Урок "«Австралія – найменший материк Землі. Загальні відомості, своєрідність географічного положення Австралії. Історія відкриття і дослідження. Геологічний розвиток і рельєф".

Тема: «Австралія – найменший материк Землі. Загальні відомості, своєрідність географічного положення Австралії. Історія відкриття і

дослідження. Геологічний розвиток і рельєф. Корисні копалини»

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про своєрідність географічного положення Австралії, етапи відкриття і дослідження, основні форми рельєфу та корисні копалини; вдосконалювати практичні вміння та навички; пояснювати особливості географічного положення материка; наводити приклади форм рельєфу; визначати закономірності розміщення форм рельєфу і корисних копалин; продовжувати формувати вміння порівнювати і узагальнювати теоретичний матеріал; вдосконалювати практичні вміння працювати з картами атласу, підручником та іншими джерелами географічних знань; розвивати пізнавальний інтерес до вивченої теми; прищеплювати любов до географії

Обладнання : мультимедійна презентація, підручник, атласи, фізична карта Австралії,

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу, урок-подорож

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Прийом „Інтелектуальна розминка.”

1. Який прадавній материк існував на нашій планеті?

2. Від якого прадавнього материка утворилися материки північної півкулі? Назвіть їх і покажіть на карті.

3. Від якого прадавнього материка утворилися материки південної півкулі? Назвіть їх і покажіть на карті.

4. Який материк займає найбільшу площу?

5. Який материк займає найменшу площу?

6. Чим запам’ятався материк Африка?

7. Які епітети ви застосували б до Африки після її вивчення?

8. Якими рекордами запам’яталася для Вас Африка?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Запис дати у робочі зошити

1. „ Проблемне питання”.

Щоб подолати шлях до материка, який ми будемо вивчати сьогодні, мандрівнику 100-200років тому потрібно було б від 7 місяців до одного року. В наш час це займе всього близько 40 годин.

- А який материк ми будемо вивчати ви дізнаєтеся, якщо виконаєте завдання: (зачитування уривку з твору „Френсіс Чичестер – вояж мира”)

„28 серпня 1966р. із бухти Плімута (Великобританія) вийшла у відкритий океан яхта „Джіпс Мот ІV”, якою управляв Френсіс Чичестер. Через деякий час, обігнувши мис Горн, яхта вийшла в район 40-х широт Індійського океану, а 12 грудня о 16год 45 хв її зустріли в пункті, географічні координати якого 36 пд.ш., 151сх.д.”

- Як називається цей пункт і на якому материку він знаходиться?

(Сідней. Австралія)

Отже на протязі 4-х уроків ми будемо вивчати материк Австралію.

Давайте пригадаймо план вивчення материка (діти називають пункти плану вивчення материка).

План вивчення материка

1. Географічне положення.

2. Дослідження і освоєння.

3. Рельєф, корисні копалини і закономірності їх розміщення.

4. Клімат (пояси і типи клімату).

5. Води суходолу.

6. Ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ.

7. Природні комплекси: зони і країни.

8. Природні ресурси, природоохоронні території.

9. Населення і господарство.

10. Головні держави.

Отже, сьогодні ми ознайомимося з географічним положенням та історією відкриття материка, довідаємося про геологічну будову материка та дізнаємося який рельєф Австралії та на які корисні копалини вона багата. А також порівняємо її з вивченою уже Африкою.

ЕПІГРАФ

А я клянуся вам, що цей край найцікавіший на всій земній кулі! Його виникнення, природа, рослини, тварини, клімат – все це дивувало, дивує і ще здивує вчених світу….

Жуль Верн «Діти капітана Гранта»

2. Прийом « Дивую всіх»

Чи можете ви повірити в те, що на світі є земля, де Новий рік зустрічають у розпал літа, а Санта –Клаус приходить із подарунками не в теплих валянках і шубі, а босоніж і в легкій червоній накидці? Чи знаєте ви, що дерева взимку скидають не листя, а кору, а через пустелі без сокири не пройдеш? Чи чули ви про ссавців, які відкладають яйця, про тварин, які виношують своїх дитинчат у сумці, про риб, які дихають легенями? Чи можливо навчатися в школі по Інтернету й одержувати домашні завдання по радіо або телефону?

Усе це можливо і насправді існує на дивному материку - Австралія

Австралія – найвіддаленіший від інших материк Землі з унікальною і неповторною природою. Щонайменше 75% рослин і 90% тварин, які є в Австралії, більше ніде не зустрічаються на Землі. В Австралії мешкає найбільша кількість в світі отруйних змій. Відпочинок в Австралії – ця маса пам’яток, білосніжні пляжі, безкрайні водні простори і галасливі міста. Це країна спокою, екзотики і виблискуючих сучасних міст. Тільки на цьому материку можна побачити в природних умовах кенгуру – гігантських – вищих за людину і карликових – розміром із кролика. Тільки на цьому материку поголів’я овець і корів у кілька разів перевищує кількість населення, а фермери оглядаючи свої володіння, використовують легкий моторний літак. Найпопулярніше взуття це чоботи уги  (Uggs) і в’єтнамки, по ідеї цього взуття достатньо, щоб цілий рік не мерзнути і не паритись. Тільки поблизу берегів цього материка розкинулося таке чудо природи, як Великий Бар’єрний риф, завдовжки близько 2 тис. км і площею понад 350 тис км² ( більш як половина площі України). Тільки цей материк цілком займає одна країна

Якщо  у вас і дотепер  виникає сумнів у правдивості вищесказаного, наступні уроки допоможуть вам з’ясувати причини такої «незвичайності» Австралії. Подорож до Австралії переверне все ваше життя. Місцеві аборигени говорять: «Спочатку розкриються ваші очі, а потім - серце»

А Галина Усова написала вірш «Австралія»

  Вона знаходиться під нами,

  І ходять там, напевно, вверх ногами,

  Там навпаки всі пори року:

  Там в жовтні квітне сад,

  А в лютому палає літо,

  І дощ не ллється як з корита.

  Там протікають без води в пустелях ріки,

  І називають жителі їх – кріки.

  Там в заростях безкрилі птахи,

  І риби лазять як мурахи;

  Там райський птах і лірохвіст

  Красою звеселяють ліс.

  Там лупляться з яєць звірята,

  І молоком годуються малята.

  Дерева лізуть там з кори,

  Ребром ростуть листочки від жари,

  Там крона дерева – копиця із травою…

  Австралія – країна навпаки.

3. Робота з аркушем «Кошик очікувань»

Учні заповнюють таблицю:

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Географічне положення материка

Прийом « Мандрівка»

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати географічне положення, історію відкриття і дослідження, геологічний розвиток, рельєф і корисні копалини Австралії. Як ви гадаєте за якими чинниками можна дізнатися про материк, або як визначити його адресу (відповіді дітей). Правильно. Отже, що ми спершу будемо визначати ( відповіді дітей)  - крайні точки.

Що ще входить до адреси материка? Показ морів, океанів, заток, проток, що омивають материк (робота з картою, атласом)

Яка берегова лінія  материка?

З якими материками вона межує? Чи є побіля Австралії течії? (робота з картою, атласом)

Через те, що Австралія розташована південніше від екватора, частина з її просторових орієнтирів є незвичними для жителів Північної півкулі. Австралійці не бачать сузір’я Великої Ведмедиці, їхнім символом є полярне сузір’я Південний Хрест. Опівдні в Австралії сонце розташоване на півночі, а не на півдні, як у Північній півкулі

2. Історія відкриття і дослідження Австралії

Прийом « Ти – мені, я – тобі»

Самостійна робота за підручником. Коротка характеристика прочитаного.

Про існування великого материка на крайньому півдні Землі говорили ще древні греки (Птоломей та ін.). Вони розміщували його на картах того часу південніше Індійського океану.

Європейці дізнались про існування Австралії у епоху Великих географічних відкриттів. Відкриття португальцями островів на південь від Азії – Суматри, Яви, Борнео (Калімантан), Целебесу (Сулавесі), а головне кінця Нової Гвінеї наводило на думку, що й ці острови можуть бути частинами невідомого Південного материка. Поступово склалась тверда думка, що на крайньому півдні земної кулі існує материк. Його назвали Австралія (точніше „Терра Аустраліус інкогніта”, тобто „ Невідома південна земля”). На карті відомого голландського картографа Ортелія (1570 р.) Південний материк зображено величезною частиною світу. На цьому легендарному материку мріяли знайти золото.

Невідомий материк особливо приваблював мореплавців Іспанії. Після завоювання території Перу іспанці нерідко вирушали звідси на захід по шляху, який проклав Магеллан до Філіппінських островів.

Упевненість в існуванні Південного материка ще більше зміцніла після того, як іспанський мореплавець Менданья в 1568 р. відкрив архіпелаг Соломонових островів. Менданья, який відкрив під час свого другого плавання острови Санта-Крус, все-таки не знайшов Південного материка.

У грудні 1605 р. з порту Кальяно (Перу) на пошуки Австралії вирушили на захід три судна, керівником яких був Педро Кірос. Пройшовши серед „ хмари островів” архіпелагу Туамоту (Низовинних), Кірос дійшов до острівної групи Санта-Крус. Звідси він повернув на південь і побачив гористу „ велику землю” з густими лісами, ущелинами, бурхливими потоками і селищами темношкірих людей.

Кірос назвав цю землю Австралією Духа Святого. Він був переконаний, що відкрив великий материк. Урочисто на новій землі було закладено християнське місто Новий Єрусалим. Звідси християнська віра повинна була поширюватися серед чорношкірих жителів “Австралії Духа Святого”. Зрадівши своєму відкриттю, Кірос кинув два кораблі і потай від них пішов на своєму судні в Перу. Він вирішив першим повідомити іспанську владу про відкриття Австралії й дістати право управляти нею. Насправді ж Кірос відкрив архіпелаг островів, які тепер називаються Новими Гебрідами.

Тим часом португалець Торрес, капітан одного з кораблів, які кинув Кірос, дослідив острови й повів кораблі на захід, вперше перетнувши Коралове море.

14 червня 1606 році він підійшов до південного берега Нової Гвінеї і виявив протоку, яка відокремлювала острів від невідомої землі, що йшла на південь. Це й була справжня Австралія. Мис, який бачив Торрес на півдні, тепер називається Йорк, а протоку між Новою Гвінеєю і мисом Йорк було названо в 18 ст. Торресовою протокою. Коли Торрес повідомив іспанську владу на Філіппінських островах про своє відкриття, тоді вирішено було тримати це в секреті, і понад 150 років ніхто не знав про відкриття Торреса. Тільки після захоплення м. Маніли англійці знайшли в архівах повідомлення Торреса. Його опублікували лише після того, як Джеймс Кук в 18 ст. вдруге пройшов протокою між Новою Гвінеєю і Австралією.

Отже, іспанські мореплавці підійшли до Австралії зі сходу. Але це не означає, що берегів Австралії ніхто не бачив з заходу. На секретних португальських картах 16 ст. було зображено берег великого невідомого острова „ Велика Ява”, який своїм географічним положенням відповідає узбережжю Австралії на захід від затоки Карпентарія. Можливо, що португальці не підходили самі до цього берега, а чули про нього від місцевих жителів і з їх слів зобразили його на картах.  Крім того, в затоці Рабак в Західній Австралії знайдені карбонади – невеликі пушки з португальською короною. А першим із європейців на новий материк ступив голландець Віллем Янсзон  ( Янца). Тоді материк назвали Нова Голландія

На початку 17 ст. північні береги Південного материка стали відомі. Але який цей материк? Чи тягнеться він до Південного полюса, як було показано на карті Ортелія?

Відповідь на ці запитання складалось поступово, у міру дослідження материка.

У 1616 році голландець Дірк - Хартогсзон підходив до названого пізніше його ім’ям (Дірк-Хартог) острова, розташованого біля західної окраїни Австралії під 26° пд.ш.

Але найважливіші відкриття зробив голландець Абель Тасман. У 1642 році він вирушив з Батавії з твердим наміром з’ясувати, чи тягнеться Австралія до Південного полюса. Пройшовши острів Маврікій в Індійському океані, він узяв курс на схід і, на своє здивування, вийшов у Тихий океан. По дорозі він бачив лише південне узбережжя якоїсь землі, яку він назвав Вандіменовою. Згодом з'ясувалось, що це був великий острів, який назвали Тасманією.

Тасман обійшов Австралію з півдня та із сходу і встановив, що вона – самостійний материк, який не з’єднується на півдні з землею біля Південного полюса. Відкривши по дорозі Нову Зеландію, Тасман прийняв її за край південного антарктичного материка. Отже, межа невідомого Південного материка відсунулась далеко на південь.

Але й це припущення Тасмана було помилкою, яку виправив у 18 ст. Джеймс Кук.

Після плавання Тасмана мореплавці, особливо англійські, дедалі більше уточняли контури окремих дільниць Австралії. Східна частина Австралії і острів Тасманія були приєднані до володінь Англії після першого плавання Джеймса Кука (1768-1771). Обриси південних окраїн материка були встановлені лише наприкінці 18 ст., коли в порту Джексоні (Сіднеї) оселились англійці й почали знімати береги на точні карти.

Впродовж 19 ст. ряд експедицій – М.Фліндерса (цей мореплавець запропонував назвати материк Австралією, який до цього часу називали Новою Голландією), Т.Мітчелла, Д.Стюарда, Д.Мак-Кінлі, П.Уорбертона, А.Фореста та ін. - дослідили внутрішні частини Австралії. У цей же період були засновані й головні міста на узбережжі материка.

Західна Австралія була приєднана до Англії в 1829 році. Спочатку Австралію заселяли, висилаючи на цей материк злочинців з Англії. Перші поселенці з Європи, влаштовуючи свої колонії, жорстоко розправлялися з місцевими жителями - австралійцями. Більшу частину корінного населення було винищено, а решту відтіснили в безплідні, пустинні області Австралії.

Внутрішні області Австралії, ще тривалий час залишалися важкодоступними і незвіданими. До 1813 року внутрішні області Австралії були ще суцільною «білою плямою». В 1813-1823 за невисокими горами на захід та північ від Сіднея відкрили верхні ділянки кількох річок, що текли на захід розлогими трав'янистими рівнинами які були чудовими пасовиськами. В 1828-1829 англієць Ч. Стьорт довів, що усі ці ріки належать до єдиної системи Муррея - Дарлінга. В 1831-1835 англієць Т. Мітчел продовжив дослідження цієї річкової системи, а в 1836 відкрив на південному-сході Австралії лісисту гірську країну — Австралійські Альпи. В 1840 польський мандрівник П. Стшелецький відкрив у Австралійських Альпах гірський масив Костюшко (вершина якого 2234 м — є найвищою точкою Австралії) та витоки Муррея. В 1844-1845 Л. Лейххардт пройшов сушею в північно-західному напрямку від Брісбена до затоки Ван-Дімена, при цьому відкрив майже увесь Великий вододільний хребет (окрім його північних околиць та перетнув Арнемленд. В 1846 році Мітчел дослідив північні притоки Дарлінга (річки Кондамайн та Уоррего) до їх витоків і таким чином завершив відкриття системи Муррея-Дарлінга.

Рухаючись в південній Австралії від затоки Сент-Вінсент на північ в пошуках пасовиськ, англієць Е. Ейр відкрив у 1839 хребет Фліндерс і солені озера Торренс та Ейр (найбільші в Австралії). В 1840-1841 рухаючись на захід він встановив, що уся низовинна яка прилягає до Великої Австралійської затоки є пустелею. В 1844-1845 роках Ч. Стьорт вперше, рухаючись від затоки Спенсера, досяг центральної Австралії і з'ясував, що на схід від озера Ейр простягається напівпустеля, а на півночі біля 26 градуса південної широти — пустеля Сімпсон, перед якою він зупинився. В 1855-1856 англійський мандрівник О. Грегорі перетнув Австралію в південно-західному напрямку, ніде однак не віддаляючись від моря більше як на 500 кілометрів. В 1858 році О. Грегорі перетнув Австралію в південно-західному напрямку — від Брісбена до Аделаїди, не віддаляючись від моря більш як на 900 кілометрів. В 1860-1861 ірландець Р. Бьорк вперше перетнув Австралію з півдня на північ, від затоки Сент-Вінсент до затоки Карпентарія. В 1859-1862 англієць Дж. Стюарт перетнув Австралію від затоки Спенсера до затоки Ван-Дімена, при цьому відкривши центральний гірський масив. По його маршруту була прокладена лінія трансавстралійського телеграфу, а в 20 сторіччі залізниця.

Територія на захід від телеграфної лінії була досліджена в 1872-1876. Англійський мандрівник Е. Джайлс відкрив в центрі декілька гірських кряжів які простяглися в широтному напрямку та перетнув зі сходу на захід Велику пустелю Вікторії, а в протилежному напрямку — пустелю Гібсона. Англієць П. Уорбертон перетнув зі сходу на захід Велику Піщану пустелю. Дж. Форрест пройшов з заходу на схід між пустелями Гібсона та Великою пустелею Вікторії. Тобто були з'ясовані основні риси природи західної та центральної Австралії і до кінця 70-х років 19 століття склалося правильне уявлення про фізичну карту усього континенту.

З дослідників 20-го століття можна назвати Уілкінса який досліджував райони Квінсленду та північної Австралії в 1923-1925, австралійського мандрівника М. Террі який склав карту напівпустельної смуги від річки Фіцрой до Стьорт-Крік та описав райони між лісистою північчю Австралії та пустелею в 1925, Медігена який в 1929 досліджував з літака пустелю Арунта і котловину озера Ейр, австралійця Маккая, що досліджував в 1926 році центральну Австралію і в 1928 році Арнемленд. Також слід зазначити, що протягом усього 20-го століття проводилися приватні дослідження континенту, пов'язані перш за все з пошуком корисних копалин

Дослідження Нової Гвінеї, Австралії і Океанії проводив наш вітчизняний учений, нащадок запорізьких козаків М.Миклухо – Маклай. Від 1878  до 1887 рр він жив у Сіднеї, звідки вирушав до Океанії, на Малайський архіпелаг, у внутрішні райони Австралії, щоб збирати етнографічні матеріали. У Сіднеї він заснував на власні кошти гідробіологічну станцію для вивчення морських організмів.

А так історія відкриття записана в австралійських документах.

3. Геологічна будова, рельєф і корисні копалини материка

Прийом « Географічна лабораторія»

Робота в групах. Кожна група отримує завдання скласти фрагменти карти Австралії та на зворотному боці прочитати інформацію, розповісти її та показати на карті вказані об’єкти.

І група Австралія розміщена у центральній частині Індо-Австралійської літосферної плити. Тому це єдиний материк, на якому немає діючих вулканів, а землетруси трапляються дуже рідко й не мають руйнівної сили.

Австралія, як Африка та Південна Америка, є залишком давнього материка Гондвана, який близько 180 млн. років тому розколовся на частини. Острови Нова Гвінея та Тасманія також відокремилися від Австралії в результаті розколів земної кори.

В основі материка лежить давня Австралійська платформа. Її фундамент сформувався в архейську та протерозойську ери. Вік платформи вимірюється кількома мільярдами років. Тривалі рухи земної кори – підняття, опускання та розломи – призвели до формування на заході Австралійської платформи великого щита (пригадайте, що це за структура), а на сході –  прогину, заповненого осадовими гірським породами.  В межах щита фундамент платформи, що виходить на денну поверхню, утворює так звані гори-останці.

Скеля Айєрс-Рок – один з найбільших у світі останців кристалічного фундаменту давньої Австралійської платформи. Вона піднімається над плоскою рівниною на 348 м й тягнеться майже на 3 км. Аборигени вважають скелю священною і називають Улуру – “місце, де буває тінь”. Нині – це популярний об'єкт туризму. 

Центральний прогин тривалий час був занурений під води давнього океану і являв собою протоку, на дні якої відкладалися морські глини та піски. З часом загальне підняття Австралійської платформи викликало обміління протоки й відступ моря.

На схід від платформи вздовж узбережжя простягся пояс давньої складчастості. У палеозойську еру тут відбувалося активне горотворення. З давніх часів паралельно берегу почав формуватися Великий Бар’єрний риф. Невеликі глибини та тепла вода сприяли масовому розвитку коралів.

Середня висота материка ледь сягає 300 м. Тектонічні рухи – підняття, опускання, прогини, розломи, - які тривали протягом усієї геологічної історії материка, сформували його основні форми рельєфу.

   ІІ група У рельєфі Австралії переважають рівнини. Близько 95% поверхні не перевищує 600 м над рівнем моря. Головні географічні одиниці:

•   Західно-Австралійське плоскогір'я – на поверхню виходять давні кристалічні породи, середні висоти 400-500 м, з піднятими краями: на сході - хребет Масгрейв (м. Вудрофф, 1440 м) і Макдоннел (м. Зил, 1510 м), на півночі - масив Кімберлі (висота до 936 м), на заході - плосковершинний пісковий хребет Хамерслі висотою до 1226 м, на південному заході - хребет Дарлінг висотою до 582 м.
•   Центральна низовина лежить у прогині материка – найнижча частина з переважними висотами до 100 м над рівнем моря. У районі озера Ейр найнижча точка Австралії - 12 м нижче рівня моря. На південному заході - хребет Фліндерсі Маунт-Лофті.
•   Великий  Вододільний хребет – простягається на 2330 км, середньовисотний ( 800 – 1000м), з плоскими вершинами, крутим, сильно розчленованим східним схилом і порожнім, східчастим західним, що переходить у горбкуваті передгір'я (даунси). На півдні, в Австралійських Альпах, найвища точка Австралії - гора Косцюшко, 2230 м., бо тут гори досягають найбільшої висоти. Продовженням хребта є о.Тасманія.
•   Великий Бар’єрний риф, який простягнувся вздовж східної частини Австралії, - найбільше та унікальне коралове утворення у світі. Ширина рифу – від 2 км на півночі до 150 км на півдні. Від берега материка риф відділений водним простором – завширшки 50 – 100 км.

ІІІ група Фундамент Австралійської платформи вміщує значні родовища золота (Західна Австралія), поліметалевих і уранових руд, бокситів (Західний Квінсленд та ін.), протерозойський осадовий чохол багатий на родовища залізних руд (хребет Хамерслі в Західній Австралії та ін.). У верхньопалеозойських, а також більш молодих утвореннях на сході Австралії є поклади вугілля. В останні роки у ряді районів Австралії (Великий Артезіанський басейн, узбережжя Вікторії, Західна Австралія, прогин Амадієс) відкрито також поклади нафти і газу осадових відкладах різного віку. З цими відкладами пов’язані родовища фосфоритів, кухонної солі. У 1978 році поблизу м.Кімберлі в штаті Західна Австралія були знайдені алмази. В Австралії зосереджено 85% світового видобутку опалів – напівкоштовних каменів, які використовуються для виготовлення ювелірних виробів.

Прийом « Географічний практикум»

Порівняти рельєф Австралії та Африки. Визначити спільні та відмінні риси.   Результати оформити у вигляді таблиці.

4.                 Закріплення вивченого

Відбувалося протягом уроку

VІ.  Підсумок

Відповідь на проблемне питання: Австралія – єдиний материк, на якому немає діючих вулканів й сучасного зледеніння в горах. Чому? (дають учні).

• В основі материка лежить давня Австралійська платформа – уламок колишнього материка Гондвана. Вздовж східного узбережжя тягнеться давній пояс складчастості, який сформувався в палеозойську еру.

• У зв’язку з будовою земної кори в Австралії переважають рівнинні форми  рельєфу: Західноавстралійське плоскогір’я та Центральна низовина. Тільки на сході є невисокі гори — Великий Вододільний хребет з найвищою точкою материка г.  Косцюшко.

• Австралія має значні запаси різноманітних корисних копалин. Особливе значення мають різноманітні руди металів.   

„ Географічний крос”
1. Острів на півдні материка....
2. Площа Австралії....
3. Крайня північна точка....
4. Назву Австралія запропонував...
5. Австралія повністю знаходиться в......півкулях.
6. Материк посередині перетинається....
7. Крайня східна точка материка...
8. Східне узбережжя Австралії відкрив....
9. Вперше Австралію назвали...
10. На півдні Австралію омиває затока....
11. Від Євразії материк відділений....
12. На сході омивається....

Прийом « Так – ні»

1. Австралія найменша серед материків? (Так)
2. Омивається водами Атлантичного океану? (Ні)
3. На півночі розташований найбільший острів Землі? (Ні)
4. Має дуже високі гори? (Ні)
5. На північному сході омивається водами Коралового моря? (Так)
6. Крайньою північною точкою є мис Йорк? (Так)
7. В центральній частині розташована Центральна рівнина? (Так)
8. Першим досяг берегів Австралії Джеймс Кук? (Ні)
9. Найвища точка материка гора Косцюшко? (Так)
10.                   На південному сході материка простягаються гори Австралійські Альпи? (Так)
11.                     Австралію посередині перетинає Південний тропік? (Так)
12.                   Біля берегів Австралії знаходиться найбільше утворення коралів на Землі? (Так)

„ Рефлексія”.
- З яким настроєм ви працювали на уроці?
- Що запам’яталося найкраще?

Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 23;

 І – скласти “ Лист двієчника”;

 ІІ – підготувати повідомлення про водні об’єкти Австралії (на вибір)

 ІІІ – скласти тести до параграфа