? – Квітнем ясним. 
– Квітнем ясним, Ви ручаєтесь? – Так, я ручаюсь. 
Я навіть чув, і тепер увесь час прислухаюсь, 
Ніби сопілка співала в гаю і за ним...

 

Чому ж ми так впевнені, що після зими обов’язково настане весна, а після лютого березень?На це ми отримаємо відповідь, коли дізнаємося, а що ж це таке – календар, та для чого він потрібний.

 

Вчитель:Давайте уявимо наш урок як екскурсію до віртуального музею астрономії. Ось зала «Календар». Ми побачимо різні види календарів – єгипетський, на папірусі; календар індіанців майя, вибитий на камені; вічний календар, яким можна користуватися усе життя. А ще в цьому музеї будуть зображення богів, давньоримських полководців та папи римського. Чому всі вони там зібралися?Дізнаємося на нашому уроці!

 

(►2)

Календар - певна система рахунку тривалих проміжків часу з підрозділами їх на окремі більш короткі періоди (роки, місяці, тижні, дні). 

Саме ж слово "календар" походить від латинських слів "саleo" - проголошувати і "саlendarium" - боргова книга. Це тому,що в древньому Римі першого числа місяця там було прийнято сплачувати відсотки по боргах.

(►3-4)

Оскільки відлік часу пов'язаний з рухом світил, пригадаємо видимий річний рух Сонця.

(Відео «Земля – космічний корабель» 45 серія. «Зміна пір року та рівнодення»

 

Завдання:: Продемонструвати дні рівнодень та сонцестоянь за допомогою телурія.

 

(►5)

Вчитель: Чому ж виникають труднощі при складанні календарів?

Основою будь-якого календаря служать тривалі проміжки часу, які визначаються за періодичними явищами природи - зміні місячних фаз і зміні сезонів року. Це вирішувалася б легко, якби період зміни місячних фаз, званих синодичним місяцем, і тропічний рік (період зміни сезонів року) містили в точності ціле число діб.  Але ці періоди несумірні між собою: тропічний рік - це 365 день 5 годин 48 хвилин 46,08 секунд, синодичний місяць - 29 днів 12 годин 44 хвилини 2, 98 секунди. Як їх узгодити?             

(►6)

В результаті спроб узгодження доби, місяця і року, виникли три системи календарів:

  • місячні, в яких хотіли узгодити календарний місяць з фазами Місяця;
  • сонячні, в яких прагнули узгодити тривалість року з періодичністю процесів, що відбуваються в природі;
  • місячно-сонячні, в яких хотіли узгодити і те й інше.

(Учні заповнюють табличку в зошитах)

 

(►7)

Проблемне питання:З якої події починається відлік часу в нашому календарі?

Початок літочислення у календарі називається ерою. Літочислення, яке ведеться від народження Ісуса Христа, називають новою ерою (н.е.), а в зворотному напрямі – до нової ери (до н.е.)  2019 А.D. – “року божого”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(►8)

Учитель: У нашому  віртуальному музеї астрономії є  портрети історичних діячів, які , здавалося б дуже далекі від астрономічної науки. Це уславлений римський імператор Юлій Цезар та Папа Римський Григорій  ХІІІ. Чому ж  вони заслужили там почесні місця ?

 

(Відео «Земля – космічний корабель» 42 серія. «Календар»)

 

Вчитель:Першоосновою нашого сонячного календаря бувюліанський календар, запроваджений 1 січня 45 р. до н.е. римським політичним діячем Юліем Цезарем. Зараз цей календар називають юліанським, або старим стилем. У ньому роки поділяються на прості (365 діб) та високосні (366 діб). Рік, номер якого кратний 4, - високосний. Середня тривалість року за старим стилем 365,25 діб, що на 11 хв більше за тропічний рік. Таким чином, юліанський календар відстає від істинного плину часу на 1 добу приблизно за 128 років. Юліанський календар був домінуючим півтора тисячоліття. За цей час весняне рівнодення зсунулося на 10 діб назад.

У XVI ст. папа Григорій XIII провів реформу календаря — наказав вилучити 10 «зайвих» діб (після 4 жовтня 1582 року наступило 15 жовтня) і не вважати високосними роки, номери яких діляться на 100, але не діляться на 400. Наприклад, 2000 рік — високосний, а 2100, 2200, 2300 - прості. Григоріанський календар ще називають новим стилем. Різниця між григоріанським (365,2425 діб) і тропічним роками дуже незначна - розходження в одну добу відбудеться через три тисячі років. Фактично, це вічний календар. Зараз він найпоширеніший у світі. Григоріанський календар є головним календарем християнського світу, хоча для визначення дат свят православна церква  користується старим стилем, який на даний час відстає від нового на 13 діб. Наприклад, у католиків Різдво 25 грудня, а у православних - через 13 днів - 7 січня

 

 

 

 

(►9)

Завдання: Заповнити  у зошиті порівняльну таблицю «Реформи календаря»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(►10)

Вчитель: Але на цьому реформа нашого календаряне завершилася.Прислухайтеся уважно до слів відомого «Щедрика», та поясніть, чому ластівка прилетіла на Щедрий вечір?

(Відео: Пісня «Щедрик» з музичного фільму «Різдвяна історія з Тіною Кароль»)

У  давнину, коли наші предки жили у гармонії з довколишньою природою та ввжали її частиною свого життя, всі святкування збігались із природними циклами.

 Народження чогось нового, початок року, природно розпочинався із настанням нової пори, приходом весни. Перше березня (або 14 за новим календарем) було першим днем нового року. Настає Новий рік – і пробуджується природа, розквітають квіти, світ народжується заново.

«Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…» – ця пісенька прийшла до нас ще з тих далеких часів. Ластівки прилітають навесні і співаючи, радіють приходу нового року. Отже, Новий рік українці святкували навесні. Так було до ХІІ століття… Згодом після хрещення Київської Русі  споконвічні традиції почали змінюватись.

(за матеріалами сайту

https://prolviv.com/blog/2018/01/13/chomu-lastivka-pryletila-na-shchedryi-vechir/)

 

Цар Петро І указом проголосив з 1 січня новий 1700 рік від Різдва Христового за юліанським календарем:

«Поелику въ Россіи считаютъ Новый годъ по-разному, съ сего числа перестать дурить головы людямъ и считать Новый годъ повсемѣстно сперваго января. А въ знакъ добраго начинанія и веселія поздравить другъ друга съ Новымъ годомъ, желая въ дѣлахъ благополучія и въ семье благоденствія. Въ честь Новаго года учинять украшенія изъ елей, дѣтей забавлять, на санкахъ катать съ горъ. А взрослымъ людямъ піянства и мордобоя не учинять – на то другихъ дней хватаетъ». (з указу Петра I)

 

(►11)

Через два сторіччя у 1918 році в Україні було запроваджено точніший – григоріанський

календар, у якому було вилучено 13 діб іпісля 31 січня 1918 року наступним був день14 лютого.

  Однак російська православна церква не перейшла на новий стиль, зберегла юліанський

календар.

 

(►12). Захист учнівських міні – проектів:

Проект І. Чому місяці мають таки назви?

Назви місяців у сучасних календарях мають давньоримське походження. Перший римський календар мав 10 місяців. Рік починався навесні. Перший місяць називали на честь бога війни Марса — мартіус (порівняйте з  англійським March). Другий місяць — апрікус, що означає зігрітий Сонцем (April). Іменем богині землі Майї назвали третій місяць — Май, а четвертий присвятили дружині Юпітера — богині Юноні (російською июнь). Решта місяців мали порядкові латинські позначення, наприклад, октобер — восьмий. Пізніше календар уточнили, додавши ще два місяці: януаріс (январь, January) — на честь бога Януса та фебруаріс (февраль - February), що означає очищальний. Після запровадження юліанського календаря новий рік починався першого січня, а не першого березня, і назви місяців не відповідали їхнім новим номерам. Колишній сьомий місяць септембер (сентябрь - September) став дев'ятим і т. д. Кілька місяців перейменували, зокрема, колишній п'ятий — квінтіліс назвали на честь Юлія Цезаря юліусом (июль - July).

(►13)Цікаво порівняти, як пов’язані між собою назви місяців у слов'янських народів

.

Проект ІІ. "Назва місяців старослов'янською, українською та білоруською мовами.

(Див. презентацію)

 

(►14)

Проект ІІІ. Як  обчислити дату Пасхи?

Загальне правило розрахунку дати Великодня:

Великдень святкують у першу неділю після першого повного місяця, яке настало після дня весняного рівнодення.

Найбільш рання дата Пасхи за григоріанським календарем (католицька) - 22 березня і найпізніша - 25 квітня, що відповідає за юліанським календарем (у православній церкви) періоду  з 4 квітня до 8 травня.

Розрахуємо, коли ми святкуватимемо Великодень цього року.

 

(►15)

Вчитель: Ось і закінчилася наша мандрівка до музею астрономії та наше знайомство з календарями різних часів та епох. Перевіримо, що найбільше вам запам’яталося.

 

QR CodeВиконання тестового  завдання з використанням смартфонів або за посиланням на сайт:

 

https://learningapps.org/display?v=poemy9z1t19

 

 

Зразок тестових завдань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Який календар діє у наш час?

А.ЮліанськийБ.ГригоріанськийВ.Використовуються обидва

2. Коли було запроваджено григоріанський календар?

   А.У 46 році до н.е.Б.У 1582 році   В.У 1700 році

3.Скільки діб має високосний рік?

   А.365 дібБ.365 діб 5 год 48 хв 46 сВ.366 діб

4.Який з років є високосним?

   А.2016 р.Б.2017 р.В.2018 р.

5.Під яким кутом до площини орбіти нахилена вісь обертання Землі?

А.45 градусівБ.66,5 градусівВ.90 градусів

6. Скільки триває найдовший день за полярним колом?

А.24 годиниБ.1 місяцьВ.Півроку

7. Що є причиною зміни пір року на Землі?

А.Нахил вісі обертання Землі до площини орбіти

   Б.Обертання Землі навколо своєї вісі

   В.Обертання Землі навколо Сонця

8. До якого з типів відноситься календар, яким ми користуємося?

  А. До сонячногоБ.До місячногоВ.До сонячно – місячного

9. Де пізніше заходить Сонце - у Львові чи у Полтаві?

А.У Львові   Б.У Полтаві   В.Одночасно

 

(►16)

Додаткові творчі завдання з астрономії:

 

  • Археологи знайшли старовинну монету, на який був напис “25 рік до н.е.”.

 Чи можливо таке?

  • Яка людина може святкувати свій День народження лише раз на чотири роки?
  • Чому знаменитий бразильський карнавал відбувається у січні?
  • Чому 14 січня після свята Нового року ми святкуємо ще й Старий Новий рік?
  • Як можна визначити кількість днів у кожному місяці за кісточками пальців на руках?

 

 

(►17)

Підведення підсумків уроку, оголошення оцінок, пояснення домашнього завдання.

Дякую за урок!

 

Список використаної літератури та електронних ресурсів

 

  1. Астрономія: 11 кл.: підручник для загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / М.П. Пришляк; за заг. ред. Я.С. Яцківа. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 160 с.  
  2. Астрономія. 11 клас: Книга для вчителя. / Ю.В. Александров, А.М.Грецький, М.П.Пришляк. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. – 256 с. 
  3. Климишин И.А. Календарь и хронология. – М.:Наука, 1990. – 320 с.
  4. Рябушкина В.М. История календаря [Електронний ресурс] Фестиваль педагогических идей «Открытый урок». – Режим доступу: http://xn-i1abbnckbmcl9fb.xnp1ai/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B8/607299/

 

zip
До підручника
Астрономія (рівень стандарту) 11 клас (Головко М.В., Коваль В.С., Крячко І.П.)
Додано
19 лютого
Переглядів
105
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку